Деякі патогенетичні ланки виникнення акушерських ускладнень у жінок із гемороєм

: 2010/6/10 | : Здоровье женщины

Е.Б. Яковлева, О.Є. Манзюк
Донецький національний медичний університет ім. М. Горького

Резюме. У ході наукової роботи визначалися особливості перебігу геморою у жінок під час вагітності. Виявлено, що у таких хворих спостерігалося підвищення венозного тиску в малому тазі, а зміни гормонального фону призводили до зниження моторики товстого кишечника, що спричиняло виникнення закрепів, які є головним провокуючим фактором розвитку геморою. Показано, що провідними симптомами при геморої є біль і кровотеча, які викликають стресовий стан, що сприяє підвищенню вмісту адренокортикотропного гормону, кортизолу та адреналіну, які слугують факторами ризику щодо розвитку веге!
тативних розладів, симпатикотонії, міжпівкульової асиметрії та стресу. Такі зміни призводять до загострення геморою та виникнення ускладнень під час вагітності, пологів та післяпологового періоду.

Резюме. В ходе научной работы определялись особенности течения геморроя у женщин во время беременности. Выявлено, что у таких больных наблюдалось повышение венозного давления в малом тазе, а изменения гормонального фона при беременности приводили к снижению моторики толстого кишечника и способствовали возникновению запоров, которые являются основным провоцирующим фактором возникновения геморроя. Геморрой, как правило, сопровождается болью и кровотечением, которые вызывают стрессовое состояние, способствующее повышению содержания адренокортикотропного гормона, кортизола и адреналина, что приводит к развитию вегетативных расстройств, симпатикотонии, асимметрии полушарий и стрессу. Такие изменения вызывают обострение течения
геморроя и возникновение осложнений во время беременности, родов и послеродового периода.

Summary. Current assume noted, that in women during pregnancy, in the one side, the venous pressure in creasing occurs in pelvis that one leds to hemorrhoids developing, and in the other side, — the hormonal phone changes during pregnancy led to mobility decreasing of thick intestinal and purge, the main provocation factor of hemorrhoids developing. Main symptoms of hemorrhoids are the pain and hemorrhoids led to stress condition realizing and increasing the adrenocorticoids, cortizol and adrenalin. These factors led to vegetatic disorders, sympathicotonia, semisphere asymmetry and stress, creating the «vitium circus». These changes led to acute hemorrhoids and pregnancy complication, complications in delivery and postpartum periods.

Вступ

   Геморой є одним з найбільш розповсюджених захворювань. За даними різних авторів, його розповсюдженість коливається від 11 до 80% випадків серед дорослого населення [2, 3, 8]. Ця патологія призводить до безлічі тілесних й душевних страждань, негативно впливає на якість життя та працездатність. Прояви або загострення геморою у жінок, головним чином, спостерігаються під час вагітності та пологів. Так, серед невагітних жінок геморой виявляється у 8% обстежених, під час вагітності — у 26–39%, а у післяпологовому періоді — у 41–50% [7, 9]. У медичній літературі повідомляється про негативний вплив вагітності на перебіг геморою, при цьому відсутні дані про акушерські ускладнення у жінок, які страждають на геморой, зокрема, про стан фетоплацентарного комплексу, зміни мікробіоценозу кишечника та пологових шляхів, вміст гормонів стресу — адренокортикотропного гормону (АКТГ) та адреналіну. Прояви захворювання у таких жінок супроводжуються рефлекторним посиленим виділенням від болю, який є головним симптомом цього патологічного стану.

Мета дослідження — вивчення особливостей патогенезу акушерських ускладнень у жінок, які страждають на геморой.

Матеріал і методи дослідження

   Обстежено 350 вагітних щодо виявлення пацієнток із різними формами перебігу геморою, із них у 157 спостерігалися прояви цього захворювання.

   Групи спостереження були сформовані залежно від форми геморою: І група — 64 жінки, які мали безсимптомну форму, ІІ — 93 пацієнтки із симптоматичною формою, контрольна — 30 умовно здорових вагітних.

    Обстеження пацієнток здійснювалося згідно загальноприйнятих та спеціальних методів дослідження. Особлива увага приділялася даним анамнезу (вік пацієнтки, соціальний статус, наявність акушерсько-гінекологічної патології, екстрагенітальних захворювань), а також скаргам щодо виникнення патології.

