Захворювання тканин пародонту є одними з найбільш поширених патологічних станів у терапевтичній стоматологічній практиці. Сучасні тенденції свідчать про зростання їх питомої ваги у структурі стоматологічних захворювань, у тому числі в дитячого населення. Особливості клінічної ситуації обумовлені збільшенням впливу факторів ризику, що визначають формування та прогресування захворювань тканин пародонту.

Серед чинників, що безпосередньо впливають на перебіг захворювань тканин пародонту в дітей, одне з провідних місць займає характер мікробної колонізації. Головним чинником, що сприяє порушенню мікроекології порожнини рота в дітей, є нераціональна нерегулярна гігієна порожнини рота. При цьому має місце тісний взаємозв’язок між незадовільною гігієною, показниками ураженості зубів карієсом і вираженістю запальних явищ у тканинах пародонту [2].

Бактерії зубної бляшки вважаються джерелом бактерій при формуванні гінгівіту та пародонтиту. Запальний процес у пародонті починається з утворення сублінгвальної «зубної бляшки» у результаті колонізації поверхні зубів факультативними анаеробами (A. viscosus, Str. mutans, B. melaninogenicus, F. nuclearum). У процесі подальшого розвитку мікроби та продукти їх життєдіяльності долають епітелій пародонту й інвазують підлеглі тканини. Одним із провідних механізмів проникнення бактерій в ясна є їх транслокація (переміщення із бляшки) шляхом інвазії в ясна з наступним інфікуванням усього пародонтального комплексу. Цей етап фактично є колонізацією пародонтопатогенними бактеріями та закріпленням інфекційних агентів у тканинах пародонту. Наступний етап – альтерації колонізованих тканин – є результатом подальшої міжклітинної та тканинної взаємодії збудника й хазяїна [1–4].

Таким чином, раціональна гігієна порожнини рота в дітей, спрямована на зменшення ризику бляшкоутворення, ефективне своєчасне видалення назубних відкладень є важливою складовою комплексного лікування катарального гінгівіту в дітей. Важливими патогенетичними чинниками формування та прогресування хронічного катарального гінгівіту є вираженість мікробної колонізації та явищ запалення у тканинах ясен. Тому до складу комплексного лікування необхідно включати засоби, що мають антибактеріальну та протизапальну ефективність.

Саме такі властивості проявляє препарат «Гівалекс» фірми «Norgine Pharma» – лікарський засіб, що одночасно забезпечує антисептичну, протизапальну та знеболюючу дію та має дві зручні для використання у клініці форми випуску: розчин для полоскання горла й порожнини рота та спрей. До складу препарату «Гівалекс» входить антисептик гексетидин, що має широкий спектр дії не тільки на бактерії, а й на деякі види грибків; саліцилат холіну, що має протизапальну, жарознижуючу та знеболюючу дію. Остання підсилюється наявністю хлорбутанолу.

Результати досліджень Г.Ф. Білокліцької та співавт. (2005) виявили високу бактеріостатичну ефективність Гівалексу в різних розведеннях (1:2–1:16) стосовно умовно патогенних бактерій, традиційно представлених у порожнині рота. А.А. Тимофєєв, О.А. Ухарська (2006) довели антисептичну, протизапальну та знеболюючу дію та дезодоруючий ефект Гівалексу й рекомендували включати препарат для профілактики післяопераційних ускладнень при проведенні оперативних втручань, пов’язаних із видаленням доброякісних пухлин і пухлиноподібних утворень щелеп і навколощелепних м’яких тканин. Л.П. Чулаєвська, О.П. Вєсова (2001) отримали позитивні результати препарату «Гівалекс» при лікуванні хворих на хронічний рецидивуючий афтозний стоматит.

Тому метою нашого дослідження було визначення клінічної ефективності препарату «Гівалекс» у складі комплексного лікування дітей із хронічним катаральним гінгівітом.


МАТЕРІАЛ ТА МЕТОД� ДОСЛІДЖЕННЯ

Клініко-лабораторне обстеження й лікування здійснювали у 62-х дітей віком 12–15 років (34 хлопчики, 28 дівчаток) із хронічним катаральним гінгівітом. Діагноз верифікували з урахуванням комплексної оцінки даних анамнезу, клінічного й лабораторного обстеження в динаміці спостереження у відповідності з рекомендаціями М.Ф. Данилевського та співавт. (1998).

Стан тканин пародонту визначали на підставі оцінки даних анамнезу, стоматологічного та пародонтологічного обстеження. Оцінку гігієни порожнини рота здійснювали з використанням індексів Green-Vermillion (1964), Федорова-Володкіної (1971), твердих тканин зубів – за індексом КПВ, ступеня запальних змін у тканинах пародонту – за індексом PMA (C. Parma, 1961).


РЕЗУЛЬТАТ� ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

На етапі підготовки до лікування всім дітям була проведена індексна оцінка стану гігієни та тканин пародонту (табл. 1). Показники індексу Федорова-Володкіної склали 2,64±0,41 бала, що вказує на незадовільний стан гігієни порожнини рота. При цьому у хлопчиків середні значення індексу перевищили межу для показників незадовільного стану (2,5 бала), тому гігієнічний стан оцінений як поганий. У дівчаток результати дослідження відповідають незадовільному стану гігієни (2,45±0,24 бала). Показники індексу Green-Vermillion є високими (2,38±0,37 бала), тобто гігієнічний стан порожнини рота як у хлопчиків (2,51±0,25 бала), так і в дівчаток (2,38±0,37 бала) є незадовільним.



