Современная стоматология Зубное протезирование Здоровье женщины Перинатология и педиатрия Современная педиатрия МедЭксперт
Перейти на новый сайт МедЭксперт
МастерДент: апекс-локаторы Bingo-1020 и NovApex – точность и удобство в работе  ::  Публикуйте у нас пресс-релизы и рекламные статьи, прайсы, персональные страницы :: Медицина. МедЭксперт
НОВОСТИ
  » Читать
»
Добавить
СТАТЬИ
  » Читать
»
Добавить
КАТАЛОГ
  » Смотреть
»
Добавить
ОБЪЯВЛЕНИЯ  
  » Смотреть
(+ добавить)
ФОРУМ
  » Смотреть
(+ участвовать)
Авторам | О нас | Вход | Регистрация | Контакты | Реклама | Каталог товаров (+прайсы) | Поиск
      

      

      

      
-:
.

      
..
..
..
..

      
.
-

      

      

      
Быстрый и удобный поиск нужного врача
Кинезио тейп это...
Современное протезирование зубов
Что такое пульпит и как его вылечить
Тугоухость: как определить недуг
Виды подтяжек женской груди: что нужно знать в первую очередь
Клиники мануальной терапии в Киеве
Препараты для здоровья и спорта NOW Foods
Компьютерная томография: принципы, возможности, где пройти?
Одноразовые пеленки. Реальная помощь для молодой мамы
Японские тонометры анд
Клинико-диагностический центр «Медпомощь 24»: здоровье пациента в надежных руках
Подмышечные и подлокотные костыли: особенности применения
Покупка справок обеспечит свободу действий при любых обстоятельствах
Выбираем матрас: советы врача-ортопеда

      
AdverMAN

      

 
.

. . . . .

Гігієнічний стан та якість реставрацій фронтальних зубів

О.А. Удод

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького


Резюме. У статті наведені результати клінічного дослідження якості реставрацій фронтальних зубів з використанням візуально-інструментального методу оцінки та комп'ютерного аналізу цифрового зображення залежно від гігієнічного статусу порожнини рота пацієнтів. Багаторазова професійна гігієна та контрольоване чищення зубів сприяють збереженню високих якісних характеристик реставрацій.
Ключові слова: якість реставрацій, комп'ютерний аналіз цифрового зображення, гігієнічний статус порожнини рота.


У сучасній стоматології для реставрації зубів досить часто використовують композиційні матеріали світлового твердіння. Ці матеріали мають ряд незаперечних переваг у порівнянні з іншими: можливість пошарового нанесення, контрольоване твердіння; швидку, досить повну полімеризацію матеріалу; широку колірну гаму, можливість підбору кольору; його стабільність протягом тривалого часу; високу зносостійкість, добре крайове прилягання та ін. [1, 2, 3].

Надійність і довговічність реставрацій значною мірою залежать не тільки від якості застосованих матеріалів та адгезивних систем, а й від стану твердих тканин, інтенсивності карієсу зубів, стану пародонту, гігієни порожнини рота тощо [3, 4, 5, 6]. Незадовільна гігієна порожнини рота є одним із факторів, що впливають на стабільність кольору фотокомпозиційних матеріалів і крайове забарвлення. М'який наліт і харчові барвники особливо затримуються на вестибулярних поверхнях, унаслідок чого реставрації стають тьмяними й матовими. Саме тому незадовільний гігієнічний стан уважають відносним протипоказанням до проведення реставрацій зубів [7].

Метою роботи була порівняльна клінічна оцінка реставраційних робіт у фронтальній ділянці, виконаних із матеріалу «Brilliant», Coltene, у пацієнтів з різним рівнем гігієни порожнини рота.


МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Об'єктом клінічних досліджень були пацієнти стоматологічної поліклініки ЦМКЛ № 1 м. Донецька. Усього було обстежено 75 осіб віком від 20 до 45-ти років, яким було відновлено 93 порожнини III та IV класів за Блеком із приводу середнього та глибокого карієсу.

