 |
Особливості комбінованої терапії поєднання гіперпластичних процесів ендометрія і дисгормональних захворювань молочних залоз
|
|
Г.І. Резніченко, С.М. Пащенко, В.Ю. Потебня, Ю.Г. Резніченко, О.В. Кулікова
Запорізька медична академія післядипломної освіти
Резюме. Вивчено ефективність поетапного застосування аГн-Рг препарату «Бусерин» та внутрішньоматкової гормональної системи «Мірена» у жінок із поєднанням гіперпластичних процесів ендометрія та дисгормональних захворювань молочної залози. Встановлено, що 3-місячне лікування Бусерином забезпечує клінічний ефект і відновлення гормонального гоместазу. Відсутність підтримуючої терапії не дає тривалого гормонального ефекту. Поетапне застосування Бусерину та «Мірени» дозволяє стабілізувати гормональні процеси та купувати клініко-гормональні прояви захворювання.
Резюме. Изучены эффективность поэтапного применения аГн-Рг — препарата «Бусерин» и внутриматочной гормональной системы «Мирена» у женщин с сочетанием гиперпластических процессов эндометрия и дисгормональных заболеваний молочной железы. Установлено, что 3-месячное лечение Бусерином обеспечивает клинический эффект и восстановление гормонального гоместаза. Отсутствие поддерживающей терапии не дает длительного гормонального эффекта. Поэтапное применение Бусерина и «Мирены» позволяет стабилизировать гормональные процессы и купировать клинико-гормональные проявления заболевания.
Вступ
Узагальній захворюваності жіночого населення доброякісні гормонозалежні захворювання статевих органів займають одне з перших місць.
Особливої уваги заслуговують стани, що супроводжуються поєднанням проліферативних процесів матки та дисгормональних захворювань молочних залоз (ДГЗМЗ), актуальність яких пояснюється їх великою поширеністю (до 13,5–30%), різким зростанням захворюваності в останні десятиліття, великим ризиком малігнізації [1, 6, 11].
ДГЗМЗ об'єднані в одну групу з гіперпластичними процесами ендометрія (ГПЕ) внаслідок єдиних патогенетичних чинників таких станів ендокринної системи — порушення в гіпоталямо-гіпофізарній системі, гормональний дисбаланс, гіперестрогенія на фоні відносної або абсолютної прогестеронової недостатності, що провокує розвиток проліферативних процесів, сприяє порушенню водно-електролітного балансу [12]. Однією з причин гіперестрогенії можуть бути захворювання печінки основного органу, де відбувається метаболізм та утилізація естрогенів [5].
У регуляції функції молочних залоз, як і ендометрію, приймають участь десятки гормонів, з яких найбільш активні 16. Комбінація гормонів викликає чисельну кількість форм дисгормональних гіперплазій. Естрогени збільшують число протоків, їх діаметр і довжину, при цьому сприяючи переходу в клітини натрію, наслідком чого є накопичення в клітині води, її набряк, розтягнення мембрани та подразнення нервових закінчень. Це супроводжується нагрубанням тканини і больовими відчуттями в молочній залозі. Прогестерон збільшує число альвеол, сприяє виведенню натрію та рідини з клітини, що зменшує відчуття налитості і болю в молочних залозах.
Превалювання співвідношення естрогенів над прогестероном призводить до розвитку мастодинії: протоки подовжуються, перегинаються, утворюють закриті порожнини — кісти, з'являються виділення із соска [3, 4].
Наслідком несвоєчасної діагностики і недостатньо обґрунтованого лікування поєднання ГПЕ і ДГЗМЗ у пацієнток можуть бути тяжкі не лише фізичні, але і психічні травми, невротичні розлади, самоізоляція, у зв'язку з чим необхідно комплексно підходити до вирішення цієї проблеми [10].
Тривалий час для лікування ГПЕ та ДГЗМЗ застосовувалась гормональна терапія, направлена на ліквідацію їх естрогенної стимуляції. На сьогодні лікування таких хворих планується з урахуванням факторів ризику розвитку раку, анамнезу, результатів клінічного обстеження, УЗД, мамографії. Поряд з оцінкою структурних змін необхідно враховувати наявність метаболічних та ендокринних змін в організмі. Терапія має бути направлена на усунення порушень метаболізму, гормонального дисбалансу, психосоматичних порушень.
