Застосування балкових систем кріплення при лікуванні хворих з дефектами зубних рядів покривними протезами

: 2010/7/23 | : Современная стоматология

В.Ф. Макєєв, Н.Р. Ключковська, П.В. Щерба, В.І. Колодій

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького


Резюме. У статті розглянуто основні типи балкових систем фіксації покривних протезів і наведено аналіз спостережень на прикладі двох клінічних ситуацій.
Ключові слова: покривні протези, балкова система фіксації.

ВСТУП

Часткова втрата зубів супроводжується певною клінічною картиною та проявляється змінами в зубній дузі та прикусі залежно від кількості втрачених зубів, їх розташування, ролі, яку вони відіграють в акті жування; стану пародонту та твердих тканин зубів, що збереглись, і, нарешті, загального стану організму [1, 2, 3].

Порушення цілісності зубного ряду є незворотним процесом і вважається важким ураженням зубощелепної системи, оскільки внаслідок цього виникають і розвиваються різноманітні патологічні стани.

Для повноцінного відновлення функції зубощелепної системи при частковій утраті зубів велике значення має вибір конструкції зубних протезів.

Зі збільшенням дефекту зубного ряду з утратою значної кількості опорних зубів покази до застосування незнімних конструкцій звужуються, а до застосування знімних протезів – розширюються. Збереження на щелепі навіть кількох зубів дозволяє покращити фіксацію протеза, що надає хворому більшої впевненості в користуванні ним і значно полегшує процес адаптації. У випадку видалення останньої пари зубів-антагоністів утрачається фіксована міжальвеолярна висота, що призводить до передчасної та складної перебудови нервово-рефлекторної регуляції та скорочувальної функції жувальних м'язів. Крім того, у деяких людей видалення останніх зубів пов'язано із психоемоційним стресом [4, 5].

Фіксація та стабілізація знімних протезів є складною біомеханічною проблемою й повинні вирішувати такі завдання:

  • забезпечити стійкість протеза при зміщенні у вертикальному та горизонтальному напрямках;
  • запобігати шкідливому впливу на тканини протезного ложа та опорні зуби;
  • задовільняти естетичні вимоги;
  • не викликати в пацієнта негативного ставлення до знімного протезування.
Механічні пристосування для покращення фіксації протезів можна використати за наявності на щелепах збережених власних зубів або коренів.

Низка авторів указують на позитивні результати лікування ортопедичними конструкціями з використанням балкових систем фіксації [6, 7, 8]. Дану систему фіксації доцільно застосовувати за наявності симетрично розташованих двох зубів; при протезуванні протезами типу «overdenture». Головною перевагою даного типу фіксації є можливість об'єднувати опорні зуби, корені зубів, а також імплантати в одну функціонуючу групу, що сприяє їх шинуванню, перерозподілу жувального тиску й функціональному розвантаженню опорних зубів [9].

Балкові системи кріплення, що використовуються в часткових знімних протезах, виготовляються індивідуально або застосовуються системи промислового виробництва. Окрім перехресно-дугової стабілізації та шинування опорних зубів балкові системи кріплення дозволяють базису протеза здійснювати вертикальні рухи та шарнірне обертання, навантажуючи опорні зуби більш вертикально, ніж при кнопкових системах кріплення [10, 11].

Крім вищенаведених переваг балкова система фіксації має такі позитивні сторони:
  • наявність стандартних складових частин;
  • довготривалий строк експлуатації протезів;
  • можливість заміни матриць із повторною активацією;
  • високу точність;
  • більш високі естетичні якості протеза;
  • короткий період звикання пацієнта до протеза.
Хоча й існують і негативні сторони: висока вартість, високі вимоги до якості технічної роботи, наявність необхідного місця для розміщення компонентів балкової системи, складнощі у клінічній підготовці коренів (паралельність для фіксації) та ризики з приводу можливого розцементування однієї з опорних вкладок.

Балкові системи кріплення складаються з однієї або кількох муфт, закріплених у протезі, які охоплюють балку, прикріплену до опорних зубів, коренів чи імплантатів.

