Современная стоматология Зубное протезирование Здоровье женщины Перинатология и педиатрия Современная педиатрия МедЭксперт
Перейти на новый сайт МедЭксперт
МастерДент: апекс-локаторы Bingo-1020 и NovApex – точность и удобство в работе  ::  Публикуйте у нас пресс-релизы и рекламные статьи, прайсы, персональные страницы :: Медицина. МедЭксперт
НОВОСТИ
  » Читать
»
Добавить
СТАТЬИ
  » Читать
»
Добавить
КАТАЛОГ
  » Смотреть
»
Добавить
ОБЪЯВЛЕНИЯ  
  » Смотреть
(+ добавить)
ФОРУМ
  » Смотреть
(+ участвовать)
Авторам | О нас | Вход | Регистрация | Контакты | Реклама | Каталог товаров (+прайсы) | Поиск
      

      

      

      
-:
.

      
..
..
..
..

      
.
-

      

      

      
Быстрый и удобный поиск нужного врача
Кинезио тейп это...
Современное протезирование зубов
Что такое пульпит и как его вылечить
Тугоухость: как определить недуг
Виды подтяжек женской груди: что нужно знать в первую очередь
Клиники мануальной терапии в Киеве
Препараты для здоровья и спорта NOW Foods
Компьютерная томография: принципы, возможности, где пройти?
Одноразовые пеленки. Реальная помощь для молодой мамы
Японские тонометры анд
Клинико-диагностический центр «Медпомощь 24»: здоровье пациента в надежных руках
Подмышечные и подлокотные костыли: особенности применения
Покупка справок обеспечит свободу действий при любых обстоятельствах
Выбираем матрас: советы врача-ортопеда

      
AdverMAN

      

 
.

. . . . .

Результати аналізу захворюваності вагітних жінок-мешканок села за даними самооцінки здоров'я та медичних оглядів як основа моделювання потреби в медичній допомозі

Н.Б. Федорків
Івано-Франківський державний медичний університет


Резюме. Показано, що лікувально-профілактичну допомогу жінкам в Україні забезпечує подвійна мережа закладів (загально-соматична та акушерсько-гінекологічна), в результаті чого у лікаря первинної ланки часто відсутня інтегрована медична інформація про пацієнтку з інших рівнів та служб охорони здоров'я, що негативно позначається на взаємодії та наступності в роботі лікувально-профілактичних установ. Як наслідок, обсяг надання амбулаторно-поліклінічної допомоги є недостатнім, особливо в частині профілактичних технологій  (в 3,5 рази менший), що призводить до перевищення в 2,5 рази рівня госпіталізації щодо нормативного (46,00±2,35%) і, таким чином, до надмірних соціальноекономічних витрат, з одного боку, та збільшення ризику ускладнення вагітності, пологів і післяпологового періоду, з іншого, призводячи до порушення «здорового старту» дитини. З'ясовані значні резерви виявлення хронічних захворювань серед досліджуваного контингенту. Засвідчено недостатню поінформованість сільських жінок стосовно власного стану здоров'я. Відмічено, що за показниками соціально-економічного статусу сільські жінки є соціально вразливою групою населення, що негативно впливає на стан здоров'я та доступність медичної допомоги.

Резюме. Показано, что лечебно-профилактическую помощь женщинам в Украине обеспечивает двойная сеть заведений (общесоматическая и акушерско-гинекологическая), в результате чего у врача первичного звена часто отсутствует интегрированная медицинская информация о пациентке из других уровней и служб здравоохранения, что негативно отражается на взаимодействии и последовательности в работе лечебно-профилактических учреждений. Как следствие, объем предоставления амбулаторно-поликлинической помощи является недостаточным (в 3,5 раза меньше), особенно в части профилактических технологий, что приводит к возрастанию (в 2,5 раза) уровня госпитализации (46,0±2,35% случаев) и, таким образом, к избыточным социально-экономическим расходам, с одной стороны, и увеличению риска развития осложнений беременности, родов и послеродового периода, с другой, что приводит к нарушению «здорового старта» ребенка. Определены значительные резервы выявления хронических заболеваний среди исследуемого контингента. Отмечена недостаточная осведомленность сельских женщин относительно состояния собственного здоровья. Выяснено, что по показателям социально-экономического статуса сельские женщины являются социально уязвимой группой населения, что негативно отражается на состоянии здоровья и доступности получения медицинской помощи.

