В останні декілька років у стоматологічних клініках усього світу, у тому числі України, при наданні ортодонтичної допомоги став широко застосовуватися метод лікування незнімною апаратурою на основі брекет-систем. Метод засвідчив свою високу ефективність при лікуванні різних форм зубощелепних деформацій, як у змінному, так і в постійному прикусі, однак проблеми рецидивів патології після проведеного лікування залишаються [1–3].

Необхідно відзначити, що нерідко при плануванні ортодонтичного лікування лікарі менше звертають уваги на самі причини виникнення зубощелепних деформацій та їх усунення, але саме ці причини, на думку низки дослідників [4–13], сприяють виникненню рецидивів.

Серед них особливе, а можливо, й головне місце займають функціональні порушення, які супроводжують зубощелепні деформації та які не були повністю усунені під час ортодонтичного лікування (ротове дихання, порушення функції язика у стані спокою та під час ковтання, шкідливі звички тощо).

Авторами [1, 5, 14] доведено, що, якщо під час ортодонтичного лікування не усунена функціональна патологія, рецидив деформації спостерігається у 30–40 % випадків.


МАТЕРІАЛ ТА МЕТОД� ДОСЛІДЖЕННЯ

Після завершення активної фази лікування різних форм зубощелепних деформацій нами були застосовані ортодонтичні моноблоки в 19-ти пацієнтів. Серед них у 10-ти пацієнтів, яким було проведено лікування незнімною апаратурою, при обстеженні виявлені функціональні порушення, серед яких частіше зустрічалися прикусування нижньої або верхньої губи, звичка прокладання язика між зубами, ротове дихання тощо. Слід відзначити, що ротове дихання в даних пацієнтів мало функціональний характер і не було спричинено захворюваннями зі сторони носоглотки.

Крім того, 9-м пацієнтам, яким був застосований ортодонтичний моноблок під час активної фази лікування, було продовжено його використання в ретенційний період, але без активації основних елементів апарату.

Серед 19-ти пацієнтів, яким було застосовано моноблоковий апарат, чотири пацієнта мали шкідливі звички, а 15 мали шкідливі звички в поєднанні з ротовим диханням.

Під час ретенційного періоду нами застосовані як моноблоки нічної дії, які виготовлялися лабораторним методом, так і моноблоки-трейнери (Trainer for Finishing) компанії MRC (Myofunctional Research Co.) [15–18], виготовлені з еластомерного поліуретану з термопластичним покриттям по оклюзійній поверхні.

Моноблоки використовували як у змінному, так і в постійному прикусі.

При виготовленні моноблока лабораторним методом ми застосовуємо апарат, що складається із двох ортодонтичних пластинок на нижню та верхню щелепи, зафіксованих у конструктивному прикусі (рис. 1).




При ротовому диханні рекомендуємо поступове зменшення отвору між двома ортодонтичними пластинками. По мірі звикання пацієнта до апарату та перебудови ротового дихання на носове отвір поступово закриваємо швидкотверднучою пластмасою.

Виготовлений моноблоковий апарат рекомендуємо одягати спочатку вдень, на 20–30 хвилин у перші декілька днів, поступово збільшуючи час користування до одної години. Згодом пацієнт застосовує апарат у нічний час (8–10 годин), що цілком достатньо для перебудови мiостатичного рефлексу, заданого апаратом [5].

При використанні трейнерів компанії MRC (Myofunctional Research Co.) (рис. 2), перед тим як надати його пацієнтові, необхідно у клінічному кабінеті трейнер з термопластичного поліуретану занурити у воду, що кипить, на одну хвилину, потім, вийнявши з води, охолодити протягом 10-ти секунд і згодом накласти на зубні ряди та попросити пацієнта максимально зімкнути зуби, слідкуючи, щоби фіксація відбувалась чітко у центральній оклюзії. Через 20 секунд трейнер виймається з ротової порожнини та остаточно охолоджується в холодній воді. Після того як термопластичний шар моноблока затверднув, він готовий для використання. Пацієнт повинен носити цей трейнер спочатку одну годину вдень, а згодом одягати тільки на ніч (8–10 годин).





РЕЗУЛЬТАТ� ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Моноблокові апарати застосовані в 19-ти пацієнтів після завершення активної фази ортодонтичного лікування зубощелепних деформацій, однак два пацієнта відмовились їх носити. Серед застосованих апаратів 14-ти пацієнтам виготовлялись моноблоки лабораторним методом (рис. 3) та у 5-ти пацієнтів використані ретенційні трейнери (рис. 4). Середній термін користування апаратами склав 6–8 місяців.



Огляд 14-ти пацієнтів (три пацієнта не з’явилися для повторного огляду) після фази ретенції показав, що в усіх пацієнтів при аналізі діагностичних моделей відсутні значні зміни морфометричного характеру в порівнянні з контрольними моделями після завершення активної фази ортодонтичного лікування. Шкідливі звички були відсутні у 12-ти пацієнтів. Разом із тим ротове дихання зберігалося в одного пацієнта.

Можливо, ураховуючи досвід попередніх дослідників [19], необхідно збільшити ретенційний термін користування апаратами.