Балки поділяються за перерізом профілю на:
  • балки Румпеля – круглий профіль;
  • балки Дольдера – аркоподібний, краплеподібний профіль;
  • балки Хадера – форми замкової щілини;
  • балки Шредера – квадратний, прямокутний профіль;
  • балки Аккермана – круглий профіль з кількома муфтами.
Успіх лікування залежить не тільки від вибору конструкції майбутнього протезу, а й від стану опорних зубів. При виборі опорних зубів при лікуванні покривними протезами з балковою фіксацією треба звертати увагу на такі вимоги:
  • бажано симетричне розташування коренів і достатня відстань між ними (20–40 мм),
  • сприятливе співвідношення коронка–корінь;
  • висота збереженої кісткової тканини навколо кореня (не менше 4–5 мм);
  • наявність збережених здорових тканин зуба над рівнем ясен;
  • обов'язкова ендодонтична та пародонтологічна підготовка.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Нами з використанням балки Хадера надана ортопедична допомога 7-и хворим із частковою відсутністю зубів на нижній щелепі. Контроль поведінки опорних зубів здійснювався рентгенологічним методом. Вивчався період адаптації до зазначених протезів.


РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Під час дослідження використовували профільну балку «Варіо софт всп» фірми «bredent», яка являє собою балку з профілем поперечного перерізу у вигляді так званої «замкової щілини», що виготовлена з беззольного термопласту. Нижній край балки закруглений, що полегшує гігієну порожнини рота пацієнта. До комплекту входять дублюючі матриці для оптимального розміщення шарнірних матриць і власне шарнірні матриці різного ступеня сили фіксації – пониженого, м'якого тертя; нормального, середнього тертя; посиленого, жорсткого тертя.

На прикладі двох клінічних випадків наведемо варіанти використання балкової системи фіксації з особливостями їх застосування.


Клінічне спостереження 1

Хвора А. 1947 р. н. На основі клінічного огляду та додаткових методів обстеження поставлений діагноз – повна втрата зубів на верхній щелепі, II клас за Шредером, дефект зубного ряду нижньої щелепи, I клас, 1 підклас за Кеннеді.

Отже, на нижній щелепі хворої після санації порожнини рота залишилось тільки чотири ендодонтично лікованих зуба, що симетрично розташовані по обидва боки щелепи. За ортопантомограмою (рис. 1.1) і клінічним станом зубів (рис. 1.2) співвідношення коронка–корінь у всіх зубів, що залишилися, складало 1:1; 33, 43, 44-й зуби нахилені вестибулярно, стан крайового пародонту задовільний.



За таких клінічних умов застосування штучних коронок на 33, 34, 43, 44-й зуби з наступним виготовленням часткового знімного протеза з кламерним, а тим більше із замковим кріпленням, недоцільне. Подальший аналіз клінічної ситуації за контрольними моделями, співставленими в центральному співвідношенні в середньо-анатомічному артикуляторі з наступним перехідним моделюванням можливої постановки штучних зубів, засвідчив, що в даному випадку існують показання та є можливість виготовлення покривного протеза з балковою фіксацією. На період аналізу ситуації та вибору конструкції постійного протезу хворій був виготовлений тимчасовий протез (рис. 1.3)



Опорні зуби підготовлені (вкорочені та паралельно препаровані) під незнімну конструкцію (рис. 1.4). З воску та стандартної пластмасової балки Хадера відмодельований майбутній каркас незнімної частини (рис. 1.5), а її моделювання здійснювалось під контролем силіконового ключа зі штучними зубами (рис. 1.6). Воскова композиція балкової конструкції замінена на металеву методом литва (рис. 1.7), перевірена в ротовій порожнині хворої й отримано робочий відбиток (рис. 1.8). Виготовлена робоча модель, підготовлена до дублювання (рис. 1.9) та отримана дублююча модель з вогнетривкого матеріалу «Moldavest» (Heraeus Kulzer) (рис. 1.10), на якій змодельовано восковий аналог супраструктури (рис. 1.11), відлито зі сплаву «Wirocast» (Bego) (рис. 1.12). Незнімна частина балкової системи зафіксована в ротовій порожнині хворої (рис. 1.13), на яку після встановлення у внутрішню частину супраструктури матриць середнього ступеня жорсткості накладено покривний протез (рис. 1.14).



