Життя у гармонії з природою: міфи і реальності сучасної гормональної контрацепції

: 2010/10/1 | : Здоровье женщины

В.І. Пирогова
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

Резюме. У статті розглядаються природні ритми, які впливають на нормальне функціонування жіночого організму. Показано, що пролонгований режим прийому КОК слід рекомендувати з лікувальною метою для тривалого призначення, а для контрацепції найбільш прийнятним є циклічний режим.

Резюме. В статье рассматриваются природные ритмы, оказывающие влияние на функционирование женского организма. Показано, что пролонгированный режим приема КОК следует рекомендовать с терапевтической целью для длительного применения, а для контрацепции наиболее приемлемым является циклический режим.

Summary. The article reviews natural rhythms that affect functioning of the female body. It is shown that a prolonged COC administration should be recommended for long-term use for therapeutic purposes while contraception considerations dictate better advisability of a cyclic regime.



    Потреба дивуватися, поклонятися і розуміти — це складові частини одного людського бажання, що прагнуть до єдності. Повсякчас нас турбують таємниці перетворення: яким чином один предмет перетворюється в інший? яким чином істоти зростають, помирають і знову народжуються? Ймовірно, в історичному аспекті, найяскравішими зі всіх подібних перетворень, які відбувалися на очах людини, були трансформації організму жінки. Здатність зачати і народити нову людську істоту, продукувати молоко і кровоточити відповідно до фаз місяця викликали священний трепет. Зовсім не марновірства і фантазії змушували стародавніх учених звернути увагу на спільність між жінкою та природою, адже і та, й інша виконують велику роль матері.
 
   Життєдіяльність організму можна представити як чітко скоординовану систему біологічних ритмів, починаючи від субклітинного рівня [6]. Ця система постійно коректується змінами, що відбуваються як в організмі, так і зовнішньому середовищі. Саме здатність адекватно відповідати на різні ендогенні та екзогенні стимули шляхом перебудови біоритмів характеризує стабільність людського організму і здоров'я людини [3]. Не дивлячись на те, що людина в процесі еволюції втратила суворе підпорядкування чергуванню циклів природи, сезонні загострення численних розладів вказують на актуальність впливів природних ритмів на організм [17]. Те, що людське життя підпорядковане певними біологічним ритмам, відмічено з давнини. Внутрішні ритми людського організму досить складні і тісно пов'язані з природними циклами, що постійно повторюються [15, 16]. Температура тіла і рівень серотоніну змінюються з дивовижною точністю, менструації у жінок відповідають місячним циклам, рівень гормонів, що відповідають за розвиток організму, зазвичай вищий влітку, ніж у зимній період.

    Найпоширеніші з природних ритмів — циркадні (добові) — пов'язані з чергуванням періодів сну і активності [7].

    Циркадні ритми — це ендогенно опосередковані приблизно 24_годинні цикли поведінкової та фізіологічної активності людини. Добові біоритми значною мірою залежать від обертання Місяця, який протягом 28–30-ти днів робить один оберт навколо Землі. «Біологічний годинник» — це внутрішні генетично запрограмовані ритмічні механізми, завдяки яким відбуваються процеси з добовою, сезонною та місячною періодичністю. В організмі людини не існує жодного органу, жодної функції, які б не проявляли добової ритмічності (понад 100 біологічних ритмів відображають різні фізіологічні процеси). Ряд існуючих даних показує, що місячний цикл має не менше значення, ніж циркадний, рівний періоду обертання Землі навколо своєї осі, проте біологічний годинник людини заведений не на 24, а на 24,5–25 годин, що відповідає місячній добі (від одного до іншого сходу Місяця).

   Життя людини від народження підпорядковане трьом біологічним ритмам: фізичному, емоційному та інтелектуальному, що не залежить ані від раси, ані від національності, ані від будь-яких інших чинників. Фізичний цикл визначає енергію людини, його силу, витривалість, координацію рухів, емоційний — обумовлює стан нервової системи і настрій, інтелектуальний визначає творчу здатність особи.

