 |
Оцінка якості життя жінок, пролікованих з приводу позаматкової вагітності альтернативними методами
|
|
С.І. Жук, О.І. Яцина
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова
Резюме: За допомогою індивідуального анкетування та багатофакторного опитувальника SF-36 оцінювалася якість життя жінок, пролікованих як консервативно, так і хірургічним методом з приводу прогресуючої трубної вагітності. Встановлено, що тільки комплексна оцінка (фізіологічний та психологічний стан) здоров'я допомагає визначити вплив виявленої патології на організм та розробити адекватний спосіб профілактики, лікування та реабілітації пацієнток даної категорії.
Резюме: С помощью индивидуального анкетирования и многофакторного вопросника SF-36 оценивалось качество жизни женщин, пролеченных как консервативным, так и хирургическим методом по поводу прогрессирующей трубной беременности. Установлено, что только комплексная оценка (физическое и психологическое состояние) здоровья может определить влияние выявленной патологии на организм и разработать адекватный способ профилактики, лечения и реабилитации пациенток данной категории.
Summary: In the work with individual questionaires and multiple questions SF-36 rated the quality of life of the women treated conservatively and by surgical methods as a result of progressive tubal pregnancy. It is established that only complex rating (physical and psychological) of the component of health help to determine the effect of pathology on the woman organism and to find the adequate way of prophylaxis, treatment and rehabilitation of this pathology.
Вступ
Збереження здоров'я жінок репродуктивного віку набуває все більшої медико-соціальної значимості [1, 5, 6]. Незважаючи на зростання діагностичних можливостей та розширення арсеналу лікувальних заходів, ектопічна вагітність дотепер являє безпосередню загроз, як безпосередньо життю жінки, так і її репродуктивному здоров'ю [1, 8, 9].
Протягом тривалого часу проблема ектопічної вагітності широко вивчається і обговорюється у медичній науці і практиці, що, в першу чергу, обумовлено ускладненнями, пов'язаними з патологією, а саме, вторинне безпліддя, невиношування та інші [1, 4–6, 8, 9]. Такий патологічний стан впливає не тільки на самопочуття хворих, але й на психологію поведінки, емоційні реакції, а також змінює місце і роль у соціальному житті. Тому критерієм оцінки ефективності надання медичної допомоги в подальшій реабілітації таких жінок є оцінка якості життя, яка включає в себе компоненти, асоційовані або неасоційовані з патологією, і дозволяє диференційовано визначати вплив як захворювання, так і безпосередньо лікування на психічний та емоційний стан та соціальний статус. Показники якості життя, поряд із характеристикою картини захворювання, з часом змінюються залежно від стану пацієнток.
Мета дослідження — порівняльна оцінка компонентів якості життя у жінок пролікованих альтернативними методами з приводу прогресуючої трубної вагітності.
Матеріал і методи дослідження
Для оцінки психоемоційного стану жінок при застосуванні хірургічного та медикаментозного методів лікування ектопічної вагітності нами було обстежено 67 жінок — 30 жінок (основна група), пролікованих консервативним методом, 37 — хірургічним (група порівняння). Жінки проходили лікування в м. Вінниця (ВОКЛ ім. М.І. Пирогова).
Для вивчення якості життя пацієнток використовувалася українська версія неспецифічного опитувальника SF-36 (Medical Outcomes Study Short Form) (Українська версія).