Завершальний аналіз протезування хворої А. покривним протезом з балковою системою фіксації показав:
  • клінічна ситуація та відповідна підготовка опорних зубів дозволили розмістити за висотою центрального співвідношення щелеп і балкову систему, і сам покривний протез із зубами;
  • у той же час висота збережених коронок дозволила розмістити між ними фіксувальну балку, залишивши місце між нижнім краєм балки та слизовою оболонкою альвеолярного гребеня для здійснення гігієни;
  • фіксувальна балка розташовується прямолінійно та дещо позаду вершини альвеолярного гребеня, що дозволило не потовщувати значно підязичну частину покривного протезу;
  • тавровий (замковий) варіант будови балки Хадера забезпечує щільне охоплення матрицями цього фіксувального елемента та щільну фіксацію протеза;
  • можливі зношення фіксувальних матриць, а також стирання самої балки, поступова атрофія альвеолярного відростка в бічних відділах протезного ложа, вимагає регулярного контролю стану протеза (кожні 6–8 міс.) для заміни фіксавальних матриць і корекції внутрішньої поверхні протеза.
Звикання до протеза у хворої відбулось на третій день після його накладання. Спостереження впродовж трьох років (на цьому етапі відбулось чотири заміни матриць на більш жорсткі та два «перебазування» протеза) засвідчили його високу функціональну здатність і стійкість.


Клінічне спостереження 2

Хвора Д. 1954 р. н. з дефектом зубного ряду нижньої щелепи, II клас, 1 підклас за Кеннеді, пародонтит важкого ступеня, рухомість 37, 36, 34, 32, 31, 41, 42, 44, 45-го зубів III ступеня (рис. 2.1).

Після санації ротової порожнини на нижній щелепі хворої залишились два симетрично розташовані зуба, що згодом були ендодонтично ліковані. За клінічними даними (рис. 2.2) та прицільними рентгенограмами співвідношення коронки до кореня складало 1:1. Стан крайового пародонту опорних 33, 43-го зубів задовільний. Виготовлення при даній клінічній ситуації незнімного мостоподібного протезу з опорою на 33, 43-й зуби з подальшим виготовленням часткового знімного або бюгельного протеза із замковим чи з камерним кріпленням не є доцільним. Тому після аналізу клінічної ситуації з допомогою контрольних діагностичних моделей хворій було запропоновано виготовити покривний протез із балковою фіксацією. Опорні зуби були препаровані під фіксовану частину конструкції (рис. 2.3). Під контролем силіконового ключа зі штучними зубами був змодельований восковий каркас незнімної частини й замінений на метал. Після примірки балкової конструкції в порожнині рота отримано відбиток (рис. 2.4). За підготовленою до дублювання робочою моделлю до дублювання була відлита дублююча модель, на якій змодельовано воскову копію супраструктури (рис. 2.5), що була відлита зі сплаву «Wirocast» (Bego) (рис. 2.6). Незнімна частина балкової конструкції зафіксована в ротовій порожнині (рис. 2.7). Після вкладання у внутрішнє ложе супраструктури матриці середнього ступеня жорсткості (рис. 2.8) накладено покривний протез (рис. 2.9).



При аналізі даного випадку протезування хворої Д. покривним протезом з балковою фіксацією з'ясовано, що:
  • дана балкова конструкція дозволила шинувати достатньо віддалені зуби, запобігаючи, таким чином, подальшому розхитуванню зубів;
  • відповідно відпрепаровані зуби та достатня висота співвідношення щелеп забезпечили розташування й покривного протеза, і самої балки;
  • достатньо висока сила ретенції покривного протеза забезпечує пришвидшення адаптації.
Хворій було рекомендовано з'явитись на повторний огляд для контролю стану опорних зубів, корекції внутрішньої поверхні протеза та заміни матриць.