Summary. It is shown, that the medical service to the women in Ukraine is provided by the double network of establishments (general-somatic that obstetric-gynecological). As a result of that, the doctor of primary link often haven't integrated medical information about a patient from other levels and services of health protection, that is negatively reflected on co-operation and following in work of medical establishments. As a result, the amount to render of ambulatory-policlinic help is insufficient, especially in part of prophylactic technologies (in 3,5 times less), that results in 2,5 times higher from the normative level of hospitalization (46,00±2,35%) and thus, to the surplus socio-economic charges from one side, and from other to the increase of risk of complication of pregnancy, births and post-natal period and, properly, violates «healthy start» of child. Found considerable backlogs out of exposure of chronic diseases among the explored contingent of population. It is verifity insufficient knowledge of rural women about status of their health. It is marked , that after the indexes of socio-economic status rural women are the impressionable group of population socially, that have a negative influence to women health and achievement of medical assistance.



Вступ

   Укомплексі медичних показників здоров'я показник «захворюваність» посідає особливе місце. Його медико-соціальне значення визначається тим, що саме захворювання є основною причиною смерті, тимчасової та стійкої втрати працездатності, що, в свою чергу, призводить до великих економічних витрат з боку суспільства, а також негативного впливу на здоров'я майбутніх поколінь і зменшення чисельності населення.

   Кожен метод вивчення рівня захворюваності має свої позитивні сторони та недоліки, які необхідно враховувати в практичній діяльності. Жоден із них не дає вичерпаного уявлення про реальні показники захворюваності населення, і лише поєднання різних методик дозволяє отримати досить повну картину.

    Використання медичного огляду забезпечує можливість найбільш повного обліку раніше невідомих хронічних захворювань, а також виявлення початкових форм і стадій розвитку патології, з приводу яких населення не звертається до медичних закладів. Важливим методом вивчення показників захворюваності населення є соціологічне дослідження, яке без значних економічних витрат дає можливість отримати досить точні дані про поширеність хронічних захворювань та потребу у різних видах медичної допомоги населенню. Крім цього, за допомогою вищезазначеного методу можна визначити ступінь поінформованості респондентів про стан власного здоров'я і суб'єктивне відчуття соціальної, психічної та фізичної адаптованості, тобто якості життя (ВООЗ).


   Протягом останнього десятиліття в Україні виявлено істотне погіршення репродуктивного здоров'я, особливо серед сільського населення. Зокрема, залишаються дуже низькими природній приріст населення (-6,2‰), рівні перинатальної смертності та мертвонароджуваності, незважаючи на незначну тенденцію щодо зниження, в 2–3 рази перевищують світові стандарти (8,4 і 4,8‰ відповідно), відмічається високий рівень спадкової патології та вроджених вад розвитку (21,8‰), а рівень смертності серед жінок фертильного віку в 1,5–2 рази вищий, ніж в економічно розвинених країнах, що зумовлює порушення репродуктивного формування популяції в країні загалом [1, 2, 4].

   В умовах обмеженого відтворення гостро постає проблема збереження та покращення репродуктивного здоров'я населення. Жінки репродуктивного віку становлять 28,9% від загального населення України та 48,5% — від жіночого, поряд із прогностичною тенденцією щодо зростання їх питомої ваги в подальші роки. Незважаючи на деяке підвищення народжуваності останнім часом та збереження цієї тенденції, така ситуація в країні викликає занепокоєння фахівців і громадськості [5]. Особливо це стосується сільських мешканців, де реєструється висока зовнішня міграція осіб фертильного віку внаслідок недостатньої зайнятості в сфері виробництва. Крім цього, специфіка сільськогосподарської праці і недостатній обсяг надання медичної допомоги створюють високу імовірність підвищеного ризику для здоров'я як матері, так і дитини [1, 3, 5].