    Усі фізіологічні цикли — функціонування клітин, органів та систем — залежать від добових, річних та інших біологічних ритмів, що впливають на фізіологічний і психологічний стан людини. Менструальний цикл і гормональна діяльність функцій статевих органів у жінки перебувають у відповідності з місячним циклом, при цьому порушення такого стабільного ритму можуть спричинити різноманітні захворювання, нервові розлади, стресові ситуації тощо.

    Механізм «біологічного годинника» вбудований в гіпоталамус і представляє складну функціональну структуру, де провідна роль належить гормональним факторам. «Годинник» працює нерівномірно, його робота або сповільнюється, або прискорюється, що позначається на характері перебігу метаболічних процесів в клітинах і внутрішніх органах. Циркадні ритми тварин і людини формуються нейронами супрахіазматичного ядра гіпоталамусу, що виступають у якості фізіологічного пейсмейкера.

   Існують дані, що менструальні цикли у жінок, об'єднаних спільним місцем проживання та спільну роботу, співпадають. Так, при племінному устрої це було нормою, у переважної більшості жінок одного племені менструація починалася одночасно, і ці декілька днів вважалися періодом, протягом якого жінка найінтенсивніше відчуває природну силу Землі і Місяця. Жінки багатьох первісних народів, що збереглися до наших днів, як і раніше, проводять такі дні у медитаціях і священних ритуалах. Коли людське життя і суспільна діяльність співпадають з природними циклами Землі і Місяця, тоді овуляція і менструація регулярно співпадають з фазами Місяця: з повним місяцем і з появою молодого Місяця. Устрій сучасного життя не до кінця зруйнував цей взаємозв'язок.

   Здоров'я жінок також залежить від біоритмів, вони визначають такі процеси, як статева зрілість, старіння, менопауза. Не дивлячись на те, що темп старіння передається спадково на генетичному рівні, існують зовнішні і внутрішні чинники, які можуть його змінити. Одним із факторів, що здатний уповільнювати старіння, — це усунення ризику гормональних порушень.

   Якщо змалювати зовнішність «вчорашньої» жінки, то для неї характерними були ранній брак, велика кількість пологів, тривалий (до 3-х років) період годування, середній вік настання менархе — 15,5 років, середній вік настання менопаузи — 45 років. Сьогодні суспільний ритм життя визначає інші тенденції: невелика кількість пологів, нетривалий період грудного вигодовування, аборти, середній вік настання менархе — 12 років, середній вік настання менопаузи — 51 рік, а також зростання внаслідок цього кількості овуляцій майже в 3 рази протягом життя (з 160 до 450).

   У 1986 р. антрополог Beverley Strassman відвідав Африку для вивчення особливостей репродуктивного здоров'я племен, які проживають в умовах, близьких до первісно-громадського ладу. У його етнографічних нотатках, опублікованих 10 років поспіль, містяться відомості про те, що жінки цих племен через пізнє настання менархе, більшу частоту вагітностей і триваліший період годування грудьми мають близько 100 менструальних кровотеч за все життя, тоді як цей показник для мешканок сучасного індустріального суспільства складає 350–400.

   Виходячи із цих даних, автор прийшов до висновку, що щомісячні менструації еволюційно не є обов'язковими. Інші дослідники наводять відомості, які також відрізняються від сучасних уявлень про вік менархе і настання першої вагітності, а також кількість пологів в античні часи. Вони стверджують, що «часті і регулярні менструації є відносно новим феноменом, який зовсім не можна назвати обов'язковим».

    Запобігання небажаній вагітності і аборту є чинником збереження репродуктивного здоров'я жінки. Контрацепція в інтергенеративному інтервалі фактично консервує репродуктивну систему жінки, забезпечуючи попередження незапланованої вагітності, профілактику захворювань і наслідків аборту, комфортне особисте життя.

    Крім того, сучасна гормональна контрацепція вийшла за рамки свого первинного призначення. По суті, її терапевтичний та профілактичний ефекти можуть змінити структуру гінекологічної захворюваності в цілому, оскільки прийом гормональних
контрацептивів знижує ризик розвитку гінекологічної патології.