    Діагноз «геморой» та його форму перебігу встановлював лікар-проктолог. Проводилися зовнішній огляд промежини, пальпарне дослідження прямої кишки, ано- і колоноскопія за допомогою апарату «Olimpus» (Японія), ультразвукове дослідження (УЗД) із використанням ректального конвексного датчика з триплексним скануванням на апараті «Medison Sonoace 8XL» (Німеччина). Бактеріологічне дослідження кишкового вмісту проводили згідно методичних рекомендацій, затверджених МОЗ України [6].

   Вивчення мікробіоценозу пологових шляхів включало комплексну оцінку мікроскопії мазків піхвового вмісту, що забарвлювався за методом Грама, а також результатів культуральної діагностики із визначенням видового та кількісного складу асоціантів піхвового мікроценозу із використанням тест-системи фірми «PLIVA-Lachema Diagnostika s.r.o» (Чехія), також використовували тести скринінг_діагностики бактеріального вагінозу (тест на «ключові клітини», pH-метрія, аміно-тест). Оцінку мікробіоценозу пологових шляхів проводили за класифікацією Є.Ф. Кіра і співавт. [5].

    Концентрацію адренокортикотропний гормону (АКТГ) у сироватці крові визначали радіоімунологічним методом за допомогою наборів фірми «Cis Bio Int.» (Франція), а вміст адреналіну в сечі — за методом Е.Ш. Матліної.

    Вивчення гормонального статусу фетоплацентарного комплексу проводили за допомогою визначення вмісту плацентарного лактогену (ПЛ), прогестерону, естріолу та кортизолу в крові пацієнток радіоімунним методом за допомогою готових комерційних наборів виробництва фірми «ESA-IRE-Soring» (Франція).

   Стан гуморальної ланки імунітету оцінювавли на підставі аналізу показників вмісту IgА, М і G у сироватці крові турбометричним методом радіарної імунодифузії за методом G. Manchini (1965) у модифікації Д. Стефані і співавт. (1978).

    Систему гемостазу досліджували за допомогою визначення таких показників, як концентрація фібриногену (за Рутбергом), тромбопластиновий час, протромбіновий індекс, кількість та агрегація тромбоцитів, концентрація анти тромбіну-ІІІ за допомогою наборів виробництва фірми «Технология-стандарт» (м. Барнаул, Росія) із використанням інструкцій та урахванням часу загального згортання крові (за Сухаревим). Визначення показників здійснювалося під час обстеження вагітних у 12–16 тижнів гестації.

   Статистичну обробку отриманих результатів проводили на персональному комп'ютері «Pentium 4» за допомогою пакету прикладних програм «Microsoft Excel for Windows XP» із використанням основних статистичних методів розрахунку. Достовірність різниці середніх значень визначали за допомогою обчислення t-критерія Ст'юдента, точне обчислення значимості похибки часток (відсотків) здійснювали за методом ϕ-кутового перетворення Фішера.

  Результати досліджень та їх обговорення

   Під час обстеження 380 жінок, які виявили бажання стати на облік з приводу вагітності, у 157 (41,3%) осіб було діагностовано геморой, із них у 64 (16,8%) — безсимптомну форму перебігу захворювання, а у 93 (24,5%) були наявні клінічні прояви патології (ректальний біль, кровотеча, анальна печія та ін.).

    Середній вік жінок із безсимптомним перебігом геморою (І група) становив 24,38±0,97 років, із клінічними проявами (ІІ група) — 25,43±0,99 років, що не мало достовірної різниці із показником у контрольній групі — 24,77±1,72 років (p>0,05). У І групі 20–25-річних жінок було в 1,6 разів більше, ніж у ІІ — 60,9 і 37,6% випадків відповідно (p<0,05; контрольна група — 50%, p>0,05), що може опосередковано підтверджувати існуючі повідомлення щодо збільшення
частоти розвитку геморою із збільшенням віку [4, 9].

   Оцінка соціального стану жінок показала, що статус службовців мали 62,5% опитаних І групи, 50,5% — ІІ і 60,0% — контрольної; домогосподарок — 17,2, 23,7 і 16,7% відповідно, робітниць — 12,5, 20,4 і 10,0%, також були вагітні, які навчалися — 7,8, 5,4 і 13,3. Достовірної різниці між групами зареєстровано не було, але жінки із гемороєм, які займали посаду службовців (І група — 45,3%, ІІ — 49,5%), тривалий час перебували у сидячому положенні (бухгалтер, економіст, інженер-програміст, оператор електронно-обчислювальної машини, телефоністка), при цьому робота більшості жінок-службовців контрольної групи вимагала зміни положення тіла (лікар, секретарка, адміністратор, продавець-консультант та ін.). Однак слід зазначити, що жінки-робітниці з гемороєм вказували на виконання тяжкої фізичної праці, пов'язаної з підняттям надмірної ваги (реалізатор на ринку, продавець, повар, робітниця на заводі та ін.).