При обробці отриманих даних відповіді були згруповані у 8 шкал:
- фізичне функціонування (Physical Functioning — PF) — ступінь, при якому фізичний стан обмежує обсяг виконання фізичних навантажень;
- рольове функціонування (Role-Physical Functioning — RP) — вплив фізичного стану на повсякденну або раптову діяльність;
- інтенсивність болю (Bodily pain — BP) — вплив на виконання повсякденної діяльності, включаючи домашню роботу та професійну діяльність;
- загальний стан здоров'я (General Health — GH) — оцінка пацієнткою власного стану здоров'я на момент опитування та перспектив щодо лікування;
- життєва активність (Vitality — VT) — характеризує сприйняття жінкою повноти власних сил та життєвої енергії чи, навпаки, відчуття знесилення;
- соціальне функціонування (Social Functioning — SF) — ступінь, при якому фізичний чи емоційний стан обмежує соціальну активність пацієнтки;
- рольове функціонування, обумовлене емоційним станом (Role_Emotional — RE) — ступінь, при якому емоційний стан перешкоджає виконанню професійної діяльності або іншої повсякденної роботи, включаючи великі витрати часу, зменшення обсягу роботи, зниження її якості;
- психічне здоров'я (Mental Health — MH) — характеризує настрій, наявність депресії, тривоги, а також загальний показник позитивних емоцій.
Показники кожної шкали оцінюються у балах (від 0 до 100), де 100 балів — це повне здоров'я. В свою чергу, всі шкали оцінюють 2 показника: фізичний та психологічний стан пацієнтки.
Результати досліджень та їх обговорення
Аналізуючи отримані у ході дослідження результати, необхідно зазначити, що: фізична активність у групі жінок, пролікованих консервативно, була значно вищою у порівнянні з жінками, які перенесли хірургічне втручання: основна група — 85 балів, група порівняння — 57,5 балів. При цьому велике значення мають застосування наркозу (який специфічно і індивідуально впливає на організм людини), факт лапаротомії і втручання в черевну порожнину, дисфункція кишечника в післяопераційному періоді, ліжковий режим та розвиток патологічного процесу у віддаленому післяопераційному періоді (рис. 1).
Наслідком цього є зниження фізичної активності хворих, а рівень рольового функціонування в групі прооперованих пацієнток був значно нижчим, ніж у жінок, де було застосовано консервативний метод — 62,5 і 87,5 балів відповідно. Такі показники свідчать про те, що повсякденна діяльність у групі порівняння була значно обмежена, що обумовлено їх фізичним станом.
При оцінці фізичного компоненту здоров'я було виявлено, що в основній групі фізична активність, в середньому відповідала 85 балам, а в групі порівняння — 57,5 балам, при цьому рівень рольового функціонування, обумовлений фізичним станом жінок, оцінювався у 87,5 і 63 бали відповідно (табл.).
Визначаючи рівень інтенсивності болю, було виявлено, що у жінок основної групи біль був відсутній з перших днів лікування, тоді як у жінок групи порівняння навіть через тривалий час (1–2 роки після оперативного втручання) больовий синдром періодично турбував пацієнток: основна група — 0 балів, група порівняння — 52 бали. Це, безумовно, погіршувало якість життя хворих. Такі низькі показники в групі жінок, де застосовувався хірургічний метод, свідчать про те, що біль, навіть через тривалий час після лікування, значно обмежує їхню життєву активність. Аналізуючи такий показник, як загальний стан фізичного здоров'я, слід зазначити, що більш високий рівень в основній групі (64 бали), ніж у групі порівняння (30 балів), в свою чергу, також свідчить про недоліки хірургічного лікування, внаслідок чого у таких пацієнток протягом тривалого часу спостерігаються як психологічні, так і фізичні розлади.
Розглядаючи психологічний компонент здоров'я (Mental Health), слід зазначити, що рівень показників значно не відрізнявся в обох групах спостереження: 32 бали — в основній групі та 30 балів — в групі порівняння.
Такі низькі показники свідчать про наявність депресивних станів (схильність до депресії), тривожних переживань, загальне психічне неблагополуччя, викликане позаматковою вагітністю в анамнезі і страхом щодо репродуктивної функції у подальшому (рис. 2).
Аналізуючи такий компонент, як рольове функціонування, обумовлене емоційним станом, було виявлено, що в групі порівняння цей показник становив 45 балів, тоді як в основній групі він був незначно вищим.