В останні роки для лікування ГПЕ почали застосовувати агоністи гонадотропних релізинг-гормонів (аГн-Рг), які блокують гіпофізарно-наднирникову вісь і знижують рівень екскреції естрогенних гормонів [7–10, 13], та внутрішньоматкову гормональну систему «Мірена» [2].
Метою нашої роботи було вивчення ефективності застосування аГн-Рг Бусерину (виробництво ЗАТ «Фарм-Синтез», РФ, м. Москва) та внутрішньоматкової системи «Мірена» в лікуванні хворих з поєднанням ГПЕ і ДГЗМЗ.
Матеріал та методи дослідження
Під нашим наглядом перебувало 48 пацієнток з простою не атиповою гіперплазією ендометрію та дисгормональними захворюваннями молочних залоз (диффузною мастопатією з переважанням залозистого компоненту) у віці 33–47 років. Всім жінкам було проведено загально-клінічне, ультразвукове і гормональне обстеження, мамографія, діагностичне вишкрібання ендометрію з гістологічним дослідженням. Контрольну групу склали 63 здорових не вагітних жінок.
З 1–2 доби після хірургічного видалення ендометрія хворі отримували комплексну терапію, що включала седативні препарати, вітамінотерапію, аГн_Рг Бусерин в дозі 0,15 мг інтраназально 3 рази на добу в кожну ніздрю (добова доза — 0,9 мг) упродовж 3-х міс. Через 3 міс. Від початку лікування проводили обов'язковий гістологічний контроль ендометрія та дослідження стану молочної залози. На другому етапі лікування для профілактики рецидивів ГПЕ у 28 жінок застосували внутрішньоматкову гормональну систему «Мірена», решта — 20 пацієнток, які не застосовували в подальшому «Мірену», склали группу порівняння.
Бусерин конкурентно зв'язується з рецепторами клітин передньої долі гіпофіза, викликаючи тим самим короткочасне підвищення рівня статевих гормонів в плазмі крові. Подальше застосування препарату в терапевтичних дозах призводить (в середньому через 12–14 діб) до повної блокади гонадотропної функції гіпофіза, пригнічуючи таким чином виділення ЛГ і ФСГ. В результаті спостерігається пригнічення синтезу статевих гормонів в гонадах, що проявляється зниженням концентрації естрогенів в плазмі до постклімактеричних значень у жінок. Т-подібна внутрішньоматкова гормональна система
«Мірена» містить резервуар з левоноргестрелом (52 мг) з мембраною з полідіметілсілоксана, що регулює виділення гормона (20 мкг на добу). Левоноргестрел сприяє зменшенню естрогенових рецепторів та продукції інсуліноподібного фактора росту І (IGF-I) і збільшенню синтезу IGF-зв'язуючого протеїну в ендометрії, наслідком чого є пригнічення проліферації, потоншення та морфологічні зміни ендометрія.
Одночасно проводилась корекція обмінно-ендокринних порушень функції печінки, нормалізація стану центральної і вегетативної нервової систем, імунного статусу.
Хворі застосовували ессенціалє Форте Н по 2 капсули 2–3 рази на добу під час їжі. Ессенціалє Форте Н сприяє нормалізації метаболічних процесів і структурно-функціональній цілісності мембран гепатоцитів, внаслідок чого відбувається активація обміну статевих гормонів.
Ефективність терапії оцінювали по клініко-лабораторним даним, вмісту гормонів, стану ендометрія та молочної залози через 3 та 6 міс. від початку лікування.
Отримані результати оброблені статистично з використанням стандартних комп'ютерних програм.
Результати досліджень та їх обговорення
В анамнезі 42% жінок мали таку соматичну патологію як метаболічний синдром, гіпертензія, залізодефіцитна анемія, хронічні захворювання печінки. Частота гінекологічної патології була діагностовано у 64% жінок, причому найчастіше спостерігались порушення менструального циклу, запальні захворювання внутрішніх статевих органів, ерозії шийки матки.
