Современная стоматология Зубное протезирование Здоровье женщины Перинатология и педиатрия Современная педиатрия МедЭксперт
Перейти на новый сайт МедЭксперт
МастерДент: апекс-локаторы Bingo-1020 и NovApex – точность и удобство в работе  ::  Публикуйте у нас пресс-релизы и рекламные статьи, прайсы, персональные страницы :: Медицина. МедЭксперт
НОВОСТИ
  » Читать
»
Добавить
СТАТЬИ
  » Читать
»
Добавить
КАТАЛОГ
  » Смотреть
»
Добавить
ОБЪЯВЛЕНИЯ  
  » Смотреть
(+ добавить)
ФОРУМ
  » Смотреть
(+ участвовать)
Авторам | О нас | Вход | Регистрация | Контакты | Реклама | Каталог товаров (+прайсы) | Поиск
      

      

      

      
-:
.

      
..
..
..
..

      
.
-

      

      

      
Быстрый и удобный поиск нужного врача
Кинезио тейп это...
Современное протезирование зубов
Что такое пульпит и как его вылечить
Тугоухость: как определить недуг
Виды подтяжек женской груди: что нужно знать в первую очередь
Клиники мануальной терапии в Киеве
Препараты для здоровья и спорта NOW Foods
Компьютерная томография: принципы, возможности, где пройти?
Одноразовые пеленки. Реальная помощь для молодой мамы
Японские тонометры анд
Клинико-диагностический центр «Медпомощь 24»: здоровье пациента в надежных руках
Подмышечные и подлокотные костыли: особенности применения
Покупка справок обеспечит свободу действий при любых обстоятельствах
Выбираем матрас: советы врача-ортопеда

      
AdverMAN

      

 
.

. . . . .

Ранній карієс у дітей: стан проблеми в Україні та у світі

Н.В. Біденко


Резюме. У статті проаналізовано стан вивчення проблеми раннього карієсу зубів у дітей в Україні та у світі. Поширеність раннього дитячого карієсу у світі коливається в межах від декількох відсотків до 70 %, в Україні в різних регіонах вона досягає 95 %. У доступній нам літературі було виявлено результати не більш ніж 20-ти досліджень, присвячених карієсу зубів у дітей, які не досягли 6-річного віку, опублікованих у нашій країні протягом останніх 20-ти років. Обсяг проведених досліджень і спектр піднятих у них питань аж ніяк не відповідають ступеню серйозності проблеми раннього карієсу в Україні. У статті наведено сучасні погляди на етіологію, патогенез, клінічний перебіг, лікування та профілактику раннього дитячого карієсу, прийняті у світовій науці, і висвітлено стан цього питання у вітчизняній стоматології. Проблема раннього дитячого карієсу в Україні потребує уваги та вивчення, що не лише дасть змогу зменшити захворюваність дітей, а й полегшить інтеграцію нашої стоматологічної школи до світового стоматологічного співтовариства.

Ключові слова: діти, ранній карієс, тимчасові зуби, етіологія карієсу, патогенез карієсу, лікування карієсу, профілактика карієсу.

«…должно содержать детей с самого рождения,
дабы соблюсти их здоровье и предохранить зубы от порчи…»

Із книги А.М. Соболєва
«Дентистика или зубное искусство лечения зубных болезней
с приложением детской гигиены», 1829 р.


Уже понад 200 років тривають систематичні наукові дослідження карієсу зубів як однієї з найбільш поширених хвороб людства. Проте протягом тривалого часу карієс тимчасових зубів та його наслідки в дітей практично не привертали до себе увагу науковців і практиків. Лише наприкінці ХІХ і в перші десятиріччя ХХ століття з появою робіт і шкільних амбулаторій А.К. Лімберга, першого підручника E. Jordan, профілактичних принципів Kantorowitz починаються розвиток і більш чітке відмежування ще однієї галузі стоматології – стоматології дитячого віку [1, 2]. А близько півстоліття тому увагу дослідників привернуло явище, яке в сучасній стоматологічній літературі отримало усталену назву «early childhood caries» (ранній дитячий карієс – РДК) [3]. Ідеться про раннє (незабаром після прорізування) ураження карієсом тимчасових зубів у дітей переддошкільного й дошкільного віку. Це явище за всю історію вивчення мало багато назв, що певним чином відображали особливості виникнення та перебігу захворювання: nursing caries, baby-bottle tooth decay, baby-bottle caries, nursing-bottle caries, comforter caries, rampant caries [3, 4]. Проте на даний час найбільш визнаним є термін «early childhood caries» (ECC) як такий, що найширше відображає проблему.

На перший погляд може виникнути сумнів у доцільності виділення й окремого вивчення саме цього фрагмента окремої хвороби – карієсу зубів, проте одностайною є думка дослідників про певну специфічність, навіть унікальність раннього дитячого карієсу [3, 5, 6, 7].

Тому не дивно, що вік 5–6 років є одним із ключових для вивчення стоматологічної захворюваності за методикою ВООЗ [8]: глобальною метою стоматологічного здоров’я, за ВООЗ, у 2000 р. була щонайбільше 50 % поширеність карієсу серед дітей цього віку, а європейські цілі стоматологічного здоров’я на 2020 р. за проектом ВООЗ передбачають 80 % стоматологічно здорових дітей цього віку при середньому значенні кп не більше 2,0 [9]. Проте очевидно, що стан зубів у дитини 6-ти років – це не критерій оцінки розвитку раннього карієсу тимчасових зубів, а лише констатація його наслідків, отже, навіть критерії ВООЗ не оцінюють повною мірою стан даної проблеми.

Перш ніж звернутись до аналізу стану проблеми раннього дитячого карієсу, варто більш конкретно визначитись, про що йде мова. Справа в тому, що різні дослідники дають різні визначення поняття «early childhood caries» [10]. «Загалом визначення РДК проблематичне, оскільки справжня природа цього синдрому досі неясна» [7].

Найбільш конкретне визначення дають Американська стоматологічна академія (American Dental Academy – ADA) й Американська академія дитячої стоматології (American Academy of Pediatric Dentistry – AAPD), яке ми наводимо повністю [11, 12]:

«Ранній дитячий карієс визначається як присутність одного або більше уражених (без утворення порожнини або з порожниною), утрачених (з причини карієсу) або запломбованих поверхонь зуба в будь-якому тимчасовому зубі в дошкільника віком від народження до 71 місяця».

