|
Фуркаційні дефекти, їх ліквідація з використанням кістково-пластичного матеріалу «Остеопласт»
|
|
О.І. Годована Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Резюме. Стаття присвячена висвітленню актуальної проблеми фуркаційних дефектів, причин їх виникнення, класифікації та діагностики. Дана робота базується на спостереженнях фуркаційних дефектів у пацієнтів з важким перебігом пародонтиту, при самостійних ендо-ураженнях і комбінованих ендоперіовогнищах. Описано хірургічні методи лікування фуркаційних дефектів з використанням кістково-пластичного матеріалу «Остеопласт» (крихти та м'яких блоків) на прикладі трьох окремих клінічних ситуацій. Ключові слова: фуркаційні дефекти, генералізований пародонтит, хірургічні методи лікування, кістково-пластичний матеріал «Остеопласт».
ВСТУП
Проблема дефектів кісткової тканини в ділянці фуркацій, їх діагностики та лікування залишається актуальною для кожного стоматолога. Терапевт висловлює сумніви в доцільності лікування такого зуба (видалення чи збереження). Перед хірургом постає питання вибору оперативного втручання. Ортопед розцінює такий зуб як неперспективний, що унеможливлює його включення в ортопедичну конструкцію. Правильна діагностика фуркаційних дефектів залежить від низки факторів, а методи їх лікування постають як завдання виключно індивідуальне, яке стосується кожного конкретного клінічного випадку.
Відомо, що крім бактерійних чинників, які сприяють розвитку специфічних мікроекологічних умов у порожнині рота та зумовлюють прогресування маргінального пародонтиту, у формуванні фуркаційних дефектів беруть участь анатомічні особливості зубів – емалеві виступи, гребені цементу кореня, сліпі входи в ділянках розгалуження коренів молярів. Очевидну роль відіграють також ендо- та періоушкодження (самостійні чи комбіновані). Серед ятрогенних чинників загрозливими є підясенне розташування країв коронки, навислі краї, неякісне пломбування, перфорації дна коронкової порожнини та ін. [1, 3, 4, 5, 6, 7]. Низка таких факторів спричиняє втрату прикріплення й деструкцію кісткової тканини у фуркаційній зоні. Окрім цього, зазначені ділянки можуть виявитись недоступними для індивідуальної гігієни та створюють труднощі під час професійної обробки.
За даними літературних джерел, фуркації систематизовано залежно від ступеня деструкції кістки в горизонтальній площині (діагностика фуркацій за H.-P. Muller) [2, 6]. Зондування проводиться зігнутим зондом (Nabers), пронумерованим по 3 мм:
- I ступінь – горизонтальна втрата прикріплення до 3 мм;
- II ступінь – горизонтальна втрата прикріплення більш ніж 3 мм, не наскрізна;
- III ступінь – наскрізна прохідна фуркація.
Об'єктивно зміни в ділянці фуркацій багатокореневих зубів оцінюються візуально-інструментальним способом. Однак у багатьох випадках уточнити діагноз можна тільки після відшарування слизово-окісних клаптів, оскільки при рентгенологічному обстеженні знімок, зроблений у кількох проекціях, не завжди вкаже реальну важкість перебігу патологічного процесу.
Залежно від типу зуба, розміру та форми дефекту кістки в ділянці фуркації, а також від віку, стану здоров'я, готовності пацієнта до співпраці та ін. розрізняють такі резекційні методи:
- ампутація кореня – видалення кореня при значному збереженні тканин коронки зуба. Показання: найчастіше моляри верхньої щелепи після ендодонтичного лікування;
- гемісекція – видалення кореня зуба разом з його коронковою частиною (після ендодонтичного лікування);
- короно-радикулярна сепарація (техніка премоляризації). Показання: виключно на перших, рідше на других молярах нижньої щелепи після ендодонтичного лікування та за умови, що кут дивергенції між коренями більше 30° (ушкодження фуркацій II чи III ступеня);
- методика тунелювання при повних наскрізних дефектах. Показання: ті, що і при техніці премоляризації.
