 |
Мікробіоценоз урогенітальних органів та корекція його порушень у жінок фертильного віку, які знаходяться під впливом алкогольної інтоксикації
|
|
В.В. Подольський, Л.А. Охріменко, Т.О. Лісяна
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України», м. Київ
Вступ
За останнє десятиріччя на тлі складних соціально_економічних реформ в нашій країні відбувається негативний процес поширення явища зловживання алкогольних напоїв серед жінок [9]. Підвищення ролі жінки в сучасному житті, зміна пріоритетів та норм поведінки, значні психологічні та стресорні навантаження стали тим несприятливим підґрунтям, яке зумовило таке поширення вживання алкогольних напоїв саме жінками [5, 10].
Стан репродуктивного здоров'я жінок в України викликає особливе занепокоєння тому, що він не відповідає міжнародним стандартам і за останнє десятиріччя зазнав впливу різноманітних негативних процесів, які продовжують впливати на зростання захворюваності та смертності. Соціально_економічні зміни, погіршення умов життя значної частини населення призвели до погіршення стану психічного, соматичного та репродуктивного здоров'я жінок, від стану якого залежить не лише рівень народжуваності, але й життєздатність майбутніх поколінь [5, 9].
Наші попередні дослідження показали, що на стан репродуктивного здоров'я негативний вплив здійснюють багато факторів, серед яких найбільше значення мають соціально_економічні фактори ризику, чинники навколишнього середовища, шкідливі звички та стрес [5, 9].
Вивчення ролі факторів ризику та їх впливу на стан репродуктивного здоров'я дозволяє не тільки з'ясувати їх значимість, але й здійснювати пошук ефективних шляхів профілактики виявлених порушень.
В Україні, де відмічається високий рівень безробіття, бідність деяких верств населення, наявні економічні проблеми, які посилюють соціальну напругу та несприятливо впливають на здоров'я жінок [2, 11].
На сьогодні спостерігається постійне зростання кількості жінок, які перебувають під несприятливим впливом (куріння, вживання алкоголю, наркотиків тощо). З огляду на поширеність, ця проблема виходить на перше місце не тільки як соціальна проблема, але і медична, оскільки відомо, що вплив шкідливих звичок негативно відбивається на стані соматичного здоров'я, а від так, може бути одною з причин погіршення і репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку. Передусім, слід зазначити, що, незважаючина чисельні й багаторічні зусилля антиалкогольної пропаганди, Україна, за даними ВООЗ, належить до країн із високим рівнем вживання алкогольних напоїв [1, 2, 10].
Вірогідно, перераховані негативні фактори, у сукупності, є підґрунтям для патологічного перебігу вагітності та пологів у значної кількості жінок [2].
Дослідження стану репродуктивного здоров'я у жінок групи ризику щодо шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю та наркотиків) потребують пильного нагляду тому, що переважна більшість із них «випадають» із поля зору фахівців, як жіночих консультацій, так і лікарів загального профілю, саме через негативний вплив шкідливих звичок. До погіршення репродуктивного здоров'я у таких жінок призводить ще і той факт, що вони недооцінюють стан свого здоров'я та своєчасно не звертаються за необхідною допомогою. Водночас, вони мають право на репродукцію і повинні без небезпеки для власного та майбутнього здоров'я дитини вагітніти та народжувати.
Питання про стан репродуктивного здоров'я жінок групп ризику, особливо з ускладненим спеціальним анамнезом, є дуже актуальним, оскільки, в основному, цей контингент складається із молодих жінок репродуктивного віку.
Шляхи вирішення проблем охорони здоров'я жінок та дітей визначенi в основних діючих державних і національних програмах, затверджених наказами Президента і постановою Кабінету Міністрів України, а саме: Національна программа «Репродуктивне здоров'я 2006–2015» (яка націлена на подолання тенденції скорочення численності населення), «Здоров'я нації», державна підтримка народжуваності, посилення інституту сім'ї та інші [2, 7]. Вивчення вищезазначених питань та розробка лікувально-профілактичних заходів може сприяти підвищенню рівня народжуваності та покращанню демографічної ситуації в країні. Водночас, незважаючи на важливість проблеми, в доступній літературі є лише поодинокі роботи, присвячені вивченню стану репродуктивного здоров'я у даного контингенту жінок, проте жодна із них не є достатньо масштабною і не досліджує питання щодо збереження репродуктивного здоров'я у жінок, які належать до групи ризику, в рамках концепції безпечного материнства.