   За сімейним станом між трьома досліджуваними групами достовірної різниці відмічено не було: в І групі — 87,5% жінок перебували у шлюбі, в ІІ — 86%, в контрольній — 90%, лише кожна 7–10-та пацієнтка перебувала у незареєстрованих шлюбних стосунках. У приватній співбесіді було з'ясовано, 18,8% опитаних І групи і 20,4% — ІІ групи достовірно частіше, ніж особи контрольної групи (3,3%) при статевих стосунках, крім вагінального, мали ректальний коїтус.

    Також було встановлено, що пацієнтки, які страждають на геморой, частіше вели пасивний спосіб життя. Так, у контрольній групі 56,7% обстежених відвідували секції, що потребують фізичної активності (фітнес, аеробіка, танці, плавання та ін.), а в І групі їх було 7,8%, в ІІ — 6,5%.

   У пацієнток із гемороєм також частіше, ніж в контрольній групі, зареєструвані захворювання серцево-судинної системи (вегетативно-судинна дистонія, гіпертонічна хвороба тощо). Варикоз у жінок з гемороєм відмічався достовірно частіше: І група — 25% випадків, ІІ — 29%, контрольна — 3,3% (p<0,05), що, на думку авторів, можна пояснити судинною теорією виникнення геморою. Також жінки із гемороєм достовірно частіше страждали на ожиріння: І група — 20,3%, ІІ — 18,3%, контрольна — 3,3%, що підтверджує припущення деяких науковців, що ожиріння є фактором ризику щодо розвитку геморою [2].   Аналіз даних анамнезу показав, що близькі родичі хворих жінок (батьки, сестри, бабусі) також часто страждали на геморой: І група — 32,8% випадків, ІІ — 31,2%, контрольна — 10,0%, а також на варикозну хворобу — 12,5, 20,4 і 3,3% відповідно.

    Оцінюючи акушерський анамнез, було виявлено, що першовагітних жінок із безсимптомною формою геморою було в 1,9 рази більше, ніж із симптоматичною — 48,4 і 25,8% випадків відповідно (p<0,05), в контрольній групі таких жінок було 36,7% (p>0,05). Також у цих жінок достовірно частіше майбутні пологи були першими — 75 і 48,4% (p<0,05), контрольна група — 56,7% (p>0,05). Отримані результати співпадають з даними інших досліджень, де зазначається, що у жінок, які не народжували, прояви геморою відмічаються в 5 разів рідше, ніж у тих, які народжували хоча б один раз [9].

    Під час УЗД було відзначено, що геморой являв собою потовщення епітеліально-підепітеліального шару із зміною його структури, яка стає гіпоехогенною. Залежно від стадії процесу потовщення цього шару було локальним або розташовувалося над проксимальною частиною внутрішнього сфінктера (І група — 3,1% випадків, ІІ — 4,3%), або над всією його довжиною (96,9 і 78,3% відповідно), або за дистальною його частиною при випадінні гемороїдальних вузлів (ІІ група — 17,2%).

    На закрепи, які є провокуючим чинником розвитку геморою, під час відвідування жіночої консультації вказували тільки жінки із цією патологією. У ІІ групі таких хворих було в 1,3 рази більше (90,3%), ніж у І (68,8%, p<0,05).   Оцінюючи клінічну картину перебігу геморою, необхідно відзначити, що для жінок ІІ групи характерними були два симптоми: інтермітуючі ректальні кровотечі (67,7% випадків), які, як правило, пов'язані із випорожненням кишечника, та біль в області заднього проходу (49,5%), що також виникає під час та після дефекації. У таких жінок також спостерігалися такі симптоми, як відчуття іншородного тіла в анусі (53,8%), анальний свербіж (32,3%), печія та поколювання (18,3%), виділення слизу (26,9%), випадіння гемороїдальних вузлів (17,2%). Більшість жінок цієї групи вказували на дискомфорт під час дефекації (80,6%), а також на відчуття неповного випорожнення (63,4%). Такі ознаки, передусім, виникають у зв'язку із закрепами, на що також вказує їх наявність у декількох жінок із безсимптомним перебігом захворювання — 12,5 і 17,2% випадків відповідно.