При обстеженні жінок з поєднанням ГПЕ та ДГЗМЗ до початку лікування встановлено достовірне підвищення в сироватці крові рівнів ФСГ, ЛГ, пролактину, естрогенів і прогестерону (табл.).
Застосування Бусерину у цій когорті жінок приводить через 3 міс. від початку лікування до достовірного зниження вмісту ФСГ, ЛГ і естрадіола. Разом з тим концентрація естрадіолу залишається достовірно вищою в порівнянні з контрольною групою. Екскреція пролактину і прогестерону також знижується, але не має достовірної різниці. Через 6 міс. від початку лікування в групі жінок, яким не застосовували «Мірену», рівень ФСГ, ЛГ, естрогенів, пролактину і прогестерону досягав норми.
Клінічно за 3 міс. лікування у всіх хворих розвинулась аменорея і, за даними УЗД, — атрофія ендометрія. Гістологічне дослідження ендометрія після 3-місячного курсу застосування Бусерину показало відсутність патологічних змін; клінічні та ультразвукові ознаки ДГЗМЗ спостерігались у 24% жінок.
На цьому етапі для профілактики рецидивів та подальшого лікування ГПЕ хворим вводилась внутрішньоматкова гормональна система «Мірена».
Через 6 міс. з початку лікування пацієнтки не пред'являли скарг, при ультразвуковому дослідженні ознак ГПЕ не спостерігалось, а клінічні ознаки ДГЗМЗ відмічались лише у 9%. Разом з тим при лабораторному обстеженні через 6 міс. від початку лікування в групі жінок, які закінчили 3-місячний курс лікування не продовжуючи подальше застосування Бусерину та не застосовуючи «Мірену», спостерігались достовірно вищі концентрації ФСГ і естрадіолу (в порівнянні з контрольною групою) та достовірне зростання вмісту ФСГ, ЛГ і естрадіолу в порівнянні з даними, що були отримані через 3 міс. від початку лікування. Це обґрунтовує необхідність продовження прийому
Бусерину протягом більш тривалого часу під контролем гормонального обстеження. У групі жінок, яким була введена «Мірена», спостерігалось достовірне зниження вмісту ФСГ, ЛГ, пролактину, естрадіолу та прогестерону в порівнянні з результатами до лікування. Необхідно зазначити, що при цьому екскреція ФСГ, естрадіолу та прогестерону в цій групі була нижчою, ніж в групі порівняння.
У подальшому жінкам рекомендувався диспансерний нагляд у гінекологаі мамолога (1 раз у 6 міс.).
Висновки
1. Проведення 3_місячного курсу лікування аГн-Рг Бусерином у жінок з поєднанням ГПЕ та ДГЗМЗ дає повноцінний клінічний ефект і нормалізацію гормонального профілю. Відсутність подальшої підтримуючої терапії не дозволяє отримати тривалий гормональний ефект, що може бути причиною рецидивуючого перебігу захворювання.
2. Поетапне використання в лікуванні хворих з поєднанням ГПЕ і ДГЗМЗ Бусерину та внутрішньоматкової гормональної системи «Мірена» і загальнооздоровчих заходів дозволяє нормалізувати клініко-гормональні прояви захворювання, суттєво поліпшити стан хворих, стабілізувати гормональні процеси та нормалізувати екскрецію гормонів.
3. Отримані результати дають підставу для широкого використання запропонованого нами комплексу лікувальних заходів з поетапним застосуванням Бусерину та внутрішньоматкової гормональної системи «Мірена» у жінок з поєднанням ГПЕ і ДГЗМЗ.
4. У подальшому необхідно провести дослідження щодо застосування Бусерину при інших захворюваннях молочних залоз, обумовлених порушеннями гормонального гомеостазу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Воробьева Л.И. Диагностика и лечение доброкачественных и злокачественных опухолей матки / Матер. ІІІ наук.-практ. конф. «Злоякісні пухлини матки та трофобласту. Патогенез, діагностика та лікування». — К., 1999. — С. 5—9.