Протягом п'яти днів у хворої відбулося звикання до протеза. При першому контрольному огляді через сім місяців установлено, що стан крайового пародонту опорних зубів без негативних змін, відмічається хороша фіксація протеза.


ВИСНОВКИ

На основі клінічних спостережень за даною групою пацієнтів ми можемо констатувати:
  1. Після фіксації незнімної частини зменшується рухомість опорних зубів.
  2. Відзначається покращення стану тканин пародонту.
  3. Контрольні рентгенологічні спостереження протягом трьох років засвідчили мінімальну втрату (у межах 0,5–1 мм) кісткової тканини навколо опорних зубів.
  4. Балкові кріплення є функціонально надійними системами для фіксації покривних протезів при великих дефектах зубних рядів.

ЛІТЕРАТУРА
  1. Щерба П.В. Перекрывающие протезы: исторические аспекты и современные тенденции // Современная стоматология. – 2003.– № 1. – С. 93–96.
  2. Дженкинс Г. Аттачменты. Путь к успешному изготовлению зубного протеза. – М.: Квинтэссенция, 2005. – 160 с.
  3. Жулев Е.Н. Частичные съемные протезы. – Нижний Новгород: изд. НГМА. – 2000. – 425 с.
  4. Ключковська Н.Р., Щерба П.В. Особливості застосування балкової системи фіксації в ортопедичній стоматології // Стоматологічні новини. – 2004–2005. – № 4–5. – С. 86–88.
  5. Лещук С.Є., Вовк Ю.В. Клінічні питання застосування покривних протезів у сучасній ортопедичній стоматологічній практиці // Український стоматологічний альманах. – 2002. – № 3. – С.48–51.
  6. Перекрывающие протезы – альтернативные варианты использования / В.Ф. Макеев, П.В. Щерба, Н.Р. Ключковская, А.И. Божик // Зубное протезирование. – 2003. – № 1 (2). – С. 18–23.
  7. Bambara G.E. The attachment-retained overdenture // NY State Dent. J. – 2004. – Vol. 70 (9). – P. 30–33.
  8. Nasedkin J.N. Management of the terminal dentition with a bar-supported overdenture and a fixed overdenture: a case report // Dent. Today. – 2005. – Vol. 24 (11). – P. 102, 104–105.
  9. Клочан С.Н., Беда В.И. Клинические аспекты применения замковых креплений. Положительные свойства и осложнения при применении балочной системы фиксации протезов // Современная стоматология. – 2005.– № 2. – С. 133–138.
  10. Лазарев А. Замковые крепления фирмы Бредент, некоторые аспекты выбора // Зубной техник. – 2002. – № 6. – С. 22–24.
  11. Перевезенцев А.П. Конструкции замковых креплений фирмы «Бредент». – М.: Аладент, 2004. – 268 с.

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ БАЛОЧНИХ СИСТЕМ КРЕПЛЕНИЯ ПРИ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ С ДЕФЕКТАМИ ЗУБНИХ РЯДОВ ПЕРЕКРЫВАЮЩИМИ ПРОТЕЗАМИ

В.Ф. Макеев, Н.Р. Ключковская, П.В. Щерба, В.И. Колодий

Резюме. В статье рассмотрены основые типы балочних систем фиксации перекрывающих протезов и приведен анализ наблюдения на примере двух клинических ситуаций.
Ключевые слова: перекрывающие протезы, балочная система фиксации.


APPLICATION OF THE BAR SYSTEM OF RETENTION FOR TREATMENT OF PATIENTS WITH PARTIAL ANODONTIA BY MEANS OF OVERDENTURES

V. Makeyev, N. Kluchkovska, P. Shcherba, V. Kolodiy

Summary. The article has reported on major types of the bar systems of fixation for overdentures and on the analysis of surveillance on the examples of two clinical cases.
Key words: overdentures, bar system of fixation.

:
.

:
http://old.medexpert.org.ua/modules/myarticles/article_storyid_554.html

:


.
.