 |
Застосування альфакальцидолу в пацієнтів із включеними дефектами зубних рядів
|
|
О.Я. Стиранівська, Р.М. Ступницький
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Резюме. Для забезпечення надійного та тривалого функціонування ортопедичних конструкцій у хворих із порушенням щільності кісткової тканини необхідний комплексний підхід, який передбачає корекцію змінених процесів кісткового ремоделювання. Результати ортопедичного лікування хворих оцінювали за допомогою клінічних, рентгенологічних і лабораторних методів діагностики. На всіх етапах диспансерного спостереження реєстрували динаміку показників кальцій-фосфорного обміну, маркерів кісткового метаболізму у хворих різних груп.
Ключові слова: остеопенія, дефект зубного ряду, щільність кісткової тканини, кальцій-фосфорний обмін, альфакальцидол.
ВСТУП
Часткова втрата зубів – одна з найпоширеніших патологій зубощелепної системи, при цьому частка включених дефектів становить близько 70 % [1]. Вибираючи конструкцію зубного протеза, у першу чергу враховують величину та топографію дефекту зубного ряду, а також ступінь ураження пародонту опорних зубів. Малі та середні включені дефекти традиційно заміщують незнімними ортопедичними конструкціями. Оскільки жувальне навантаження через мостоподібні протези передається тільки на опорні зуби, обов'язковою умовою для їх застосування є повноцінність тканин пародонту цих зубів [2, 3]. При оцінюванні стану пародонту опорних зубів звертається увага на наявність запального процесу в яснах, патологічних кишень, резорбції міжальвеолярних перегородок і рухомості зубів, але не враховується стан кісткової тканини альвеолярного відростка. Таке упущення суттєво обмежує не тільки об'єктивну оцінку біомеханічних можливостей опорних зубів, а і своєчасне виявлення надмірних навантажень на опорні тканини, що відіграють важливу роль в інтенсифікації локальних процесів резорбції.
Дослідження низки авторів [4, 5] показали, що з віком унаслідок втрати зубів і при наявності деяких загальних захворювань організму розвиваються остеопенічні явища у щелепних кістках. Зниження щільності кісткової тканини альвеолярного відростка внаслідок порушення процесів її ремоделювання призводить до неадекватних біомеханічних навантажень після заміщення дефектів зубних рядів. На жаль, при ортопедичному лікуванні часткової втрати зубів лікарями ігноруються заходи для усунення та профілактики змін в оточуючій зуб кістковій тканині фармакологічними засобами.
У літературних джерелах указано, що суттєву роль у регулюванні процесів ремоделювання кісткової тканини відіграють антирезорбційні й остеотропні препарати (альфакальцидол, остеогенон, кальціотонін та ін.). Альфакальцидол не тільки нормалізує баланс кальцію в організмі, а й має анаболічну дію за рахунок активації процесів ремоделювання, що призводить до покращення якості кісткової тканини [6, 7]. У зв'язку з цим одним із напрямів підвищення ефективності ортопедичного лікування пацієнтів із частковою втратою зубів є корекція обмінних процесів кісткової тканини.
Мета дослідження – підвищити ефективність ортопедичного лікування дефектів зубних рядів мостоподібними протезами шляхом корекції процесів кісткового ремоделювання альфакальцидолом.
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Протягом 3-х років спостерігали 35 пацієнтів з одно- та двосторонніми включеними дефектами зубних рядів у віці від 30-ти до 54-х років, яким виготовили 52 металокерамічних мостоподібних протези.
У залежності від особливостей лікування обстежуваних поділили на дві групи, порівнюючи їх за початковою щільністю кісткової тканини альвеолярних відростків. У І (основну) групу ввійшли 18 осіб, яким у комплексі з протезуванням призначили альфакальцидол по 1 мкг на добу протягом 6-ти місяців і профілактично щороку протягом 2-х місяців. У ІІ (контрольній) групі, яка складалася з 17-ти осіб, проводили тільки ортопедичне лікування. Хворим обох груп виготовлено приблизно однакову кількість мостоподібних протезів (27 – в основній групі та 25 – у контрольній).
Усім пацієнтам як до, так і після лікування (через 1, 2 та 3 роки) проводили клінічне обстеження, рентгенологічне й денситометричне дослідження щелепних кісток і лабораторне дослідження сироватки ясенної крові, а також слини, отриманої вранці натще, перед проведенням гігієнічних заходів порожнини рота.
Стан пародонту оцінювали за індексом РМА, а гігієнічний стан ротової порожнини – з допомогою метода Гріна-Вермільона [8]. Рентгенологічне обстеження включало ортопантомографію та прицільну рентгенографію опорних зубів.
Дослідження щільності кісткової тканини альвеолярних відростків проводили біля верхівки коренів молярів методом ультразвукової денситометрії апаратом «Sound Sean Compact» (Myriad ultrasound System LTD, Ізраїль). Згідно із критеріями ВООЗ, нормальна мінеральна щільність кісткової тканини відповідала Т-критерію > –1,0 SD; остеопенію діаностували при Т ≤ –1,0 SD, але > –2,5 SD; остеопороз – при Т < –2,5 SD [9].
