Електронно-мікроскопічне дослідження стану приєднання адгезивних волоконних шинуючих систем вітчизняного виробництва до емалі зубів

: 2009/8/14 | : Современная стоматология

І.М. Печковська


Київський медичний інститут Української асоціації народної медицини


Резюме. У статті представлені дані порівняльних електронно-мікроскопічних досліджень приєднання адгезивних волоконних шинуючих систем вітчизняного виробництва «Глассдент» (Оксомат-Діпол) і «Поліглас» (ЕСТА) до емалі зубів. Показана наявність доброї адгезії фотокомпозиту як до емалі, так і до армуючих скловолокон.
Ключові слова: адгезивні армовані шинуючі системи, скловолокно, композиційний матеріал, емаль, зона приєднання, скануюча електронограма.

У даний час вважається, що шинування рухомих зубів є обов’язковою складовою комплексного лікування генералізованого пародонтиту [1, 5, 9]. Шинування об’єднує групу зубів чи весь зубний ряд в єдину функціональну систему й у комплексі з іншими заходами (терапевтичним, хірургічним і фізіотерапевтичним лікуванням) дозволяє досягти тривалої ремісії (стабілізації) дистрофічно-запального процесу в пародонті [5, 9].

На сьогодні накопичений значний досвід використання різних ортопедичних конструкцій [2]. У залежності від часу, упродовж якого буде накладатись шина, більшість науковців-стоматологів виділяють постійні й тимчасові конструкції [5, 9]. Деякі автори розрізняють також проміжний варіант – напівпостійне шинування [1].

Останні кілька років для шинування рухомих зубів хворих на генералізований пародонтит усе частіше використовують терапевтичне (пародонтальне) шинування. Такі шини виготовляють з адгезивних шинуючих систем, які складаються з фотокомпозиційних матеріалів, підсилених (армованих) спеціальними волокнами [4, 5, 11, 13–16]. Головна роль армуючих волокон полягає в підвищенні міцності шини, а отже, і стійкості до жувального навантаження рухомих зубів, включених у шину [5, 7]

Сила та надійність приєднання шини до твердих тканин зубів, композиту до армуючих волокон, а отже, й монолітність усієї конструкції, залежать від властивостей адгезивної системи, її складу, властивостей самого композиту, методики попереднього кислотного протравлювання твердих тканин зубів, їх стану, вітальності, форми додаткових порожнин, фізико-хімічних і механічних властивостей самої арматури та методу обробки волокон [5, 13].

Сьогодні з метою шинування зубів найбільш часто використовують два основних види волокон – органічні (на основі поліетилену) та неорганічні (скловолокна).

Останні мають певні переваги: біосумісність із твердими тканинами зубів і відносна простота в роботі (вони не потребують додаткових аксесуарів, як при роботі з поліетиленовими арматурами). Випускається два варіанта їх плетення: у вигляді порожнинного джгута (шнурка) та смужки. Більшість авторів рекомендують використовувати шнурок для шинування бокових зубів і для відновлення поодиноких дефектів зубного ряду із застосуванням техніки створення паза [2, 3, 5, 7, 11]. Смужку частіше застосовують для накладання шини на емаль як з попереднім утворенням паза (боріздки), так і без препарування.

У даний час в Україні накопичений певний досвід використання адгезивних волоконних матеріалів, в основному іноземного виробництва [2, 4, 5, 7, 9, 17]. Останні кілька років стоматологи України успішно застосовують скловолокна вітчизняного виробництва «Глассдент» (Оксомат-Діпол, Київ) і «Поліглас» (ЕСТА, Київ) [6, 12, 16]. Однак у поодиноких друкованих роботах вітчизняних авторів [15] наведені дані про морфоструктурні особливості адгезивних шин не відображають стану приєднання таких шин до емалі зубів. Ураховуючи це, мета нашої роботи – провести порівняльне електронно-мікроскопічне дослідження стану приєднання шин до емалі зубів з використанням адгезивних армованих шинуючих систем вітчизняного виробництва.


МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Експериментальне вивчення стану приєднання адгезивних армованих шинуючих систем до емалі зубів проводилось на зубах, видалених за ортодонтичними показаннями (різці, ікла, премоляри та моляри), а також на зубах, видалених під час клаптевих операцій. Після видалення зуби протягом 15-ти хвилин промивали 3 % розчином перекису водню. З поверхні коренів видаляли залишки тканин періодонту та зубних відкладень. Зуби розміщували по зубній дузі в моделях із гіпсу чи силіконового відбиткового матеріалу. Після цього проводили шинування фронтальних і бокових зубів.

Вивчалось два варіанти приєднання адгезивних шин до емалі зубів: з утворенням неглибокого паза та без препарування. Для цього в коронках шинованих зубів за допомогою турбінної бормашини бором з алмазним покриттям створювали паз. У молярах і премолярах його препарували в ділянці поздовжньої фісури шириною 2–2,5 мм, глибиною в межах товщі емалі. У різцях та іклах паз створювали на язиковій (піднебінній) поверхні, не доводячи його до емалево-дентинної межі.