    Мета дослідження — провести порівняльний аналіз результатів захворюваності, виявленої різними методами (медичні огляди та соціологічне дослідження) у вагітних жінок_мешканок села, для визначення структурно-функціональних диспропорцій в наданні перинатальної допомоги з метою розширення доступності належної медико-санітарної допомоги досліджуваному контингенту та збереження і покращення репродуктивного здоров'я у таких жінок.

Матеріал і методи дослідження
 
    На базі лікувально-профілактичних закладів (жіночих консультацій) пілотних районів (представників різних клімато-географічних зон: рівнинної, передгірської і гірської) Івано-Франківської області впродовж 2003–2006 років були організовані медичні огляди за стандартною для вагітних програмою. Оглянуто репрезентативну групу, що складалася із 450 вагітних жінок. Паралельно із медичними оглядами було проведене соціологічне опитування жінок. Зібрані дані об'єднувались за окремими віковими групами з інтервалом у 5 років (15–19, 20–24, 25–29, 30–34, 35–39, 40 років і старші).

Результати досліджень та їх обговорення

   У ході наукової роботи було встановлено, що показники патологічної ураженості серед вагітних жінок становлять в цілому 118,89±1,58 випадків на 1000 обстежених, що в 1,4 рази перевищує такий рівень за даними звернень в амбулаторно-поліклінічні заклади (77,98±0,34 випадків) і в черговий раз свідчить про недоліки виявленя і реєстрації захворювань цієї категорії (табл. 1). При цьому резерви діагностики були вищими за загальнопопуляційні: в передгірській зоні — у 2 рази, в гірській — у 1,2, в рівнинній — у 1,4. Очевидно, це пояснюється тим, що жінки, які проживають передгірській зоні, не так часто звертаються за медичною допомогою (рис. 1).



    Структуру патологічної ураженості формують екстрагенітальна та акушерська патологія. Найбільший вагомими складовими у структурі екстрагенітальних захворювань є анемії (27,09% випадків), захворювання сечостатевої системи (11,88%), щитовидної залози (5,19%), системи кровообігу (4,82%) і шлунково_кишкового тракту (2,04%).

    Питома вага решти хвороб, що згадуються у МКХ-10, знаходяться у межах 0,3–0,5% (рис. 2). З огляду на акушерську патологію структуру показників захворюваності формують такі стани, як загроза переривання вагітності (17,44%), обтяжений акушерський анамнез (13,17%), перші пологи (9,83%), гестози вагітності (3,71%), токсикози вагітності (2,78%) та вік (2,6%).

    Звертає на себе увагу той факт, що перші рангові місця у структурі показників патологічної ураженості і загальної захворюваності, зареєстрованих при зверненні за медичною допомогою, подібні, що підтверджує важливу роль хронічного перебігу захворювань у жінок та негативний вплив на перебіг вагітності, пологи та післяпологовий період.





   Аналіз показників патологічної ураженості акушерською патологією, згідно даних медичних оглядів та опитування пацієнток, показав, що частка жінок із зазначеною патологією зростає з віком, проте необхідно наголосити, що перший пік приходиться на 20–24 роки, а другий — на 35–39 роки (табл. 1). Долучивши до результатів медичних оглядів дані опитування, було встановлено, що ці піки співпадають з періодами значного погіршення самопочуття жінок, що і спонукає їх звертатися за медичною допомогою.

    При цьому вищезазначені періоди супроводжуються поєднанням високих показників екстрагенітальної (64,57±3,25% — у 20–24 роки і 63,64±10,26% — у 35–39) та акушерської патології (56,68±3,36 і 68,18±9,93% відповідно), внаслідок чого їх тренд повністю копіюють перинатальний ризик, передчасні пологи, ускладнені пологи з відповідними двома віковими піками

    Поширеність хронічних захворювань, згідно опитування жінок, складає 61,78±2,29 випадків на 100 осіб (табл. 1), що на 48% менше за показники результатів медичних оглядів (p<0,001) та на 21% — ніж дані звернень в лікувально-профілактичні заклади (p<0,01). Це, з одного боку, вказує на низьку обізнаність жінок з медичних питань, а з іншого, на обмежений доступ до медичної допомоги, що вимагає поглибленого вивчення цієї проблеми.