2. Оцінка пери_ та інтранодулярної гемодинаміки при застосуванні лево-норгестрел-рилізинг-системи для лікування поєднаної доброякісної патології ендо_ та біометрія / Жук С.І., Камінський В.В. та спіавт. // Здоровье женщины. — 2005. — № 2. — С. 37—38.
3. Пащенко С.Н. Зависимость распределения поверхностно-активных рецепторов в опухоли от клинико-патогенетической формы рака молочной железы // Клин. хирургия. — 2002. — № 2. — С. 51—53.
4. Пащенко С.М. Оцінка біологічних особливостей карцином молочної залози за допомогою лектину HPA // Буковинський мед. вісн. — 2002. — № 3. — С. 75—77.
5. Пащенко С.М., Волошин М.А., Грузинський О.В. Застосування гепатопротекторного препарату тіатриазоліну для лікування дисгормональних процесів молочної залози / Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. — К., 2000. — Вип. 9, кн. 4. — С. 936—939.
6. Резніченко Н.Ю., Резніченко Ю.Г., Резніченко Г.І Охорона здоров'я дітей і жінок в Україні. Законодавство. Стан здоров'я. Шляхи вдосконалення. — Запоріжжя: Просвіта, 2007. — 188 с.
7. Применение бусерелина при пролиферативных процессах эндометрия — безопасный путь сохранения репродуктивного здоровья / Резниченко Г.И., Резниченко Н.Ю, Белай И.М., Шишкина О.И., Буцан В.Ю. // Здоровье женщины. — 2006. — № 4. — С. 158—161.
8. Резниченко Г.И., Резниченко Н.Ю., Шишкина О.И. Новые аспекты лечения гиперпластических процессов эндометрия // Вісн. Харківського нац. ун_та ім. В.Н. Каразіна. — 2006. — № 720, вип. 12. — С. 127—130.
9. Перспективы применения бусерина в лечении гиперпластических процессов эндометрия / Резниченко Г.И., Резниченко Н.Ю., Шишкина О.И., Спирина М.А., Белай И.М. — Зб. наук. пр. Асоц. акуш.-гінекол. України. — К., 2006. — С. 566—568.
10. Резніченко Г.І., Резніченко Н.Ю., Пащенко С.М. Клінічні та терапевтичні аспекти застосування бусерину при ендометріозі у жінок великого промислового міста // Здоровье женщины. — 2007. — № 2. — С. 148—150.
11. Степанковская Г.К., Борода А.Н. Гиперпластические процессы эндометрия: новые подходы в лечении / Зб. наук. пр. Асоц. акуш.-гінекол. України. — 2001. — С. 593—595.
12. Татарчук Т.Ф., Косей Н.В., Могилевский Д.М. Современные аспекты лечения лейомиомы матки в репродуктивном возрасте // Здоровье женщины. — 2004. — № 4 (20). — С. 94—98.
13. Lethaby A., Vollenhoven B., Sowter M. Pre_operative GnRH analogue therapy before hysterectomy or myomectomy for uterine fibroids // The Cochrane Database of System. Rev. — 2001. — Is. 2. — Art. №CD000547.
Ключові слова: молочна залоза, гіперплазія, ендометрій, патологія, терапія, Бусерин, «Мірена».
Ключевые слова: молочная железа, гиперплазия, эндометрий, патология, терапия, Бусерин, «Мирена».
Key words: breast, hyperplasia, endometrium, pathology,therapy, Buserin, «Mirena».
Реклама:
стоматология протезирование
интернет магазин книги медицина, английский
билеты на автобус в Европу
Новости транспорта и статьи
верстка, макетирование, дизайн книг
Мания – интересные новости со всего мира
строительство и ремонт, недвижимость
Туризм, путешествия и отдых
стрижка собак и кошек | ремонт квартир в мытищах и ивантеевке | лечение наркомании возможно | мангал ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЙ | купить больничный лист и другие медицинские справки |
|
| :
2009/5/20 14:11:46
4041 |
|
|
