Комплексний підхід до оцінки гормонального гомеостазу у безплідних жінок при синдромі рефрактерних яєчників та їх виснаження

: 2010/10/12 | : Здоровье женщины

.Б. Венцківська, А.Л. Шахазізян
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ

Резюме. Оцінено гормональний гомеостаз у жінок із безпліддям при синдромі рефрактерних яєчників та їх виснаженні. Виявлено, що для обстежених жінок із безпліддям характерні високі рівні гонадотропних гормонів, при цьому у пацієнток із синдромом виснаження яєчників відмічався низький вміст естрадіолу. Показано, що дані ультразвукового дослідження, лапароскопії з подальшою гістологічною оцінкою яєчникової тканини дозволяють уточнити діагноз та обрати оптимальну схему використання програм допоміжних репродуктивних технологій.

Резюме. Оценивался гормональный гомеостаз у женщин с бесплодием при синдроме рефрактерных яичников и их истощении. Установлено, что для обследованных бесплодных женщин характерны высокие уровни гонадотропных гормонов, при этом у пациенток с синдромом истощенных яичников отмечалось низкое содержание эстрадиола. Показано, что данные ультразвукового исследования, лапароскопии с последующей гистологической оценкой яичниковой ткани позволяют уточнить диагноз и выбрать оптимальную схему применения программ вспомогательных репродуктивных технологий.

Summary. Hormonal homeostasis in women with infertility accompanied by refractory ovaries and ovary exhaustion syndromes has been evaluated. The women examined in both groups showed high levels of gonadotrophic hormones, while women with ovary exhaustion syndrome had high levels of estradiol. Ultrasound examination and laparoscopy data along with subsequent histological diagnostics of the ovarian tissue allow clarifying the diagnosis and selecting the optimum regimen of Assisted Reproductive Technologies application.


Вступ

   Синдром резистентних (рефрактерних) яєчників (СРЯ) обумовлений фолікулярним типом недостатності, при якому рецептори яєчників є нечутливими до дії гонадотропних гормонів [2, 7]. СРЯ характеризується передчасним згасанням функції яєчників у жінок, які не досягли віку 35 років, первинною чи вторинною аменореєю, безпліддям, фізіологічним розвитком вторинних статевих ознак, макро- та мікронезміненими яєчниками на тлі підвищеного вмісту гонадотропних гормонів в крові [1, 2, 4, 5, 7]. Частота виявлення СРЯ складає 1–11% випадків серед усіх форм аменореї [4, 8].

    Синдром виснаження яєчників (СВЯ) характеризується комплексом різних патологічних симптомів — аменореєю та вегетативно-судинними змінами (напади жару, підвищене потовиділення, дратівливість, зниження працездатності та ін.). Синдром пов'язаний з передчасним виснаженням яєчників внаслідок порушення центральних механізмів регуляції фізіологічних функцій жіночого організму на тлі підвищеного рівня гонадотропних гормонів в крові у молодих жінок [2, 5, 8]. В Україні частота реєстрації безплідного шлюбу серед подружніх пар репродуктивного віку становить 10–15%, а в окремих регіонах цей показник наближається до 20% [3].

   На сьогодні роль СРЯ та СВЯ в загальній структурі безпліддя серед українських жінок невивчена. Глибина та неоднозначність питання щодо безпліддя змушує раціонально підходити до визначення обсягу досліджень, які необхідно провести при обстеженні пацієнток із порушеннями репродуктивної системи, а також вибору адекватних схем корекції та лікування таких хворих.

   Мета дослідження — визначити частоту виникнення і особливості СРЯ та СВЯ у безплідних жінок, які готуються приймати участь у програмах допоміжних репродуктивних технологій.

Матеріал і методи дослідження

   Обстежено 40 жінок із різними формами безпліддя у віці 22–35 років. До І групи було зараховано 25 жінок із синдромом резистентних яєчників, а до ІІ —15 пацієнток із синдромом виснаження яєчників.

    Функціональний стан гіпофізарно-яєчникової системи вивчали за допомогою гормональних, біохімічних, ультразвукових, рентгенологічних та ендоскопічних методів дослідження.