ADA визначає також поняття «тяжкий ранній дитячий карієс» (severe early childhood caries – S-ECC), що також визначається як «атиповий», «прогресуючий», «гострий», «квітучий». Це поняття включає в себе такі ознаки:
  • будь-яка ознака карієсу гладкої поверхні в дитини, молодшої за 3 роки;
  • будь-яка гладка поверхня переднього або жувального зуба, зруйнована каріозним процесом, утрачена (з причини карієсу) або запломбована, у дитини віком від 3-х до 5-ти років;
  • індекс уражених, утрачених або запломбованих зубів (кпв), що дорівнює або перевищує 4, у дітей 3-х років, 5 – у дітей 4-х років і 6 – у дітей 5-ти років.
Поширеність РДК у світі коливається в широких межах – від кількох відсотків до 70 % і вище в дітей різних країн, регіонів і серед різних верств населення [4, 10, 12]. Навіть у розвинених країнах, таких як США, частота карієсу в дітей віком 2–5 років у середньому становить 23,7 %, дуже коливаючись серед різних груп населення – від 1 % до 38 % у дітей 1–2 років, від 5 % до 56 % – 2–3-річних [12, 13]. Незважаючи на істотне загальне зниження захворюваності на карієс у дітей США з 60-х до 90-х років, частота карієсу у 2–5-річних дітей залишилась практично незмінною, а подекуди навіть зросла [13]. Цей факт може здатись парадоксальним, але, незважаючи на зниження каріозного ураження в усіх групах населення у світі, особливо внаслідок фторпрофілактики, поширеність карієсу тимчасових зубів залишається стабільною [14]. Проте, якщо ще 50 років тому карієс зубів був широко й відносно рівномірно представлений серед усіх дітей у світі, то на даний час його розподіл дуже нерівномірний – нерідко високі рівні каріозного ураження зустрічаються серед невеликих контингентів дітей [6].

АDА визнає, що «РДК є значною проблемою суспільної охорони здоров’я в деяких популяціях і також суттєво стосується всієї популяції». ААРD визначає РДК як значну проблему суспільної охорони здоров’я [12]. Відомий дослідник раннього карієсу R.J. Berkowitz (2003) характеризує РДК як проблему охорони здоров’я у світі [5]. Можна було б навести безліч подібних тверджень, що належать визнаним у світі фахівцям дитячої стоматології. Адже тимчасові зуби суттєво впливають на розвиток ротової порожнини та скелета обличчя, мають принципове значення для формування вимови, відіграють важливу роль у споживанні та засвоєнні їжі, мають значення для невербального вираження емоцій і спілкування [15] – усе це порушується при ранньому руйнуванні й утраті зубів. У дітей формуються порушення оклюзії, занижується самооцінка [16, 17]. В обстежених дітей з раннім карієсом виявлено зниження маси тіла порівняно зі здоровими, причому вага вирівнювалась після санації ротової порожнини [18].

Чи існує проблема РДК в Україні?

Ми проаналізували доступні нам результати досліджень, проведених у країні за останні 20 років, що стосувались карієсу зубів у дітей, які не досягли 6-річного віку [19–34]. Ми не враховували дані 6-річних дітей, оскільки, як було вказано раніше, це – дані стандартних епідеміологічних обстежень, які практично не несуть інформації саме щодо раннього дитячого карієсу, більш показовими є дані захворюваності на карієс дітей до трьох років. Якщо дослідження проводились у дітей широкого вікового діапазону, ми враховували лише частку дітей до 6-ти років.

Дані поширеності та інтенсивності РДК подано у зведеній таблиці.



З таблиці видно, що протягом даного періоду поширеність раннього карієсу тимчасових зубів серед дітей – мешканців різних областей і регіонів України коливалась у межах від 9,05 % [23] до 95,3 % [26], інтенсивність – від 0,6 [23] до 3,0 [22]. Отже, безперечно, проблема існує, і наслідки раннього карієсу тимчасових зубів у українських дітей не менш тяжкі, ніж у їх зарубіжних однолітків. Саме тому дещо дивує практична відсутність необхідної уваги до даного питання у вітчизняній дитячій стоматології – це очевидно навіть при поверхневому співставленні сотень публікацій, присвячених цьому питанню у країнах світу (включаючи монографії, навчальні програми, літературу для батьків і дітей) і близько 20-ти (за останні 20 років!) в Україні. У нашій країні навіть не існує усталеного терміна, що позначав би ранній карієс тимчасових зубів, немає адекватного перекладу всесвітньо визнаних термінів стосовно даної проблеми.

Проте необхідно визнати беззаперечні досягнення вітчизняної стоматології у вивченні карієсу зубів у дітей, тож видається доцільним співставити погляди й напрямки досліджень РДК у світі та в Україні стосовно етіології, патогенезу, клінічного перебігу, лікування та профілактики.

ЕТІОЛОГІЯ ТА ПАТОГЕНЕЗ

Етіологічним чинником карієсу зубів є мікрофлора, що реалізує свій карієсогенний потенціал при наявності сприятливого середовища (порожнина рота, зуби) та субстрату – вуглеводів, здатних ферментуватись [15, 35]. Карієс визначається як інфекційне, контагіозне та мультифакторне захворювання, для розвитку якого необхідні такі умови [12]:
  • наявність карієсогенної мікрофлори;
  • наявність субстрату для життєдіяльності бактерій – рафінованих вуглеводів;
  • наявність зубів і певного середовища, де розвивається процес.
Можна додати ще одну умову – наявність певного проміжку часу для реалізації мікроорганізмами свого кислототворного потенціалу та розвитку патологічного процесу в зубі.

Як видно, представлені хрестоматійні умови для розвитку карієсу зубів є в будь-якому підручнику чи монографії з карієсології. Проте кожна з цих умов має істотну специфіку стосовно раннього дитячого карієсу. Розглянемо кожну з них в аспекті повноти й напрямків вивчення.

