 |
Гомеопатія в терапії клімактеричних розладів
|
|
О.М. Юзько, А.Д. Вітюк
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ
Резюме. Вивчено ефективність застосування, особливості перебігу клімактеричних розладів та вплив на динаміку показників препарату «Сепія комп. Матрона» у поєднанні з мікродозованими лікарськими засобами замісної гормональної терапії (ЗГТ). Детальний аналіз анамнестичних даних і анкет жінок дозволив оцінити ступінь вираженості клімактеричних розладів при використанні ЗГТ та гомеопатичних засобів. Показано, що препарат «Сепія комп. Матрона» впродовж 8–12ти тижнів комплексної терапії позитивно впливає на стан пацієнток у вигляді зменшення проявів клімактеричного синдрому (відчуття жару, підвищене потовиділення, серцебиття, головний біль, психоемоційні розлади та ін.).
Резюме. Изучена эффективность использования, особенности течения климактерических расстройств и влияние на динамику показателей препарата «Сепия комп. Матрона» в сочетании с микродозированными лекарственными средствами заместительной гормональной терапии (ЗГТ). Детальный анализ анамнестических данных и анкет женщин позволил оценить степень выраженности климактерических расстройств при комплексном назначении ЗГТ и гомеопатических средств. Показано, что препарат «Сепия комп. Матрона» в течение 8–12-ти недель комплексной терапии положительно влияет на состояние пациенток в виде уменьшения проявлений климактерического синдрома
(приливы, потливость, сердцебиение, головная боль, психоемоциональные расстройства).
Summary. It is explored the efficiency of use, character of current climacteric frustrations and influence on dynamics of indicators of application «Sepia comp. Matrona» in combination with microdosed medical agents of replaceable hormonal therapy. The detailed analysis of anamnestic data and questionnaires of women has allowed to estimate the degree of expressiveness of climacteric frustration in complex appointment of HRT and homoeopathic applications. It is shown that application «Sepia comp. Matrona» within 8–12 weeks of complex therapy is positively influences on patients condition in the form of presentation decrease of climacteric syndrome (affluxes, hidrosis, palpitation, headache, psychoemotional frustrations).
Вступ
Передменопаузальний вік, як правило, є періодом найбільшої соціальної активності у жінок, які мають певний життєвий та творчий досвід і здатні з користю віддавати його суспільству. Особливого значення набувають різноманітні медичні та соціально-клінічні аспекти, що визначають якість життя жінки у цьому віці, а особливої уваги заслуговують питання, пов'язані з розвитком клімактеричних розладів [1, 2]. У цей період відбувається інволюція паренхіми яєчників, внаслідок чого спостерігається зниження продукції статевих гормонів (естрогену, прогестерону, тестостерону) та збільшення продукції гонадотропних гормонів гіпофізу. Клімактеричний синдром (КС) — це симптомокомплекс, до складу якого входять нейровегетативні, психоемоційні та метаболічно_ендокринні розлади. Тому при зменшенні функціональної активності яєчників пацієнткам призначають замісну гормональну терапію (ЗГТ), застосування якої значно зменшує частоту виникнення та поліпшує перебіг вазомоторних симптомів і розладів, покращує вуглеводно_ліпідний обмін, попереджає зниження мінеральної щільності кісткової маси і покращує якість життя таких хворих.
Застосування гомеопатичних препаратів природного походження, дія яких зумовлена стимуляцією та відновленням протекторних та адаптаційних механізмів, є одним із кроків для вирішення проблем, пов'язаних із клімактеричними розладами.
Мета роботи — визначення ефективності застосування комплексного терапевтичного впливу ЗГТ та гомеопатичного препарату «Сепія комп. Матрона» у жінок із клімактеричними розладами.
Матеріал і методи дослідження
Обстежено 73 жінки у віці 38–56 років (середній показник — 46,5±3,6 років), які були розподілені на 2 групи в залежності від схеми лікування: І група — 30 жінок, які для зменшення клімактеричних проявів приймали мікродозовані препарати ЗГТ, ІІ група — 43 жінки, яким було призначено ЗГТ із додаванням препарату «Сепія комп. Матрона».
Критеріями відбору у дослідження була тривалість клімактеричного періоду (до 3-х років) та порушення менструального циклу (протягом 1-го року). Середня тривалість клімактеричних розладів у обстежених жінок становила 1,82±1,02 років.
