 |
Гістоморфологічна характеристика фетоплацентарної недостатності при перинатальній патології
|
|
Г.А. Павлишин, М.С. Гнатюк
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
Резюме. Наведені результати патогістологічого і морфометричного дослідження плацент, сформульовані гістологічні патерни компенсованої, субкомпенсованої та декомпенсованої фетоплацентарної недостатності. Виявлений взаємозв'язок між структурно-функціональними показниками фетоплацентарного комплексу та клінічними особливостями перебігу раннього неонатального періоду у новонароджених дітей.
Резюме. Представлены результаты патогистологического и морфометрического исследования плаценты, сформулированы гистологические паттерны компенсированной, субкомпенсированной и декомпенсированной фетоплацентарной недостаточности. Показана взаимосвязь структурно-функциональных показателей фетоплацентарного комплекса и клинических особенностей течения раннего неонатального периода у новорожденных детей.
Summary. The article demonstrates the resultants of pathohistomorphology and morphometry of the placenta; determined the histological patterns of compensative, subcompen-sative and decompensative placental insufficiency; the relationship between structural and functional analysis as well as
clinical peculiarities of early neonatal period in newborns is shows.
Вступ
На сьогоднішній день проблема перинатальних інфекцій у новонароджених — це одна з актуальних проблем у педіатрії та неонатології, оскільки має клінічні, мікробіологічні, епідеміологічні, імунологічні та соціально-економічні аспекти, що порушують процеси розвитку плода, а в подальшому негативно відбивається на стані здоров'я новонародженого [2, 3].
Водночас, перинатальні інфекції є однією з важливих причин виникнення неонатальної захворюваності та смертності, вроджених вад розвитку, формування інвалідності [6, 8, 14, 18–20, 24]. Високий відсоток летальності новонароджених визначає важливість своєчасної діагностики та адекватного лікування перинатальних інфекцій.
Серед дітей, які залишилися живими, інвалідність відмічається у понад 50% випадків [3].
Актуальність проблеми інфекцій набуває особливого соціально-економічного значення в умовах погіршення репродуктивного здоров'я населення, низьких показниках народжуваності, збільшення питомої ваги вагітних і новонароджених з високим ризиком інфікування, складності клініко_лабораторної діагностики, імуносупресивного впливу на організм людини несприятливих екологічних та економічних факторів [2, 9, 11–13, 17, 23].
Прогрес сучасної перинатології, неонатології зумовлює необхідність вирішення нових проблем, пов'язаних з антенатальним захистом плода, де значну роль відіграє фетоплацентарний комплекс — сполучна ланка між материнським та дитячим організмами. Структура та функції фетоплацентарного комплексу має кардинальне значення для розуміння основних питань, пов'язаних із розвитком плода, його життєдіяльністю, з особливостями перебігу вагітності, оскільки реагує на різні зміни зовнішнього та внутрішнього середовища [1, 5, 10, 16, 21]. Зростання гінекологічно-оматичної патології у жінок під час вагітності
значно впливає на стан адаптаційних та патологічних реакцій фетоплацентарного комплексу, формування специфічних змін у плаценті, структурно-функціональний аналіз яких дозволяє з'ясувати характер порушень [1, 7].
Морфофункціональна характеристика плаценти при соматичній акушерській патології під час вагітності характеризується розладами кровообігу (як в материнській, так і плодовій частинах), дистрофічними змінами, розвитком різного ступеня вираженості компенсаторно-адаптаційних реакцій, які найбільш чітко відображають патологічний стан плода [1, 2]. Інфекційна патологія під час вагітності підвищує ризик розвитку запальних процесів у плаценті, плодових оболонках, пупковому канатику і
спричиняє інфікування плода [4, 22, 25].
Мета дослідження — верифікувати ступінь плацентарної недостатності як одного із резервних механізмів впливу на показники перинатальної та малюкової смертності на підставі результатів морфологічного дослідження плаценти з кількісною оцінкою патологічних процесів, а також встановити наявність кореляційного зв'язку між морфологічними особливостями фетоплацентарного комплексу та клінічними особливостями перебігу раннього неонатального періоду.
Матеріал і методи дослідження
Шляхом використання низки комплексних морфологічних методів було досліджено 87 плацент, отриманих від породіль, які були розділені на 4 групи. І група (контрольна) включала 17 неушкоджених плацент жінок, які народили здорових дітей, ІІ — 25 плацент з компенсованою формою фетоплацентарної недостатності, ІІІ — 29 уражених плацент з ознаками субкомпенсації, ІV — 16 плацент з декомпенсованою фетоплацентарною недостатністю.