   Через загострення геморою відвідала лікаря майже кожна третя (31,2%) пацієнтка ІІ групи спостереження із симптоматичною формою перебігу захворювання.

   У деяких жінок під час постановки на облік з приводу вагітності було виявлено, що дана вагітність була обтяжена загрозою переривання (І група — 4,7% випадків, ІІ група — 12,9%), нападами блюванням (14,1 і 20,4% відповідно), анемією (9,4 і 18,3%), гіпотонією (10,9 і 18,3%) та гіпертензією (15,6 і 20,4%).

    Проблема геморою під час вагітності набуває актуальності у зв'язку з можливою транслокацією мікрофлори із шлунково-кишкового тракту до урогенітального і, як наслідок, порушенням колонізаційної резистентності. Було встановлено, що у більшості вагітних І і ІІ груп спостереження відмічалося зниження облігатної біфідофлори (79,7 і 75,3% випадків відповідно) і лактофлори (76,6 і 65,6%), а також кількісне або якісне порушення у складі ешерихій (78,1 і 96,8%). Зміни облігатної мікрофлори товстої кишки призводили до збільшення колонізації умовно-патогенних ентеробактерій (40,6 і 49,5%), клостридій (57,8 і 60,2%), грибів роду Candida (45,3 і 49,5%) та стафілококів (50,0 і 48,4%). Зокрема, у 1,6 і 8,6% обстежених відповідно був виявлений патогенний стафілокок.

    Таким чином, виявилося, що дисбактеріоз спостерігався у всіх (100%) жінок із гемороєм. I ступінь тяжкості перебігу дисбактеріозу відмічався у 15,6% вагітних І групи, у 3,2% хворих ІІ групи та у 6,7% жінок контрольної; ІІ ступінь — у 54,7% обстежених І групи та у 61,3% вагітних ІІ групи; III ступінь — у 29,7 і 35,5% відповідно.

    Аналіз мікробіологічного стану пологових шляхів у жінок, які страждають на геморой, виявив 3 типи порушень піхвового мікроценозу: проміжний — у 20,3% пацієнток І групи та у 15,1% обстежених ІІ групи, бактеріальний вагіноз — у 31,3 і 30,1% відповідно, вагініт — у 48,4 і 54,8%. Для абсолютної більшості вагітних контрольної групи був характерний істинний нормоценоз і лише у 13,3% жінок був зареєстрований проміжний тип. Отримані результати підтверджують той факт, що дисбактеріоз кишечника супроводжується зміною мікрофлори пологових шляхів у вагітних жінок із гемороєм [1].

    Враховуючи, що основними симптомами при геморої є біль і кровотеча, які спричиняють стресову ситуацію, у пацієнток визначалися концентрації АКТГ і адреналіну.

   Отримані результати свідчили про напруження гормональної системи у жінок з клінічними проявами захворювання (ІІ група), що проявлялося у вигляді збільшення вмісту АКТГ (в 1,7 рази) та адреналіну (в 1,9). Поряд із цим, у вагітних із безсимптомним гемороєм (І група) зазначені показники відповідали контрольним значенням (табл.).




   При визначенні вмісту гормонів фетоплацентарного комплексу у жінок І групи визначені показники достовірно не відрізнялися від таких в контрольній групі (p>0,05), а у вагітних ІІ групи спостерігалося зниження вмісту ПЛ і прогестерону більш ніж на 60%, а також збільшення кортизолу на 54%, що вказувало на формування у них порушень функції фетоплацентарного комплексу (табл. 1). При цьому змін параметрів системи гемостазу у вагітних із гемороєм зареєстровано не було. При вивченні концентрації імуноглобулінів у пацієнток ІІ групи відмічалися такі відмінності у порівнянні з контрольними показниками: зниження вмісту IgA — на 27% (0,76±0,05 і 1,04±0,08 г/л відповідно, p<0,05), IgM — на 17% (0,68±0,05 і 0,82±0,04 г/л, p<0,05) і IgG — на 20%


   У результаті проведених досліджень та завдяки аналізу наукових публікацій були уточнені деякі ланки патогенезу виникнення акушерських ускладнень у вагітних з гемороєм (рисунок).