Такі низькі показники в обох групах спостереження свідчать про те, що зазначена патологія є потужним
чинником, який призводить до змін у якості життя жінок (депресивні стани, неврози). Що стосується соціального функціонування, то в обох групах показники були низькими: 55 балів — в основній групі та 50 балів — в групі порівняння. Таким чином, незадовільний стан жінок значно впливає на соціальну активність пацієнток, обмежує коло спілкування у зв'язку з погіршенням фізичного та, більшій мірі, емоційного стану. Враховуючи вищезазначене, у жінок обох груп значно погіршилася також життєва активність, що була оцінена у 67,5 балів — в основній групі та 47,5 балів — в групі порівняння.
Таким чином, узагальнюючи результати психодіагностичного тестового обстеження (вербальне та анкетне опитування), тест-опитувальника SF-36 (загальний та модифікований), за допомогою яких оцінювалася якість життя жінок, пролікованих консервативно та хірургічним методом з приводу прогресуючої трубної вагітності, дозволяють констатувати певні переваги консервативного методу лікування ектопічної вагітності. Саме консервативний підхід має менш психотравмуючий вплив, суб'єктивно сприймається більш позитивно і не викликає суттєвих порушень психологічної рівноваги, які відмічалися у
пацієнток при хірургічному втручанні.
Однак, незважаючи на позитивні переваги консервативного методу лікування, жінки проліковані консервативним методом, потребують психологічної та медикаментозної корекції одразу після лікування, а також у подальшому в процесі реабілітації.
Висновки
1. При оцінці фізичного компоненту здоров'я жінок, у яких в анамнезі відмічалася позаматкова вагітність, було встановлено, що найнижчі показники мали рівень болю (0 балів — в основній групі, 52 бали — в групі порівняння) та загальний стан фізичного здоров'я (64 і 30 відповідно), що, безумовно, є наслідком хірургічного втручання.
2. При аналізі психологічного компоненту здоров'я було встановлено, що найнижчі показники мали психологічний компонент здоров'я (32 бали — в основній групі, 30 балів — в групі порівняння), рольове функціонування, обумовлене емоційним станом (50 і 45 балів відповідно), що демонструє певні переваги консервативного методу над хірургічним при лікуванні таких хворих.
ЛІТЕРАТУРА
1. Жук С.І., Додон І.Є., Кавіта Касана. Психологічна характеристика жінок залежно від методу переривання вагітності // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2001. — № 6. — С. 81—83.
2. Иванов В.С. Основы математической статистики. — М.: Физкультура и спорт, 1999.
3. Стеченко Д., Чмир О. Методологія наукових досліджень: Підручник. — К.: Знання, 2005. — 308 с.
4. Судаков К.В. Системные механизмы эмоционального стресса. — М.: Медицина, 1991. — 230 с.
5. Юматов Е.А. Эмоциональный стресс — медико_социальная проблема // Медицина катастроф. — 1993. — № 2. — С. 71—74.
6. Ney P.G. Emotional and physical effects of pregnancy loss of women and her family // Post_Abortion Aftermath. — Kansas City: MO Sheed and Ward, 1994. — Р. 69—87.
7. Rue V.M. The psychological realites of induced abortion // PostAbortion Aftermath. — Kansas City: MO. Sheed and Ward, 1994. —
Р. 5—43.
8. Slade P., Heke S., Fletcher J. A comparison of medical and surgical termination of pregnancy: choice, emotional impact and satisfaction with care. // Br. J. Obstet. Gynaecol. — 1998. — V. 105, № 12. — Р. 1288—1295.
9. Vought J. Post_abortion trauma. — Grand Rapids, MI: Zondervan publishing hause, 1991. — Р. 110—119.
Ключові слова: позаматкова вагітність, фізичний і психологічний компоненти здоров'я, оперативний і консервативний методи лікування, якість життя.
Ключевые слова: внематочная беременность, физический и психологический компоненты здоровья, оперативный и консервативный методы лечения, качество жизни.
Key words: ectopic pregnancy, conservative treatment, surgical methods, physical component of health, psychological component of health.
|
|
| :
2010/2/26 16:50:17
3529 |
|
|