1. Карієсогенна мікрофлора

У світі переконливо доведеною є мікробна теорія розвитку карієсу зубів. Найбільш карієсогенним мікроорганізмом уважаються стрептококи, в основному Streptococcus mutans [14, 35, 36], що здатні колонізуватись на поверхні зуба й продукувати кислоту, яка при недостатній нейтралізації призводить до зниження рН до критичних величин, що може спричинити деструкцію емалі [35]. Що ж до РДК, то показовим є визначення цього захворювання R.J. Berkowitz [2003]: «Ранній дитячий карієс – це особлива вірулентна форма карієсу зубів, яка характеризується масованим інфекційним навантаженням в асоціації з незвичайною практикою харчування» [5]. Таке визначення стає зрозумілим з огляду на те, що в маленької дитини (переважно у віці від 19-ти до 31-го місяця, на думку інших авторів, – від 6-ти до 24-х місяців) відбувається передавання Streptococcus mutans від батьків і старших дітей [15] – цей період отримав назву «вікно інфікування» [14, 35]. Більш рання або дуже масована передача карієсогенної мікрофлори, що може трапитись при високій ураженості на карієс батьків і старших дітей, як правило, призводить до раннього руйнування тимчасових зубів у дитини [5, 35, 36].

Отже, для маленьких дітей важливі:
  • стоматологічний статус близьких людей;
  • стан гігієни порожнини рота близьких дорослих;
  • особливості поведінки та дотримання гігієни дорослими стосовно дитини (облизування ложки, соски, спільний посуд, постіль тощо).
Залишаються відкритими питання вагомості чинників, які можуть впливати на формування карієсогенної мікрофлори, формування й функціонування механізмів захисту, а також можливість прогнозування розвитку карієсу в залежності від складу мікрофлори порожнини рота маленької дитини. Неоднозначно вирішується проблема можливості безпосереднього впливу на карієсогенну мікрофлору маленької дитини.

Вітчизняна стоматологічна література також приділяла значну увагу мікробному чиннику й розвитку карієсу зубів, проте це питання не вивчалось у контексті залежності від мікрофлори дорослих і різних умов її передачі маленькій дитині, практично не приділялась увага карієсогенним мікроорганізмам дітей переддошкільного віку. Вивчення індексу лактобацил як прогностичного тесту карієсу в дітей А.М. Водолацькою [37] стосувалося старших дітей і не набуло широкого вжитку. Стандартні набори для прямого або опосередкованого визначення рівня Str. mutans і лактобацил, що випускаються деякими зарубіжними виробниками (Vivadent, 3M ESPE та ін.), не сертифіковані в Україні і з причини високої вартості навряд чи набули б широкого вжитку у практичній стоматології.

2. Субстрат для життєдіяльності бактерій

Найбільш карієсогенною вважається їжа, що містить рафіновані вуглеводи (цукор, глюкоза, фруктоза, мед), причому вирішальним для розвитку карієсу є не просто факт споживання такої їжі, а висока частота й тривалість її знаходження в контакті із зубами [5, 14, 38]. У маленьких дітей тривалий вплив вуглеводів на зуби може забезпечуватись частим і тривалим споживанням їжі через соску пляшечки, особливо на ніч, частими й тривалими (особливо нічними) годуваннями грудним молоком, згодом – частим самостійним споживанням рафінованих вуглеводів за відсутності належної гігієни порожнини рота. AAPD провідними чинниками, асоційованими з розвитком РДК, уважає часті годування (за вимогою), нічні годування й застосування пляшечки з їжею, що містить рафіновані вуглеводи, особливо на ніч, а також тривале (понад один рік) грудне вигодовування [12]. American Academy of Pediatrics (ААР) уважає групою ризику стосовно розвитку карієсу дітей, які засинають із пляшечкою, і таких, які отримують грудне молоко впродовж ночі [11]. Пряма залежність розвитку РДК від особливостей вигодовування знайшла своє відображення в тезі про те, що РДК складається з двох компонентів: з одного боку, це – хвороба, з другого – певна звичка [7].

Вітчизняні дослідники широко вивчали аліментарний чинник у розвитку карієсу, проте це не стосувалось дітей раннього віку. Дослідження в цьому віці, як правило, обмежувались вивченням впливу грудного вигодовування на розвиток карієсу, але без урахування інших чинників, вагомих для розвитку карієсу при грудному вигодовуванні [22].

Досі лишаються невирішеними питання про місцевий вплив грудного молока на зуби та чинники, що його обумовлюють, не приділяється необхідна увага вживанню так званих «прихованих цукрів» (у складі ліків, «несолодких» продуктів харчування тощо).

3. Зуб, а в більш широкому розумінні – середовище, в якому відбувається розвиток каріозного процесу

Ризик розвитку карієсу може обумовлюватись властивостями самих зубів (незрілістю молодої емалі, гіпоплазією емалі, морфологічними та генетичними особливостями зубів) [16, 35, 36, 38, 39], властивостями ротової рідини (кількістю, мінералізуючим потенціалом, антибактеріальними властивостями, буферними властивостями, функціонуванням систем місцевого захисту, вмістом фториду) [5, 15, 35, 36, 38]. Зрозуміло, що дані чинники обумовлюються цілою низкою інших, таких як [3, 10, 15]:

  • хвороби вагітної (інфекції, метаболічні порушення – гіпоксія, порушення харчування, гіпокальціємія тощо);
  • недоношеність;
  • стан новонародженого, хвороби дитини;
  • харчування дитини;
  • прийом медикаментів (наприклад, антигістамінних або препаратів для лікування бронхіальної астми, які пригнічують салівацію, цукровмісних інгаляторів і сиропів тощо);
  • залізодефіцитна анемія, що веде до зниження салівації та буферних властивостей слини;
  • потрапляння до організму свинцю або інших важких металів (що, як правило, призводить до ушкодження слинних залоз);
  • порушення слинних залоз;
  • час прорізування зубів;
  • незрілість імунної системи.
Крім провідних виділяють ще асоційовані чинники ризику, до яких належать зокрема [10, 14, 15, 16, 40]:
  • незадовільні умови життя;
  • належність до етнічних і расових меншин;
  • неповна сім’я;
  • низький рівень освіти батьків;
  • недоїдання, хронічні хвороби, хронічні порушення харчування;
  • низька маса тіла при народженні.
Як правило, при наявності таких чинників найчастіше створюються наведені умови розвитку раннього дитячого карієсу. Саме тому у визначенні ADA вказується, що «РДК є значною проблемою суспільної охорони здоров’я в певних популяціях (курсив автора), а також вагомою проблемою всієї популяції» [12]. Загалом R. Harris et al. (2004) виділили 106 чинників ризику, що впливають на розвиток раннього карієсу в дітей [39].

