Профілактика розладів функції статевої системи у дівчаток і дівчат-підлітків, які перенесли апендектомію

: 2010/10/6 | : Здоровье женщины

Є.А. Носарь
ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України», м. Харків

Резюме. Запропоновано комплекс профілактичних заходів з метою попередження виникнення порушень функції статевої системи і рецидивів розладів менструальної функції у дівчаток і дівчат-підлітків, прооперованих з приводу гострого апендициту. Показано, що їх застосування дозволяє в більшості випадків (70%) попередити розвиток інвертованого пубертату та рецидивів розладів менструальної функції, а частота виявлення таких розладів серед обстежених підлітків після використання запропонованих профілактичних заходів, починаючи із раннього післяопераційного періоду, знижується у 5 разів.

Резюме. Предложен комплекс профилактических мероприятий, направленных на предупреждение нарушений функции половой системы и рецидивов расстройств менструальной функции у девочек и девочек-подростков, прооперированных по поводу острого аппендицита. Показано, что их использование позволяет в большинства случаев (70%) предупредить возникновение инвертированного пубертата и рецидивов нарушений менструальной функции, а частота выявления таких нарушений после использования предложенного лечебно-профилактического комплекса, начиная с раннего послеоперационного периода, снижается в 5 раз.

Summary. A set of prophylactic measures has been proposed to prevent functional disorders in the sexual system and recurrent menstrual function disturbances in young girls and adolescent girls who had surgery for acute appendicitis. Employment of such measures makes it possible to prevent in most of the girls (70%) the onset of inverted puberty or recurrence of menstrual function disorders. The incidence of these disorders gets 5 times lower after carrying out the proposed treatment-and-prophylaxy set, when begun in the early postoperative period.


  Сьогодні не викликає сумнівів той факт, що відхилення у перебігові періоду статевого дозрівання часто стає підґрунтям для виникнення порушень функції репродуктивної системи у жінок фертильного віку. Тому профілактика патологічного перебігу пубертату і розвиток й закріплення проявів дисбалансу в роботі гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникового комплексу,
що проявляється розладами менструальної функції (РМФ), є першочерговою задачею дитячих гінекологів. У наших попередніх повідомленнях було відмічено, що у третини обстежених дівчаток раннього пубертатного віку, яких було прооперовано з приводу гострого апендициту до початку періоду статевого дозрівання, реєструвалися порушення порядку появи вторинних статевих ознак (інвертований пубертат), у кожної четвертої дівчини після апендектомії в ранньому пубертаті та у 19,2% прооперованих в перший рік становлення менструальної функції спостерігалися розлади ритмічності та тривалості менструальних кровотеч [3, 6]. При проведенні доплерометричних досліджень в дівчат після перенесеної апендектомії відмічалися зменшення швидкості кровоплину, здебільшого в правій яєчниковій артерії, спазм правої яєчникової артерії і уповільнення венозного відтоку з її басейну [4], які чинили помітний негативний вплив на естрогену насиченість організму.

    Для попередження виникнення синдрому інвертованого пубертату, РМФ та їх рецидивів у дівчаток і дівчатпідлітків, прооперованих з приводу гострого апендициту, рекомендується впровадження низки заходів, які необхідно починати вже у ранній післяопераційний період.

Матеріал і методи дослідження

   Розроблений авторами комплекс профілактичних заходів щодо попередження інвертованого пубертату та РМФ включав застосування гліцину з 3-ї доби після операції (по 0,1 г сублінгвально два рази на добу протягом 2–3-х тижнів), нейровітан або інші комплексні препарати вітамінів групи В протягом 2-х тижнів. Також проводилося фізіотерапевтичне лікування (магнітотерапія, ампліпульс на нижню ділянку живота) в ранньому післяопераційному періоді (№ 10 з 3-ї доби). Вибір фармакологічних та фізіотерапевтичних заходів визначався їх біохімічною та біологічною дією. Гліцин — замінна амінокислота, яка є природним метаболітом, нейромедіатором гальмуючого типу дії і регулятором метаболічних процесів в ЦНС. Він зменшує психоемоційне напруження, чинить нейропротекторний, антистресовий, седативний вплив, полегшує метаболічні процеси у тканинах мозку. Гліцин не має протипоказань, не викликає звикання організму. Комплексні препарати вітамінів групи В являють собою збалансовані комбінації вітамінів, які приймають участь у вуглеводному, ліпідному та білковому обмінах (в тому числі, в ЦНС) та беруть активну участь у синтезі нейромедіаторів. Як фармакологічні засоби вони показані до застосування в до і післяопераційному періодах.

