 |
Немедикаментозна профілактика і корекція менопаузальних розладів
|
|
В.І. Пирогова, А.Г. Місюра
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
«Існуючий інтерес і ентузіазм по відношенню до альтернативних способів лікування
менопаузальних розладів є зрозумілим, але ризик і користь цих альтернатив, як і раніше, невідомі».
Richard Warren (UK, 2006)
Вступ
Клімактеричний період займає істотний відрізок у житті жінок і характеризується цілим комплексом вікових змін у жіночому організмі. Домінуючими в інволюційному процесі старіння є гормональні зміни, що характеризуються припиненням репродуктивної функції («виключенням» функції яєчників), припиненням менструацій, зміною внутрішнього гомеостазу. Хронологічно перименопауза об'єднує період переходу до менопаузи і ще 2 роки після останньої менструації. З клінічної точки зору, виділення окремо хірургічної менопаузи вкрай важливе, оскільки саме у цієї категорії жінок кардинально змінюється гормональний баланс, відбувається швидке падіння рівнів естрогенів в крові, що клінічно виявляється раптовою і ранньою появою універсальних маркерів естрогенного дефіциту - вазомоторних та емоційно-психічних порушень різного ступеня вираженості. Зміни внутрішнього гомеостазу і перебудова гормонального балансу організму жінки призводять до зниження якості життя в тому або іншому ступені [2, 10].
На сьогоднішній день близько 10% жіночої популяції складають жінки постменопаузального віку. Щорічно їх кількість збільшується на 25 млн., до 2020 року очікується збільшення цього показника до 47 млн., одночасно прогнозується, що до 2030 року кількість жінок, старших 50-ти років, складе 1,2 млрд. [1, 2]. У зв'язку зі збільшенням тривалості життя в сучасному суспільстві зростає інтерес до проблем здоров'я жінок старшої вікової групи. Хоча менопауза і є фізіологічною зміною в житті кожної жінки, проте гормональні зрушення, що відбуваються при хірургічній менопаузі, часто стають пусковим механізмом багатьох потенційних медичних проблем, які можуть вплинути не тільки на якість, але й на тривалість життя. Закономірно виникає питання про збереження здоров'я жіночої популяції і адекватне лікування менопаузальних порушень, що виникають у цей період життя у понад як 70% жінок. Багато жінок підходять до періоду менопаузи вже з наявними соматичними та ендокринними порушеннями, менопауза посилює їх прояви і призводить до розвитку низки серйозних ускладнень (серцево-судинних захворювань, остеопорозу, урогенітальних розладів тощо). Корекція внутрішнього гомеостазу організму у період клімактерію і менопаузи сьогодні є одним з актуальних завдань сучасної медицини, а пошук нових підходів до лікування - невід'ємною частиною терапії клімактеричних розладів.
За наявності протипоказань і/або непереносимості гормональної терапії можливе використання альтернативних методів лікування. Існує понад 200 різних продуктів, які застосовують у якості альтернативи гормональній терапії. Проте на сьогодні відсутня доказова база, що свідчить про зменшення вираженості менопаузальных симптомів при застосуванні таких продуктів [1, 3, 4, 9].
Одним із видів альтернативної терапії клімактеричного синдрому є застосування фітоестрогенів [4, 7, 8]. На даний час особливий інтерес викликають деякі представники класу біофлавоноїдів, які проявляють, як показали спеціальні дослідження, гормоноподобні (естрогенні) властивості і називаються «фітоестрогенами». Хоча висока біологічна активність лікарських засобів, виготовлених із рослин, що використовуються для корекції розладів статевого циклу і репродуктивної функції, відома з давніх часів, вивчення ролі фітоестрогенів у фізіології і патології репродуктивної системи людини є новим напрямком наукових досліджень репродуктології.
Проведені біохімічні дослідження показали, що фітоестрогени за структурою мають певну схожість з
ними. Характер впливу фітоестрогенів на організм людини залежить від їх здатності не тільки бути відповідним «ключем до замку рецептора», але і здатністю «ключа відкривати цей замок», стимулюючи в клітині специфічний синтез. В останньому випадку фітоестрогени проявляють естрогенні властивості. За відсутності такої здатності фітоестрогени можуть виступати як антиестрогенні агенти. На думку деяких авторів, гормоноподібна активність фітоестрогенів може бути пов'язана з їх здатністю стимулювати синтез глобулінів у печінці, які зв'язують статеві стероїди, і таким шляхом модулювати біологічну активність ендогенних статевих гормонів [5]. Як з'ясувалося, біологічна активність фітоестрогенів є на порядок нижчою за активність ендогенного естрогену, проте постійне споживання людиною рослинної їжі може призводити до значної концентрації фітоестрогенів в організмі [3, 6].