   При ретроспективному дослідженні визначалися дані соціально-економічного статусу, соматичного, гінекологічного, акушерського, імунологічного й алергологічного анамнезу. Також усім жінкам проводилось повне клініко-лабораторне обстеження. При оцінці антропометричних даних визначали масу тіла, зріст та розраховували масо-ростовий індекс (МРІ) за формулою: МРІ = маса тіла/зріст2. Визначалися вираженість гірсутизму шляхом визначення гірсутного числа згідно «гормональної» шкали Ферімана-Галвея за 4-бальною системою за локалізацією волосся в 9-ти гормональних зонах., частота виявлення урогенітальних інфекцій з використанням методу полімеразної ланцюгової реакції.

   За допомогою УЗ_системи «HAWK 2102 EXL B-K medical» (Німеччина) усім жінкам проводили трансабдомінальну та трансвагінальну ехографію органів малого тазу із використанням конвексних датчиків із частотою 3–5 і 5–9 МГц. При дослідженні яєчників вимірювали їх об'єм та яєчниково-матковий індекс (ЯМІ) за С.Г. Хачкарузовим (1999). Лапароскопічне дослідження органів малого тазу виконували за допомогою лапароскопічної апаратури виробництва фірми «Karl-Storz».

   Рівень гормонів у сироватці крові, а саме, фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), лютеїнизуючого гормону (ЛГ), естрадіолу (Е2), прогестерону (П), пролактину (Прл), тиреотропного гормону (ТТГ), трийодтироніну (Т3), тироксину (Т4), тестостерону — Т, андростендіону — А, кортизолу — A.

   К досліджували імуноферментативним методом за допомогою тест-системи «Хема-медіка» (Росія) незалежно від дня менструального циклу при аменореї, або на 2–3-й день — при присутності менструацій. Для виключення органічних уражень гіпофізу у деяких пацієнток проводили комп'ютерну томографію («Simens», Німеччина) головного мозку та краніограму турецького сідла.



Результати досліджень та їх обговорення

    Дані, які були отримані після ретельного вивчення анамнезу, соматичного статусу, проведення клініко-лабораторних та функціональних досліджень дозволяють стверджувати, що групи хворих були репрезентативними за основними показниками. Середній вік пацієнток обох груп достовірно не відрізнявся і становив 28,1±2,9 і 29,2±2,1 років відповідно.

   Проаналізувавши стан захворюваності в дитячому та підлітковому віці (скарлатина, краснуха, кір, епідемічний паротит, вітряна віспа) було виявлено, що кожна п'ята пацієнтка мала супутню соматичну патологію. Тривалість періоду безпліддя в обох групах становила 3–7 років.

   Аналіз характеру реалізації репродуктивної функції підтвердив, що у більшості пацієнток відмічалося первинне безпліддя: в І групі — у 92,0% обстежених, в ІІІ — у 73,3%, нормальний менструальний цикл — у 2 (8,0%) і 0% відповідно, аменорея — у 22 (88,0%) і 13 (86,7%), опсоменорея — у 1 (4,0%) і 2 (13,3%), у 2 жінок І групи діагностовано вторинну гіперпролактинемію.

   Характерним типом порушення менструальної функції для пацієнток була олігоменорея: І група — 76,0% випадків, ІІ — 73,3%, у 21 (84,0%) жінки І групи та 11 (73,3%) пацієнток ІІ групи виявлено запальні захворювання геніталій (хронічні сальпінгоофорити), підвищення маси тіла спостерігалося у 8 (32,0%) і 9 (60,0%) відповідно, гірсутний синдром різного ступеня — у 24,0 і 26,6% випадків.

   Згідно тестів функціональної діагностики, у обстежених жінок обох груп цервікальне число становило 0–4 бали, капіопікнотичний індекс — від 10 до 25%, що вказує на естрогенову недостатність. При цьому рівень естрадіолу в плазмі крові склав 106,2 нмоль/л у жінок І групи (нормі Е2 — 90–229 нмоль/л) та 60,4 нмоль/л — в ІІ групі, що в 1,75 рази менше у порівнянні з показником у обстежених І групи і, безперечно, вказує на зниження синтезу цього гормону в гонадах.