Комплекс чинників ризику, вагомість кожного з них вивчались як українськими, так і російськими дослідниками – ще в контексті провідної з 1970 р. «Робочої концепції патогенезу карієсу зубів» А.І. Рибакова. Окремо вивчався вплив на розвиток РДК структурно-функціональної резистентності емалі [20], властивостей слини [30], стану місцевого імунітету [30], хоча ці дослідження проводились переважно в дітей, старших за 3 роки. Оцінювався також комплекс чинників, пов’язаних із перебігом вагітності матері, станом дитини, соціально-економічними умовами, мотивацією батьків до збереження стоматологічного здоров’я дитини, вивчались вага різних чинників та їх значення для прогнозування РДК [22, 24, 31]. У 1992 р. були запропоновані індивідуальні карти скринінгового обстеження дітей до 3-х років, призначені для заповнення як стоматологом, так й іншими спеціалістами, які стикаються з дитиною перших місяців і років після народження [42], проте дана розробка так і не набула поширення у практичній медицині.

Таким чином, досі не існує певної прогностичної системи за градацією чинників, що зумовлюють розвиток РДК у дітей, недостатньо вивчений вплив властивостей тканин зуба та ротової рідини на розвиток карієсу в дітей саме раннього віку.

Особливістю вітчизняної, а також російської стоматологічних шкіл порівняно із зарубіжними є значна увага до впливу на розвиток карієсу загальних чинників, таких як особливості мінерального обміну, загальні захворювання, особливості системного імунітету та розвиток карієсу в дітей [43–45]. Проте ці дослідження, як правило, стосувалися старших дітей і не вивчались у контексті РДК, хоча повинні мати істотний вплив на розвиток раннього карієсу.

КЛІНІЧНА КАРТИНА, ДІАГНОСТИКА

Особливості каріозного ураження тимчасових зубів докладно описані в будь-якому зарубіжному чи вітчизняному підручнику зі стоматології. Проте РДК являє собою досить специфічне захворювання й потребує більш детального аналізу клінічних проявів. Так, зважаючи на різницю перебігу РДК в залежності від віку а, отже, і від особливостей харчування, Drurу запропонував окремо розглядати перебіг карієсу в таких вікових групах: до 12 міс.; від 12 до 23 міс.; від 24 до 35 міс.; від 36 до 47 міс.; від 48 до 59 міс.; від 60 до 71 міс. [46]. Описано розвиток раннього ураження тимчасового зуба від вогнища демінералізації до ускладненого карієсу [35]. Проаналізовано частоту ураження РДК різних груп зубів [3]. J.S. Veercamp і K.L. Weerheim запропоновано чотири ступені тяжкості ураження РДК з урахуванням віку дитини та групової належності зубів [47]. Проте досі точиться дискусія щодо точних критеріїв діагностики РДК, включення або невключення початкового карієсу до показників ураженості зубів у маленьких дітей, урахування передчасно видалених тимчасових зубів [48]. Зважаючи на певні складнощі діагностики, нечітко розроблені критерії диференціальної діагностики карієсу в маленьких дітей.

В Україні докладних обґрунтованих досліджень клінічної картини РДК практично немає. Відсутні критерії оцінки ступеня тяжкості ураження РДК. Традиційний індекс кп (сума каріозних і пломбованих тимчасових зубів), як правило, може лише загалом відобразити стан ураженості карієсом маленьких дітей, а показник рівня інтенсивності карієсу (РІК), запропонований А.П. Леусом [49], не є показовим і не відображає істинний стан речей у зовсім маленьких дітей, де ураження зубів має рахуватись не на роки, а на місяці.

ЛІКУВАННЯ

«Унікальні властивості РДК повинні враховуватись при виборі протоколів лікування» [11]. Проте саме ці «унікальні властивості» істотно ускладнюють процес лікування РДК. Застосовувані на даний час методи лікування РДК є досить традиційними й не завжди ефективними.

Ремінералізуюча терапія та застосування фтористих препаратів рекомендуються при початкових ураженнях зубів [35, 50, 51]. Метод є ефективним, проте потребує якісного виконання, попередження потрапляння препаратів фториду всередину та ідеального дотримання гігієни порожнини рота між сеансами лікування. Метод застосовується в Україні так само, як і у світі, хоча досліджень стосовно його ефективності в маленьких дітей недостатньо. Більш безпечним є застосування безфтористих мінералізуючих препаратів (Ремодент, кальційфосфатні гелі), проте дані про їх застосування в маленьких дітей відсутні, і самі препарати не представлені на ринку настільки широко, як фтористі.

На пострадянському просторі досить популярним був і певною мірою лишається досі імпрегнаційний метод лікування карієсу тимчасових зубів із застосуванням препаратів срібла [52], проте його ефективність стосовно попередження прогресування й розвитку ускладнень карієсу низька [53, 54].

Пломбування зубів залишається найпопулярнішим методом лікування карієсу в дітей, проте жоден з існуючих пломбувальних матеріалів не можна назвати ідеальним для даної ситуації. Зарубіжні дослідники широко застосовують амальгаму, за показаннями – композитні матеріали, менше визначене питання застосування компомерів [35, 55, 56]. Склоіономерні цементи рекомендуються для пломбування лише невеликих дефектів, зважаючи на їх невисоку міцність [55, 56, 57]. Водночас в Україні, як і в Росії, для відновлення зруйнованих тимчасових зубів більш широко застосовуються компомери та склоіономерні цементи [54, 58].