   Дівчатам, які перенесли оперативне втручання з приводу гострого апендициту із вже встановленою менструальною функцією, починаючи з 2-ї доби післяопераційного періоду, призначали Тріовіт та ультрафонофорез із застосуванням мазі «Траумель С».

   Тріовіт — це комплексний вітамінний препарат з активною антиоксидантною дією, який захищає клітинні структури від пошкоджуючої дії вільних радикалів, підвищує імунний статус та неспецифічну резистентність організму, а також є субстратом для стероїдогенезу. «Траумель С» являє собою комплексний гомеопатичний препарат, який чинить протизапальну, антиексудативну, знеболюючу, імуномоделюючу та регенеруючу дію і має бути першочерговим препаратом вибору для оптимізації наслідків різних хірургічних втручань. Цей препарат не має протипоказань та вікових обмежень. У дівчат з ускладненими формами гострого апендициту в ранньому післяопераційному періоді досить ефективним є призначення дистрептази у вигляді суппозиторіїв, які містять ферменти, що сприяють поліпшенню кровозабезпечення органів малого тазу, потенціюють дію протизапальних препаратів і попереджують утворення спайок.

   Як в ранньому післяопераційному періоді, так і на більш віддалених етапах супровід пацієнток із апендектомією в анамнезі та вже виниклими РМФ з метою профілактики порушень також призначали СМС-форез екстракту плаценти, ампліпульс, магнітотерапію (надлобкова область). Проведення цих процедур сприяє прискоренню крово- та лімфообігу, вони чинять судинорозширюючу дію, зменшують набряки, мають протизапальний ефект, попереджують появу спайок, поліпшують проникність тканин та засвоєння біологічно активних речовин із крові [7, 8].

    Ефективність профілактичних заходів оцінювалася у 51 пацієнтки, із них 22 дівчинки були прооперовані у віці 8–9 років до початку періоду статевого дозрівання (група А) і 29 — із апендектомією в ранньому і власне пубертатному періодах (група Б). В обох групах профілактичні заходи в ранньому періоді після оперативного втручання проводились не тільки у випадках деструктивних форм апендициту, як це буває зазвичай, а при усіх формах патології.

    У всіх дівчаток групи А через 1–1,5 роки після апендектомії (у 9–10 років) з'явилися перші соматоморфологічні ознаки пубертату. При огляді пацієнток цієї групи інвертований пубертат виявлений лише у 2 (9,1%) із 22 обстежених.

Результати досліджень та їх обговорення

   Аналіз отриманих у ході дослідження результатів свідчить, що внаслідок проведення запропонованих профілактичних заходів суттєво (в 3 рази) зменшилася частота виявлення інвертованого пубертату і в цій групі хворих вона вже практично не відрізнялася від контрольних показників. На рис. 1 представлені результати порівняння частоти виявлення інвертованого пубертату у дівчаток, яким не призначалися профілактичні заходи, у дівчаток групи А і даних, що наводяться в науковій літературі (контроль) [1, 2]. Таким чином, ефективність профілактичного комплексу відносно частоти виникнення інвертованого пубертату становила 70%.




    Серед пацієнток групи Б, у яких в ході дослідження визначалася ефективність розроблених профілактичних заходів, у 21 хворої було виявлено вторинну аменорею (АІІ), а у 8 — пубертатні маткові кровотечі (ПМК). Перший етап профілактики, як і в групі А, починався з раннього післяопераційного періоду. Його метою було попередження розвитку запальних процесів у малому тазі, процесів спайкоутворення, а також нормалізація кровозабезпечення внутрішніх статевих органів.

    При виникненні РМФ дівчата підлягали госпіталізації. У всіх хворих на ПМК гемостаз досягався за допомогою негормональних методів лікування (згідно методичних рекомендацій) [5]. Після досягнення гемостазу призначалися гальванофорез міді, кальцію або брому на ділянку верхньо-шийних симпатичних гангліїв (10–12 щоденних процедур).

    При вторинній аменореї негормональна терапія була достатньо ефективною тільки при підвищенні рівня ПРЛ, оскільки воно в усіх випадках було помірним (до 800 МО/л).