Метою дослідження стали узагальнення фахової літературної інформації про методи ліквідації фуркаційних дефектів, а також демонстрація власного клінічного досвіду виконання таких втручань з використанням кістково-пластичного матеріалу «Остеопласт».
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У роботі проведено діагностику та лікування фуркаційних дефектів III ступеня в 11-ти пацієнтів з генералізованим пародонтитом II–III ступеня важкості та 8-и пацієнтів, не обтяжених патологією пародонту, з ендовогнищами та фуркаційними дефектами II ступеня. Для остеопластики дефектів вибрано кістковий матеріал «Остеопласт К» (крихта) й «Остеопласт М» (м'який блок) (Вітаформ). Створений на основі кісткового демінералізованого та недемінералізованого кісткового колагену, насичений глікозаміногліканами (з ГАГ) «Остеопласт», згідно з інструкцією, має здатність заповнювати та підтримувати об'єм дефекту за рахунок своєї структури та архітектоніки. Виконує опорну (остеокондуктивну) та остеоіндуктивну функцію.
Усім пацієнтам проводили санацію порожнини рота (лікування карієсу та його ускладнень) на підставі діагнозу та за показаннями – клаптеві операції, під час яких здійснювали ультразвукову обробку поверхонь коренів. Обов'язковими також були призначення антибіотикотерапії, загальнозміцнюючих та остеотропних препаратів, навчання та контроль індивідуальної гігієни порожнини рота.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
У процесі роботи в шести пацієнтів з пародонтитом II–Ш ступеня важкості здійснено метод пластики фуркаційного дефекту III ступеня 16 та 26-го зубів.
Клінічне спостереження 1
Хворий Г., 1981 р. н., іст. хв. № 937, діагноз: генералізований пародонтит II–III ступеня важкості, загострений перебіг (період спостереження 2006–2008 рр.). На Rtg-грамі (рис. 1) у 16 та 26-у зубах наявність фуркаційного дефекту III ступеня. Передопераційна підготовка полягала у знятті назубних відкладень і запальних явищ (рис. 2, 3). Проведено клаптеву операцію з відшаруванням слизово-окісних клаптів до повного оголення дефекту. Видалено мінералізовані відкладення з поверхні коренів і грануляційної тканини (рис. 4). На цьому клінічному прикладі продемонстровано, наскільки непередбачуваними можуть бути фуркаційні дефекти, зокрема на верхній щелепі. З огляду на молодий вік пацієнта, даний дефект потребує повного закриття.
На рис. 5 у цього ж пацієнта виявлено глибоке циркулярне розташування зубного каменю на поверхні цементу кореня 16-го зуба, який без візуального контролю, тобто в рамках звичайного кюретажу, не може бути ліквідований. Після очищення та скейлингу поверхні коренів (рис. 6) проведено остеопластику трифуркаційних дефектів 16 та 26-го зубів для підвищення контуру кісткової тканини з використанням крихти та м'якого блоку «Остеопласт» (рис. 7, 8). Клапті фіксували швами із синтетичного розсмоктуючого матеріалу (Vicryl) (рис. 9). Через два роки простежувались позитивні результати у вигляді закритої фуркаційної зони 16-го зуба, відсутності рухомості та незначної ретракції ясенного краю (рис. 10).
У п'яти пацієнтів з пародонтитом III ступеня важкості та фуркаційними дефектами III ступеня проводили формування «тунелю» у 36 та 46-му зубах.