Ефективним і випробуваним методом збереження тимчасових молярів є застосування тонкостінних стандартних сталевих коронок, що випускаються деякими виробниками [35, 55, 56]. Проте стандартні коронки в Україні на даний час не сертифіковані, тож за необхідності коронки виготовляються ортопедичними методами [33, 34], хоча, на жаль, ця практика не є поширеною. Так само відсутні на ринку України стандартні знімні целулоїдні ковпачки для відновлення тимчасових фронтальних зубів композитними матеріалами, що є визнаною у світі методикою реставраційної дитячої стоматології [35, 55, 56].

У даній статті ми не будемо заглиблюватись у розбіжності підходів до ендодонтичного лікування та критеріїв збереження й видалення тимчасових зубів, притаманних українській стоматологічній школі та зарубіжним стоматологам, оскільки це виходить за межі поставленої задачі. Проте варто погодитися з нашими зарубіжними колегами, що лікування РДК – надзвичайно технічно складна задача, що потребує високої лікарської майстерності, певної оснащеності, чималих коштів і навіть за наявності вказаних умов не завжди дає задовільний результат. Лікування РДК у США в середньому коштує $2000 на одну дитину, а за умови застосування загального знечулення – $3700–4700 (за даними університетських клінік університетів у Каліфорнії та Сан-Франциско), причому лікування РДК під наркозом не завжди дозволяє отримати довготривалий позитивний результат [41].

Отже, методи лікування РДК навіть за сучасних умов і технологій потребують удосконалення, тому більш доцільно було б створити таку ситуацію, при якій РДК не став би проблемою для лікування. Варто пригадати влучний вислів C.M. Vargas і C.R. Ronzio: «Оскільки РДК є значною мірою попереджуваним захворюванням, кожний випадок РДК має розцінюватись як помилка системи стоматологічного здоров’я» [13]. Щоб не помилятись, треба починати з профілактики.

ПРОФІЛАКТИКА

Варто взяти до уваги два аспекти профілактики РДК:
  • виконання заходів, спрямованих на певні ланки етіопатогенезу даного процесу;
  • організаційний аспект, дуже важливий саме для даного контингенту дітей.
Перший аспект є звичним і традиційним для стоматолога. Профілактика РДК має включати в себе:
  • якісну гігієну порожнини рота, починаючи від появи першого зуба;
  • призначення фториду всередину за показаннями;
  • місцеве застосування фторидів і мінералізуючих засобів;
  • герметизацію фісур молярів;
  • підтримання стоматологічного здоров’я батьків [35, 55, 56].
Українська та російська стоматологічні школи значну увагу приділяють також ендогенній профілактиці карієсу із застосуванням препаратів кальцію, проте досліджень ефективності такої профілактики в маленьких дітей надзвичайно мало [44, 59–61].

Дещо відрізняються підходи вітчизняної та зарубіжної шкіл до строків і матеріалів для герметизації фісур тимчасових молярів. Вітчизняні автори віддають перевагу профілактичному покриттю фісур склоіономерними цементами [32, 62], у той час як зарубіжні колеги практикують традиційне застосування композитних герметиків у більш пізні строки (після 3–5-ти років) [35, 63]. Ці питання також чекають більш докладного вивчення, так само як і питання застосування антибактеріальних препаратів при високому ризику розвитку РДК [5].

Що ж до другого аспекту – організаційного, то надзвичайно важливо усвідомити, що РДК – це той розділ практичної стоматології, який має об’єднати зусилля стоматолога, педіатра та батьків дитини для вирішення проблеми. На цьому сходяться всі дослідники РДК у різних країнах. «Оскільки більшість дітей уперше приводять до стоматолога не раніше дошкільного віку, сімейному лікарю відкривається широке поле діяльності у визначенні факторів ризику РДК та є можливість навчити осіб, які опікуються дитиною, того, як зменшити ризик цього захворювання» [15]. «Карієс – це попереджуване захворювання, його профілактика починається в педіатра» [10]. «Стоматолог повинен залучати педіатрів до профілактики РДК, закликати їх до уважності стосовно стану зубів під час перших візитів, щеплень тощо» [10]. У Радянському Союзі свого часу була розроблена ефективна система диспансеризації дітей у стоматолога [65]. В Україні були спроби обґрунтувати запровадження диспансеризації дітей віком до 3-х років [66], проте практичних результатів так і не було досягнуто.

Отже, проблема РДК може остаточно вирішитись тільки на рівні організації охорони здоров’я. Програми профілактики мають залучати фахівців педіатричного профілю, середній медичний персонал, забезпечувати можливість навчання та широкого інформування батьків. Такі програми існують у багатьох країнах.

В Україні програми профілактики РДК не існує, так само як не існує єдиного протоколу лікування та профілактики цього захворювання.

ВИСНОВКИ
  1. РДК – суттєва проблема дитячої стоматології як у нашій країні, так і у світі.
  2. Увага дослідників, що приділяється вивченню РДК в Україні, абсолютно не пропорційна важливості даної проблеми.
  3. Існує нагальна потреба розробки нових ефективних методів діагностики, оцінки, лікування, профілактики РДК.
  4. Ситуацію з РДК у масштабах країни може розв’язати лише комплексна програма профілактики даного захворювання на державному рівні за участю стоматологів, педіатрів, батьків і зацікавленої громадськості.

ЛІТЕРАТУРА

1. Коминек Я., Томан Я., Розковцова Е. Детская стоматология / Пер. с чешского. – Прага: Государственное издательство медицинской литературы, 1968. – 511 с.

2. Стоматология детского возраста: Учебник / А.А. Колесов, Н.Н. Каспарова, В.В. Жилина и др. – М.: Медицина, 1991. – 464 с.

3. Вrodeur J.-M., Galarneau C. The high incidence of early childhood caries in kindergarten-age children // J. De l’Ordre des dentistes du Quebec. – 2006. – April (Suрpl.). – P. 3–5.

4. Мorris R.E., Gilespie G., Dashti A., Gopalakrishnan N.S., Al-Za’abi F. Early childhood caries in Kuwait: review and policy recommendations // Eastern Mediterranean Health Journal. – 1999. – Vol. 5, № 5. – P. 1014–1022.

5. Berkowitz R.J. Cause, treatment and prevention of early childhood caries: a microbiologic perspective // J. Can. Dent. Assoc. – 2003. – Vol. 69. – P. 304–307.