    Таким хворим призначались фітопрепарати, що чинять дофамінергічний ефект (циклодінон — по 40 крапель чи по 1 таблетці зранку, або мастодінон — по 1 таблетці двічі на добу протягом 3–6-ти місяців під контролем рівня ПРЛ в крові). Після нормалізації концентрації ПРЛ в сироватці крові таким пацієнткам призначали полівітамінні препарати із мікроелементами протягом 1–2-х місяців, вегетотропні препарати (настоянка півонії та ін.). Хворим із нормальним рівнем ПРЛ лікування починали з призначення 10-денного курсу верошпирону (по 0,025–0,5 г двічі на день) [5]. Також застосовувалися фолієва та глютамінова кислоти в звичайних фармакопейних дозах протягом 3-х місяців.

   Хворим на АІІ із апендектомією в анамнезі, як з лікувальною, так і профілактичною метою до комплексу включали фізіотерапевтичні процедури, які поліпшують стан кровозабезпечення внутрішніх статевих органів і лімфовідтік. Крім того, пацієнткам із вираженою гіпоестрогенемією проводився ультрафонофорез вітаміну Е, який позитивно впливає на естрогеноутворюючу активність яєчників.

   У випадках відсутності ефекту після 3-х місяців терапії хворим призначали низько- або мікродозовані комбіновані естрогенопрогестинові лікарські засоби (регулон, марвелон, новінет та ін.), а дівчатам із значно підвищеним рівнем тестостерону та неефективністю негормонального лікування — препарати «Ярина», «Жанін» або «Діане-35» (за звичайною контрацептивною схемою протягом 3-х циклів).

   Визначення частоти виявлення РМФ через 1,5–2 роки після проведення лікувальних й профілактичних заходів показало, що з 29 обстежених хворих рецидиви захворювання спостерігалися лише у 5 (17,2%) випадках.

   Дані, представлені на рис. 2, демонструють триразове зниження частоти виявлення РМФ за типом ПМК і АІІ у дівчат-підлітків із апендектомією в анамнезі після проведення протирецидивних лікувально-профілактичних заходів, ефективність яких сягає 75,9%.

Висновки

   Таким чином, при визначені поширеності РМФ серед усіх обстежених дівчат-підлітків, які перенесли апендектомію в пре-  і ранньому пубертатному періодах, було встановлено, що проведення традиційної протизапальної терапії у поєднанні із запропонованими авторами методами профілактики дозволило знизити показники частоти виявлення захворювання у найближчому катамнезі (1–2 роки) в 5 разів — до 5,2 проти 25,2% серед усіх підлітків, які знаходились під спостереженням до початку лікувально-профілактичних заходів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Боцюрко В.І., Бабенко І.Г., Гаврилюк М.Д. Діагностика корекція фізичного розвитку дітей і підлітків: Метод. реккомендації. — К., 2001. — 20 с.
2. Левенец С.А., Шевченко В.Н. Частота инвертированного пубертатна среди девочек и их антрометрические характеристики // Вестн. физиотерапии и курортологии. — 2007. — № 3. — С. 126—129.
3. Левенець О., Носарь Є.А. Особливості становлення функції статевої системи у дівчаток, які перенесли апендектомію в різному віці // Медичні перспективи. — Т. 13, № 2. — С. 78—80.
4. Левенець С.О., Носар Є.А., Введеньська Т.С. Частота розладів менструальної функції та характер кровозабезпечення яєчників у дівчат-підлітків із апендектомією в анамнезі / Зб. наук праць «Здобутки клінічної і експериментальної медицини». — Тернопіль, 2007. — С. 112—113.
5. Лікування дівчатпідлітків із порушеннями статевого розвитку і менструальної функції: Метод. рекомендації / С.О. Левенець, Кулікова Л.Ф., Диннік В.О. та ін. — Харків, 1999. — 26 с.
6. Носар Є.А. Вплив апендектомії, перенесеної в препубертатному періоді, на становлення функції жіночої статевої системи // Актуальні питання охорони здоров'я дівчат-підлітків. — Харків, 2005. — С. 25—26.
7. Оржешковский В.В., Оржешковский В.В. Магнитотерапия // Вестн. физиотерапии и курортологии. — 1998.— № 4. — С. 46—52.
8. Оржешковский В.В., Оржешковский В.В. Ультрафонотерапия // Вестн. физиотерапии и курортологии. — 1998. — № 1. — С. 48—53.

Ключові слова: дівчата-підлітки, розлади функції жіночої статевої системи, гострий апендицит, профілактика.
Ключевые слова: девочки-подростки, нарушения функции женской половой системы, острый аппендицит, профилактика.
Key words: adolescent girls, functional disorders in female sexual system, acute appendicitis, prophylaxis.



:
.

:
http://old.medexpert.org.ua/modules/myarticles/article_storyid_605.html

:


.
.