Низький рівень гігієни порожнини рота знаходився у прямому взаємозв’язку з низьким рівнем знань і вмінь про догляд за порожниною рота. Тільки 8,1 % дітей (5 осіб) уміли ефективно доглядати за порожниною рота, регулярно дотримувались правил догляду, використовували весь обсяг засобів гігієни.

Показники КПВ у дітей із хронічним катаральним гінгівітом склали 3,43±0,41 й відповідають середній інтенсивності карієсу, що відповідає середнім значенням індексу в дітей аналогічного віку в м. Києві.

Оцінку запального процесу ясен здійснювали за індексом РМА. Усереднені дані (47,8±0,78 %) свідчать про середні показники ступеня тяжкості гінгівіту. При цьому індивідуальні значення показників дозволили оцінити ступінь тяжкості гінгівіту як легкий у 12,9 % (8 осіб), середньотяжкий у 77,7 % (48 осіб) та в 9,7 % пацієнтів (6 осіб).

Комплекс лікувально-профілактичних заходів у дітей із хронічним катаральним гінгівітом включав: навчання гігієнічному догляду за порожниною рота й моніторинг ефективності виконання; індивідуальний вибір засобів догляду (зубної пасти, щіток, флосів); дієтотерапію; консультування й за необхідності лікування в ортодонта; стоматологічну санацію. Професійну гігієну здійснювали до початку лікування та в подальшому один раз на 3–6 місяців. Контроль дотримання правил гігієнічного догляду здійснювали в режимі моніторингу. Усім пацієнтам призначали препарат «Гівалекс» у якості ротових ванночок по два рази на день (10 мл препарату розводили в 1/4 склянки води) курсом 10 днів.

Спостереження за пацієнтами передбачало моніторинг індексів гігієни та індексу РМА після закінчення застосування Гівалексу, через місяць і шість місяців (табл. 2).



У результаті оцінки ефективності запропонованого лікувально-профілактичного комплексу виявлена значна позитивна динаміка через 10 днів після початку лікування. Показники індексу Федорова-Володкіної склали 1,35±0,47 бала, а OHI-S – 0,51±0,31 бала, що вказує на хороший рівень гігієни порожнини рота. При цьому відбулося зменшення значень показників порівняно з даними до лікування в 1,96–4,7 разу. Індекс РМА після лікування склав 22,8±0,60 %, тобто вираженість запальних явищ після застосування Гівалексу у складі комплексного лікування зменшилась у 2,1 разу.

Подальше спостереження виявило позитивну динаміку показників упродовж шести місяців після лікування на фоні дотримання гігієни порожнини рота та проведення професійної гігієни (рис. 1, 2).



Таким чином, перебіг хронічного гінгівіту в дітей 12–15-ти років супроводжується низьким рівнем гігієни порожнини рота внаслідок несформованості й недотримання навичок регулярного гігієнічного догляду. Тому комплекс лікувально-профілактичних заходів повинен ураховувати необхідність навчання та моніторингу дотримання раціональної гігієни порожнини рота, індивідуалізований вибір засобів гігієни, проведення професійної гігієни. Включення до складу комплексу лікувально-профілактичних заходів препарату «Гівалекс» у формі ротових ванночок упродовж перших 10-ти днів лікування сприяє тривалій (протягом 6-ти місяців) нормалізації стану гігієни порожнини рота та зменшенню проявів запалення у тканинах ясен.


ЛІТЕРАТУРА

1. Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В. Заболевания пародонта. – Киев: Здоров’я, 2000. – 464 с.
2. Сунцов В.Г., Леонтьев В.К., Дистель В.А., Вагнер В.Д. Стоматологическая профилактика у детей. – М.: Мед. книга, 2001.
3. Doc. MUDr Ivo Drizhal, Csc. Современные представления о зубном налете // Новое в стоматологии, № 10, 2001. – С. 23–38.
4. Микробная флора полости рта: пути заселения, распространения, распределения по биотопам полости рта в норме и патологии // Стоматологическое обозрение, № 1, 2004. – С. 7–10.
5. Белоклицкая Г.Ф., Центило Т.Д., Решетняк О.В. Антимикотическая активность препарата «Гивалекс» при кандидозе полости рта у женщин с хронической урогенитальной патологией // Современная стоматология. – 2005. – № 4. – С. 66–69.
6. Тимофеев А.А., Ухарская О.А. �спользование препарата «Гивалекс» в профилактике и лечении послеоперационных осложнений у больных с опухолями и опухолеподобными образованиями челюстей // Современная стоматология. – 2006. – № 1. – С. 116–120.
7. Чулаєвська Л.П., Вєсова О.П. Досвід використання препарату Гівалекс при лікуванні хворих на хронічний рецидивуючий афтозний стоматит. – 2001. – № 3. – С. 183–184.