Клінічне спостереження 2
Хворий К. 1957 р. н., іст. хв. № 742, діагноз: генералізований пародонтит III ступеня важкості, хронічний перебіг (період спостереження 2006–2008 рр.). З анамнезу та Rtg-грами 46-го зуба встановлено, що в минулому проводилось ендодонтичне лікування, імовірно з використанням резорцин-формалінової суміші (рис. 11). Незважаючи на деструкцію кісткової тканини, що сягає 2/3 довжини кореня та займає значну частину біфуркації, будь-яка рухомість 46-го зуба відсутня. Це зумовило під час клаптевої операції здійснення методу тунелювання даного дефекту. Після відкидання мукоперіостальних клаптів, зокрема у 36 та 46-у зубах (рис. 12), видалено грануляційну тканину. У зоні біфуркації кістковими файлами проведено остеоектомію, а також скейлінг і згладжування поверхні коренів. Повне видалення цементу й періодонту, розташованих вище рівня альвеолярного відростка, здійснено з метою запобігання повторному вростанню сполучної тканини («re-attachment»). Після кісткової пластики дефекту матеріалом «Остеопласт К» шви нижче коронкової частини під біфуркацією накладено для остаточного формування тунелю (рис. 13). У післяопераційному періоді значний акцент зроблено на використанні пацієнтами інтердентальних засобів гігієни. Через два роки 36 та 46-й зуби за відсутності рухомості продовжують виконувати свою функцію, простежується стабілізація процесу (рис. 14, 15).
У восьми пацієнтів з неушкодженим пародонтом, які мали фуркаційні дефекти I та II ступеня, спровоковані загостренням внутрішньоканальної інфекції, проведено премоляризацію 36 та 46-го зубів з відновленням цілісності фрагментів фотополімерним композитним матеріалом.
Клінічне спостереження 3
Хворий Г. 1987 р. н., іст. хв. № 3842, діагноз: загострення хронічного гранулематозного періодонтиту 46-го зуба (період спостереження 2003–2008 рр.). На рентгенограмі (2003 рік) до лікування наявне вогнище деструкції кісткової тканини з чітко обмеженими контурами в ділянці дистального й медіального коренів (рис. 16). У 2003 році проводилось ендодонтичне лікування з пломбуванням каналів цинк-евгенольним силером і виведенням його в ділянку гранульоми. Коронкова частина зуба реставрована фотополімерним композитом.
Через шість років пацієнт був оглянутий із приводу відкриття нориці зі щічного боку на рівні біфуркації 46-го зуба (рис. 17). Больова реакція відсутня, пальпація ясен дещо позитивна, перкусія відсутня. На рентгенограмі (2008 рік) простежується вогнище деструкції кісткової тканини, сфокусоване в ділянці біфуркації, ознаки гранульоми на коренях відсутні (рис. 18). Протягом шести років пацієнт не відчував дискомфорту в 46-у зубі. Отже, керуючись даними рентгендіагностики утвореної нориці, зроблено припущення, що хронічний інфекційний процес утримувався в розширених дентинних трубочках, глибоких біфуркаційних додаткових каналах та ініціював у фуркаційній зоні деструктивні зміни II ступеня.
Прийнято рішення провести короно-радикулярну сепарацію («премоляризацію») 46-го зуба. Операція полягала в розпилюванні моляра диском у вестибуло-лінгвальному напрямку (рис. 17), відкиданні слизово-окісного клаптя трикутної форми. Проведено кюретаж фуркаційного дефекту (рис. 19), заповнення його крихтою «Остеопласт К» (рис. 20) і накладено шви. Через чотири місяці утворені фрагменти (рис. 21) з'єднано композитним фотополімерним матеріалом із застосуванням скловолоконної балки (рис. 22). Рекомендовано використання міжзубних йоршиків під час проведення індивідуальної гігієни порожнини рота (рис. 23).
ВИСНОВКИ
- Вибір методу лікування та прогноз фуркаційних дефектів залежать від ступеня ушкодження та їх правильної діагностики. Слід ураховувати той факт, що під час оперативного втручання клінічний діагноз можна уточнити.