    Проте і сьогодні залишаються відкритими ряд основних питань, що стосуються планування сім'ї. Так, не існує ідеального методу контрацепції, однак усі сучасні засоби більш безпечні за ті наслідки, до яких може призвести переривання небажаної вагітності. У той же час неможливо створити такий контрацептивний засіб, що володіє 100%-вою ефективністю і був би простим у використанні, забезпечував би повноцінне повернення репродуктивної функції і не проявляв побічних реакцій.

   Для кожної жінки будь_який метод має свої переваги і недоліки, а також абсолютні та відносні протипоказання.

   Прийнятний метод контрацепції визначає, що його користь в значній мірі перевищує ризик від використання.

   Перші комбіновані оральні контрацептиви (КОК) з'явилися ще в кінці 50-х років ХХ століття. На сьогоднішній день в економічно розвинених країнах вони залишаються найбільш безпечним, доступним, зворотним методом для попередження небажаних вагітностей.

    Накопичено чимало даних щодо різноманітних ефектів КОК в організмі, механізмів їх дії, позитивних та небажаних реакцій. До 40-річного віку показники смертності серед жінок, які користуються пероральними контрацептивами, менші за такі у жінок, які взагалі не вдавалися до контрацепції. Така різниця обумовлена підвищеним ризиком смертності, пов'язаної з вагітністю. Зниження показників смертності серед жінок віком до 40 років, що користуються контрацептивами, ще більше разюче при порівнянні таких, що курять і не курять. Показники смертності серед жінок, що не курять, у віці 15–24 років на тлі прийому КОК нижчі, ніж при інших формах регуляції народжуваності. Крім того, при тривалому прийомі КОК (не менше 1-го року) доведена наявність виражених профілактичних ефектів: зниження на 50% ризику розвитку раку яєчників, на 60% — раку ендометрія, а також злоякісних новоутворень молочної залози, міоми матки, остеопорозу [12]. У сучасних умовах використання мікродозованих гормональних контрацептивів з раннього репродуктивного віку може бути найважливішим профілактичним заходом щодо виникнення ряду поширених гінекологічних захворювань, які порушують або позбавляють жінок репродуктивних можливостей.

    За останні роки шляхом зниження дози гормонів і розробки нових класів прогестинів були створені більш сучасні препарати, проте режим їх застосування у більшості випадків залишився незмінним. Історично склалося, що з метою імітації нормального менструального циклу вони призначаються за схемою «21 день/7 днів», тобто препарат приймається протягом 21-го дня з подальшою 7-денною перервою.

   Перевага у виборі КОК сьогодні віддається препаратам з мінімальними гормональними навантаженнями на цикл прийому і, відповідно, на курс лікування (наприклад, препаратам Ліндінет, Новінет, Регулон).

   Для оптимального вибору розроблені різні види КОК. За вмістом естрогенного компоненту монофазні КОК можуть бути: мікродозовані — такі, що включають 20 мкг етинілестрадіолу (Ліндінет 20, Новінет) та низькодозовані — такі, що містять 30 мкг етинілестрадіолу (Регулон, Ліндінет 30). Додаткові неконтрацептивні, а також деякі небажані побічні ефекти може проявляти прогестагенний компонент КОК. На сьогодні до складу більшості КОК, які широко використовуються як з контрацептивною, так і лікувальною метою, входять прогестини третього покоління (дезогестрел, гестоден, дросперінон, дієногест) з мінімальним спектром побічних реакцій. Так, препарат Ліндінет містить гестоден — найбільш активний прогестин з 100%_вою біодоступністю, у зв'язку з чим позитивні ефекти прийому препарату проявляються вже за найменшого дозування. Крім того, гестоден не впливає на вуглеводний обмін і не сприяє збільшенню маси тіла, володіє хорошим профілем безпеки, як правило, за умови його прийому не виникають побічні ефекти, пов'язані з розладами шлунково-кишкового тракту. Дезогестрел, який входить до складу препаратів Новінет і Регулон, має інші переваги: його відрізняє висока селективність і відсутність андрогенного ефекту, високий антипроліферативний індекс, що також зменшує ймовірність розвитку побічних ефектів та забезпечує позитивний вплив на єдометрій. Комбінація речовин у мінімальних дозах, які входять до складу препаратів Ліндінет, Новінет та Регулон, дає можливість індивідуалізува_ти підбір препарату для кожної жінки з урахуванням її конституціональних особливостей.

