 |
Допплерометричні характеристики функціонального стану яєчників при недостатності лютеїнової фази
|
|
О.В. Булавенко
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
Вступ
Недостатність лютеїнової фази (НЛФ) — це стан, що виникає при недостатньому синтезі прогестерону на тлі зменшення тривалості лютеїнової фази менше 11-ти днів та супроводжується затримкою розвитку ендометрія на 2 або більше доби у порівнянні з фізіологічним циклом [3, 5].
Для традиційної діагностики НЛФ використовують клінічні тести, тести функціональної діагностики, гормональне обстеження у першу та другу фази менструального циклу [2, 4]. До більш достовірних методів відносять біопсію ендометрію, яка проводиться в середині лютеїнової фази [1, 5]. Ехографія є мінімально інвазивним та високоінформативним методом діагностики при НЛФ [1, 2]. Проведення трансвагінального сканування у поєднанні з кольоровим допплерівським картуванням (КДК) та допплерометрією на сьогодні має пріоритетне значення у діагностиці функціонального стану яєчників [3]. Значні біохімічні та морфологічні зміни, що відбуваються в яєчниках протягом овуляції та формування жовтого тіла, супроводжуються фізіологічними змінами гемодинаміки. Адекватний ангіогенез є провідним моментом, необхідним для забезпечення синтезу стероїдних гормонів, формування домінуючого фолікулу, овуляції та жовтого тіла [3, 6].
Мета дослідження — вивчення характеру змін гемодинаміки в інтраоваріальних судинах протягом менструального циклу у жінок з недостатністю лютеїнової фази.
Матеріал і методи дослідження
У ході дослідження допплерометричне обстеження пройшло 342 пацієнтки з НЛФ, які були розподілені на групи відповідно їх віку: І група — 90 жінок раннього репродуктивного віку (18–24 роки), ІІ — 147 жінок активного репродуктивного віку (25–34 роки) і ІІІ — 105 жінок пізнього репродуктивного віку (35–42 роки). Контрольну групу склали 82 здорові жінки з непорушеним двофазним менструальним циклом.
Функціональний стан яєчників оцінювався за допомогою сонографічного дослідження разом з допплерівським картуванням, яке проводилося на апараті «Voluson!730 pro» із використанням абдомінального і вагінального трансд'юсерів. Під час ультразвукового дослідження яєчників за допомогою кольорової допплерометрії виявляли зони васкулярізації та швидкість кровообігу в стромі яєчника, судинах стінки домінуючого фолікула (максимальна систолічна швидкість — МСС, індекси резистентності — ІР), а також ступінь васкулярізації жовтих тіл. Оцінка кількісних показників проводилась на 6–7!й день, в період овуляції та в середині лютеїнової фази циклу. Факт овуляції встановлювався за даними тестів виробництва фірми «Solo».
Результати досліджень та їх обговорення
Під час порівняльного аналізу показників перифолі-кулярного кровотоку на 6–7!й день менструального циклу у здорових жінок та у жінок з недостатністю лютеїнової фази було виявлено, що середня величина максимальної систолічної швидкості (МСШ) перифолікулярного кровотоку в домінуючому яєчнику у жінок досліджуваних груп достовірно не відрізнялася і, відповідно, в групі здорових жінок коливалась у межах 12–14 см/c, а у жінок з НЛФ не перевищувала 10 см/c (табл. 1).
Стосовно показників індекса резистентності, то вже на початку фолікулярної фази спостерігалося його достовір! не підвищення у жінок ІІ групи, тобто активного репродуктивного віку з НЛФ, при цьому ІР у цій групі був вірогідно вищим у порівнянні із таким у здорових жінок (0,79±0,002 проти 0,54±0,001; р<0,05), а також у пацієнток з НЛФ раннього та пізнього репродуктивного віку: 0,55±0,001 — у жінок I групи і 0,57±0,002 — ІІІ. Таке явище можна пояснити наявністю у ІІ групі більшого відсотка жінок, які мали запальні захворювання додатків. Оцінюючи стан перифолікулярного кровообігу в судинах стінки домінуючого фолікула напередодні овуляції у жінок з НЛФ, було відмічено, що кровопостачання його стінки не перевищувало 65% окружності на відміну від здорових жінок, у яких кровообіг спостерігався на 70–100% поверхні фолікулу (рис. 1, 2).
Такий рівень кровообігу в групі здорових жінок створює необхідні умови для того, аби відбулася повноцінна овуляція та розвиток ооциту високої якості [3].
Більш детальна реєстрація показників кровообігу в судинах стінки домінуючого фолікула напередодні овуляції в групах обстежуваних жінок показала суттєве збільшення максимальної систолічної швидкості кровообігу (14–20 см/с) і достовірне зниження показників периферичного судинного опору у здорових жінок — до 0,45±0,001 (табл. 2).