- Продемонстровані методи хірургічного втручання в більшості випадків дозволяють уникнути видалення «неперспективних» зубів, а відтак відкласти імплантацію та ортопедичне лікування, що дозволяє максимально використати потенціал власних зубів пацієнта.
- Методика премоляризації при фуркаційних дефектах II ступеня дозволяє уникнути видалення зуба, а відтак – зберегти цілісність зубних рядів, особливо в осіб молодого віку.
- Використаний у 19-ти пацієнтів біоматеріал «Остеопласт» достатньою мірою структурує кров'яний згусток, біодеградує, демонструє високі показники біосумісності й не викликає в реципієнта запальних реакцій. Зокрема, використання м'яких блоків при фуркаційних дефектах III ступеня дозволяє досягти їх закриття та регенерації кісткової тканини.
- Лікування зазначених дефектів спонукає додатково популяризувати серед пацієнтів використання інтердентальних засобів у якості щоденної гігієни порожнини рота.
ЛІТЕРАТУРА
- Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В. Заболевания пародонта. – К.: Здоров'я, 2000. – 464 с.
- Мюллер Х.-П. Пародонтология. Науч. ред. изд. на рус. яз. проф. А.М. Политун. Пер. с нем. – Львов: ГалДент, 2004. – 256 с.
- Орехова Л.Ю., Кудрявцева Т.В., Осипова В.А., Бармашева А.А. Влияние сочетанных поражений осложненного кариеса и воспалительных заболеваний пародонта на состояние зубочелюстной системы // Пародонтология. – 2004. – № 2. – С. 8–14.
- Jansson L., Ehnevid H., Lindskog S. & Blomlof L. The influence of endodontic infection on progression of marginal bone loss in periodontitis // J. Clin. Periodontol. – Vol. 22. – 1995. – P. 729–734.
- Ломницький І.Я. Основи хірургічної стоматології. – Львів: ГалДент, 2008. – 152 с.
- Артюшкевич А.С. Заболевания периодонта / А.С. Артюшкевич, С.В. Латышева, С.А. Наумович, Е.К. Трохимова. – М.: Мед. лит., 2006. – 328 с.
- Грудянов А.И., Москалев К.Е. Инструментальная обработка поверхностей корней зубов. – М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2005. – 72 с.
ФУРКАЦИОННЫЕ ДЕФЕКТЫ, ИХ ЛИКВИДАЦИЯ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ КОСТНО-ПЛАСТИЧЕСКОГО МАТЕРИАЛА «ОСТЕОПЛАСТ»
О.И. Годована
Резюме. В статье освещается актуальный вопрос фуркационных дефектов, в том числе причины их образования, классификация и диагностика. Прослеживается путь возникновения фуркационных дефектов у пациентов с тяжелым течением пародонтита, при самостоятельных эндодонтических поражениях и комбинированных эндо-периоочагах. Описаны хирургические методы с использованием костно-пластического материала «Остеопласт» (крошка и мягкие блоки) в лечении фуркационных дефектов на примере трех клинических ситуаций. Ключевые слова: фуркационные дефекты, генерализованный пародонтит, хирургические методы лечения, костно-пластический материал «Остеопласт».
FURCATION DEFECTS AND THEIR ELIMINATION WITH THE USE OF OSTEOPLASTIC MATERIAL «OSTEOPLAST»
O. Hodovana
Summary. The article is dedicated to elucidation of the urgent problem of dentristry, namely, the problem of furcation defects, causes of their appearance, classification, and diagnostics. The work reported on is based on surveillance of the furcation defects in patients with a severe course of periodontitis in both solitary endopathology and combined endo-periofoci. There have been described surgical methods of treatment for the furcation defects with the use of osteoplastic material «Osteoplast» (crumbs and soft blocks) presented on the three patterns of clinical cases. Key words: furcation defects, generalized periodontitis, surgical methods of treatment, osteoplastic material «Osteoplast». |
|
:
2011/12/9 13:52:00
7856 |
|
|