    КОК відносяться до найбільш вивченого класу лікарських препаратів. Понад 150 млн. жінок в усьому світі щодня приймають КОК, і у більшості із них не спостерігається серйозних побічних ефектів. У результаті багато річних досліджень гормональної контрацепції стала можливою зміна схеми використання цих препаратів, що дозволило знизити частоту розвитку побічних реакцій і відносно підвищити їх контрацептивний ефект. КОК виконують не тільки контрацептивні функції. На сьогодні відома безліч профілактичних ефектів цих препаратів, проте вони можуть проявитися лише за умови досить тривалого і регулярного прийому.

   З використанням КОК і лікарі, і пацієнтки нерідко стикаються з різними небажаними ефектами, спричиненими впливом тих чи інших компонентів, що входять до складу препаратів [4]. Найбільш частими побічними реакціями при застосуванні КОК є міжменструальні кров'янисті виділення, набухання молочних залоз, дисфункція кишечника, зниження лібідо. Особливості дії КОК і сукупність побічних ефектів у кожної пацієнтки проявляються по-різному і багато в чому визначаються індивідуальними особливостями організму, відмінностями реагування на той чи інший препарат. Якщо правильно підібрати контрацептив, зокрема, враховуючи індивідуальні особливості організму пацієнтки, то можливо звести до мінімуму ризик несприятливих ефектів КОК і повноцінно реалізувати його основні і додаткові (профілактичні) ефекти. Сааме індивідуалізований підбір КОК дозволяє підібрати оптимальний препарат для конкретної жінки, що дає можливість уникнути проблем, пов'язаних з побічними ефектами гормональних препаратів (непереносимість, міжменструальні кров'янисті виділен_ня та ін.), а також рекомендувати пацієнткам препарати, які призначені для тривалого прийому.

    Наприкінці ХХ — початку ХХI століття було висловлено припущення, що щомісячні менструації зовсім не є обов'язковими, а, навпаки, можуть представляти ризик для здоров'я жінок, які страждають на анемію, астму, епілепсію, артрит, дисменорею, ендометріоз, міому матки і передменструальний синдром [1]. Було запропоновано використовувати КОК в пролонгованому режимі, тобто збільшити тривалість прийому препарату при збереженні 7-денної перерви [8, 13].

    Інші погляди на проблему відстоюють медичні антропологи, які зазначають, що менструація — це природний процес, функції якого не лімітуються тільки можливістю настання вагітності. Цілком логічним аргументом протии «медикаментозної аменореї» за відсутності медичних показань є те, що небажана «медикалізация» комплексних процесів, що формують менструальний цикл, може спричиняти ряд небажаних ефектів для здорової жінки [9].

    Не дивлячись на існуючі суперечності у данному питанні, схеми тривалого дозування протизаплідних засобів широко використовуються сучасними жінками [11]. Застосування пролонгованих схем прийому КОК пацієнтками з ендометріозом, гіперполіменореєю, дисменореєю надає додаткові переваги і дозволяє значно підвищити якість їхнього життя. У жінок, хворих на цукровий діабет, пролонгований режим сприяє зменшенню коливань, пов'язаних із рівнем глюкози в крові [17].
Крім того рідші менструальні кровотечі мають профілактичний і терапевтичний впливи за залізодефіцитних анемій [5].

   Тривалі схеми дозування також можуть спростити прийом КОК, оскільки зменшення кількості перерв знижує ризик пропуску таблеток, що, зрештою, підвищує контрацептивну ефективність методу [10].