Слід зазначити, що в країнах Азії, де рослинна їжа (і, перш за все, продукти, виготовлені на основі сої) є традиційною, розлади, пов'язані з настанням менопаузи (остеопороз, припливи, кардіопатії тощо), спостерігаються у жінок в значно менш вираженій формі, ніж на Заході. Ще у V столітті до н.е. у стародавній китайській книзі «Матерія медика» соя згадується як одна з п'яти чарівних лікарських рослин. У Китаї, Японії, Кореї та Манчжурії тисячі років тому були відомі сотні рецептів різних ліків, дія яких заснована на використанні сої, яка є джерелом ізофлавонів.
Ізофлавони сої завдяки гормоноподібним ефектам можуть проявляти лікувальний ефект у жінок в період менопаузи. Застосування соєвих раціонів дозволяє подолати багато проблем, характерних для клімактеричного періоду, а також полегшує перебіг клімаксу. В країнах Азії, де соя традиційно споживається у великих кількостях, рівень серцево-судинних захворювань значно нижчий, ніж в Європі, Росії та США.
В останні роки все більше робіт присвячується вивченню механізму дії, ефективності використання натуральних рослинних препаратів при лікуванні клімактеричного синдрому. Найбільш вивченими на сьогодні є фітоестрогени (ізофлавоноїди, лігнани, куместани, ізофлавони, лактони). Доведено, що введення в раціон соєвого білка сприяє зміцненню кісткової тканини, зупиняючи розвиток остеопорозу. У жінок в постменопаузальному періоді, які включають в раціон соєвий білок, відмічаються збереження щільності кісток, менша частота переломів стегна у порівнянні з жінками, що дотримуються традиційної дієти. Існують повідомлення про успішний 8-річний досвід використання ізольованих соєвих білків, що містять певну кількість ізофлавонів (фітоестрогенів), у якості гормонозамісної терапії у хворих на остеопороз постменопаузальних жінок. Згідно проведених досліджень, ефективність альтернативних засобів є нижчою, ніж у ЗГТ (максимум 50–60-відсоткове зменшення вираженості симптомів у порівнянні з 80–90% - при застосуванні ЗГТ). У той же час низка авторів стверджують, що деякі препарати, властивості яких вивчені більш ретельно (ізофлавони сої і червоної конюшини), можуть не тільки зменшувати вираженість менопаузальних симптомів, але і позитивно впливати на серцево-судинну і кістково-м'язову системи [3, 8, 9].
Метою дослідження була оцінка впливу БАД Іноклім виробництва Лабораторії «Іннотек Інтернасьйональ» (Франція), який містить екстракт соєвих бобів Novasoy 400 і два найважливіших ізофлавони - геністин та даідзин, на клінічний перебіг хірургічної менопаузи, а також визначення ефективності, переносимості та побічних ефектів його застосування у жінок з хірургічною менопаузою.
Матеріал і методи дослідження
Обстежено 50 жінок з хірургічною менопаузою. Усі пацієнтки були розподілені на 2 клінічні групи. До I групи увійшло 30 жінок із тотальною гістеректомію, яким з моменту відновлення моторної функції кишечника (2–3-тя
доба післяопераційного періоду) призначався БАД Іноклім по 2 капсули на добу (відповідно, 80 мг ізофлавонів сої) протягом 3-х міс.; ІІ групу склали 20 пацієнток з аналогічним обсягом оперативного втручання, які з різних причин не отримували гормональну або немедикаментозну замісну терапію. Вік жінок у обох групах коливався у межах 45–49 років, середній показник - 46,3±1,8 і 46,1±2,1 років відповідно. Групи пацієнток достовірно не відрізнялися за анамнезом, наявністю екстрагентільної патології, яка була представлена гіпертонічною хворобою І–ІІА ступенів, дифузним еутироїдним зобом І–ІІ ступенів, хронічним пієлонефритом. Онкологічна патологія у пацієнток на момент проведення дослідження була виключена.
Аналіз клінічної ефективності дії БАД Іноклім здійснювався на основі динаміки змін показників індекса Купермана через 30, 60 і 90 днів прийому препарату. У ці ж терміни досліджувався ліпідний профіль, проводилися визначення індекса маси тіла (ІМТ), контроль АТ, загально-клінічні аналізи крові та сечі.
