Індекс ясенної рідини – прогностичний критерій стану вінцевого пародонту при відновленні естетики зубів композиційними матеріалами

: 2009/7/31 | : Современная стоматология

Г.Ф. Білоклицька, А.П. Грохольський, О.А. Петришин


Інститут стоматології НМАПО ім. П.Л. Шупика
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького


Резюме. У роботі наведені результати 4-річних спостережень за динамікою індексу ясенної рідини (ІЯР) у пацієнтів, котрим було здійснено прямі та непрямі композиційні реставрації. Виявлено певні закономірності, що дають змогу застосовувати ІЯР як прогностичний критерій оцінки не тільки стану вінцевого пародонту, а й якості реставрацій.
Ключові слова: індекс ясенної рідини (ІЯР), композиційні реставрації.

Незважаючи на значну кількість досліджень з приводу впливу композиційних матеріалів на стан маргінального пародонту [4, 5, 9], проблема біосумісності на межі прилягання композиту залишається актуальною. Токсичність пломбувальних матеріалів і порушення крайового прилягання пломб часто сприяють розвитку патологічних змін ясенного краю, особливо у випадку розташування реставрацій біля шийок зубів [3, 5]. У свою чергу, патологічні процеси у тканинах пародонту мають істотний негативний вплив на якість реставрацій [6, 9].

Визначення кількісних показників ясенної рідини (ЯР) – один із найпростіших і достатньо чутливих методів для ранньої діагностики та оцінки проведеного лікування хвороб пародонту. При вивченні експериментального гінгівіту встановлено, що кількісні показники ЯР починають збільшуватися задовго до появи запалення ясен, яке виявляється клінічно [1].

Метою нашого дослідження було використання індексу ЯР в якості прогностичного критерію стану вінцевого пародонту при відновленні зубів естетичними покриттями (ЕП) з композитних матеріалів (КМ).


МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Під доглядом були 162 особи, котрим проводили естетичне відновлення фронтальної групи зубів шляхом виготовлення прямих і непрямих композитних ЕП. Обстежених пацієнтів було розподілено на три групи. І групу склали 91 пацієнт з інтактним пародонтом і відсутністю подразнюючих факторів у ділянці маргінального пародонту; ІІ групу – 71 пацієнт із хронічним катаральним гінгівітом (ХКГ), у котрих була проведена санація крайового пародонту після усунення травматичних факторів чи були анамнестичні дані про хвороби пародонту.

Пацієнтам першої групи (64 особи) було виготовлено прямі ламінати з композитних матеріалів: КМ Brilliant Esthetic Line (Coltene) – 36 і Composite (Оксомат-Діпол) – 28. Непрямі відновлення здійснено 27-и особам: КМ Brilliant Esthetic Line (Coltene) – 14 і Composite (Оксомат-Діпол) – 13. Пацієнтам другої групи (50 осіб) було виготовлено прямі ламінати з композитних матеріалів: КМ Brilliant Esthetic Line (Coltene) – 28 і Composite (Оксомат-Діпол) – 22. Непрямі відновлення здійснено 21 особі: КМ Brilliant Esthetic Line (Coltene) – 11 і Composite (Оксомат-Діпол) – 10. Дані про розподіл подано в таблиці 1.



Ясенну рідину для кількісного дослідження отримували за методом N. Brill і B. Krasse [7] за допомогою стандартних смужок фільтрувального паперу 15 ∙ 4 мм. Перед дослідженням зуби та прилеглі ясна ретельно очищували від смаги, ізолювали від слини, висушували. В устя ясенної боріздки вводили загострений кінець паперової смужки, так щоб він не доходив до дна, для попередження механічної стимуляції тканин з наступним збільшенням витоку рідини. Експозиція отримання ЯР становила 3 хвилини [2]. Кількість ЯР визначали шляхом вимірювання площі (у мм2) просякнутої нею ділянки паперової смужки за допомогою забарвлення методом W. Harzer [8].

У всіх обстежуваних кількість ясенної рідини вимірювали в ясенних боріздках та ясенних кишенях біля шести таких зубів: 13, 12, 11, 21, 22, 23.

Визначення індексу ясенної рідини проводили за формулою:



Для динамічного спостереження ІЯР визначали: до проведення відновлень, через 2 тижні, 6 місяців, 1 рік, 2 роки, 3 роки, 4 роки після реставрацій ЕП з КМ. Вірогідність розбіжностей між показниками ІЯР у різні терміни спостережень обчислена на підставі критерію Вілкоксона.

Статистичне опрацювання отриманого цифрового матеріалу проводили за допомогою спеціальної програми статистичного аналізу SPSS 14.0.


РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

В осіб І групи ІЯР у ділянці фронтальних зубів верхньої щелепи до проведення прямих відновлень з КМ Brilliant Esthetic Line (Coltene) становив 0,168±0,002 мм2; з КМ Composite (Оксомат-Діпол) – 0,165±0,002 мм2. До відновлення непрямими ЕП відповідно: 0,159±0,002 мм2 та 0,166±0,003 мм2. Ці дані надалі слугували контролем. Показники ІЯР у динаміці представлені на рисунку 1.



Через два тижні після проведення реставрацій показники ІЯР були такими: у ділянці фронтальних із прямими відновленнями з КМ Brilliant Esthetic Line (Coltene) – 0,191±0,003 мм2; з КМ Composite (Оксомат-Діпол) – 0,19±0,002 мм2; з непрямими ЕП відповідно – 0,172±0,001 мм2 та 0,168±0,003 мм2. При порівнянні отриманих даних з попередніми встановлено, що показники ІЯР збільшились у обстежуваних як із прямими, так і з непрямими відновленнями в середньому в 1,1 разу (p ≤ 0,001*), що ймовірно пов'язано з травмуванням ясенного краю при проведенні відновлень.

Через 6 місяців у ділянці зубів обстежуваних І групи реєстрували зменшення ІЯР у порівнянні з показниками, отриманими через 2 тижні (p ≤ 0,001), що можна пояснити усуненням травми тканин ясен, яка виникла внаслідок накладання матриці та інших маніпуляцій у процесі реставрацій. Так, ІЯР біля зубів із прямими ЕП у цей термін спостереження склав 0,178±0,004 мм2 з КМ Brilliant Esthetic Line (Coltene) і 0,173±0,002 мм2 з Composite (Оксомат-Діпол), з непрямими ЕП відповідно – 0,167±0,002 мм2 і 0,166±0,003 мм2, що близько до контрольних показників.

Через один рік спостерігали зростання ІЯР у ділянці зубів, відновлених прямими ЕП з КМ Brilliant Esthetic Line (Coltene) у 1,1 разу (0,186±0,004 мм2) та в 1,2 разу (0,195±0,002 мм2) з Composite (Оксомат-Діпол) порівняно з контролем. У ділянці зубів з непрямими ЕП показники ІЯР дещо зменшились і відповідали контролю: 0,159±0,001 мм2 з КМ Brilliant Esthetic Line (Coltene) і 0,166±0,003 мм2 з Composite (Оксомат-Діпол).

У віддалені терміни спостережень виявлено поступове збільшення показників ІЯР у ділянці зубів обстежуваних І групи з прямими ЕП: з КМ Brilliant Esthetic Line (Coltene) – 0,201±0,004 мм2 (2 роки); 0,226±0,006 мм2 (3 роки); 0,247±0,007 мм2 (4 роки) та з Composite (Оксомат-Діпол) – 0,21±0,002 мм2 (2 роки); 0,225±0,004 мм2 (3 роки); 0,243±0,004 мм2 (4 роки). Однак показники знаходились у межах, які відповідають інтактному пародонту. ІЯР у ділянці зубів з непрямими ЕП залишався на попередньому рівні.

У хворих ІІ групи при первинному визначенні ІЯР біля відповідних зубів коливався від 0,299±0,002 мм2 до 0,301±0,002 мм2. Динаміка показників ІЯР представлена на рисунку 2.



Через два тижні у хворих ІІ групи відзначали зростання ІЯР у порівнянні з попередніми показниками незалежно від методики проведення відновлень (p ≤ 0,01). ІЯР у ділянці зубів, відновлених прямими ЕП, складав 0,312±0,002 мм2 і 0,308±0,002 мм2. ІЯР біля зубів з непрямими ЕП становив 0, 303±0,001 мм2 і 0,307±0,002 мм2.

Через шість місяців ІЯР у осіб ІІ групи, яким було виготовлено прямі ЕП, зріс у порівнянні з попередніми показниками і становив 0,325±0,002 мм2 та 0,319±0,02 мм2 (p ≤ 0,001). У хворих, яким відновлення проводили шляхом створення непрямих ЕП, ІЯР у ділянці відповідних зубів зменшився навіть у порівнянні з показниками ІЯР до проведення відновлень і склав 0,245±0,01 мм2 і 0,251±0,01 мм2 (p ≤ 0,01).