    Також окремо був проведений аналіз обізнаності жінок з питань екстрагенітальної та акушерської патології. Як видно з табл. 1, різниця між даними інтерв'ю і таких медичних оглядів стосовно екстрагенітальних захворювань є суттєвою. Слід зазначити, що її величина вагоміша у більш молодших вікових групах, де у 61,77% випадків 15–19-річні респондентки були обізнані щодо існування таких захворювань, тоді як в найстаршій віковій групі цей показник сягає від'ємного значення (-25%), так як, згідно даних опитування, захворюваність на екстрагенітальну патологію у жінок була вищою, ніж за результатами медичних оглядів.

    З'ясовано, що кожна п'ята жінка (18,89%) не знає про наявність у неї екстрагенітальних захворювань. При цьому, згідно даних двох застосованих методів, найкраща обізнаність серед досліджуваного контингенту відмічалася у 30–34_річних жінок (p>0,05). Поряд із цим, в молодших вікових групах спостерігалася суттєва різниця результатів досліджень між показниками медичних оглядів та інтерв'ю, що, з одного боку, свідчить про резерви діагностики захворювань, а з іншого, про недостатню медико-санітарну освіту молодих жінок віком 15–29 років та низький рівень звернення даного контингенту за медичною допомогою (p<0,01).

    Різниця між даними опитування та медичних оглядів стосовно акушерської патології була набагато суттєвішою в усіх вікових групах (p<0,001). Найменша різниця показників відмічалася у віковій групі 15–19 років — 29,40%, у всіх інших досліджуваних групах різниця була більш значною: 30–34 років — 45,45%, 40 і більше — 100%.

    Вдвічі більше опитаних по відношенню до обізнаності щодо екстрагенітальних захворювань не знали про наявність у них акушерської патології, а це кожна третя респондентка — 34,22 із 100 осіб. Така необізнаність жінок викликає занепокоєння, а отримані результати свідчать, що сільські жінки часто звертаються до лікаря загальної практики/сімейної медицини з питань екстрагенітальних захворювань (більшість — з приводу патологічних станів, а не з метою профілактики), а до районної лікарні за допомогою фахового лікаря без наявних ознак погіршення самопочуття — ні. Слід зазначити, що у вікових групах 35–39 і 40 років і старше більшість жінок не знали про наявність акушерської патології.

    У ході наукової роботи, беручи до уваги стрімкий приріст онкологічних захворювань статевої системи і тенденцію омолодження, було виявлене суттєве недотримання стандартів профілактичних технологій, а також підтвердження тому, що сільські жінки, за показниками соціальноекономічного благополуччя, у переважній більшості є соціально незахищеною групою, тобто низький рівень матеріального добробуту та неосвіченість є причинами невчасного звернення до фахівців і отримання медичної допомоги у недостатньому обсязі.

    Також було з'ясовано, що сільські жінки погано обізнані щодо власного репродуктивного здоров'я. Можливо, це пов'язано з особливостями надання лікувально-профілактичної допомоги жінкам, тому що обслуговування здійснюється подвійною мережею лікувально-профілактичних закладів із загальносоматичним та акушерсько-гінекологічним спрямуванням.
 
    Внаслідок цього лікарі первинної ланки часто не мають доступу до інтегрованої медичної інформації про стан пацієнтки, що надходить із інших рівнів та служб охорони здоров'я, що негативно позначається на взаємодії та наступності в роботі лікувально_профілактичних закладів.

   Результати соціологічного опитування дозволили проаналізувати, як оцінюють самі жінки стан власного здоров'я. Було виявлено, що показники мають чітку залежність від вікового фактора, жінки наймолодшої вікової групи, як правило оцінювали своє здоров'я як «добре» (69,77±7,00% опитаних), із збільшенням віку поступово рівень вдоволеності зменшується: у віковій групі 35–39 років цей показник вже становив 40,91±10,48%, а оцінку «незадовільне здоров'я» поставили 13,64±7,32% жінок.