   Гонадотропну функцію гіпофізу у обстежених жінок оцінювали за вмістом ЛГ, ФСГ та пролактину в крові. Рівень ЛГ в І групі становив 50,1 МО/л, в ІІ — 37,4 МО/л, що перевищувало фізіологічні показники в 1,3 рази (норма — 2,61–16,3 МО/л), а концентрація ФСГ — 28,2 і 18,8 МО/л відповідно, що також перевищувало нормальні значення в 1,5 рази (норма — 2–14 МО/л).

   Під час лапароскопії у обстежених жінок відмічалося зменшення яєчників, поряд із щільною капсулою, а у деяких хворих при нормальних розмірах яєчників — дрібнокістозні зміни (фолікули, які діагностовано гістологічно). У пацієнток ІІ групи яєчники були зменшеними, зморщеними, жовтого кольору, фолікули не просвічувались, а при гістологічному дослідженні біоптатів яєчників фолікулярний апарат у них був відсутній.

Висновки

  У ході дослідження було виявлено, що гормональний гомеостаз у пацієнток з синдромом резистентних яєчників та синдромом їх виснаження за клінічною картиною ідентичні. Для жінок обох груп спостереження характерні високі рівні гонадотропних гормонів, а для хворих із синдромом виснаження яєчників — низький вміст естрадіолу.

   Дані ультразвукового дослідження, лапароскопії, гістологічною оцінкою тканини яєчників дозволяють уточнити діагноз та вибрати оптимальну схему використання програм допоміжних репродуктивних технологій, що дає можливість реалізувати репродуктивну функцію пацієнткам із безпліддям.

   Раціональний підхід до лікування виявлених змін у жінок із безпліддям потребує альтернативного підходу до лікувального комплексу у обстежених жінок.

ЛІТЕРАТУРА

1. Боярский К.Ю. Клиническое значение тестов определения овариального резерва в лечении бесплодия: Автореф. дис... канд. мед. наук. — СПб., 2000. — 26 с.
2. Гилязутдинов И.А., Гилязутдинова З.Ш. Нейроендокринная патология в гинекологии и акушерстве. Руководство для врачей. — М.: «МЕДпрессинформ», 2006. — 416 с.
3. Допоміжні репродуктивні технології в Україні / Юзько О.М., Камінський В.В., Жилка Н.Я. та ін.: Зб. наук. праць співроб. НМАПО ім. П.Л. Шупика. — 2008. — Вип. 17, кн. 4. — С. 5–14.
4. Марченко Л.А., Александрова Н.В. Роль представителей семейства трансформирующего фактора роста-β в оценке овариального резерва у женщин с преждевременной недостаточностью яичников // Гинекология. — 2006. — Т. 8, № 1. — С. 27–30.
5. Evaluation of the ovarian reserve in yoing low respodens (LR) with normal basal serum FSH levels using threee-dimensional (3D) ultrasound / Ardiles G., Neuspiller F., Remohi J. еt al. // Fertil. Steril. — 1998. — V. 70 (3), Suppl. 1. — P. 309.
6. GnRH antagonist in low responder patient / Galra F., Garijo E.,Verdu V. et al. // Hum. Reprod. — 2002. — V. 342. — P. 118.
7. The performans of basal FSH in the prediction of poor respons and non_pregnancy after IVF: a meta-analysis / Broekmans F.J.M., Bancsi L.F.J., Mol B.W.J. et al. // Hum. Reprod. — 2002. — V. 17. — P. 63.
8. Use of antral follicle count to predict the outcome of assisted reproductive technologies / Chang M.Y., Chiang C.H., Hsieh T.T. et al. // Ferti.l Steril. — 1998. — V. 69. — P. 505–510.

Ключові слова: безпліддя, синдром рефрактерних яєчників, синдром виснаження яєчників.
Ключевые слова: бесплодие, синдром рефрактерных яичников, синдром истощенных яичников.
Key words: infertility, refractory ovaries syndrome, ovary exhaustion syndrome.




:
.

:
http://old.medexpert.org.ua/modules/myarticles/article_storyid_611.html

:


.
.