Наукові дослідження з питань здоров'я жінок в провідних розвинутих країнах світу та їх практичне втілення в життя дозволили значно покращити як показники здоров'я населення в цілому, так і жінок зокрема.
Враховуючи вищевикладене, вивчення стану репродуктивного здоров'я та впливу на нього факторів ризику у жінок нашої країни набуває особливої актуальності.
Мета дослідження — з'ясувати особливості порушень репродуктивного здоров'я у жінок з алкогольною інтоксикацією та запропонувати шляхи корекції його порушення.
Матеріал і методи дослідження
Для вирішення поставленої мети авторами були проведені масштабні клініко-епідеміологічні дослідження серед популяції жінок фертильного віку, які мешкають в умовах промислового регіону України — Дніпровського району м. Києва, — який був обраний у якості типового промислового.
До тепер клініко_епідеміологічне обстеження жінок фертильного віку для з'ясування проблем впливу алкогольної інтоксикації на стан здоров'я (зокрема, репродуктивного) не проводилось, не визначено зв'язок особливостей їх психоемоційного стану залежно від впливу алкогольної інтоксикації та з іншими факторами ризику. З'ясування цих питань може стати резервом не тільки в боротьбі з алкоголізмом, але і покращити стан репродуктивного здоров'я цієї категорії жінок.
Вперше на основні концепції «безпечного материнства», прийнятої ВООЗ, були проведені клініко_епідеміологічні дослідження серед жіночого населення промислового регіону України, що дозволило з'ясувати реальний стан поширеності вживання алкоголю та визначити стан репродуктивного здоров'я у жінок, які знаходяться під впливом алкогольної інтоксикації.
Анкета для опитування представлена у вигляді надрукованої брошури обсягом 143 сторінки і включає понад 800 параметрів, які характеризують стан соматичного здоров'я, особливості репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку і факторів ризику. Психоемоційний стан жінок визначався за шкалою Л. Рідера. Побудова опитувальника і склад питань розроблені таким чином, що на них може дати відповідь жінка з будь-яким рівнем освіти і соціального статусом. Окремі розділи анкети присвячені лікарському інтерв'ю і результатам загальноклінічних і спеціальних досліджень жінок.
Далі заповнені анкети були оброблені і створена комп'ютерна база даних, після чого отриману інформацію занесено до бази даних за допомогою спеціальної програми «MS ACCESS». Створена інформаційна база даних використовувалася для проведення кібернетичного математичного прогнозування порушень репродуктивного здоров'я в залежності від стану алкогольної інтоксикації.
Результати обробки комп'ютерної бази даних показали, що серед порушень репродуктивного здоров'я найбільш часто зустрічаються запальні захворювання статевих органів. Саме тому наші дослідження мали на меті визначення стану мікробіоценозу урогенітальних органів.
Вивчення мікробіоценозу статевих шляхів включало визначення видового та кількісного складу мікрофлори. Проведення аналізів та облік результатів здійснювали згідно наказу № 535 МЗ СССР від 1985 р. та наказу № 4 МОЗ України від 1996 р.
Склад анаеробної мікрофлори оцінювали відповідно методичним рекомендаціям «Лабораторная диагностика гнойно-воспалительных заболеваний, обусловленных аспорогенными анаэробными микроорганизмами» (1985).
Висів слизу геніталій здійснювали на низку діагностично-диференційних середовищ: жовчно-сольовий, кров'ячий, шоколадний агари, середовища Ендо, Плоскірева, Сабуро, тіогліколеве, середовище MRS для лактобацил та Блаурока — для біфідумбактерій. Ступінь мікробного обсіменіння визначали методом секторного висіву на середовища, які дозволяють виявити максимально можливий спектр аеробних та анаеробних бактерій. Ідентифікацією лактобактерій, пептострептококів, бактероїдів проводили за культуральними, морфологічними та тинкторіальними властивостями.
Після підрахування колоній одержані дані перераховували в десятичні логарифми щодо кількості мікробних клітин.