Якщо шину робили без препарування паза, то бором з алмазним покриттям (із червоним маркуванням) знімали лише безпризменний шар емалі.

Стан приєднання адгезивних армованих шинуючих систем у зубах з утворенням паза вивчали в кількох зонах: у ділянках вхідного отвору, стінок, кутів і дна порожнини (рис. 2).

Для порівняльного вивчення використовували адгезивні шинуючі системи вітчизняного виробництва – скловолокно «Глассдент», сплетене у вигляді порожнинного джгута (рис. 1) і стрічки (рис. 2). Його обробляли універсальним адгезивом і фіксували Флоу композитом (Оксомат-Діпол, Київ). Також використовували скловолоконну стрічку, обплетену поліефірними мікроволокнами «Поліглас» із відповідним адгезивом (ЕСТА, Київ). Приєднання до зубів проводили тим же текучим композитом виробництва компанії «Оксомат-Діпол» (рис. 3).



Контролем слугували шини зі скловолоконною арматурою «Гласспен» (Glasspan, США), яка вже більше 10-ти років досить ефективно використовується стоматологами України. Для фіксації цієї арматури до шинованих зубів використовували текучий композит «Революшн» та адгезивну систему «Опті Бонд Соло Плюс» виробництва компанії «Kerr» (США) (рис. 4).



Усього на моделях було виготовлено по 5 шин з кожним видом адгезивних шинуючих систем. Виготовлення шин проводили за методикою фірми-виробника.

Після шинування виготовляли поперечні шліфи зубів із шиною товщиною 0,5 мм, розріз зуба перетинав волоконну арматуру під кутом 90°. Шліфи обробляли спиртом, 36 % ортофосфорною кислотою протягом 20 сек і занурювали у фізрозчин [10].

Стан приєднання композиту до емалі зубів і до волоконної арматури вивчали методом растрової електронної мікроскопії за допомогою мікроскопа Zeiss EVO 50 XVP фірми «Carl Zeiss» (Німеччина) при збільшенні 100–4000 [8]. У випадку створення в емалі штучного паза стан приєднання адгезивних шин вивчали в кількох зонах: у ділянках вхідного отвору, стінок, кутів і дна порожнини (рис. 2).


РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

При використанні адгезивної армованої шинуючої системи у складі скловолоконної арматури «Гласспен», текучого композиту «Революшн» та адгезивної системи «Опті Бонд Соло Плюс» (Керр, США) утворюється щільне з’єднання композиту з емаллю у вигляді суцільної зони приєднання. Тяжі адгезивної системи глибоко проникають у протравлену емаль. Волокна арматури щільно оточені композитом, утворюючи монолітну, без пустот і відривів, структуру шини (рис. 4).

При використанні адгезивної армованої шинуючої системи у складі скловолоконної смужки, обплетеної поліефірними мікроволокнами «Поліглас» з адгезивом (ЕСТА) та Флоу композитом (Оксомат-Діпол), утворюється щільне з’єднання композиту з емаллю у вигляді суцільної зони приєднання. Тяжі адгезивної системи глибоко проникають у протравлену емаль. Волокна арматури щільно оточені композитом, утворюючи монолітну, без пустот і відривів, структуру шини (рис. 3).

При використанні адгезивної армованої шинуючої системи у складі скловолоконної арматури «Глассдент» (стрічки або порожнинного шнурка), Флоу композиту та універсального адгезиву (Оксомат-Діпол) (рис. 1, 2) утворюється щільне з’єднання композиту з емаллю у вигляді суцільної зони приєднання. Тяжі адгезивної системи глибоко проникають у протравлену емаль (рис. 5). Волокна арматури щільно оточені композитом, утворюючи монолітну, без пустот і відривів, структуру шини (рис. 6).




ВИСНОВОК

Порівняльне електронно-мікроскопічне дослідження стану приєднання шин, виготовлених з адгезивних армованих систем вітчизняного виробництва, зі скловолокнами «Глассдент» (Оксомат-Діпол, Київ) і «Поліглас» (ЕСТА, Київ) та аналога іноземного виробництва «Гласспен» (Керр, США) показали, що композиційний матеріал у кожній системі надійно приєднується як до емалі зубів, так і до армуючих скловолокон, утворюючи єдину монолітну структуру.