Вилучені шматочки з різних відділів плацент фіксували в 10%_му нейтральному розчині формаліну, який після відповідного проведення через етилові спирти зростаючої концентрації переносили у парафін. Мікротомні зрізи зафарбовували гематоксилін-еозином за Ван-Гізоном, Вейгертом та Маллорі [15]. Після світлооптичного дослідження гістологічних препаратів проводили морфометричний аналіз, під час якого визначали площі термінальних ворсин та їх капілярів, відносні об'єми капілярно-синтиціальних пластинок, фібриноїду, дистрофічно змінених ворсин та уражених децидуоцитів, а також індекс фетоплацентарної недостатності (Ifi). Кількісні величини оброблялися статистично. Різницю між порівнюваними показниками визначали з урахуванням t-критерія Ст'юдента.
Для встановлення корелятивного зв'язку між морфо логічними особливостями фетоплацентарного комплексу та клінічним перебігом адаптаційного періоду у новонароджених, плаценти яких досліджувались, був проведений аналіз основних клініко-анамнестичних характеристик та показників гістологічного дослідження плаценти.
Результати досліджень та їх обговорення
За морфометричними показниками плацент І групи було виявлено, що площа термінальної ворси в центральній частині плаценти перевищувала даний показник на периферії на 33,5%, відносні об'єми капілярно-синцитіальних пластинок в центрі також достовірно відрізнялися на периферії плаценти на 18,5%. Відмінність між іншими досліджуваними показникамии (відносні об'єми синцитіальних вузликів, міжворсинкових містків, дистрофічно змінених ворсин, об'єми фібриноїду, петрифікатів, відсоток васкуляризації ворсин) на периферії і в центрі плаценти не була статистично достовірною (табл. 1).
На підставі отриманих результатів кількісного морфометричного аналізу плаценти (площа сумарної поверхні капілярів термінальної ворси, співвідношення об'ємів фібриноїду, петрифікатів і дистрофічно змінених ворсин), їх інтегральної оцінки можна зробити висновок про рівень фетоплацентарної недостатності за діагностичним індексом (Ifi), рівень якого у І групі складав менше 0,1 (0,056±0,007), що відноситься до межі фізіологічної норми та свідчить про відсутність фетоплацентарної недостатності.
За даними морфометричних вимірів судин плаценти було встановлено, що на периферії та в центрі досліджуваного органа просторові характеристики середніх та дрібних артерій не відрізняються між собою (табл. 2).
Слід зазначити, що у ході дослідження була виявлена суттєва різниця між морфометричними показниками середніх та дрібних артерій у досліджуваних відділах плаценти. Так, різниця між зовнішнім діаметром середніх та дрібних артерій у центрі плаценти перевищувала 60%.
Відмінність також існує і між внутрішніми діаметрами цих судин, оскільки морфометричні показники статистично достовірно відрізнялися між собою.
При морфометричному дослідженні судин також було виявлено суттєве зменшення товщини медії дрібних судин відносно показників середніх артерій плаценти, висоти ендотеліоцитів судин дрібного калібру та зростання індекса Вогенворта у дрібних судинах. Ядерно-цитоплазматичні співвідношення в ендотеліоцитах середніх та дрібних судин були приблизно однаковими.
Новонароджені, які народились від жінок, плаценти, яких належали до І групи, виписувались на дільницю у задовільному стані.
Аналіз морфометричних параметрів плаценти у спостережуваних групах показав їх відмінність при компенсованій, субкомпенсованій та декомпенсованій фетоплацентарній недостатності, тобто кожна форма фетоплацентарної недостатності має свій гістологічний патерн, певний набір тканинних змін (табл. 3).
Так, при компенсованій фетоплацентарній недостатності спостерігалося наростання компенсаторно-адаптаційних змін в центральній частині плаценти: в краєвій зоні зустрічалися незрілі ворсини, а в центрі — незначний набряк ворсин із звуженням міжворсинкового простору (рис. 1, 2). У ворсах спостерігалося збільшення кількості капілярів, іноді з ангіоматозним розширенням.