Вірусне інфікування (герпес, ЦМВ) реєстрували за допомогою люмінісцентного та імуноферментного методів. Використовували набори «Лабдиагностика» (Москва) та «Вектор_Бест» (Новосибірськ). Діагностику здійснювали імуноферментним методом (тест-системи «Хламі-Бест», Новосибірськ) та методом бактеріоскопії. Уреаплазми виявляли культуральним методом шляхом висіву матеріалу в середовище з плаценти з урахуванням проби на уреазу. Гарднерельоз або бактеріальний вагіноз діагностували за допомогою комплексу методів: бактеріоскопії, оцінки рH слизу та амінового тесту (10% КОН).
Результати досліджень та їх обговорення
Аналіз отриманих результатів проведеного дослідження показав, що в популяції жінок фертильного віку було 172 жінки, які знаходились під впливом алкогольної інтоксикації. Було з'ясовано, що 138 (80,2%) жінок з проблемою вживання алкоголю зверталися в наркологічні лікарські заклади м. Києва, але були і такі, які в медичні заклади не зверталися, а виявлені нами вперше. Усі жінки, які знаходились під впливом алкогольної інтоксикації, були розподілені на 2 групи: І — 34 (19,7%) пацієнтки з гострою алкогольною інтоксикацією, ІІ — 138 (17,3%) хворих з хронічною алкогольною інтоксикацією.
При аналізі стану обстежених жінок фертильного віку з алкогольною інтоксикацією особлива увага приділялася віку, з якого жінки починали вживати алкогольні напої та період, протягом якого вони знаходилися під впливом алкогольної інтоксикації. Дані про період вживання алкоголю жінками фертильного віку представлено в табл. 1. Згідно отриманих даних, у групі жінок з гострою алкогольною інтоксикацією на термін вживання алкоголю, що становив 1–6 років, вказувало 59% опитаних, до 10-ти років — 26,5%, 10–15 років — 15,0% (розподіл жінок за тривалістю знаходження під впливом алкогольної інтоксикації визначався у відповідності до існуючих класифікацій) [1]. У ІІ групі (жінки з хронічною алкогольною інтоксикацією) найбільшу частку за терміном знаходження під впливом алкогольної інтоксикації склали жінки з терміном зловживання до 10_ти років — 70,3% випадків, 1–6 років — 10,1%,
10–15 років — 19,6%.
Іншим важливим показником стало з'ясування якості (міцності) алкогольних напоїв, які вживаються жінками фертильного віку (табл. 2).
Дослідження показали, що в групі жінок з гострою алкогольною інтоксикацією 44,1 % вживають вино, 14,7% — пиво, 23,5% — міцні напої, 17,6% — сурогати. Більшість із них мотивували часте вживання алкоголю складними міжособистісними стосунками в сім'ї чи на роботі, поганим життям, пов'язаним із складними соціально-економічними умовами, відсутністю постійних статевих стосунків або постійного партнера і, як наслідок, вживання алкоголю для зняття стресового навантаження. Слід зазначити, що в ході наукової роботи були проведені спеціальні дослідження щодо визначення рівня психоемоційного стресу, які показали, що у жінок І групи зберігається високий та середній рівні стресу, не дивлячись на вживання алкоголю, тобто спостерігався дистрес (вторинний стрес). У групі жінок з хронічною алкогольною інтоксикацією, незважаючи на хронізацію процесу, також спостерігалися підвищенні показники психоемоційного стресу, пов'язані з пошуком мотивації для вживання алкоголю.
Що стосується жінок фертильного віку, які знаходились під впливом хронічної алкогольної інтоксикації, то якість вживаємого алкоголю розподілилась таким чином: міцні напої — 54,3% випадків, вино — 19,6 %, пиво — 4,3%, сурогати — 22,0%.
У всіх обстежених жінок вивчали показники загального та спеціального (акушерсько_гінекологічного) анамнезу, проводились загальноклінічні аналізи та гінекологічні обстеження стану органів репродуктивної системи. Результати досліджень дозволили з'ясувати особливості гінекологічної захворюваності і стану репродуктивного здоров'я у жінок (табл. 3).
Із наведених в табл. 4 даних видно, що у жінок, які знаходяться під впливом алкогольної інтоксикації, спостерігаються різні порушення репродуктивного здоров'я.