Усіх обстежених розділили на три групи. До І групи увійшли пацієнти, в яких гігієнічний індекс за OHI-S дорівнював від 0 до 1; до ІІ групи – пацієнти, в яких гігієнічний стан був незадовільним (OHI-S був більший за 1), але яким попередньо була проведена професійна гігієна порожнини рота з наступним навчанням раціональному догляду та періодичним повторенням професійної гігієни й контролем гігієнічного стану; до ІІІ групи – пацієнти з незадовільною гігієною порожнини рота та одноразовою професійною гігієною.
Реставрацію зубів проводили за загальноприйнятими правилами. Препарування каріозних порожнин здійснювали за допомогою турбінних алмазних борів з використанням водяного охолодження. При лікуванні гострого глибокого карієсу найглибші ділянки дна порожнини закривали матеріалом на основі гідроокису кальцію Dycal, Dentsply, або Life, Kerr. Препарування порожнин здійснювали з видаленням нависаючих країв емалі, усіх демінералізованих тканин і закругленням внутрішніх кутів. Відповідну адгезивну систему наносили на підготовлені емаль і дентин. Фотокомпозиційний матеріал вносили порціями та полімеризували за методом «м'якого старту».

Контрольні дослідження проводили відразу після відновлення, через 6 і 36 місяців. Оцінку реставрацій здійснювали візуально-інструментальним методом у відповідності до шкали Ryge [8] за такими критеріями: крайове прилягання (КрПр), крайове забарвлення (КрЗ), анатомічна форма (АФ), колірна відповідність (КВ), шорсткість поверхні (ШП), вторинний карієс (ВК). За кожним критерієм виставляли оцінки від А до С або D залежно від стану реставрації.

Крайове прилягання та крайове забарвлення додатково оцінювали методом комп'ютерного аналізу цифрового зображення реставрацій за допомогою запропонованого нами пристрою в такий спосіб [9]. Після очищення поверхні реставрації від зубного нальоту виконували цифровий знімок зони прилягання фотокомпозиційного матеріалу до твердих тканин зуба в режимі макрозйомки з розміщеним у плані кадру еталоном за допомогою цифрової інтраоральної відеокамери, з'єднаної з комп'ютером. Аналіз зображення проводили в розробленому нами програмному продукті «Dental Quality» [10]. За кожним критерієм виставляли оцінки від А до D або Е у відповідності до розробленої шкали [11].


РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ, ЇХ ОБГОВОРЕННЯ ТА ВИСНОВКИ

Відразу після відновлення всі реставрації в пацієнтів за критеріями АФ, КрПр, КрЗ, КВ, ШП одержали вищу оцінку «A». Це означає, що анатомічну форму було збережено, відколи були відсутні, між матеріалом і твердими тканинами зуба існував плавний перехід без крайового забарвлення. Відновлення відповідали за прозорістю та кольором твердим тканинам зубів, поверхня їх була гладенькою, оточуючі тканини пародонту не мали ознак подразнення.

Через 6 місяців оцінка відновлень за критерієм «крайове прилягання» (табл. 1) показала, що в пацієнтів І групи плавний перехід від реставраційного матеріалу до твердих тканин зуба за візуально-інструментальним методом було зарєєстровано у 93,33±4,55 % реставрацій, а за методом комп'ютерного аналізу цифрового зображення – у 86,67±6,21 %. Різниця є невірогідною (р > 0,05). Дещо інші результати були отримані під час контрольного огляду через 36 місяців. Так, за візуально-інструментальним методом вищу оцінку отримали 78,95±9,35 % реставрацій, а за комп'ютерним – 52,63±11,45 %, тобто лише трохи більше половини. Але різниця між показниками знову виявилась невірогідною (р > 0,05). Порівняння показників, що отримані відповідними методами дослідження, за термінами показало, що вірогідною (р < 0,05) різниця є лише у випадку застосування комп'ютерного методу.



Аналогічний результат був отриманий при дослідженні реставраційних робіт у ІІ групі: через 6 місяців 90,91±5,00 % реставрацій за візуально-інструментальним методом і 87,88±5,68 % робіт за методом комп'ютерного аналізу цифрового зображення мали добре крайове прилягання. У термін 36 місяців кількість реставрацій, які отримали за візуально-інструментальним методом вищу оцінку «А» (76,00±8,54 %), відрізнялась від попереднього за терміном показника, але невірогідно (р > 0,05). У той же час метод комп'ютерного аналізу цифрового зображення дав можливість досягти вірогідної (p < 0,05) різниці, тому що плавний перехід від реставраційного матеріалу до емалі за цим методом був виявлений через 36 місяців лише у 56,00±9,93 % реставрацій.

