 |
ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ЕПІЛЕПСІЙ ТА ЕПІЛЕПТИЧНИХ СИНДРОМІВ У ДИТЯЧОМУ ВІЦІ
|
|
В.О. Свистільник, Т.В. Коноплянко
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ
Резюме. В статье представлены результаты проведенного комплексного клинико-параклинического обследования детей с симптоматическими формами эпилепсии и эпилептическими синдромами. Показано, что применение аддитивной терапии в сочетании с базовыми противоэпилептическими препаратами способствует повышению эффективности терапии и оптимизации лечения у больных с симптоматическими формами эпилепсии и эпилептическими синдромами.
Резюме. В статті наведені результати комплексного клініко-інструментального обстеження хворих з симптоматичними формами епілепсії та епілептичними синдромами (ЕС). Показано, що застосування адитивної терапії в поєднанні з базовими протиепілептичними препаратами сприяє підвищенню ефективності терапії та оптимізації лікування у хворих з симптоматичними формами епілепсії та епілептичними синдромами.
Summary. An article represents the results of complex clinic-paraclinic investigation of the children with symptomatic forms of epilepsy and epileptic syndromes. It is showed that applying of additive therapy in com-bination with base antiepileptic drugs promotes increasing of the therapy effectiveness and treatment optimization for patients with symptomatic forms of epilepsy and epileptic syndromes.
Вступ
Епілепсії та епілептичні синдроми (ЕС) залишаються одними з найбільш поширених захворювань нервової системи у дітей (5–20 на 1000) і призводять до важкої соціальної дизадаптації [2,3]. У зв'язку з цим подальше вивчення патогенезу різних форм епілепсії та ЕС у дітей, застосування нових підходів до діагностики та лікування є надзвичайно актуальним у сучасній неврології [1,2,6]. Визначенню ролі змін показників церебрального метаболізму в епілептогенезі різних форм епілепсії у дітей присвячено дане дослідження.
Матеріал і методи дослідження
Клінічні та інструментальні обстеження були проведені у 81 хворого з симптоматичними формами епілепсії та ЕС віком від 6 місяців до 14 років. Діагноз встановлювався відповідно до стандартів діагностики, рекомендованих
Міжнародною протиепілептичною Лігою: враховувалися особливості дебюту, вікові аспекти епілепсії, характер епілептичних нападів, їх частота, перебіг та динаміка змін в неврологічному статусі. За частотою епілептичних нападів і перебігу захворювання пацієнти були розподілені на клінічні групи: хворі з частими епілептичними нападами і діти з медикаментозним контролем нападів. Частими епілептичними нападами вважалися напади, які реєструвалися частіше, ніж один раз на тиждень. В групу з частими нападами ввійшли 63 хворих з середньою частотою нападів 9,6±1,4 на добу. Групу пацієнтів з медикаментозним контролем нападів склали 18% пацієнтів із середньою тривалістю ремісії 18,5±3,0 місяця.
Контрольну групу склали 28 практично здорових дітей віком від 6 місяців до 14 років.
Магнітно-резонансна томографія головного мозку проводилася у відділенні променевої діагностики Міського діагностичного центру м. Києва за стандартними програмами «Cerebrum». Магнітно-резонансну спектроскопію головного мозку проведено на МР-томографі Magnetom Visionplus (SIEMENS) в НДЦ «Здоров'я літніх людей» АМН
України за загальноприйнятою методикою [4]. Вивчалися особливості співвідношення групи метаболітів: N-ацетиласпартату і креатину (NAA/Cr), лактату, міоінозитолу і креатину (mlns/Cr) білатеральне в сірій речовині лобно-скроневої ділянки мозку у дітей з симптоматичними формами епілепсії та ЕС. Статистичну обробку результатів проведено з використанням стандартного статистичного пакету даних програми Microsoft Excel і програми Statistica 5.5.
Результати досліджень та їх обговорення
Аналіз характеру епілептичних нападів у обстежених хворих показав, що провідними клінічними ознаками симптоматичних парціальних форм епілепсії були прості, складні парціальні та вторинно-генералізовані тоніко-клонічні напади.
У пацієнтів з ранньою епілептичною енцефалопатією провідними епілептичними нападами були інфантильні спазми.
У обстежених пацієнтів з енцефалітом Расмуссена відмічено прогредієнтний перебіг хвороби: після дебюту у формі простих, складних парціальних та вторинно-генералізованих нападів через 2 роки до них приєдналися тоддівський геміпарез, а в одного пацієнта — постійні локалізовані міоклонії гомолатерально геміпарезу і через 1,5 року — перманентний геміпарез, гомонімна геміанопсія, порушення чутливості за центральним типом гетеролатерального ураження головного мозку та псевдобульбарна дизартрія, що відповідало II стадії клінічного перебігу енцефаліту Расмуссена за J. Bancaud. У дітей з симптоматичними епілептичними синдромами в структурі спадкових метаболічних енцефалопатій зафіксовані епілептичні напади у формі генералізованих тонічних нападів та інфантильних спазмів. До клінічної симптоматики у даних пацієнтів додавалися затримка мовного та рухового розвитку, гіпотрофія, вроджена катаракта.