Найбільшу групу становили пацієнтки з хронічними запальними захворюваннями статевих органів: І — 88,2% випадків, ІІ — 81,1%, другим за значенням параметром були порушення менструального циклу — 44,1 і 51,4%, а третім — невиношування вагітності — 12 (35,3%) і 65 (47,1%) відповідно.
Вагітність, що закінчилася пологами у жінок фертильного віку з алкогольною інтоксикацією, була відмічена у 120 (69,8%) випадках, ускладнений перебіг вагітності — у 97 (80,8%), загроза переривання вагітності — у56 (46,7%). Згідно даним дослідження, перинатальна смертність у цих жінок складала 17,5 ‰, серед причин якої були: фетоплацентарна недостатність — 45 (37,5%) випадків, затримка внутрішньоутробного розвитку плода — 43 (35,8%), анемії вагітних — 80 (66,7%), акушерські ускладнення — 36 (30%, що у частини жінок призвело до порушенного стану плода та перинатальної смертності), а також ускладнення післяпологового періоду — 9 (4,5%) спостережень. Ці дані переконливо свідчать про незадовільний стан репродуктивного здоров'я у жінок, що знаходяться під впливом алкогольної інтоксикації.
Оскільки серед параметрів порушення репродуктивного здоров'я у обстежених жінок найбільшу групу становили хронічні запальні захворювання статевих органів, в ході наукової роботи вивчення стану мікробіоценозу урогенітальних органів проводилось саме у цих пацієнток, яке здійснювалося з урахуванням рівня ураження статевих органів за класифікацією В. Сметник (табл. 5).
Проведений аналіз отриманих результатів показав, що у жінок фертильного віку, які знаходяться під впливом алкогольної інтоксикації, рівень ураження при хронічних запальних захворюваннях статевих органів різний. Найбільш часто відмічався нижній рівень ураження та комбінація верхнього та нижнього рівнів. До нижнього рівня відносяться вульва і піхва, а до верхнього — матка, додатки матки та тазова клітковина, що визначається за класифікацією МКХ 10_го перегляду як хронічна запальна хвороба матки, хронічний сальпінгооофорит та хронічнийтазовий перитоніт [3].
Отримані показники обумовлені, з одного боку, давністю хронічних запальних захворювань, а з іншого можливою неадекватністю терапії (жінки не зверталися своєчасно за допомогою при виникненні захворювання або лікувалися самостійно, часто така ситуація призводила до зникнення явищ запального процесу в нижньому відділі статевих органів, а інфекційний збудник запалення продовжував залишатися на внутрішньому рівні, що спричиняло хронізацію процесу).
Тенденція до лібералізації статевих стосунків серед жінок може пояснити зростання показників щодо захворювань, які передаються статевим шляхом (в тому числі, ВІЛ/СНІД). Також розповсюдженню цих захворювань сприяє асоціальна поведінка більшості представниць групи з хронічною алкогольною інтоксикацією. Про це свідчить те, що 75 (54,3%) жінок І групи з хронічною алкогольною інтоксикацією мали двох, 26 (18,8%) — більше двох постійних статевих партнерів, а в ІІ групі з гострою алкогольною інтоксикацією — 7 (20,6%) і 3 (8,8%) відповідно. Дані про стан мікробіоценозу урогенітальних органів у жінок з хронічними запальними захворюваннями статевих органів, які знаходились під впливом алкогольної інтоксикації, в залежності від рівня ураження представлені в табл. 6 та 7.
Згідно отриманих результатів, виникнення хронічних запальних захворювань статевих органів спричиняли різні види мікроорганізмів, які частіше зустрічалися у вигляді асоціацій.
Було виявлено, що при нижньому рівні ураження статевих органів у жінок ІІ групи з гострою алкогольною інтоксикацією найбільш часто спостерігалися асоціації стафілокока епідермального з гемолізом, стрептокока, гарднерели і гриби роду Кандида, наступним варіантом асоціації мікроорганізмів були: стафілокок золотистий, кишкова паличка, хламідії і гриби роду Кандида, при третьому варіанті — кишкова паличка, мікоплазми, уреаплазми, гриби роду Кандида, вірус статевого герпеса. При верхньому рівні ураження статевих органів найчастіше спостерігалися наступні варіанти мікробних асоціацій: перший — стафілокок епідермальний з гемолізом, кишкова паличка, гриби роду Кандида, другий — стафілокок золотистий, гриби роду Кандида, вірус статевого герпеса.