Через один рік відмічали ріст показників ЯР у ділянці зубів, відновлених прямими ЕП, у порівнянні з попередніми показниками (p ≤ 0,001). У цей термін спостереження ІЯР становив 0,344±0,003 мм2 і 0,33±0,02 мм2. ІЯР біля зубів, відновлених непрямими ЕП, суттєво не змінився (p > 0,05) за цей час спостережень і склав 0,247±0,01 мм 2 і 0,253±0,01 мм2.

У віддалені терміни спостережень виявлена тенденція до зростання ІЯР у осіб ІІ групи з прямими відновленнями (p ≤ 0,001). У випадках виготовлення непрямих ЕП ІЯР упродовж усього часу залишався в межах, відповідних інтактному пародонту.

Аналіз отриманих даних дозволяє стверджувати, що особам з інтактним пародонтом рекомендовано відновлення дефектів зубів як прямими, так і непрямими ЕП з КМ. Однак детальніший розгляд конкретних випадків показав, що в разі вихідного значення ІЯР понад 0,190±0,01 мм2 доцільно застосовувати непрямі ЕП, оскільки в цих пацієнтів із прямими ЕП спостерігали водночас як погіршення стану ЕП (збільшення шорсткості поверхні, появу крайової пігментації, порушення крайової адаптації відновлення у пришийковій ділянці), так і появу ознак запалення маргінального пародонту (кровоточивості, набряку, гіперемії). Суттєвої різниці при застосуванні двох композиційних матеріалів не виявлено. Хворим із хронічним катаральним гінгівітом, у котрих була проведена санація крайового пародонту після усунення травматичних факторів, необхідно створювати непрямі ЕП з КМ з метою запобігання загострення процесу.

Отже, при виконанні реставраційних робіт твердих тканин зубів у ділянці безпосереднього контакту з яснами з метою покращення естетики відновлень і попередження запальних процесів у пародонті необхідно брати до уваги кількісний показник ЯР для оптимального вибору методик відновлення й запобігання негативної взаємодії між ЕП з КМ і тканинами вінцевого пародонту.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Барер Г.М., Кочержинский В.В., Халитова Э.С., Лукиных Л.М. Количественная характеристика десневой жидкости у лиц с интактным пародонтом // Стоматология. – 1986. – № 5. – С. 24–26.
  2. Белоклицкая Г.Ф., Пахомова В.А., Скиба О.И., Панкова Е.Н. // Биохимические исследования ротовой и десневой жидкостей у больных пародонтитом различной степени тяжести. – Труды ЦНИИС. – М. – 1991. – С. 57–63.
  3. Гольдштейн Р. Обработка композитов и ламинатов // Клиническая стоматология. – 2001. – № 3. – С. 12–14.
  4. Дмитриева Л.А., Царев В.Н. Клинические и микробиологические аспекты применения реставрационных материалов и антисептиков в комплексном лечении заболеваний пародонта. – М.: МЕДпресс-информ, 2002. – 96 с., ил.
  5. Клемин В.А., Ищенко П.В. Влияние конструкции пломбы на состояние слизистой в области пломбирования зуба // Вісник стоматології. – 2000. – № 5. – С. 44–45.
  6. Клемин В.А., Орда А.Н., Бешевли Ю.П., Карнаута С.В. Влияние цветоизменчивости полимерных коронок на активность ферментов десневой жидкости // Современная стоматология. – 2000. – № 2. – С. 82–84.
  7. Brill N., Krasse B. // Acta odont. scand. – 1958. – Vol. 16 – P. 233–245.
  8. Harzer W. // Stomat. DDR. – 1978. – Vol. 28. – P. 164–170.
  9. Kottgen Chr., Ernst Cl.-P., Willershausen B. Как влияют пломбировочные материалы на состояние пародонта? // Стоматолог. – 2001. – № 12. – С. 37–40.

Резюме. В работе представлены результаты 4-летних наблюдений динамики индекса десневой жидкости (ИДЖ) у пациентов, которым были проведены прямые и непрямые композиционные реставрации. Выявлены определенные закономерности, позволяющие использовать ИДЖ как прогностический критерий оценки не только состояния краевого пародонта, но и качества реставраций.
Ключевые слова: индекс десневой жидкости (ИДЖ), композиционные реставрации.

Summary. This study presents results of four years observation of dynamics of gingival fluid index (GFI) for patients for whom direct and indirect composite restorations were executed. It was detected the definite regularities which allow to use GFI as forecasting criterion of marginal parodentium state and composite restoration quality.
Key words: gingival fluid index (GFI), composite restoration.







Реклама:
книги купить медицина, английский
английский язык Оксфорд учебники для детей и взрослых
А.А.Тимофеев стоматология медицинские книги



:
.

:
http://old.medexpert.org.ua/modules/myarticles/article_storyid_316.html

:


.
.