Поряд із гістологічним дослідженням, був проведений кількісний морфометричний аналіз, при цьому суттєво (до 28%) зростали середня площа термінальної ворси на периферії та в центрі плаценти відносно таких в контрольній групі, площа капілярів термінальної ворси у периферичних та центральних частинах плаценти (у 1,6 разів і більше); достовірно збільшилися об'єми капілярно-синцитіальних пластинок (у 10,6 разів і більше), синцитіальних вузликів (у 12,4 разів), міжворсових мостиків (у 8–10 разів). Зростає показник відсотка васкуляризації ворси як на периферії (на 22%), так і в центрі (на 34%), що свідчить про посилення процесів васкуляризації ворс. При компенсованій фетоплацентарній недостатності збільшувалися об'єми фібриноїду (у 2,6 рази), петрифікатів (до 7,5 разів), дистрофічнозмінених ворс (у 6 разів), уражених децидуоцитів (у 17 разів). Інтегральна оцінка показників кількісного морфометричного дослідження плаценти з визначенням діагностичного індекса фетоплацентарної
недостатності (Ifi), який знаходився у межах 0,101–0,300 (0,278±0,024), підтвердила наявність компенсованої фетоплацентарної недостатності.
Водночас, при компенсованій фетоплацентарній недостатності відбувалося структурна перебудова судин у вигляді зростання зовнішнього діаметру середніх та дрібних артерій плаценти (відповідно, на 16 і 6,9%), товщини медії середніх та дрібних судин (на 30,0 і 41,9%), індекса Вогенворта при зменшенні внутрішнього діаметру середніх та дрібних судин (на 9,6 і 31,5%), що підтверджують структурні зміни саме у дрібних судинах, порівняно з середніми (табл. 4). Ядерно-цитоплазматичні співвідношення ендотеліоцитів середніх артерій плаценти у цій групі не змінювалися, у дрібних судинах — зростали на 10,0%, що свідчить про порушення клітинного гомеостазу у досліджуваних тканинах.
У переважної більшості дітей (61,1±2,8%), які були народжені жінками ІІ групи, спостерігались ознаки дизадаптації у вигляді помірно виражених неврологічних порушень (синдроми підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, вегето-вісцеральних порушень), які впродовж 5–7-ми днів, як правило, купірувалися (табл. 5).
При субкомпенсованій фетоплацентарній недостатності структурні зміни у плаценті були більш виражені порівняно з попередньою групою спостережень. При гістологічному дослідженні плаценти було виявлено наростання морфологічних змін з периферії до центральної частини: в краєвій зоні плаценти переважали незрілі ворсинки, а в центрі — набряк із звуженням міжворсинкового простору, зменшення кількості капілярів, склеротичні зміни та процеси фібротизації у стромі деяких ворсин.
Місцями судини облітеровані, склерозовані, спостерігалися явища гліозу та фібриноїдного некрозу (рис. 3, 4). При морфометричному дослідженні було виявлено, що площа термінальної ворси на периферії та в центрі плаценти перевищує показник у контрольній групі у 1,7 разів, на 30% зменшилася площа капілярів термінальної ворси відносно показника попередньої групи (табл. 3).
Відносний об'єм капілярно-синцитіальних пластинок зменшився порівняно з таким у ІІ групі, причому на периферії плаценти — на 20,9%, а в центрі — майже на 30%.
Також при субкомпенсованій фетоплацентарній недостатності (як на периферії, так і центрі плаценти) зменшилися такі показники, як відносний об'єм синцитіальних вузликів (на 25%), відносний об'єм міжворсинкових містків (у 1,5 рази), відсоток васкуляризації ворсин (до 35%) порівняно з попередньою групою спостереження. Поряд із цим, збільшилися відносні об'єми фібриноїду (у 1,6 рази), відносні об'єми петрифікатів (у 2,3 рази), об'єми дистрофічно змінених ворсин (у 2,5 рази), об'єм уражених децидуоцитів (у 1,7 рази) як на периферії, так і центральних відділах плаценти, порівняно з компенсованою плацентарною недостатністю. Діагностичний індекс фетоплацентарної недостатності у цій групі спостереження становив 0,498±0,052, тобто знаходився у межах від 0,301 до 0,600, що відповідає стану субкомпенсованої плацентарної недостатності.