   Не можна обійти увагою питання про мажучі кров'янисті виділення, що відмічаються на тлі прийому КОК у пролонгованому режимі. У деяких дослідженнях показано, що більшість жінок допускають такі недоліки методу за умови ефективного усунення проблем, пов'язаних з передменструальним синдромом, гіперполіменореєю, ендометріозом, дисменореєю. Більше того, у міру використання пролонгованої схеми частота проривних кровотеч значно зменшується [2]. Враховуючи той факт, що проривні мажучі виділення можуть з'являтися як на тлі циклічного, так і пролонгованого режиму, керуватись цим фактом під час вибору одного із двох режимів не буде правильним. Підґрунтям у виборі режиму застосування КОК (циклічного або пролонгованого) має слугувати мета лікаря (запобігання небажаної вагітності або лікування ендокринної гінекологічної патології) і бажання пацієнтки. Тому під час консультації щодо використання пацієнткою КОК з контрацептивною метою вперше, перевагу впродовж першого півріччя прийому слід надавати стандартній схемі, лише згодом, за наявності медичних показань або бажання пацієнтки, можна рекомендувати пролонгований режим, який найчастіше розглядається як лікувальний.

    Як наслідок, постало питання про ставлення пацієнтів і лікарів до застосування КОК у подібному режимі. Починаючи з 1999 р., були проведені численні соціологічні дослідження, які показали різне ставлення пацієнток до частоти менструацій і змін, які б було бажано внести до характеру їх перебігу (коротші, менш рясні, менш хворобливі або їх відсутність). Кількість жінок, незацікавлених у щомісячних менструаціях, коливається від 40 до 59%, третина жінок вважають за краще не мати менструацій взагалі, причому у половині випадків опитувані не вважали це явище шкідливим або небезпечним для здоров'я.
 
   Вік, раса та рівень освіти учасниць не впливали на відповіді [18]. Згідно результатів соціологічних досліджень, ще в 90-х рр. минулого століття більшість жінок не знали про можливість тривалого пригнічення менструальної функції або були не готові до тривалої схеми дозування, вважаючи їх шкідливими для здоров'я. На початку ХXI століття поінформованість пацієнток значно зросла і вже близько 50% пацієнток виявили зацікавленість щодо зменшення частоти менструацій. Група англійських дослідників виявила сезонні зміни споживання КОК, причому максимальні піки припадали на літні місяці і період різдвяних і новорічних канікул [16]. Таким чином, КОК використовувалися жінками не як медичний препарат, а як засіб для підтримки певного способу життя.

   При опитуванні медичних працівників з проблеми пригнічення менструальної функції, переважна більшість зазначила, що рекомендує пролонгований режим прийому КОК при ендометріозі (83%), дисменореї (73%), менорагіях (73%), відповідно до способу життя або бажання пацієнтки (79%).

   Гормональна контрацепція використовується для лікування дисфункціональних станів репродуктивної системи. При цьому існує «ефект відміни», коли гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникова система після «перезавантаження» повинна працювати нормально. Проте гормональні порушення жіночої статевої системи бувають різні, а причина їхнього розвитку дотепер не визначена. В окремих випадках тимчасове пригнічення продукції гонадотропінів є позитивним явищем, яке характеризується нівелюванням негативних процесів під час збоїв імпульсної роботи, в інших ситуаціях пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарної системи може стати причиною ряду порушень функціонування різних органів і систем. Тяжкий перебіг захворювання, стрес, вагітність, аборт і, як не дивно, прийом гор мональних контрацептивів можна віднести до тригерних факторів, здатних викликати порушення в гіпоталамо_гіпофізарній системі [14]. Існує декілька показань для застосування тривалих схем прийому КОК, а саме: передменструальні і власне менструальні порушення, ендометріоз, залізодефіцитні анемії, необхідність тривалих спортивних тренувань, особливості професійної діяльності та інші.

   Проте остаточно вирішити проблему прийнятності пролонгованого режиму прийому КОК можливо тільки за умов накопичення достатньої бази даних щодо метаболічних ефектів подібної схеми та віддалених наслідків її застосування.