Ступінь побічної дії внаслідок прийому БАД оцінювалися за 3-бальною шкалою, а саме: 1 бал - легкий дискомфорт; 2 бали - виражений дискомфорт; 3 бали - відмова від прийому БАД через непереносимість.
Статистична обробка отриманих результатів здійснювалася за допомогою стандартного пакету програм «Microsoft Excel 2003» та «Statistica 6».
Результати досліджень та їх обговорення
Обстеження пацієнток до проведення оперативного втручання показало, що у 10 (33,3%) жінок І групи та у 5 (25%) - ІІ групи при наявності збережених менструацій спостерігалися прояви клімактеричного синдрому (табл. 1).
Аналіз клінічних симптомів, характерних для обстежених жінок, показав, що найчастішими були «припливи» жару (73,3% випадків), пітливість (86,7%), відчуття «повзання мурашок» (46,7%), головний біль (20%). Психоемоційні прояви характеризувалися в основному підвищеною стомлюваністю (60%), зміною настрою (20%), погіршенням пам'яті (13,3%).
Ступінь тяжкості клімактеричних порушень до оперативного втручання достовірно не відрізнялася між групами: у І групі індекс Купермана, в середньому, становив 17,6±2,1 бали, тоді як у ІІ - 17,9±1,2 бали. Вже через 1 міс. після операції індекс Купермана достовірно різнився між групами. Так, в групі пацієнток, які не отримували БАД Іноклім, частота менопаузальних розладів зросла, характерні скарги пред'являли 11 (55%) пацієнток, а до кінця досліджуваного періоду цей показник становив 100% (табл. 2). При цьому індекс Купермана у ІІ групі у 1_й міс. складав 24,5±2,2 бали, а через 3 міс. - 27,3±1,7 бали (р<0,05).
У І групі протягом 1_го місяця після оперативного втручання частота виявлення вегето-судинних та психоемоційних менопаузальних розладів достовірно не збільшилась (10 випадків до операції та 12 - після), а індекс Купемана, хоча і зріс (з 17,6±2,1 до 19,1±0,9), проте у порівнянні з таким у ІІ групі він був достовірно нижчим (р<0,05).
Подальші спостереження за вираженістю менопаузальних порушень у жінок показали, що в І групі частота і вираженість симптоматики прогресивно знижувались: 12 випадків у 1_й міс. прийому БАД проти 4 – через 3 міс., індекс Купермана у пацієнток цієї групи становив 19,1±0,9 у 1_й міс. терапії проти 14,4±1,8 - через 3 міс. У ІІ групі у пацієнток, які не отримували Іноклім достовірних змін індекса Купермана не спостерігалося - 24,5±2,2 проти 27,3±1,7 балів відповідно.
Дослідження ліпідного профілю показало, що при наявності вихідної гіперліпідемії у 12 (40%) жінок І групи та у 7 (35%) - ІІ достовірні зміни холестеринемії протягом періоду спостереження були відсутніми, проте відмічалася тенденція до зростання кількості ліпопротеїдов високої щільності на 11,8% і зниження ліпопротеїдів низької щільності на 8,3% у І групі. У жінок ІІ групи було відмічено зростання ІМТ з 31,3±4,6 до 36,8±3,2, що свідчило про розвиток або поглиблення метаболічних порушень, пов'язаних із настанням хірургічної менопаузи. Особливу увагу привернула позитивна динаміка такого важливого клінічного симптому, як параметри АТ. Зниження підвищеного АТ через 3 місяці спостереження було відмічено у 42,9% пацієнток І групи, при цьому у ІІ групі позитивна динаміка АТ не спостерігалася (табл. 2).
При порівнянні частоти і вираженості вегето-судинних та психоемоційних порушень у жінок обох клінічних груп через 3 місяці було виявлено достовірно позитивну динаміку показників у І клінічній групі. У пацієнток цієї групи наприкінці дослідження такі прояви дискомфорту, як головний біль, підвищена збудливість спостерігалися у 5 разів рідше, а запаморочення, підвищені потовиділення та стомлюваність, зниження пам'яті - у 2–4 рази. Відчуття оніміння кінцівок, слізливість, дратівливість перестали турбувати всіх пацієнток І групи, на припливи та відчуття жару не скаржилися 88,9% опитаних хворих (табл. 2).