    У ході дослідження було встановлено, що в обстежених жінок під час вагітності, з одного боку, спостерігалося підвищення венозного тиску в малому тазі, що спричиняло розвиток геморою, а з іншого, зміни гормонального фону при вагітності призводили до зниження моторики товстого кишечнику у вагітних, викликаючи закрепи, які виступають у якості головного провокуючого фактора розвитку геморою. Слід зазначити, що основними симпто_
мами при геморої є біль і кровотеча, які викликають стресовий стан, що сприяє виділенню та підвищенню вмісту АКТГ, кортизолу та адреналіну і, в свою чергу, призводить до розвитку вегетативних розладів, симпатикотонії, міжпівкульової асиметрії та стресу, внаслідок чого утворюється «хибне коло». Такі зміни у вагітних викликають загострення геморою та виникнення ускладнень перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду.

Висновки

   Встановлена частота розповсюдження геморою серед вагітних, яка складає 41,3%, зокрема, симптомна форма — у 24,5% вагітних, безсимптомна форма — у 16,8%. Відзначено, що жінки із клінічними проявами в 1,6 рази частіше старше 26 років, ніж із безсимптомною формою, в 1,4 рази — мають повторну вагітність, в 2,1 рази — повторні пологи, в 1,3 рази — страждають на закреп.

   У вагітних, які страждають на геморой, спостерігається дисбактеріоз кишечника ІІ (безсимптомна форма — 54,7%, симптомна форма — 61,3%) і ІІІ ступенів (29,7 і 35,5%) та порушення піхвового мікробіоценозу (бактеріальний вагіноз — 31,3 і 30,1%, вагініт — 48,4 і 54,8% відповідно).

   У жінок із симптомною формою геморою вагітність супроводжується достовірними (p<0,05) змінами показників імуно-гормонального статусу порівняно з контрольною групою, що проявлялося збільшенням рівня АКТГ в 1,7 рази, адреналіну — в 1,9 рази, кортизолу — в 1,5 рази, зменшенням гормонів фетоплацентарного комплексу (ПЛ — в 1,6 рази і прогестерону — в 1,7 рази) та зменшенням вмісту імунологлобулінів (Ig A — в 1,3 рази, зменшенням Ig M і G — в 1,2 рази). У вагітних, які страждають на безсимптомну форму геморою, достовірної різниці цих показників з контрольною групою не зареєстровано (p>0,05). У системі гемостазу у вагітних як із симптомним, так і з безсимптомним гемороєм достовірних змін не відзначено (p>0,05).

    У зв'язку із тим, що геморой під час вагітності супроводжується змінами мікробного фону, імуно-гормонального стану, що спричиняє порушення в системі мати— плацента—плід, є доцільною розробка лікувально-профілактичних заходів щодо жінок з такою патологією залежно від форми захворювання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аккер Л.В., Гольцова Н.П. Коррекция нарушений микробиоценоза влагалища и кишечника у беременных женщин как способ профилактики инфекционно_воспалительных заболеваний у родильниц и новорожденных // Рос. вест. акушера_гинеколога. — 2001. — № 1. — С. 86–89.
2. Ананко А.А. Геморрой — старая проблема и новые решения (обзор современных подходов к лечению геморроя) // Укр. мед. часопис. — 2007. — № 2. — С. 117–121.
3. Зайдиева З.С., Магометханова Д.М. Консервативная терапия геморроя в акушерской практике // Рус. мед. журн. — 2002. — № 18. — С. 828–831.
4. Зайдиева З.С., Тютюник В.Л. Основные принципы лечения геморроя у беременных и родильниц // Рус. мед. журн. — 2002. — № 7. — С. 371–374.
5. Кира Е.Ф. Бактериальный вагиноз. — СПб.: Нева_Люкс, 2001. — 364 с.
6. Микробиологическая диагностика дисбактериозов: Метод. рекомендации. — К., 1986. — 28 с.
7. Рациональная фармакотерапия в акушерстве и гинекологии: Руководство для практикующих врачей / Под общ. ред. В.И. Кулакова, В.Н. Серова. — М.: Литтера, 2005. — 1152 с.
8. Румянцева В.Г. Нехирургическое лечение острого и хронического геморроя // Рус. мед. журн. — 2003. — № 15. — С. 872–875.
9. Шехтман М.М. Геморрой // 9 месяцев. — 2001. — № 10. — С. 11.

Ключові слова: жінки, вагітність, геморой, акушерські ускладнення.
Ключевые слова: женщины, беременность, геморрой, акушерские осложнения.
Key words: women, pregnancy, hemorrhoids, obstetric complications.




пластиковые емкости


:
.

:
http://old.medexpert.org.ua/modules/myarticles/article_storyid_533.html

:


.
.