У всіх пацієнток клімактеричні розлади характеризувались проявами у вигляді вегетативно-судинних (відчуття жару, надмірна пітливість, головний біль, головокружіння, нудота, блювота, болі в області серця, серцебиття, коливання показників АТ) та нервово-психічних (дратівливість, депресія, плаксивість, агресивність, емоційна лабільність, втомлюваність, парестезії, поганий настрій і сон та ін.) розладів.
Функціональний стан гіпофізарно-яєчникової системи вивчали за допомогою гормональних, біохімічних, ультразвукових, рентгенологічних методів дослідження. При ретроспективному дослідженні аналізували дані соціально-економічного статусу, соматичного, гінекологічного, акушерського, імунологічного та алергологічного анамнезу.
Усі жінки пройшли повне клініко-лабораторне обстеження. Вивчалася вираженість гірсутизму шляхом визначення гірсутного числа згідно «гормональної» шкали Ферімана—Галвея за 4-бальною системою з урахуванням локалізації волосся в 9-ти гормональних зонах.
Трансабдомінальну та трансвагінальну ехографію та УЗД органів малого тазу виконували на апараті «HAWK 2102 EXL B_K medical» (Німеччина) із конвексними датчиками з частотою 3–5 і 5–9 МГц. При дослідженні яєчників вимірювали їх об'єм та яєчниково-матковий індекс (ЯМІ) за методом С.Г. Хачкарузова (1999). Рівень гормонів у сироватці крові визначали імуноферментним методом за допомогою тест-системи «Хема-медіка» (Росія).
Також була розроблена спеціальна анкета для оцінки ефективності терапевтичних заходів, де занотовувалися діагноз, супутні захворювання, тривалість клімактеричних розладів, вказівка на попередньо проведене лікування. Впродовж 14-ти днів проводилося визначення всіх симптомів у жінок до початку лікування. Динаміка загальних та вегетативних симптомів реєструвалася у відповідних анкетах. Клімактеричні розлади оцінювали за 5-бальною шкалою (від «ні» до «симптом проявляється дуже сильно») у вигляді вербальної аналогової шкали оцінки менопаузи: відчуття жару, надмірна пітливість, головний біль, головокружіння, нудота, блювота, болі в області серця, серцебиття, порушення сну, депресивність, дратівливість, зниження пам'яті, зниження лібідо, розлади сечостатевої системи, сухість слизової вагіни, болі в суглобах та м'язах, інтрасомнічні порушення сну (пробудження через напади жару). Ефективність терапії визначалася з урахуванням зниження сумарної оцінки тяжкості проявів клімактеричних розладів після 8–12-ти тижнів лікування. Під час дослідження також реєструвалася частота застосування лікарського препарату та його терапевтичні та побічні ефекти.
Препарат «Сепія комп. Матрона» містить лахезіс, що впливає на жіночі статеві органи, зменшує пітливість, відчуття жару, серцебиття, збудження нервової системи.
Сепія застосовується при мігрені, сильних головних болях, рецидивуючих запаленнях сечостатевої системи, схильності до перепадів настрою, депресії, дратівливості.
Клопогон ефективний при естрогеновій недостатності за рахунок м'якої седативної, спазмолітичної дії, регулює сон та має антидепресивний ефект. Тривалість прийому препарату — 8–12 тижнів, дозування — по 8–10 крапель, які розводять у 1/4 склянки води, 2 рази на добу за 30 хвилин до або через 1 годину після вживання їжі.
Результати досліджень опрацьовані за допомогою пакету комп'ютерних програм «Exel_2007» і «Statistica 5A». Дані наведені у вигляді середніх арифметичних значень та стандартних відхилень. При порівнянні варіаційних рядів враховувались достовірні розходження при р<0,05.
Результати досліджень та їх обговорення
До початку лікування скарги на надмірну дратівливість (4–5 балів) відмічалися у 73 (100,0%) обстежених: І група — 17 (56,7%) випадків, ІІ група — 26 (60,5%); скарги на підвищене потовиділення — у 64 (87,7%), 8 (26,7%) і 9 (20,7%) відповідно.
Кількість випадків нападів жару протягом однієї доби становила від 10–12 до 2–4 епізодів (середній показник — 5–6 епізодів), що, безперечно, є причиною інтрасомнічних порушень сну, які відмічалися у 17 (56,6%) пацієнток І групи і у 30 (69,8%) жінок ІІ групи. Судинні кризи було зареєстровано у 16 (53,3%) і 22 (51,2%) обстежених відповідно, високий артеріальний тиск (150/100 мм. рт. ст.) — у 13 (43,3%) і 18 (41,8%), скарги на зниження лібідо — у 27 (90,0%) і 39 (90,7%), скарги на сухість слизової вагіни — у 15 (50,0%) і 19 (44,2%) опитаних жінок (рис. 1).