    Результати опитування засвідчили, що сільська жінка, в середньому, лише 1 раз протягом року звертається за медичною допомогою, причому у більшості випадків (74%) — з приводу медичного огляду, а не з метою терапії захворювань (26%).
   
    Розрахований у ході роботи показник забезпеченості амбулаторно-поліклінічною допомогою для досліджуваного контингенту не повинен бути меншим за 3,88 відвідувань на 1 жінку у рік, проте реальна потреба в медичній допомозі є в 3,5 разів вищою, ніж фактичний показник звернення. Як наслідок, недотримання профілактичних технологій та нескоординованість роботи амбулаторно-поліклінічних служб на усіх рівнях спричиняють збільшення кількості жінок, які потребують стаціонарної допомоги під час вагітності.

     Серед обстеженого контингенту 46,00±2,35% жінок під час вагітності були госпіталізовані, більшість випадків (29,78±2,16 на 100 обстежених) були пов'язані з ускладненнями вагітності, а 16,22±1,74% — із загостренням екстрагенітального захворювання.

Висновки

1. Встановлено, що показники захворюваності у сільських вагітних жінок, за даними медичних оглядів, майже в 1,5 рази перевищують такі, зареєстровані за даними звернень у лікувально-профілактичні заклади, що в черговий раз свідчить про значні резерви щодо виявлення хронічних захворювань серед досліджуваного контингенту.

2. Визначено, що ускладнення вагітності, пологів і післяпологового періоду тісно пов'язані з віком і характеризуються двома фазами значного ризику їх підвищення у вікових групах 20–24 і 35–39 років. При цьому ці періоди супроводжуються поєднанням високих показників екстрагенітальної (64,57±3,25% — у 20–24-річних жінок і 63,64±10,26% — у 35–39-річних) та акушерської патології (56,68±3,36% і 68,18±9,93% відповідно). Як негативні наслідки, їх тренд повністю копіюють перинатальний ризик та ускладнені пологи з відповідними двома віковими піками щодо значного зростання показників.

3. Результати вивчення захворюваності, за даними опитування, засвідчили недостатню поінформованість вагітних жінок стосовно наявності у них хронічних захворювань. Встановлено, що сільські жінки краще обізнані щодо власного загальносоматичного здоров'я, ніж репродуктивного (третина жінок непоінформована стосовно останнього).

4. У ході дослідження виявлені диспропорції у наданні перинатальної допомоги сільському населенню: в 3,5 рази менший обсяг амбулаторно-поліклінічної допомоги, що призводить до підвищення в 2,5 рази відносно нормативного рівня госпіталізації (46,0±2,35% випадків), а також до збільшення ризику виникнення ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду, що, відповідним чином, порушує «здоровий старт» дитини і є причиною надмірних соціально-економічних витрат.

5. Подальші дослідження у цьому напрямку дозволять реалізувати комплекс заходів первинної, вторинної та третинної профілактики з позицій системного підходу, визначити роль лікаря загальної практики/сімейної медицини з метою усунення виявлених диспропорцій у наданні перинатальної допомоги сільському населенню.

ЛІТЕРАТУРА


1. Гаврилюк О.Ф. Фактори захворюваності сільського населення та їх значення для забезпечення соціальної справедливості в отриманні медичної допомоги // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. — 2006. — № 3. — С. 47—51.
2. Гойда Н.Г. Репродуктивне здоров'я: Довідник. — К.: Вид-во Раєвського, 2004. — 128 с.: іл.
3. Головчанська С.Є. Сучасна характеристика чинників, які впливають на медико_технологічну культуру сільського населення // Укр. мед. альманах. — 2006. — № 4. — С. 38—40.
4. Жилка Н.Я. Аналітичний огляд законодавчого забезпечення охорони репродуктивного здоров'я в Україні. — К.: Вид-во Раєвського, 2005. — 96 с., іл.
5. Сімейний лікар — провідник стратегічного завдання галузі щодо збереження здоров'я населення / Москаленко В.Ф., Уваренко А.Р., Латишев Є.Є. та ін. // Охорона здоров'я України. — 2006. — № 1—2 (20—21). — С. 41—46.