6. Edelstein B.L. Pediatric caries worldwide: implications for oral hygiene products // An Ascend Media Publication: A Supplement to Compendium of Continuing Education in dentistry. – 2005. – P. 4–9.

7.  Сhu S. Early childhood caries: risk and prevention in underserved population // J. of Young Investigators. – 2005. – Vol. 14.

8. Стоматологические обследования: Основные методы. – ВОЗ, Женева, 1997. – 77 с.

9. Леус П.А. Коммунальная стоматология. – Брест: ОАО «Брестская типография», 2000. – 284 с.

10. Ribeiro N.M.E., Ribeiro M.A.S. Breastfeeding and early childhood caries: a critical review // J. Pediatr. (Rio de J.). – 2004. – Vol. 80, № 5 (Suppl.).

11. American Academy of Pediatrics. Oral health risk assessment timing and establishment of the dental home // Pediatrics. – 2003. – Vol. 111. – P. 1113–1116.

12. American Academy of Pediatric Dentistry. Reference manual 2003–2004 // Pediatr. Dent. – 2003. – Vol. 25. – P. 1–150.

13. Vargas C.M., Ronzio C.R. Disparities in early childhood caries // BMC Oral Health. – 2006. – Vol. 6 (Suppl. 1). – S. 3–12.

14.  Caufield P.W., Griffen A.L., Dental caries. An infectious and transmissible disease // Pediatr. Clin. North Am. – 2000. – Vol. 47. – P. 1001–1019.

15. Beaulieu E., Dufour L.A. Ранній дитячий карієс: що можна зробити, щоб зберегти зуби на довгий час? // Медицина світу. – 2001. – Т. Х, № 2. – С. 57–62.

16. Davies G.N. Early childhood caries – a synopsis // Community Dent. Oral. Epidemiol. – 1998. – Vol. 26 (Suppl.) – S. 106–116.

17. Ramos-Gomes F.J., Tоmar S.L., Ellison J., Artiga N., Sintes J., Vicuna G. Assessment of early childhood caries and dietary habit in a population of migrant Hispanic children in Stockton, California // ASDC J. Dent Child. – 1999. – Vol. 66. – P. 395–403.

18. Acs G., ShulmanR., Ngо M.N., Chussid S. The effect of dental rehabilitation on the body weight of children with early childhood caries // Pediatr. Dent. – 1999. – Vol. 21. – P. 109–113.

19. Смоляр Н.И., Мирчук Б.Н., Крыжик М.Г. Эффективность профилактики кариеса зубов у сельских детей // Новое в терапевтической, детской и хирургической стоматологии: Тез. докл. VIII Всесоюзного съезда стоматологов. – Москва, 1987. – С. 136–138.

20. Демочкин С.В. Эффективность профилактики кариеса зубов при диспансеризации дошкольников // Комплексное лечение и профилактика стоматологических заболеваний: Мат. VII съезда стоматологов УССР. – Киев, 1989. – С. 284.

21. Кошовская В.А., Юдина В.Г. Отдаленные результаты внедрения эндогенного метода профилактики кариеса зубов у дошкольников // Комплексное лечение и профилактика стоматологических заболеваний: Мат. VII съезда стоматологов УССР. – Киев, 1989. – С. 297–298.

22. Смоляр Н.И., Солонько Г.М. Влияние вскармливания на 1-м году жизни на поражаемость зубов кариесом у дошкольников // Стоматология. – 1989. – № 2. – С. 61–63.

23. Кошовская В.А. Динамика кариеса зубов у дошкольников // Стоматология: Респ. межвед. cб. – Киев: Здоров’я, 1990. – С. 10–13.

24. Смоляр Н.М., Кецман И.Н., Колесниченко А.В., Солонько Г.М. Кариес зубов у детей дошкольного возраста, проживающих в сельской местности // Стоматология – 1990. – № 2. – С. 58–59.

25. Удовицкая Е.В., Корчак Л.Ф., Лепорская Л.Б., Спиридонова Т.Н. Основные показатели стоматологического статуса у дошкольников Киева // Стоматология: Респ. межвед. сб. – Киев: Здоров’я, 1990. – С. 13–17.

26. Капранов С.В., Сиделкина Т.М., Бобырева С.Б., Кривуца Г.Г., Панькова Н.А., Коледова Н.Л. Распространенность кариеса у детей дошкольного возраста промышленных городов // Стоматология. – 1993. – № 3. – С. 56–59.

27. Левченко Н.В., Маковка И.Л., Журавлева Ю.И. Стоматологический статус у детей г. Полтавы // Современная стоматология. – 2000. – № 4. – С. 30–31.

28. Парпалей Е.А. Восстановительная терапия кариеса фронтальных зубов у детей раннего возраста // Дентальные технологии. – 2001. – № 5. – С. 46–49.

29. Колесніченко О.В. Карієс молочних зубів у дітей, народжених матерями, хворими на цукровий діабет // Український стоматологічний альманах. – 2002. – № 2. – С. 41–43.

30. Левченко Н.В. Клініко-лабораторне обґрунтування застосування сорбенту «Ентеросгель» для екзогенної профілактики карієсу тимчасових зубів: Автореф. ... канд. мед. наук. – Полтава, 2003. – 17 с.

31. Добровольська М.К., Левицька В.І., Чепель Л.І., Зайонц С.І., Заяц С.М. Порівняльний аналіз впливу чинників ризику виникнення карієсу зубів у переддошкільників Хмельницької області // Cучасні технології профілактики та лікування в стоматології: Матеріали ІІ (ІХ) з’їзду Асоціації стоматологів України. – Київ: Книга плюс, 2004. – С. 95–96.

32. Парпалей Е.А. Профилактическая и минимально инвазивная терапия окклюзионного кариеса временных зубов у детей // Дентальные технологии. – 2004. – № 6. – С. 36–40.

33. Фліс П.С., Вознюк В.П. Ортопедичне лікування тимчасових зубів при повному руйнуванні їх коронкової частини // Новини стоматології. – 2005. – № 3. – С. 7–10.

34. Вознюк В.П. Діагностика та ортопедичні методи лікування дефектів коронкової частини зубів у дітей: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.22 / Нац. мед. ун-т ім. О.О. Богомольця. – Київ, 2006. – 17 с.