При комбінації нижнього і верхнього рівнів ураження статевих органів було виявлено такі асоціації мікроорганізмів, що часто зустрічалися при дослідженні: перший варіант — стафілокок епідермальний з гемолізом, стафілокок золотистий, стрептококи, гриби роду Кандида, другий — кишкова паличка, хламідії, гриби роду Кандида, третій — асоціація хламідій, грибів роду Кандида та вірусу статевого герпеса.
У групі жінок з хронічною алкогольною інтоксикацією були виявлені такі асоціації мікроорганізмів, що найчастіше зустрічалися при нижньому рівні ураження статевих органів: перший варіант — стафілокок епідермальний з гемолізом, стрептококи, гарднерели, гриби роду Кандида, другий варіант — стафілокок золотистий, кишечна паличка, гриби роду Кандида, третій — асоціація кишко вої палички, грибів роду Кандида та вірусу статевого герпеса. При верхньому рівні ураження найчастіше спостерігались: перший варіант — асоціації стафілокока епідермального з гемолізом, стафілокока золотистого, стрептокока, грибів роду Кандида, другий — асоціація кишкової палички, хламідій, мікоплазм та вірусу статевого герпеса, третій — асоціація хламідій, грибів роду Кандида і вірусу статевого герпеса. При комбінації верхнього і нижнього рівнів ураження статевих органів найбільш часто зустрічались такі варіанти мікробних асоціацій: перший - стафілокок епідермальний з гемолізом, стафілокок золотистий, стрептокок, гриби роду Кандида, другий — кишкова паличка, хламідії, гриби роду Кандида, третій — гриби роду Кандида і вірус статевого герпеса.
У залежності від етіологічного фактора жінкам, які приймали участь у дослідженні, призначалася комплексна терапія, яка, насамперед, була спрямована на ліквідацію патогенного мікроорганізму, включала протизапальні засоби, корекцію імунітету та місцеве лікування. Оскільки спектр мікроорганізмів при цій патології дуже широкий, визначити який саме препарат необхідно призначати допомагає аналіз чутливості до антибактеріальних засобів. Але не завжди існує можливість зробити такий аналіз, особливо враховуючи вищезазначене, під час наукової роботи з успіхом були використані препарати фірми «Астеллас».
У випадках, коли в мікробному спектрі переважали стафілококи, стрептококи, кишкова паличка застосовувався препарат Флемоклав Солютаб, коли до перерахованих представників кокобацилярної мікрофлори приєднувалися хламідії уреаплазма, мікоплазма для лікування хронічних запальних захворювань використовували Юнідокс Солютаб, Вільпрафен, а в усіх випадках грибкового ураження — Пімафуцин.
Флемоклав Солютаб володіє високою біодоступністю своїх складових (амоксицилін, клавуланова кислота), зменшує медикаментозне навантаження на кишечник, знижує ризик розвитку резистентності. Препарат призначався в дозі по 500 мг 3 рази на добу протягом 7-ми днів. Особливістю цієї лікарської форми амоксициліну є більш повна абсорбція, що дозволяє значно знизити частоту і ступінь побічних впливів на мікрофлору кишечника і розвиток кишкового дисбактеріозу, тому цей препарат призначався жінкам як більш надійний.
Інший препарат антибактеріальної дії, що застосовувався в терапії — це Юнідокс Солютаб, який містить 100 мг доксицикліна моногідрат. Вибір цього терапевтичного засобу для лікування жінок із хронічними запальними захворюваннями статевих органів ґрунтувався на тому, що доксициклін — це антибіотик широкого спектра дії (тетрациклінового ряду). Як і всі тетрацикліни, він здатний проникати усередину клітини мікроорганізмів, що паразитують в організмі хворих. Доксициклін моногідрат гальмує ріст бактеріальних клітин за рахунок стримування процесу синтезу білка. Транспорт доксицикліна в цитоплазму бактерій відбувається шляхом пасивної дифузії через пори клітинної оболонки. Антибактеріальний спектр препарату включає велику кількість грамм-позитивних і грамм-негативних бактерій, мікоплазм, ріккетсій, хламідій і т. п. Резистентність штамів до доксицикліну, як правило, відмічається нечасто і стосується, зазвичай, внутрішньолікарняних інфекцій. Препарат має високу біодоступність (близько 95%). Відмінною здатністю є швидке всмоктування і можливість не тільки прийняти таблетку цілком, але й приготувати з неї сироп_суспензію, що має приємний смак, а також розжувати. Лікарська форма Солютаб та нейтральна реакція доксицикліну моногідрату значно зменшує ризик розвитку анорексії, проявів нудоти, блювоти, дисфагії, глоситу, ніж при застосуванні доксицикліну і гідрохлориду (гіклату).