Ефект прийому БАД Іноклім виявлявся через 2 тижні, а максимальна лікувальна дія відмічалася через 1 місяць після призначення препарату і виражалася у запобіганні появи, зникненні або зменшенні характерних менопаузальних симптомів (припливів, гіпергідрозу, порушень сну, змін настрою, схильності до депресії). Отже, Іноклім проявив себе як ефективний альтернативний засіб профілактики постопераційних проявів синдрому хірургічної менопаузи, що дозволяє значно поліпшити якість життя жінок цієї категорії. Таким чином, ізофлавони сої чинять позитивний вплив на вазомоторні симптоми і ліпідний профіль, тому у випадках, коли жінки мають протипоказання щодо призначення ЗГТ, вони можуть служити надійною альтернативою гормональному лікуванню.
Висновки
1. Встановлений позитивний вплив БАД Іноклім на вегетосудинні та психоемоційні симптоми у пацієнток після оперативного втручання — тотальної гістеректомії. При ранніх менопаузальних проявах Іноклім достовірно нормалізує психоемоційний стан жінок за цілою низкою клінічних показників.
2. Достовірні результати нормалізації клінічних показників зафіксовані до кінця 1-го місяця прийому Інокліму. Подальший прийом БАД протягом 60-ти днів істотно поліпшив результати його застосування у пацієнток після
тотальної гістеректомії.
3. Відмічена хороша переносимість БАД: за час 90-денного курсу лікування у жодної пацієнтки не було виявлено будь-яких побічних ефектів та алергічних проявів.
4. При застосуванні Інокліму жінки не потребували додаткового призначення препаратів для корекції клінічних симптомів менопаузи.
5. Отримані результати дозволяють рекомендувати застосування препарату Іноклім для профілактики ранніх симптомів хірургічної менопаузи у жінок.
ЛІТЕРАТУРА
1. Балаян В.Е., Зайдиева Я.Э. Возможности коррекции климактерических расстройств негормональными средствами // Лечащий врач. — 2000. — № 5—6.
2. Сметник В.П. Климактерические расстройства и методы их коррекции // Consilium medicum. — 2007. — Т. 9, № 6.
3. Bunker V.W. The role of nutrition in osteoporosis // Br. J. Biomed. Sci. — 1994. — V. 51. — P. 228—240.
4. Carratu B., Sanzini E. Biologically_active phytochemicals in vegetable food // Ann. Inst. Super. Sanita. — 2005. — V. 41. — P. 7—16.
5. Effects of diosgenin, a plant_derived steroid, on bile secretion and hepatocellular cholestasis induced by estrogens in the rat / Accatino L., Pizarro M., Solis N. et al. // Hepatology. — 1998. — V. 28. — P. 129—140.
6. Effects of feeding 4 levels of soy protein for 3 and 6 wk on blood lipids and apolipoproteins in moderately hypercholesterolemic men / Teixeira S. R., Potter S. M., Weigel R. et al. // Am. J. Clin. Nutr. — 2000. — V. 71. — P. 1077—1084.
7. Kaprel'iants L.V., Kiselev S.V., Iorgacheva E.G. Soybean isoflavones and prospects of their therapeutic application // Vopr. Pitan. — 2003. — V. 72. — P. 36—41.
8. Kronenberg F., Fugh_Berman A. Complementary and alternative medicine for menopausal symptoms: a review of randomized, controlled trials // Ann. Intern. Med. — 2002. — V. 137. — P. 805—813.
9. Min_Sun Kim, Yeon_Sook Lee. Effects of Soy Isoflavone and/or Estrogen Treatments on Bone Metabolism in Ovariectomized Rats // J. Medicinal Food. — 2005. — V. 8, № 4. — Р. 439—445.
10. Philp H.A. Hot flashesa review of the literature on alternative and complementary treatment approaches.// Altern. Med. Rev. — 2003. — V. 8. — P. 284—302.
Ключові слова: хірургічна менопауза, соя, біологічно-активні добавки, Іноклім.
Ключевые слова: хирургическая менопауза, Иноклим, соя, биологически активные добавки.
Key words: surgical menopause, Inoklym, soy, biologically active additions.
Реклама:
книги купить медицина, английский
английский язык Оксфорд учебники для детей и взрослых
А.А.Тимофеев стоматология медицинские книги
Увлекательное рукоделие крестом. Все для бисером |
|
| :
2009/2/23 16:06:39
3017 |
|
|