35. Стоматология детей и подростков / Под ред. Р.Е. МакДональда, Д.Р. Эйвери / Пер. с англ. под ред. Т.Ф. Виноградовой. – М.: Медицинское информационное агентство, 2003. – 766 с.

36. Seow K.W. Biological mechanisms of early childhood caries // Community Dent. Oral Epidemiol. – 1998. – Vol. 26 (1 Suppl.). – P. 8–27.

37. Водолацкая А.М. Ацидофильный тест при кариесе // Актуальные вопросы практического здравоохранения: Краткие доклады итоговой научно-практической конференции. – Ставрополь, 1984. – С. 224.

38. Schafer T.E., Adair S.M. Prevention of dental disease // Pediatr. Clin. North Am. – 2000. – Vol. 47. – P. 1021–1042.

39. Harris R., Nicoll A.D., Adair P.M., Pine C.M. Risk factors for dental caries in young children: a systematic review of the literature // Community Dent. Health. – 2004. – Vol. 21 (Suppl.). – S. 71–85.

40. Slavkin H.C. Streptococcus mutans, early childhood caries and new opportunities // J. Am. Dent. Assoc. – 1999. – Vol. 130. – P. 1787–1792.

41. DenBesen P., Berkowitz R. Early childhood caries: an overview with reference to our experience in California // J. of the California Dent. Assoc. – 2003. – Vol. 2.

42. Оценка состояния зубочелюстной системы у детей преддошкольного возраста: Метод. рек. / Е.В. Удовицкая и соавт. – Киев, 1992. – 24 с.

43. Гунчев В.В. Состояние неспецифического иммунитета при различной активности течения кариеса зубов // Тез. конф. врачей-стоматологов Татарской АССР. – Казань, 1990. – С. 41–42.

44. Елизарова В.М., Петрович Ю.А. Нарушение гомеостаза кальция при множественном кариесе зубов у детей // Стоматология. – 2002. – № 1. – С. 67–71.

45. Латышев О.Ю. Представление о дисплазии соединительной ткани. Стоматологические заболевания и изменения в челюстно-лицевой области при дисплазии соединительной ткани // Стоматология детского возраста и профилактика. – 2006. – № 1–2. – С. 25–27.

46. Drury T.F., Horowitz A.M., Ismail A.I., Maertens M.P., Rosier R.G., Selwitz R.H. Diagnosing and reporting early childhood caries for research purposes. A report of a workshop sponsored by the National Institute of Dental and Craniofacial Research, the Health recourses and services Administration, and the Health Care Financing Administration // J. Public Health Dent. – 1999. – Vol. 59, № 3. – Р. 192–197.

47. Veercamp J.S., Weerheim K.L. Nursing caries bottle: the importance of a developmental perspective // J. Dent. Child. – 1995. – Vol. 22, № 6. – P. 381–386.

48. Msefer S. Importance of early diagnosis of early childhood caries // J. De l’Ordre des dentistes du Quebec. – 2006. – April (Suрpl.). – P. 6–8.

49. Леус П.А. Новые методы мониторинга первичной профилактики кариеса зубов: Сотрудничающий с ВОЗ центр. – Ереван, 1990. – 22 с.

50. Кисельникова Л.П., Кротова Н.В., Хощевская И.А. Кариес временных зубов у детей // Институт стоматологии. – 2000. – № 3. – С. 43–44.

51. Аmerican Dental Association Council on Scientific Affairs. Professionally applied topical fluoride: Evidence-based clinical recommendations // J. Am. Dent. Assoc. – 2006. – Vol. 137. – P. 1151–1159.

52. Марченко А.И., Кононович Е.Ф., Солнцева Т.А. Лечение заболеваний в детской терапевтической стоматологии. – К.: Здоров’я, 1988. – 160 с.

53. Маслак Е.Е., Подвальникова А.С., Бельцова Т.В., Рождественская Н.В., Пономарева И.В., Куюмджиди Н.В. Выбор метода лечения кариеса молочных резцов у детей // Стоматология детского возраста и профилактика. – 2001. – № 3. – С. 33–36.

54. Парпалей Е.А. Восстановительная терапия кариеса фронтальных зубов у детей раннего возраста // Дентальные технологии. – 2001. – № 5. – С. 46–49.

55. Даггал М.С., Керзон М.Е.Дж., Фэйл С.А., Тоумба К.Дж., Робертсон А.Дж. Лечение и реставрация молочных зубов: Иллюстрированное руководство по лечению и реставрации кариозных молочных зубов / Пер. с англ. под ред. проф. Т.Ф. Виноградовой. – М.: МЕДпресс-информ, 2006. – 160 с.

56. Справочник по детской стоматологии / Под ред. A.C. Cameron, R.P. Widmer / Пер. с англ. под ред. Т.Ф. Виноградовой, Н.В. Гинали, О.З. Топольницкого. – М.: МЕДпресс-информ, 2003. – 288 с.

57. Cho S., Cheng A.C. A review of glass ionomer restorations in the primary dentition // J. of the Canadian Dental Association. – 1999. – Vol. 65. – № 9. – Р. 491–495.

58. Парпалей Е.А. Профилактическая и минимально инвазивная терапия окклюзионного кариеса временных зубов у детей // Дентальные технологии. – 2004. – № 6. – С. 36–40.

59. Парпалей К.А. Методика поєднаної профілактики карієсу вітамінними та кальційвмісними препаратами // Вісник стоматології. – 1997. – № 4. – С. 644–645.

60. Елизарова В.М., Юрьева Э.А., Яцкевич Е.Е. Эффективность витаминно-минеральных комплексов в профилактике и лечении кариеса зубов у детей дошкольного возраста // Институт стоматологии. – 2001. – № 4. – С. 14–16.

61. Кобиясова И.В., Михирев В.В. Роль препаратов кальция в профилактике кариеса у детей // Труды IV Всероссийской конф. детских стоматологов «Стоматологическое здоровье ребенка». – С.-Пб., 2001. – С. 54–55.