За даними МРТ головного мозку, у 42 хворих з симптоматичною епілепсією та EC виявлені кірково-підкіркова атрофія, у 8 — мезіальний темпоральний склероз, у 7 — перивентрикулярні вогнища гліозу, у 2 — прогресуюча геміатрофія скроневої частки, у 2 — кистозна трансформація мозку, у 1 — субепендимальні кальцифікати та церебральні гамартоми, у 2 — унілатеральна гемімегаленцефалія, вади розвитку мозку: синдром Арнольда_Кіарі — у 5, синдром Денді-Уоркера — у 2, фокальна кортикальна дисплазія — у 2, кіркова атрофія — у 5, підкіркова атрофія — у 3 пацієнтів. Локалізацію епілептичних вогнищ визначали за результатами обстеження неврологічного статусу та характеру епілептичного нападу (згідно існуючої локалізації функцій в корі головного мозку), вогнищевих епілептичних змін на ЕЕГ.
Порівняльний аналіз між локалізацією епілептичного вогнища, структурними порушеннями мозку і змінами показників церебрального метаболізму (NAA/Cr, mlns/Cr) у хворих з симптоматичною епілепсією та ЕС та у дітей контрольної групи засвідчив, що у пацієнтів віком від 6 місяців до 3 років з симптоматичними формами епілепсії та з ранньою епілептичною енцефалопатією виявлені метаболічні порушення у вигляді зниження рівня співвідношення NAA/Cr, які співпадали з локалізацією епілептичного вогнища і структурним порушенням мозку в порівнянні з контрольною групою (р<0,05). Особливості клінічної картини, перебіг захворювання та прогноз визначалися формою епілепсії та адекватністю призначеної протиепілептичної терапії. Слабкий медикаментозний контроль епілептичних нападів у 70% пацієнтів з симптоматичною епілепсією та EC і значні порушення церебрального метаболізму, визначені на підставі МРС у дітей віком від 6 місяців до 3 років з симптоматичною епілепсією та EC, зумовили необхідність розробки та використання схем адитивної (допоміжної) терапії в комплексі з базовими протиепілептичними препаратами. В якості адитивної терапії призначалися препарати кардонат, ретинол, токоферол, пікамілон. Вибір зазначених препаратів обумовили дані щодо властивостей досліджених метаболітів: N-ацетиласпартат є маркером функціональної активності нейронів і попередником ліпідів головного мозку, міоінозитол вважається акумулятором для мембранних фосфоінозитів, які беруть участь в синаптичній передачі, осморегуляції, харчуванні клітин [5]. Призначаючи препарати адитивної терапії, ми передбачали можливість потенціювання дії базових антиепілептичних препаратів внаслідок гальмівного впливу γ-аміномасляної кислоти, яка входить до складу пікамілону, стабілізації мембран нейронів під впливом карнітину, піридоксину і кобамаміду, що входять до складу кардонату, пригнічення перекисного окислення ліпідів нейронів внаслідок впливу токоферолу і ретинолу.
Хворим призначалися препарати кардонат, ретинол, токоферол, пікамілон у вікових дозах протягом 2 місяців в комплексі з базовою протиепілептичною терапією. Ефективність лікування групи пацієнтів з симптоматичною епілепсією та EC, які отримували базові притиепілептичні препарати в комплексі з адитивною терапією, булла достовірно вищою, ніж у хворих, що отримували тільки базові протиепілептичні препарати.
Висновки
Результати проведених досліджень розширюють уявлення про біохімічні механізми при епілепсіях і дають можливість, на підставі методу МРС, патогенетичного впливу на перебіг хвороби, особливо у дітей з резистентними формами епілепсії. Застосування адитивної терапії (препаратів з мембраностабілізуючою і антиоксидантною дією) в комплексі з базовими протиепілептичними препаратами сприяє підвищенню ефективності терапії і оптимізації лікування у хворих з симптоматичною епілепсією та епілептичними синдромами.
ЛІТЕРАТУРА
1. Атипичные фебрильные приступы, медиальный темпоральный склероз и амигдало-гиппокампальная эпилепсия у детей / Л. Кириллова, В. Рогожин, Л. Мироняк, З. Рожкова // Вісн. епілептології. — 2004. — №1. — С. 78–79.
2. Евтушенко С.К., Омельяненко А.А. Клиническая электроэнцефалография у детей. — Донецк: Донеччина, 2005. — 860с.
3. Петрухин А.С. Неврология детского возраста. — М.: Медицина, 2004. — 784с.
4. Рожкова З.З. ІН ЯМР in vivo для встановлення зв'язку між локальним станом головного мозку людини і магнітно-резонансними характеристиками церебральних метаболітів: Автореф. дис. ... канд. фіз.-мат. наук: 03.00.02 / Харківський нац. ун_т. — X., 2005. — 20 с.
5. Barkovich A. Pediatric Neuroimaging: second edition. — Philadelphia: Lippincott_Raven Publishers, 1996. — 668p.
6. Donald Shields W. Infantile spasms: an overviews // J. of Pediatric Neurology. — 2004. — Vol.2, №1. — P. 1–2.
Ключевые слова: эпилепсия, эпилептический синдром, магнитно-резонансная спектроскопия, метаболиты мозга.
Ключові слова: епілепсія, епілептичний синдром, магнітно-резонансна спектроскопія, метаболіти мозку.
Key words: epilepsy, epileptic syndrome, magnetic resonance spectroscopy, metabolites of brain.
Здоровый интерес к путешествиям:
Расписание поездов по основным станциям Украины
Расписание самолетов, авиарейсы по основным аэропортам Украины
Расписание автобусов по основным автостанциям Украины
Расписания транспорта Украина
Новости Евро-2012 для любителей спорта и путешественников
Отдых и путешествия, туризм, гостиницы, транспорт. Отдыхайте на здоровье! |
|
|
|