При дослідженні відновлень у пацієнтів ІІІ групи через 6 місяців були отримані такі результати: добре крайове прилягання було наявним за візуально-інструментальним методом у 91,30±5,88 % випадків, за методом комп'ютерного аналізу цифрового зображення був отриманий дещо гірший результат, але близький за значенням, – 82,61±7,90 % випадків (р > 0,05). Ці показники практично не відрізнялись від результатів у двох попередніх групах. А ось крайове прилягання через 36 місяців було добрим за візуально-інструментальним методом у 60,00±12,65 % реставрацій, за комп'ютерним методом – лише у 33,33±12,17 % реставрацій. Обидва показники невірогідно (р > 0,05) відрізняються один від одного, але є вірогідно (р < 0,05) відмінними від результатів контрольного огляду через 6 місяців. Порівняння показників різних груп у термін 36 місяців, навіть з урахуванням найгіршого результату у ІІІ групі (лише третина всіх реставраційних робіт отримала вищу оцінку), не дає вірогідної різниці ні в разі використання візуально-інструментального методу, ні в разі комп'ютерного методу дослідження.

За критерієм «крайове забарвлення» (табл. 2) оцінка відновлень у пацієнтів І групи через 6 місяців за візуально-інструментальним методом показала відсутність крайової пігментації на межі реставраційного матеріалу та твердих тканин зубів у 90,00±5,68 % випадків, оцінка цих же відновлень за методом комп'ютерного аналізу цифрового зображення показала дещо гірший результат – 83,33±6,80 % (p > 0,05). Під час огляду через 36 місяців кількість реставрацій, які отримали за візуально-інструментальним методом дослідження вищу оцінку, знизилась до 73,68±10,10 %, а за методом комп'ютерного аналізу – до 47,37±11,45 % (різниця є невірогідною, р > 0,05). Останній показник вірогідно (р < 0,05) відрізнявся від того, що був зареєстрований таким самим методом дослідження в 6 місяців, чого не можна сказати, порівнюючи результати, що були отримані візуально-інструментальним методом у різні терміни.

              

Відсутність забарвлення на межі реставрацій та емалі зуба у відновленнях пацієнтів ІІ групи була виявлена за візуально-інструментальним методом у 87,88±5,68 % випадків, за методом комп'ютерного аналізу цифрового зображення – у 84,85±6,24 %. Ці показники були значно нижчими в термін 36 місяців, але вірогідно (р < 0,05) між собою відрізнялись лише ті, що були отримані за методом комп'ютерного аналізу в 6 і 36 місяців.

Значно гірший результат був зареєстрований при дослідженні реставрацій у пацієнтів ІІІ групи. Через 6 місяців за візуально-інструментальним методом відсутність забарвлення на межі відновлення та твердих тканин була визначена у 86,96±7,02 % реставрацій, за методом комп'ютерного аналізу цифрового зображення – у 73,91±9,16 %. Але в термін 36 місяців показники були майже у два рази нижчими: 46,67±12,88 % та 33,33±12,17 % відповідно (різниця є вірогідною, р < 0,05). Показник у цій групі й за візуально-інструментальним методом дослідження, й за методом комп'ютерного аналізу був найнижчим, але вірогідно від таких в інших групах не відрізнявся (p > 0,05).

Дослідження відновлень за критерієм «кольорова відповідність» (табл. 3) показало, що через 6 місяців у І групі, пацієнти якої мали задовільний стан гігієни порожнини рота, 96,67±3,28 % реставрацій цілком відповідали за кольором зубним тканинам. Через 36 місяців цей показник значно зменшився (78,95±9,35 %), але різниця є невірогідною (р > 0,05).   

   

При оцінці відновлень у пацієнтів ІІ групи з незадовільною гігієною порожнини рота, яким попередньо була проведена професійна гігієна порожнини рота з наступним навчанням раціональному догляду, були виявлені близькі результати. Оцінку «А» отримали 93,94±4,15 % реставрацій у термін 6 місяців і 76,00±8,54 % у термін 36 місяців, тобто ці відновлення цілком відповідали за кольором зубним тканинам. Показники вірогідно не відрізнялись (p > 0,05).