На відміну від здорових жінок, в групах жінок з НЛФ спостерігалося незначне збільшення швидкості кровообігу (до 12 см/с) в стінці домінуючого фолікула і відсутність або незначне зниження периферичного судинного опору. Найбільш високими індекси резистентності напередодні овуляції залишалися в групі жінок з НЛФ активного репродуктивного віку (II група), які мали в анамнезі запальні захворювання додатків та оперативні втручання на органах малого тазу (ІР=0,55 ), при цьому у жінок раннього (I група) та пізнього репродуктивного віку (III група) індекс резистентності знижувався до 0,5 і 0,52 відповідно. Збільшення максимальної систолічної швидкості кровообігу та одночасне зниження резистентності в судинах стінки преовуляторного фолікула є неодмінною умовою для розриву фолікула під час овуляції. Ці дані співпадають з повідомленнями іноземних науковців [3, 6], які пропонують використовувати комплексне дослідження внутрішньояєчникового кровообігу з метою прогнозування часу овуляції та її повноцінності.
Слід зазначити, що одразу після овуляції у здорових жінок залишалися високі значення МСС, протягом 4–5-ти днів (рання лютеїнова фаза) відносно стабільними величини ІР (0,44–0,45). Кровообіг в жовтому тілі у таких жінок становив 70–100% його окружності (рис. 3).
Натомість, у жінок з НЛФ середні величини судинного опору, зокрема, індекс резистентності, достовірно перевищував показники при фізіологічних циклах і залишався стабільно високим протягом всієї лютеїнової фази на тлі знижених показників МСС (рис. 4).
Швидкість кровообігу в судинах жовтого тіла у жінок з НЛФ в середню лютеїнову фазу хоча і булла вище, ніж в преовіляторному фолікулі, але не перевищувала 12 см/с, в той час як в групі здорових жінок її значення коливались у межах 16–20 см/с (табл. 3)
Звертає на себе увагу той факт, що більш низькі показники швидкості кровообігу та високі показники судинного опору, що визначалися в преовуляторних фолікулах ужінок з НЛФ II групи, які мали запальні захворювання в анамнезі, спостерігалися і у сформованих на їх місці жовтих тілах. У групі здорових жінок в пізню лютеїнову фазу спостерігалося поступове підвищення величин індексів резистентності, яке відповідало фізіологічному регрессу жовтого тіла і не перевищувало 0,52–0,54. У жінок з НЛФ показники периферичного судинного опору були стабільно високими протягом ранньої, середньої та пізньої лютеїнової фази і, в середньому, становили 0,56–0,58. Також було відмічено, що при досягненні преовуляторним фолікулом розмірів 24 мм і більше у жінок з НЛФ спостерігався стан лютеїнізації фолікула (рис. 5).
Оцінка показників кровообігу в судинах стінки фолікулів виявила відсутність прискорення швидкості кровотоку в них напередодні овуляції, а також високі показники судинного опору — 0,62.
Висновки
Таким чином, отримані дані допплерометричного дослідження свідчать про те, що у жінок з НЛФ, на відміну від здорових жінок, формування домінуючого фолікула відбувається в умовах недостатньої васкулярізації (<65% окружності). У таких жінок напередодні овуляції спостерігається недостатнє збільшення максимальної швидкості перифолікулярного кровообігу (МСС<10 см/с) та не відбувається зниження опору в судинах стінки домінуючого фолікула. При НЛФ достовірно високі значення індексів резистентності залишаються стабільними протягом ранньої, середньої та пізньої лютеїнової фази, що призводить до формування неповноцінного жовтого тіла в умовах підвищеного судинного опору. Однією з причин лютеїнізації фолікула при НЛФ, на нашу думку, є недостатнями васкулярізація домінуючого фолікула в преовуляторний період. ЛІТЕРАТУРА
1. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике / Под ред. В.В. Митькова, М.В. Медведева. — М., 1997. — С. 132—175.
2. Кузьмина С.А., Зудикова С.И. Особенности эхографической картины у больных с недостаточностью лютеиновой фазы менструального цикла // Пробл. репрод. — 2003. — № 5. — С. 54—56.
3. Куряк А., Михайлова А., Купешич С. Трансвагинальный цветовой Допплер. — М.: Пертополис, 2001. — С. 11—59.
4. Репродуктивная ендокринология / Под ред С.С. Йена, Р.Б. Джаффе. — М.: Видар, 1998. — С. 629—653.
5. Castelbaum A. Luteal phase defect // The Endometrium. — 2002. — P. 568—580.
6. Tekay A., Martikainen H., Jouppila P. Doppler parameters of the ovarian and uterine blood circulacion in ovarian hyperstimulation syndrom // Ultrasound Obstet. Gynecol. — 1995. — V. 6. — Р. 50—53.
Ключові слова: недостатність лютеїнової фази, інтраоваріальний кровообіг, судинний опір.
Ключевые слова: недостаточность лютеиновой фазы, интраовариальное кровообращение, сосудистое сопротивление.
Key words: LPD, intraovarian blood circulation, vascular resistance.
Реклама:
А.А.Тимофеев стоматология медицинские книги
футболки Эд Харди ; Кондиционер сервис войти проверить ; купить зимние и летние шины |
|
| :
2009/2/24 12:14:23
4646 |
|
|