    Таким чином, пролонгований режим прийому КОК слід рекомендувати з лікувальною метою для тривалого призначення. Для контрацепції найбільш прийнятним є циклічний режим. Крім того, при індивідуальному виборі препарату для циклічного режиму моделюється 13 «нових» циклів на рік, що забезпечує своєрідну відповідність «природному» («біологічному») та генетично запрограмованому внутрішньому годиннику жінки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Acceptability of an oral contraceptive that reduces the frequency of menstruation. The tri-cycle regiment / Loudon N.B., Fozwell M., Potta D.M. et al. // BMJ. — 1997. — V. 2. — P. 487—490.
2. Bleeding patterns and patient acceptability of standard or continuous dosing regiments of low_dose oral contraceptive. A randomized trial. / Kwiecien M., Edelman A., Nicols A.M.D. et al. // Contraception. — 2003. — V. 67. — P. 9—13.
3. Hardeland R., Coto_Montes A., Poeggeler B. Circadian rhythms, oxidative stress, and antioxidative defense mechanisms // Chronobiol. Int. — 2003. — V. 20. — V. 6. — P. 921—962.
4. Hormone withdrawal symptoms in oral contraceptive users / Sulak P., Scow R. et al. // Obstet. Gynecol. — 2000. — V. 95. — P. 261 266.
5. Iron deficiency anemia increases nitric oxide production in healthy adolescents / Choi W., Pai H., Kim K. et al. // Ann. Hematol. — 2002. — V. 81. — P. 1—6.
6. King D.P., Takahashi S. Molecular genetics of circadian rhythms in mammals // Ann. Rev. Neurosci. — 2000. — V. 23. — P. 713—742.
7. Lavie P. Sleep_wake as a biological rhythm // Ann. Rev. Psychol. — 2001. — V. 52. — P. 277—303.
8. Long interval treatment regiment with desogestrel-containing oral contraceptive / Cachrimanidou A., Hellberg D. et al. // Contraception. — 1993. — V. 48. — P. 205—216.
9. Milan R. Henzl, Polan M.l. Avoiding Menstruation // J. Reprod. Med. — 2003. — V. 49 (3). — P. 162—174.
10. Miller L., Notter K.M. Menstrual reduction with extended use of combination oral contraceptive pills: randomized controlled trial // Obstet. Gynecol. — 2001. — V. 98. — P. 771—778.
11. Nuisance or natural and healthy: should monthly Menstruation be optional for women? / Thomas S., Ellertson C. et al. // Lancet. — 2000. — V. 355. — P. 922—924.
12. Risk factors for uterine fibroids: reduced risk associated with oral contraceptives / Ross R.K., Pike M.C., Vessey M.P. et al. // Br. Med. J. (Clin. Res. Ed.). — 1986. — V. 9. — P. 293; 359—362.
13. Strassman B.I. The evolution of endometrial cycles and menstruation // Q. Rev. Biol. — 1996. — V. 71. — P. 181—220.
14. Tonkela I., Oddens B. Preferred frequency and characteristics of menstrual bleeding in relation to reproductive status, oral contraceptive use and HRT use // Contraception. — 1999. — V. 59. — P. 357—362.
15. Torshin V.I., Vlasova I.G. Biorhythmologic aspects of seizure activity // Bull. Exp. Biol. Med. — 2001. — V. 132 (50). — P. 1025—1028.
16. Touitou Y., Haus E. Biologic rhythms in clinical and laboratory medicine // Springer—Verlag. — 1992.
17. Wehr T.A. A «clock for all seasons» in the human brain // Prog. Brain. Res. — 1996. — V. 3. — P. 321—342.
18. Women's and provides` attitudes towards menstrual suppression with extended use of oral contraceptives / Andrist L, Raquel D. et al. // Contraception. — 2004. — V. 70. — P. 359—363.

Ключові слова: жінки, біологічні ритми, дисфункціональні стани репродуктивної системи, комбіновані оральні контрацептиви.
Ключевые слова: женщины, биологические ритмы, дисфункциональные состояния репродуктивной системы, комбинированные оральные контрацептивы.
Keywords: women, biorhythms, dysfunctional states of the reproductive system, combined oral contraceptives.




:
.

:
http://old.medexpert.org.ua/modules/myarticles/article_storyid_599.html

:


.
.