Оцінка відновлень у ІІІ групі, пацієнти якої мали незадовільний стан гігієни порожнини рота, показала, що через 6 місяців 91,30±5,88 % відновлень цілком відповідали за кольором твердим тканинам, а через 36 місяців – лише 60,00±12,65 % (різниця є вірогідною, p < 0,05). У цей термін зареєстрована максимальна кількість ускладнень, що перевищує такий показник у І та ІІ групах майже у два рази.

Гладку поверхню реставраційного матеріалу через 6 місяців у І групі було зафіксовано в 96,67±3,28 % випадків (табл. 4). Аналогічні результати були отримані при дослідженні реставраційних робіт у ІІ та ІІІ групах: 96,97±2,98 % та 95,65±4,25 % реставрацій відповідно. Через 36 місяців найгірший результат був у ІІІ групі: гладку поверхню було визначено тільки у 66,67±12,17 % реставрацій (різниця показників за термінами є вірогідною, p < 0,05), а кількість ускладнень була у два рази більшою, ніж у І та ІІ групах. У цих групах показники за критерієм «шорсткість поверхні» майже не відрізнялись один від одного. 

 

За критерієм «анатомічна форма» оцінка відновлень показала відсутність ушкодження реставрацій (табл. 5) через 6 місяців у І групі у 96,67±3,28 % випадків, у ІІ групі – у 96,97±2,98 %, у ІІІ групі – у 91,30±5,88 %. Значно гірші показники були отримані при дослідженні через 36 місяців, позитивні результати склали відповідно 78,95±9,35 %, 80,00±8,00 % та 73,33±11,42 %.       



Підвищена чутливість зубів і рецидивний карієс під час контрольного обстеження через 6 місяців були відсутні, через 36 місяців рецидивний карієс був діагностований у І та ІІ групах по одному випадку, у ІІІ групі таких випадків було три.

Таким чином, найбільша кількість ускладнень протягом усього дослідження була виявлена у ІІІ групі, куди ввійшли пацієнти з незадовільним гігієнічним станом порожнини рота й однократною (перед реставрацією) професійною гігієною. У той же час багаторазово проведені заходи професійної гігієни порожнини рота (один раз на три місяці) дозволили уникнути значної кількості ускладнень реставраційних робіт у фронтальних зубах у пацієнтів ІІ групи, хоча вихідні показники гігієнічного стану порожнини рота в них і пацієнтів ІІІ групи не відрізнялися. Виходячи із цього, можна говорити про те, що незадовільний гігієнічний статус порожнини рота перестає бути відносним протипоказанням до проведення реставрацій фронтальних зубів за умови систематичного проведення професійної гігієни та навчання пацієнтів раціональному догляду за порожниною рота.


ЛІТЕРАТУРА
  1. Борисенко А.В. Кариес зубов. – К.: Книга-плюс, 2005. – 344 с.
  2. Виллерсхаузен-Ценхен В., Эрнст К. Анализ краевых сколов различных адгезивных систем в пришеечных полостях зуба // Клиническая стоматология. – 1998. – № 4. – С. 44–48.
  3. Вольфганг М. Боер. Дискуссия по вопросу о современных концепциях адгезивного пломбирования // Клиническая стоматология. – 2001. – № 4. – С. 12–18.
  4. Грисимов В.Н., Яськов А.Д., Белов Н.П. Характер изменения цвета микрогибридных композитов в процессе полимеризации // Институт стоматологии. – 2004. – № 4. – С. 97–100.
  5. Ілєвіч Л., Вєнх Р., Кубіцка-Мусял М., Пакош К., Плоціца І. Клінічна оцінка пломб з нового композитного матеріалу Spectrum // Новини стоматології. – 2001. – № 1. – С. 56–58.
  6. Елистратова М., Тармаева С. Краевая проницаемость пломб из различных пломбировочных материалов в ранние сроки лечения // Стоматология. – 1998. – № 1. – С. 16–18.
  7. Николаев А.И., Цепов Л.М. Практическая терапевтическая стоматология. – М.: МЕДпресс-информ, 2007. – 923 с.
  8. Рюге Гунар. Клинические критерии // Клиническая стоматология. – 1998. – № 3. – С. 40–46.
  9. Пристрій для проведення цифрової інтраоральної зйомки об'єктів порожнини рота // Повідомлення по заявці на винахід (корисну модель) № 200608043 від 17.07.2006.
  10. Удод О.А., Шамаєв В.В. Комп'ютерна програма «Dental Quality» // Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 22641 від 13.11.2007 р.
  11. Удод А.А. Комплексная клиническая система оценки качества реставрационных работ в стоматологии // Вісник стоматології. – 2007. – № 6. – С. 31–36.

ГИГИЕНИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ И КАЧЕСТВО РЕСТАВРАЦИЙ ФРОНТАЛЬНЫХ ЗУБОВ
А.А. Удод

Резюме. В статье приведены результаты клинического исследования качества реставраций фронтальных зубов с использованием визуально-инструментального метода оценки и компьютерного анализа цифрового изображения в зависимости от гигиенического статуса полости рта пациентов. Многократная профессиональная гигиена и контролируемая чистка зубов способствуют сохранению высоких качественных характеристик реставраций.
Ключевые слова: качество реставраций, компьютерный анализ цифрового изображения, гигиенический статус полости рта.

THE HYGIENICAL STATE AND  RESTORATIONS QUALITY OF FRONTAL TEETH
А. Udod

Summary. In the article quality estimation of frontal tooth restoration with usage of a visually-tool method and computer analysis are reduced depending on the hygienic status of patients oral cavity is the outcomes. The multiple professional hygiene and inspected tooth cleaning is promotes to saving of restorations high quality characteristics.
Key words: quality of restorations, computer analysis, hygienic status.



купить виагру | купить грузовой полуприцеп

. . , ,
    
: 2010/2/25 14:20:29 3358

:
»  Современная стоматология

Современная стоматология:
» Оценка состояния языка
» Вектор-терапия
» Современная технология местного обезболивания в стоматологии
» Рубцы: особенности клинического течения и лечения
» Использование препарата «Гивалекс» в профилактике и лечении послеоперационных осложнений у больных с опухолями и опухолеподобными образованиями челюстей
» Применение адгезивных стоматологических пленок «Диплен-Дента» в комплексном лечении больных генерализованным пародонтитом
» Особенности фиксации ортопедических конструкций. Современные аспекты. Обзор литературы
» Отечественный стекловолоконный материал «Полиглас». Руководство к применению
» Влияние лекарственных препаратов на состояние здоровья полости рта
» Лечение дистального прикуса с применением миофункциональных аппаратов индивидуального изготовления

Современная стоматология:
» Причины деформации зубных рядов у детей и подростков и их последствия. Обзор литературы
» Особенности фиксации ортопедических конструкций. Современные аспекты. Обзор литературы
» Підвищення ефективності ортопедичного лікування хворих з дефектами коронок зубів і зубних рядів незнімними конструкціями зубних протезів шляхом профілактики рецесії ясенного краю
» Фактори, що впливають на стабільність параметрів імпластрукції, яка базується на субперіостальному імплантаті
» Способ вестибулопластики
» Применение препарата «Гивалекс» в комплексном лечении одонтогенных воспалительных заболеваний мягких тканей и челюстей у больных, отягощенных наркоманией
» Фуркаційні дефекти, їх ліквідація з використанням кістково-пластичного матеріалу «Остеопласт»
» Возможности использования лазерных технологий с целью лечения и профилактики на пародонтологическом и хирургическом приеме
» Использование препарата «Холисал» при лечении гингивитов
» Актуальность этиологии и патогенеза хронического рецидивирующего афтозного стоматита. Обзор литературы

 
 
  



      






:


Новости | Статьи | Объявления | Каталог | Форум | Контакты | Реклама | Поиск
RSS статьи | RSS новости | Товары и цены | Наши баннеры
МедЭксперт. Медицинское интернет-сообщество
Медицина, центр медицины, клиника медицина, семейная медицина, современная медицина,
новости медицины, здоровье, аптека, женское здоровье, лекарства, гинекология, болезни, заболевания, рак, беременность, календарь беременности, кровь, врач, здравоохранение, хирургия, гормоны, группа крови, анатомия, педиатрия, стоматология, зубное протезирование, перинатология.

Новости Украины. Украина сегодня Автобусная справочная служба AdverMAN network Медицина Москвы - медицинский каталог ссылок Издательство AdverMAN
Яндекс цитирования Украинские автобусные маршруты Интернет реклама AdverMAN  Дурилка, а не каталог META - Украина. Украинская поисковая система Администрирование и продвижение сайтов



PDA: :: :: :: ::

: . . . . . . . - -. , . . . . . . , . , , . . .

AdverMAN