62. Парпалей Е.А., Пешко А.А. Преимущества и технология использования стеклоиономерных цементов для герметизации фиссур зубов // Дентальные технологии. – 2002. – № 1. – С. 21–24.

63. Ramos-Gomes F.J. Clinical considerations for an infant oral health care program // Continuing education in dentistry. – 2005. – Vol. 26, № 5 (Suppl. 1). – P. 17–23

64. Kandelman D., Ouatik N. Prevention of early childhood caries (ECC) // J. De l’Ordre des dentistes du Quebec. – 2006. – April (Suрpl.). – P. 9–13.

65. Виноградова Т.Ф. Диспансеризация детей у стоматолога. – М.: Медицина, 1988. – 256 с.

66. Удовицкая Е.В., Парпалей Е.А., Сирук Н.А. Целесообразность стоматологической диспансеризации детей преддошкольного возраста // Современная стоматология. – 1999. – № 3. – С. 27–29.


Резюме. В статье проанализировано состояние изучения проблемы раннего кариеса зубов у детей в Украине и в мире. Распространенность раннего детского кариеса в мире колеблется в пределах от нескольких процентов до 70 %, в Украине в различных регионах она достигает 95 %. В доступной нам литературе были обнаружены результаты не более 20-ти исследований, посвященных кариесу зубов у детей, не достигших 6-летнего возраста, опубликованных в нашей стране в течение последних 20-ти лет. Объем проведенных исследований и спектр вопросов, затронутых в них, совершенно не соответствуют степени серьезности проблемы раннего кариеса в Украине. В статье представлены современные взгляды на этиологию, патогенез, клиническое течение, лечение и профилактику раннего детского кариеса, принятые в мировой науке, и освещено состояние этого вопроса в отечественной стоматологии. Проблема раннего детского кариеса в Украине требует внимания и изучения, что не только даст возможность уменьшить заболеваемость детей, но и облегчит интеграцию нашей стоматологической школы в мировое стоматологическое сообщество.
Ключевые слова: дети, ранний кариес, временные зубы, этиология кариеса, патогенез кариеса, лечение кариеса, профилактика кариеса.

Summary. Status of the problem of early childhood caries in Ukraine and in the world is analysed. The prevalence of early childhood caries in different countries and in different levels of the population varies from a few percentages to 70 %. The prevalence of this disease in different regions of Ukraine arrives 95 %. We discovered only close 20 articles devoted dental caries in children under 6 years which where publicized by Ukrainian investigators during 20 years. It is not enough for solution of this problem in Ukraine. The modern view on etiology, pathogenesis, clinical manifestations, treatment and prophylaxis of early childhood caries in the world and concerning Ukrainian dental school is presented in this article. The differences between the methods of solution of this problem in our country and in other countries are considered. The conclusion is: the problem of early childhood caries in Ukraine demands attention and study for decreasing of caries level and for inclusion of our researchers to world-wide dental science and practice.
Key words: children, early childhood caries, temporary teeth, caries etiology, caries pathogenesis, caries treatment, caries prophylaxis.







Реклама:
главные новости
медицина, английский книги купить
Мебель для дома и офиса - лабораторная мебель москва .;Интернет курсы по ландшафтному дизайну. Программа элективных курсов по ландшафтному дизайну .
Портал тендеров тендеры на строительство.

. . , ,
    
: 2009/5/18 12:14:02 6630

:
»  Современная стоматология

Современная стоматология:
» Оценка состояния языка
» Вектор-терапия
» Современная технология местного обезболивания в стоматологии
» Рубцы: особенности клинического течения и лечения
» Использование препарата «Гивалекс» в профилактике и лечении послеоперационных осложнений у больных с опухолями и опухолеподобными образованиями челюстей
» Применение адгезивных стоматологических пленок «Диплен-Дента» в комплексном лечении больных генерализованным пародонтитом
» Особенности фиксации ортопедических конструкций. Современные аспекты. Обзор литературы
» Отечественный стекловолоконный материал «Полиглас». Руководство к применению
» Сиалографическая диагностика заболеваний слюнных желез
» Лечение дистального прикуса с применением миофункциональных аппаратов индивидуального изготовления

Современная стоматология:
» Причины деформации зубных рядов у детей и подростков и их последствия. Обзор литературы
» Особенности фиксации ортопедических конструкций. Современные аспекты. Обзор литературы
» Підвищення ефективності ортопедичного лікування хворих з дефектами коронок зубів і зубних рядів незнімними конструкціями зубних протезів шляхом профілактики рецесії ясенного краю
» Фактори, що впливають на стабільність параметрів імпластрукції, яка базується на субперіостальному імплантаті
» Способ вестибулопластики
» Применение препарата «Гивалекс» в комплексном лечении одонтогенных воспалительных заболеваний мягких тканей и челюстей у больных, отягощенных наркоманией
» Фуркаційні дефекти, їх ліквідація з використанням кістково-пластичного матеріалу «Остеопласт»
» Возможности использования лазерных технологий с целью лечения и профилактики на пародонтологическом и хирургическом приеме
» Использование препарата «Холисал» при лечении гингивитов
» Актуальность этиологии и патогенеза хронического рецидивирующего афтозного стоматита. Обзор литературы

 
 
  



      






:


Новости | Статьи | Объявления | Каталог | Форум | Контакты | Реклама | Поиск
RSS статьи | RSS новости | Товары и цены | Наши баннеры
МедЭксперт. Медицинское интернет-сообщество
Медицина, центр медицины, клиника медицина, семейная медицина, современная медицина,
новости медицины, здоровье, аптека, женское здоровье, лекарства, гинекология, болезни, заболевания, рак, беременность, календарь беременности, кровь, врач, здравоохранение, хирургия, гормоны, группа крови, анатомия, педиатрия, стоматология, зубное протезирование, перинатология.

Новости Украины. Украина сегодня Автобусная справочная служба AdverMAN network Медицина Москвы - медицинский каталог ссылок Издательство AdverMAN
Яндекс цитирования Украинские автобусные маршруты Интернет реклама AdverMAN  Дурилка, а не каталог META - Украина. Украинская поисковая система Администрирование и продвижение сайтов



PDA: :: :: :: ::

: . . . . . . . - -. , . . . . . . , . , , . . .

AdverMAN