Ключові слова: жінки фертильного віку, вагітність, пологи, післяпологовий період, захворюваність, медична допомога, лікар загальної практики-сімейної медицини.
Ключевые слова: женщины фертильного возраста, беременность, роды, послеродовой период, заболеваемость, медицинская помощь, врач общей практикисемейной медицины.
Key words: women of fertility age, pregnancy, births, postnatal period, medical care, morbidity, general practice.


. . , ,
    
: 2010/7/6 16:11:50 4249

:
»  Здоровье женщины

Здоровье женщины:
» Современные аспекты патогенеза, диагностики и лечения антифосфолипидного синдрома и других тромбофилических состояний при беременности
» Фитоэстрогены в лечении ранних перименопаузальных нарушений
» Особенности внутрисердечной гемодинамики у плода с аневризмой вены Галена
» Оптимизация методов лечения недостаточности лютеиновой фазы у женщин репродуктивного возраста на фоне гиперпролактинемии
» Использование пробиотиков с целью улучшения репродуктивного здоровья женщины
» Опыт применения агониста гонадотропин-рилизинг гормона препарата Бусерин-депо при лечении женщин репродуктивного возраста с гормонозависимым раком молочной железы
» Экосистема влагалища и вагинальные инфекции
» Возможности применения Гинестрила при неоадъювантной терапии больных репродуктивного возраста с миомой матки
» Опыт применения препарата Микогал при лечении вагинального кандидоза у беременных с угрозой невынашивания плода
» Сучасні підходи до профілактики та лікування інфекцій сечовидільної системи при вагітності

Здоровье женщины:
» Опыт применения агониста гонадотропин-рилизинг гормона препарата Бусерин-депо при лечении женщин репродуктивного возраста с гормонозависимым раком молочной железы
» Роль порушення обміну серотоніну при функціональних розладах системи травлення у підлітків
» Особенности иммунологической реактивности женщин с нейроэндокринным ожирением
» Індивідуальні підходи до лікування і прогнозування інфекцій, що виникають у ранах
» Ефективність комплексного застосування рослинних препаратів у лікуванні хронічного пієлонефриту у фазі загострення
» Особливості клінічного перебігу герпесвірусної інфекції репродуктивної системи у жінок
» Клінічне застосування препарату Лавомакс® в комплексній терапії жінок з хронічними запальними захворюваннями органів малого тазу герпесвірусно-бактеріальної етіології
» Хламидийная инфекция, как причина плацентарной недостаточности у беременных
» Комплексний підхід до оцінки гормонального гомеостазу у безплідних жінок при синдромі рефрактерних яєчників та їх виснаження
» Оцінка оваріального резервуу жінок із безпліддям

 
 
  



      






:


Новости | Статьи | Объявления | Каталог | Форум | Контакты | Реклама | Поиск
RSS статьи | RSS новости | Товары и цены | Наши баннеры
МедЭксперт. Медицинское интернет-сообщество
Медицина, центр медицины, клиника медицина, семейная медицина, современная медицина,
новости медицины, здоровье, аптека, женское здоровье, лекарства, гинекология, болезни, заболевания, рак, беременность, календарь беременности, кровь, врач, здравоохранение, хирургия, гормоны, группа крови, анатомия, педиатрия, стоматология, зубное протезирование, перинатология.

Новости Украины. Украина сегодня Автобусная справочная служба AdverMAN network Медицина Москвы - медицинский каталог ссылок Издательство AdverMAN
Яндекс цитирования Украинские автобусные маршруты Интернет реклама AdverMAN  Дурилка, а не каталог META - Украина. Украинская поисковая система Администрирование и продвижение сайтов



PDA: :: :: :: ::

: . . . . . . . - -. , . . . . . . , . , , . . .

AdverMAN