У результаті застосування гомеопатичного препарату «Сепія комп. Матрона» повний клінічний ефект був досягнутий у 12 (40,0%) жінок І групи та у 21 (48,8%) пацієнток ІІ групи, покращення загального стану відмічалося у 15 (50,0%) і 21 (48,8%) хворих відповідно, підвищення артеріального тиску припинилось у 13 (43,3%) і 37 (86,0%) випадків, при цьому у 5 (14,0%) жінок ІІ групи позитивної динаміки не спостерігалося через те, що у них була артеріальна гіпертензія, не пов'язана з клімактеричним синдромом.
Покращення загально клінічного статусу, вегетативної симптоматики, стану слизових вагіни представлена на рис. 2 і 3. У 8 (30,3%) жінок І групи та 13 (26,2%) пацієнток ІІ групи внаслідок проведеної терапії відмічалося зменшення проявів надмірної дратівливості, скарги на пітливість зменшились у 24 (32,9%) опитаних основної групи, із них 5 (16,7%) належали до І групи і 5 (11,6%) — до ІІ. Кількість випадків нападів жару протягом однієї доби після проведеного лікування зменшилась від 4–5 до 1–2 епізодів (середній показник — 2–3 епізоди), що сприяло зменшенню інтрасомнічних порушень сну у 9 (30,3%) і 12 (27,9%) обстежених відповідно.
Судинні кризи спостерігалися у 9 (30,0%) І групи і у 12 (27,9%) жінок ІІ групи, високий артеріальний тиск (140/95 мм. рт. ст.) — у 7 (23,3%) і 10 (23,3%) відповідно, при цьому у 5 (14,0%) жінок ІІ групи позитивної динаміки не відмічалося, оскільки в них була артеріальна гіпертензія, не пов'язана із клімактеричним синдромом. Скарги на зниження лібідо висувало 15 (50,0%) респонденток І групи і 19 (44,2%) жінок ІІ групи, сухість слизової оболонки вагіни відмічали 10 (33,3%) і 10 (23,3%) хворих (рис. 4).
Динаміка клінічних проявів клімактеричного синдрому у жінок обох груп спостереження представлена у табл. 1.
Висновки
Застосування гомеопатичного препарату «Сепія комп. Матрона» у поєднанні із ЗГТ дозволило в 1,22 рази зменшити прояви загальноклінічної та вегетативної симптоматики при клімактеричному синдромі та досягти повного клінічного ефекту у 21 (48,8%) жінок ІІ групи, при цьому в І групі спостереження, де хворим призначалася лише ЗГТ, таких випадків було майже в 2 рази менше — 12 (40,0%).
Таким чином, можна зробити висновок, що при лікуванні жінок із проявами клімактеричного синдрому доцільно використовувати комплексну терапію з включенням гомеопатичного препарату «Сепія комп. Матрона».
ЛІТЕРАТУРА
1. Герхард И., Макаров О., Венцковский Б. Лечение климактерических расстройств при помощи гомеопатического комбинированого препарата // Gyn. Prakticsche Gynakologie. — 1998. — V. 3. — P. 400—406.
2. Гинекология от десяти учителей / Под ред. С. Кемпбелла и Э. Монга. — М.: МИА, 2003. — 328 с.
3. Зайдиева Я.З. // Гинекология. — 2003. — Т. 5, № 1. — С. 10—15.
4. Манушаров Р.А., Черкезова Э.И. Применение Климактоплана при климактерических расстройствах в постменопаузе // Рус. мед. журн. —2005. — Т. 13, № 28. — С. 34—39.
5. Сметник В.П. Клиническая эффективность заместительной гормональной терапии. — М., 2001. — С. 9—14.
6. Astrotbmann H.P.G. // Climacteric. — 2003. — V. 6. — Р. 337—346.
7. Van Seumeren J. // Maturitas. — 2000. — V. 34 (suppl. 1). — Р. 3—8.
Ключові слова: жінки, клімактеричний синдром, комплексна терапія, гомеопатія, «Сепія комп. Матрона».
Ключевые слова: женщины, климактерический синдром, комплексная терапия, гомеопатия, препарат «Сепия комп. Матрона».
Key words: women, climacteric syndrome, complex therapy, homoeopathy, application «Sepia comp. Matrona».
|
|
| :
2010/9/21 15:55:45
5264 |
|
|