При морфометричному дослідженні судин у цій групі виявлено суттєве збільшення зовнішнього діаметру середніх судин (на 40% відносно попередньої групи), товщини медії (у 1,8 рази), зростання індекса Вогенворта (у 3 рази і більше), при цьому внутрішній діаметр досліджуваних судин зменшився на 26,3%. У дрібних судинах збільшилися зовнішній діаметр (на 14,8%), товщина медії (у 2 рази і більше), індекс Вогенворта (у 4,9 рази), тоді як внутрішній діаметр досліджуваних судин зменшився
майже наполовину (на 48,3%). Нерівномірні зміни просторових характеристик ядра та цитоплазми ендотеліоцитів середніх судин зумовили порушення ядерно-цитоплазматичних співвідношень у вигляді зростання на 7,7%, перевищуючи попередній показник. У дрібних судинах при субкомпенсованій фетоплацентарній недостатності на 12% (табл. 4). У новонароджених, котрі належали до ІІІ групи, спостерігалися ознаки тяжкої перинатальної патології, зумовленої постгіпоксичною енцефалопатією та інфекційними ускладненнями зі сприятливими наслідками.
При декомпенсованій фетоплацентарній недостатності патогістологічне дослідження плацент виявило виражені запальні зміни у вигляді вогнищ децидуїту, вілуїзиту, інтервілуїзиту, плацентиту, множинних петрифікатів, гігантоклітинного метаморфозу децидуальних клітин, гіперхромних великих ядер клітин, вогнищ лімфоцитарної інфільтрації в децидуальних оболонках у поєднанні з дистрофічними змінами трофобласту, зменшенням кількості дрібних термінальних ворсин, фібротизацією та фіброзуванням, склерозом строми ворсин, ділянками крововиливів, інфарктів та значних відкладень фібриноїду
(рис. 5, 6).
У ІV групі показники кількісної морфології свідчать про тяжке ураження фетоплацентарного комплексу, оскільки площа термінальної ворси досягає найбільшої величини як на периферії, так і в центрі плаценти.
При цьому морфометричні показники площі капілярів термінальної ворси, відносних об'ємів капілярно-синцитіальних пластинок, синцитіальних вузликів, міжворсових мостиків та відсотку васкуляризації ворсин були найменшими відносно таких в інших групах порівняння.
За допомогою морфометричного дослідження було встановлено, що у плацентах цієї групи відносні об'єми фібриноїду, петрифікатів, дистофічно змінених ворсин, уражених децидуоцитів досягали найвищих значень. У ІV групі спостерігалося зростання величини індекса фетоплацентарної недостатності (до 0,937±0,087), підтверджуючи декомпенсований ступінь плацентарної недостатності (табл. 3). Морфометричні зміни судин плаценти у цій групі були ще більш вираженими (табл. 4). Зовнішній діаметр середніх артерій збільшився на 44,4%, товщина медії — майже у 2 рази, індекс Вогенворта — у 4,5 рази, при цьому внутрішній діаметр цих судин зменшився на 32,1%.
Паралельно змінювалися просторові характеристики ендотеліоцитів та їхніх ядер у досліджуваних судинах, що зумовило зростання показників ядерно-цитоплазматичних співвідношень на 11,5%.
Найбільш істотні зміни морфометричних показників відмічалися при дослідженні дрібних артерій плаценти: зовнішній діаметр збільшився на 19,4%, товщина медії — у 2,5 рази і більше, індекс Вогенворта — у 7 разів і більше, при цьому внутрішній діаметр цих судин зменшився майже у 2,2 рази. Ядерно-цитоплазматичні співвідношення ендотеліоцитів дрібних артерій плаценти у ІV групі перевищували показники контрольної групи на 24,0%. Виявлені порушення у вигляді потовщення стінки досліджуваних судин, звуження їх просвіту, істотного зростання індекса Вогенворта свідчать про суттєве зниження пропускної здатності досліджуваних судин при декомпенсованій фетоплацентарній недостатності. У новонароджених цієї групи відмічалися суттєве збільшення частоти інтранатальної асфіксії, ознаки тяжкої перинатальною інфекційної патології з несприятливими наслідками.
Висновки
1. Аналіз отриманих морфометричних показників підтверджує кількісно-морфологічні критерії щодо наявності компенсованої, субкомпенсованої та декомпенсованої форм фетоплацентарної недостатності з відповідним інтегральним показником діагностичного індекса. При цьому виражені альтеративні процеси в плаценті супроводжуються зростанням відносних об'ємів фібриноїду, петрифікатів, дистрофічно змінених ворсин та уражених децидуоцитів і зменшенням площі капілярів термінальної ворси, відсотка васкуляризації ворсин, відносних об'ємів капілярно-синцитіальних пластинок, синцитіальних вузликів та міжворсинкових містків.