Серед скарг, які висували пацієнти при користуванні моноблоками, були їхня об’ємність, особливо це стосувалося ретенційних трейнерів з поліуретану, та тяжке звикання до моноблока, особливо якщо попереднє лікування було проведено незнімною апаратурою. У таких випадках необхідно було проводити психологічну підготовку пацієнта, роз’яснюючи необхідність застосування таких апаратів. Слід відзначити, що пацієнти в дорослому віці були більш сприятливо налаштовані застосовувати ці апарати, ніж пацієнти дитячого та підліткового віку, яким попередньо було проведено лікування незнімною апаратурою.


В�СНОВК�

Використання моноблокових апаратів у ретенційний період ортодонтичного лікування засвідчило їх високу ефективність і заслуговує уваги при виборі методу для зменшення виникнення рецидивів.


ЛІТЕРАТУРА

1. Снагина Н.Г., Сальковская Е.А., Липец С.М. Рецидивы аномалий прикуса у детей с нарушениями функции мышц околоротовой области // Стоматология. – 1976. – № 4. – С. 70–72.

2. Чучмай І.Г., Сегал М.М. Особливості ретенції результатів лікування зубощелепних деформацій: Матеріали II (IX) з’їзду Асоціації стоматологів України (1–3 грудня 2004 р.). – Київ, 2004. – С. 451–452.

3. Mahony D. Combining functional appliances in the straight wire system / J. Clinic. Pediatr. Dent., 2002. – № 26 (2). – P. 137–140.

4. Григорьева Л. Г. Прикус у детей. – Полтава, 1995. – 231 с.

5. Диагностика и функциональное лечение зубочелюстно-лицевых аномалий / Хорошилкина Ф.Я., Френкель Р., Демнер Л.М., Фальк Ф., Малыгин Ю.М., Френкель К. – М.: Медицина, 1987. – 304 с.

6. Зубкова Л.П. Діагностика порушень зубощелепної ділянки за комплексного лікування зубощелепних аномалій // Український стоматологічний альманах. – 2001. – № 5. – С. 56–57.

7. Куроєдова В.Д., Карасюнок О.О. Морфофункціональні перебудови в динаміці комплексного лікування дітей з порушеннями прикусу в сполученні з мілким присінком порожнини рота // Актуальні проблеми ортодонтії: Матеріали першої міжнародної конференції. – Львів. – 2000. – С. 36–39.

8. Маннанова Ф.Ф. Морфофункциональная характеристика зубочелюстных аномалий у подростков и взрослых при недоразвитии нижней челюсти // Ортодент-инфо: Ортодонтия. – 1998. – № 3. – С. 7–11.

9. Трофименко М.В, Смаглюк Л.В. Морфофункціональний стан зубощелепної ділянки у дітей 6–9 років: Матеріали II (IX) з’їзду Асоціації стоматологів України (1–3 грудня 2004 р.). – Київ, 2004. – С. 477–478.

10. Ghafari J., Shofer F.S., Jacobsson-Hunt U., Markowitz D.L., Laster L.L. Headgear versus function regulator in the early treatment of Class II, division 1 malocclusion: A randomized clinical trial // Am. J. Orthod. Dentofacial Orthop. – 1998. – Vol. 113. – P. 51–61.

11. Levrini A. The integration of functional and fixed appliance treatment / J. Orthod., 2001. – № 28 (1). – P. 13–18.

12 Macey-Dare L.V., Nixon F. Functional appliances: mode of action and clinical use / SAD. J., 1999. – № 54 (10). – P. 474–479.

13. Nelson M., Harkness P., Herbison P. Mandibular changes during functional appliance treatment // Am. J. Orthod. Dentofacial Orthop. – 1993. – Vol. 104. – P. 153–161.

14. Чучмай I. Г. Клініка та особливості лікування деформацій зубних дуг у постійному прикусі: Автореф. дис. … канд. мед. наук. – Львів, 2000. – 19 с.

15. Лепорский Д.В. Новые технологии в ортодонтии – универсальные трейнеры // Современная стоматология. – 2004. – № 3. – С. 125–127.

16. Chadwick S.M., Banks P., Wright J.L. The use myofunctional appliances in the UK: a survey of British orthodontists / Dent. Update, 1998 / № 25 (7). – P. 302–308.

17. Levrini A. New types of elastic functional appliances / J. Clin. Orthod., 1996. – Sep. № 30 (9). – P. 57–515.

18. Філоненко В.В., Фліс Г.П. Лікування окремо розміщених зубів та прикусу преортодонтичними трейнерами. – Матеріали II (IX) з’їзду Асоціації стоматологів України (1–3 грудня 2004 р.). – Київ, 2004. – С. 479–480.

19. Головко Н.В., Головко С.В. Помилки та ускладнення під час ортодонтичного лікування із застосуванням знімних ортодонтичних апаратів // Український стоматологічний альманах. – 2001. – № 1. – С. 50–52.


Ключові слова: ортодонтія, зубощелепна деформація, моноблок, трейнер.


THE PRACTICE OF APPLICATION OF ORTHODONTIC APPLIANCES IN RETENTIVE PERIOD

M. Segal

Key words: maxillofacial deformations, appliance, trainer.



Современная стоматология







Реклама:
книги купить медицина, английский
английский язык Оксфорд учебники для детей и взрослых
А.А.Тимофеев стоматология медицинские книги
билеты на автобус в Европу
Новости транспорта и статьи





Реклама:
верстка, макетирование, дизайн книг
Мания – интересные новости со всего мира
строительство и ремонт, недвижимость
Туризм, путешествия и отдых
moleskine купить в москве ; туристическая виза в россию