При пероральному прийомі Юнідокса Солютабу відбувається швидке і практично повне всмоктування доксицикліна в крові. Максимальний рівень препарату в плазмі крові (2,6–3 мкг/мл) досягається через 2 години після прийому препарату. Доксициклін добре накопичується в терапевтичних концентраціях у жіночих статевих органах і молочних залозах. Препарат виводиться в значній кількості із сечею, у меншій — з фекаліями. У порівнянні з іншими тетрациклінами він в меншому ступені зв'язується з кальцієм. Юнідокс Солютаб призначався пацієнткам у дозі по 1 таблетці всередину (100 мг) 2–3 рази на добу протягом 7–10-ти днів.
Третім антибактеріальним препаратом, який застосовувався в терапії, був Джозаміцин. Це антибіотик із групи макролідів, має широкий спектр дії, за механізмом проявляє бактеріостатичний вплив, що пов'язаний із блокуванням синтезу білка бактерій. Препарат високоактивний по відношенню до внутрішньоклітинних мікроорганізмів, таких як хламідії, уреаплазми, мікоплазми, грампозитивні та грамнегативні бактерії, а також проти деяких анаеробів (зокрема, пептококів, пептострептококів, клострідій), які викликають запальні захворювання в органах малого тазу. Особливістю Джозаміцину є те, що він має більш широкий спектр дії на мікроорганізми (в тому числі, на уреаплазму, яка не чутлива до інших препаратів), а також цей антибіотик проникає всередину клітин і утворює високі внутрішньоклітинні концентрації. Саме тому цей препарат був препаратом вибору при наявності поєднання хламідійної та уреаплазменої інфекції в асоціації з іншими чутливими до Джозаміцину мікроорганізмів. Препарат має незначний вплив на ентеробактерії, тому дуже рідко викликає такі ускладнення терапії, як дисбіоз і кандидоз. Цей антибіотик не викликає резистентності мікроорганізмів. Препарат практично позбавлений побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту, має хорошу переносимість через те, що, на відміну від інших макролідів, не зв'язується з системою Р-450, не впливає на метаболізм в печінці, а також не чинить негативного впливу на інший важливий фермент печінки — НАДФ-цитохром С-редуктазу, що дуже важливо при лікуванні саме такого контингенту жінок.
Вільпрафен призначався пацієнткам за схемою, най-більш ефективною при хронічних запальних захворюваннях сечостатевих органів — по 500 мг 2 рази на добу впродовж 10-ти днів.
З огляду на високу частоту виявлення грибкової мікрофлори (гриби роду Кандида) в комплексну терапію жінок, які приймали участь у дослідженні, крім препаратів Юнідокс Солютаб, Флемоклав Солютаб та Вільпрафен додавався Пімафуцин, діюча речовина якого (натаміцин) відноситься до полієнових антимікотиків, а фунгіцидна дія досягається легко при місцевому застосуванні препарату.
Механізм антимікотичної дії препарату знаходиться у незворотному зв'язуванні з ергостерином клітинної мембрани дріжжових та інших грибів, що призводить до падіння показників рН (із 6,1 до 5,2) і коагуляції цитоплазми гриба. Препарат може впливати на деякі мікроорганізми, чуттєві до впливу макролідів (в тому числі, і до Trichomonas vaginalis). Пімафуцин призначався у вигляді вагінальних свічок, що вводилися 1 раз на добу по одній свічці протягом 6-ти діб.
При рецидивуючому кандидозі існує можливість використовувати цей лікарський засіб у таблетках для санації вогнища інфекції у кишечнику, тому що Пімафуцин практично не всмоктується (у шлунково-кишковому тракті створюється терапевтична концентрація натаміцина і відсутність системного впливу обумовлює високу безпеку препарату). Отримані після лікування дані стану мікробіоценозу урогенітальних органів на 7–10-ту добу після закінчення лікування представлені в табл. 8 і 9.