2. Перинатальна інфекційна патологія у новонароджених в ранньому неонатальному періоді супроводжується поєднанням виражених альтеративних, інфільтративних процесів, судинними розладами у фетоплацентарному комплексі та корелює зі ступенем їх вираженості.
3. Аналіз морфометричних показників досліджуваних судин плаценти виявив значні структурні зміни саме у дрібних судинах порівняно з середніми артеріями плаценти.
4. Виявлені порушення ядерноцитоплазматичних співвідношень ендотеліоцитів у дрібних судинах плаценти свідчать про дисбаланс клітинного гомеостазу у досліджуваних тканинах.
5. Застосування морфометричних досліджень при комплексному вивченні плаценти чітко об'єктивізує структурні зміни, адекватно відображає порушення компенсаторноадаптаційних процесів у пошкодженій плаценті, що дає можливість використовувати результати цього дослідження для ранньої діагностики перинатальної патології.
ЛІТЕРАТУРА
1. Анастасьева В.Г. Морфофункциональные изменения фетоплацентарного комплекса при плацентарной недостаточности. Новосибирск: Здоровье, 1997. — 506 с.
2. Антипкін Ю.Г., Кривопустов С.П. Проблеми педіатрії на сучасному етапі (інформація про Х з'їзд педіатрів України) // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2000. — № 1. — С. 65—66.
3. Аряєв М.Л. Неонатологія. — Київ: АДЕФ_Україна, 2003. — 756 с.
4. Астахов В.М., Билим Г.В., Билим А.В. Особливостi перебiгу вагiтностi, пологiв та пiляпологового перiоду у жiнок зi змiшаною iнфекцiєю генiтального тракту в анамнезi // Педiатрiя, акушерство та гiнекологiя. — 2001. — № 3. — С. 85—89.
5. Бобровицька А.І., Швецова Н.В., Липчанська Г.М. Особливості морфологічних змін у плаценті при народженні дітей від матерів з акушерською, екстрагенітальною та інфекційно_запальною патологією // Педіартія, акушерство та гінекологія. — 2001. — № 4. — С. 128—131.
6. Гойда Н.Г., Сулiма О.Г. Перинатальная патологія у новонароджених на сучасному етапi // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 1999. — № 4. — С. 37—39.
7. Евсеенко Д.А., Ещенко Ю.В. Изменения в фетоплацентарном комплексе при острой и хронической внутриутробной гипоксии // Педиатрия. — 2002. — № 1. — С. 5—9.
8. Куанышбекова Р.Т. Значение внутриутробной инфекции в развитии перинатальной патологии: Материалы Х съезда педиатров России «Пути повышения эффективности медицинской помощи детям» // Вопр. соврем. педиатрии. — 2005. — Т. 4. — С. 269.
9. Лінчевський Г.Л., Воробйова О.В. Стан протизапальних імуноцитокінів у недоношених новонароджених при внутрішньоутробній бактеріальній інфекції // Здоровье ребенка. — 2006. — № 2. — С. 31—32.
10. Марчукова Т.В. Морфофункціональна характеристика плацент жінок при передчасних пологах // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 1998. — № 1. — С. 81—84.
11. Могилевкина И.А., Гребельная Н.В., Жилка Н.Я. Перинатальные инфекции (научно-доказательные подходы к оказанию помощи) // Мистецтво лікування. — 2006. — № 5. — С. 53.
Ключові слова: новонароджені, патогістологічне дослідження, морфометрична оцінка, плацента, ранній неонатальний період.
Ключевые слова: новорожденные, патогистологическое исследование, морфометрическая оценка, плацента, ранний неонатальный период.
Key words: newborns, pathohistomorphological examination, morphometric evaluation, early neonatal period, placenta.
Реклама:
интернет магазин книги медицина, английский
билеты на автобус в Европу
Новости транспорта и статьи
верстка, макетирование, дизайн книг
Мания – интересные новости со всего мира
строительство и ремонт, недвижимость
Программирование разработка сайта Уфа |
|
| :
2009/7/15 13:40:48
4688 |
|
|