Зони приєднання до емалі адгезивних систем, армованих вітчизняним скловолокном «Глассдент» і «Поліглас», за якістю не відрізняються від аналогічної шинуючої системи іноземного виробництва з використанням Гласспен.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Акулович А.В., Рогатнев В.П. Применение системы «Splint-It!» для шинирования подвижных зубов в комплексном лечении заболеваний пародонта // Новое в стоматологии. – 2000. – № 4. – С. 3–12.
  2. Бакшутова Н.А., Головня И.А., Заверная А.М. Современные методики шинирования при заболеваниях пародонта // Современная стоматология. – 2000. – № 2. – С. 37–40.
  3. Белоклицкая Г.Ф., Лузина О.В. Шинирование подвижных зубов и восстановление включенных дефектов зубних рядов в комплексном лечении генерализованного пародонтита // Современная стоматология. – 2004. – № 2. – С. 64–65.
  4. Безсмертний А.А. Сумісне застосування волоконного адгезивного шинування зубів з диференційованою остеотропною терапією в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту: Автореф. дис. … канд. мед. наук: Полтава, 2004. – 17 с.
  5. Борисенко А.В. Шинирование зубов в комплексном лечении заболеваний пародонта // Дентальные технологии. – 2001. – № 2. – С. 12–17.
  6. Бургонский В.Г., Крикотун А.И. Клиническая оценка систем и методов шинирования зубов в комплексном лечении болезней пародонта // Современная стоматология. – 2002. – № 2. – С. 52–55.
  7. Вишняк Г.Н. Генерализованные заболевания пародонта (пародонтоз, пародонтит). – К., 1999. – С. 173–189.
  8. Гурин Н.А. Растровая электронная микроскопия твердых тканей зуба // Стоматология. – 1976. – № 6. – С. 18–22.
  9. Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В. Заболевания пародонта. – К.: Здоров’я, 2000. – С. 268–287.
  10. Мамедова Ф.М. Изготовление шлифов из недекальцинированных тканей зубов // Медицинский журнал Узбекистана. – 1981. – № 1. – С. 77–78.
  11. Мащенко І.С. Запальні та дистрофічні захворювання пародонта. Навчальний посібник з терапевтичної стоматології. – Дніпропетровськ: АРТ-Прес, 2003. – С. 150–153; 166–170.
  12. Печковська І.М. Використання вітчизняної скловолоконної арматури «GlassDent» у шинуванні зубів хворих на генералізований пародонтит / Матеріали ІІ (ІХ) з’їзду Асоціації стоматологів України. – К.: Книга плюс, 2004. – С. 259–260.
  13. Печковська І.М., Мірза О.І., Борисенко А.В., Печковський К.Є. Порівняльна характеристика стану приєднання адгезивних волоконних шинуючих систем вітчизняного виробництва до твердих тканин зубів // Современная стоматология. – 2007. – № 3. – С. 10–12.
  14. Підлісний Р.В. Застосування композитних матеріалів, армованих штучними волокнами, для виготовлення пародонтальних шин // Новини стоматології. – 2002. – № 1. – С. 14–17.
  15. Підлісний Р.В. Морфоструктурні особливості волоконно-композитних пародонтальних шин: електронно-мікроскопічне дослідження // Современная стоматология. – 2007. – № 3. – С. 24–30.
  16. Соловьев М.Ф. Отечественный волоконный связующий материал «Полиглас» // Современная стоматология. – 2001. – № 1. – С. 4–5.
  17. Ткаченко І.М., Писаренко О.А. Досвід використання шинувальної стрічки фібер-сплінт в ортопедичному лікуванні хронічного генералізованого пародонтиту ІІ та ІІІ ступеню тяжкості й аналіз поломок у термін спостереження 1,5 року / Матеріали ІІ (ІХ) з’їзду Асоціації стоматологів України. – К.: Книга плюс, 2004. – С. 449.

Резюме. В статье представлены данные сравнительных электронно-микроскопических исследований присоединения адгезивных волоконных шинируюших систем отечественного производства «Глассдент» (Оксомат-Дипол) и «Полигласс» (ЭСТА) к эмали зубов. Показано наличие хорошей адгезии фотокомпозита как к эмали, так и к армирующим стекловолокнам.
Ключевые слова: адгезивные армированные шинирующие системы, стекловолокно, композиционный материал, эмаль, зона присоединения, сканирующая электронограмма.

Summary. The article presents data on comparative electronic-microscopic research into attachment of adhesive fibre splinting systems of Ukrainian production, such as «GlassDent» (Oksomat-Dipol) and «Polyglass» (ESTA), to dental enamel. Good adhesion of photocomposite both to enamel and to reinforced glass fibres has been demonstrated.
Key words: adhesive reinforced splinting systems, glass fibre, composite, enamel, zone of attachment, scanning electronogram.





Реклама:
главные новости
английский язык Оксфорд учебники для детей и взрослых
А.А.Тимофеев стоматология медицинские книги
билеты на автобус в Европу
Новости транспорта и статьи





Реклама:
стоматология протезирование
верстка, макетирование, дизайн книг
Мания – интересные новости со всего мира
строительство и ремонт, недвижимость
Туризм, путешествия и отдых

Берегите здоровье, экономьте время и силы, выбирайте оптимальный вариант поездки:
Расписание поездов по основным станциям Украины
Расписание самолетов, авиарейсы по основным аэропортам Украины
Расписание автобусов по основным автостанциям Украины
Расписания транспорта Украина
Расписание автобусов на табло автостанций Украины
Расписание автобусов в Европу. Билеты
Женские новости. Красота и здоровье
купить миксер


:
.

:
http://old.medexpert.org.ua/modules/myarticles/article_storyid_332.html

:


.
.