Таким чином, на підставі отриманих показників можна зробити висновок, що стан мікробіоценозу урогенітальних органів у жінок фертильного віку з гострими та хронічними запальними захворюваннями статевих органів, які знаходились під впливом гострої алкогольної інтоксикації, після лікування максимально наближався до нормальних значень, що свідчить про ефективність проведених лікувальних заходів.
Висновки
1. Вживання алкоголю є шкідливою звичкою, яка набула широкого розповсюдження в популяції жінок фертильного віку, мешканок нашої країни.
2. У жінок фертильного віку, які знаходяться під впливом алкогольної інтоксикації спостерігаються різноманітні порушення репродуктивного здоров'я, найбільш частими серед них є хронічні запальні захворювання статевих органів.
3. Для лікування хронічних запальних захворювань статевих органів з урахуванням етіологічного фактора у жінок, які знаходяться під впливом алкогольної інтоксикації, доцільним є застосуванням таких препаратів, як Флемоклав Солютаб, Юнідокс Солютаб, Вільпрафен і Пімафуцин.
ЛІТЕРАТУРА
1. Алкоголізм / Гавенко В. Л. та ін. У кн.: Наркологія. — Харків, 2003.
2. Жилка Н.Я. Репродуктивне здоров'я в Україні // Нова медицина. — 2005. — № 2 (19). — С. 4—5.
3. Міжнародна статистична класифікація хвороб МКХ_10. — К.: МОЗ України, Центр медичної статистики, 1998. — С. 307.
4. Подольский В.В. Особенности лечения хронических воспалительных заболеваний женских половых органов в современных условиях: Сб. науч. тр. «Актуальные вопросы дерматовенерологии и косметологии». — Одесса,
2003. — С. 86—88.
5. Подольский В.В. Репродуктивное здоровье женщины — важнейшая проблема современности // Здоровье женщины. — 2003. — № 1 (13). —
С. 100—102.
6. Подольський В.В., Дронова В.Л. Стан репродуктивного здоров'я у жінок з хронічними запальними захворюваннями статевих органів: Зб. наук. Праць Асоціації акушерів_гінекологів України. — К.: Фенікс, 2001. — С. 521—523.
7. Подольський В.В., Охріменко Л.А. Клініко-епідеміологічна характеристика стану репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку, що знаходяться під впливом алкогольної інтоксикації.
8. Рациональная фармакотерапия в акушерстве и гинекологии / Под ред. В.И. Кулакова, В. Н. Серова. — М., 2006.
9. Репродуктивное здоровье женщины и оценка его состояния в современных условиях / Подольский В.В., Шкиряк-Нижник З.А., Горовенко Н.Г., Дронова В.Л. и др. // Здоровье женщины. — 2002. — № 3 (11). — С. 111—117.
10. Состояние половой системы у женщин с хронической алкогольной интоксикацией: Автореф. дис. … д-ра мед. наук. — К., 1991. — 32 с.
11. Стресовий вплив сексуальних факторів на стан репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку / Подольський В.В., Дронова В.Л., Хомінська З.Б. та ін. // Вісн. наук. досліджень. — 2005. — № 2 (39). —С. 101—102.
Ключові слова: алкогольна інтоксикація, репродуктивне здоров'я, хронічні запальні захворювання статевих органів, лікування препаратами Флемоклав Солютаб, Юнідокс Солютаб, Вільпрафен, Пімафуцин.
Ключевые слова: алкогольная интоксикация, репродуктивное здоровье, хронические воспалительные заболевания половых органов, лечение препаратами Флемоклав Солютаб, Юнидокс Солютаб, Вільпрафен, Пимафуцин.
Key words: alcoholic intoxication reproduction health, chronic inflammatory diseases of privy parts, treatment by preparations of Unidox Solutab, Flemoclave Solutab, Wilprafen and Pimafucin.
Реклама:
Английский язык Оксфорд – учебники для детей и взрослых, для начинающих и знающих, на все случаи жизни
подъемник мачтовый грузовой |
|
| :
2009/2/20 15:22:08
3514 |
|
|