Концентрацію кальцію (Са) та неорганічного фосфору (Р) в сироватці крові, а також у ранковій сечі натще у відношенні до кліренсу креатиніну визначали з використанням мурексиду фотометричним методом за формулами UCa/Cкр, UР/Скр, де UCa і UР – концентрація Са та Р у порції сечі натще, С – кліренс креатиніну.
У сироватці крові визначали рівень β-СТх (продукт деградації колагену І типу), остеокальцину та загальної лужної фосфатази (ЗЛФ) імуноферментним методом, а оксипроліну – за реакцією з парадиметиламінобензальдегідом методом А.А. Кріля, Л.Н. Фурцева [10]. Норма для β-СТх – 0,00–0,320 нг/л, для остеокальцину – 1,00–3,00 нг/л, для загальної лужної фосфатази (ЗЛФ) – до 64 Од/л, оксипролін/креатинін крові – 0,3–0,8.
Статистичне обчислення результатів проводили з допомогою Microsoft Excel для Windows на P IV з визначенням середнього значення й середнього відхилення (середнього квадратичного відношення середнього арифметичного значення). При перевірці гіпотез використовували рівень достовірності р < 0,05 [11].
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Під час клінічного обстеження, проведеного перед початком ортопедичного лікування, виявлено 24 особи з інтактним пародонтом та 11 – із запальними захворюваннями пародонту: 4 пацієнти з хронічним катаральним гінгівітом і 7 – з генералізованим пародонтитом I ступеня важкості.
Денситометричне дослідження щелепних кісток виявило зниження щільності кісткової тканини альвеолярних відростків у всіх хворих основної групи й у 11-ти (64,7 %) осіб контрольної групи. При цьому Т-критерій в осіб основної групи у 92,7 % відповідав остеопенії й у 7,3 % – остеопорозу. В осіб контрольної групи зміни маси кісткової тканини альвеолярних відростків за Т-критерієм указували на наявність остеопенії у 15 (88,2 %) хворих, остеопорозу – у 2-х (11,8 %) обстежуваних. Остеопенічні явища у щелепних кістках спостерігались і при клінічно здоровому пародонті.
Дослідження маркерів кісткового метаболізму в осіб з остеопенічним синдромом перед лікуванням підтвердило розбалансованість процесів кісткового метаболізму та ремоделювання кісткової тканини (табл. 1, 2).
Протягом періоду спостереження в пацієнтів І групи у 25-ти (92,6 %) випадках не виявлено функціональних змін в опорних тканинах, що підтверджувалося стабільною статикою зубів, включених у протез, були відсутніми запальні явища та рентгенологічні ознаки резорбції альвеолярної кістки (зниження висоти міжзубних альвеолярних перегородок). У 2-х (7,4 %) пацієнтів виникли ускладнення з боку протезної конструкції, а саме: перелом каркасу мостоподібного протеза та порушення цілісності його покриття (по одному пацієнту).
У хворих ІІ групи ускладнення розвивалися значно частіше – у 7-и (41,2 %) випадках. Це передусім виникнення локалізованого пародонтиту та зниження статики опорних зубів, що у віддалені строки вимагало зняття мостоподібних протезів. Крім того, в одного пацієнта виявлено порушення цілісності покриття протеза.
На основі проведених досліджень установлено, що кількість ускладнень була найбільшою в осіб з початково низькою щільністю кісткової тканини в ділянці опорних зубів мостоподібного протеза.
У більшості пацієнтів основної групи через 1, 2 і 3 роки після протезування відзначено відсутність негативної динаміки з боку стоматологічних індексів. Рентгенологічний контроль, проведений у цей період, підтвердив покращення або стабілізацію стану кісткової тканини в ділянці функціонування протеза, навіть в осіб з початково низькою щільністю кісткової тканини альвеолярних відростків.
У контрольній групі хворих, у яких виникли ускладнення, рентгенологічні зміни характеризувались розширенням періодонтальної щілини, зниженням висоти альвеолярних міжзубних перегородок, наявністю активного остеопоротичного процесу.
Аналіз результатів лабораторних досліджень підтвердив, що тривале збереження високих функціональних можливостей протезів у хворих основної групи пов'язане з повнотою корекції змінених показників кальцій-фосфорного обміну та процесів кісткового ремоделювання. Так, у пацієнтів на тлі лікування альфакальцидолом на всіх етапах диспансерного спостереження підтверджено позитивну динаміку показників кальцій-фосфорного обміну: зменшився рівень екскреції Са із сечею й підвищився рівень виділення Р (табл. 1).
У I групі хворих виявлено істотне зниження β-СТх, підвищення остеокальцину та загальної лужної фосфатази до нормальних показників. При цьому лікувальний шестимісячний курс і двомісячні профілактичні щорічні курси альфакальцидолу не тільки призводили до нормалізації кальцій-фосфорного обміну та показників кісткового ремоделювання безпосередньо після лікування, а і сприяли стабілізації процесів ремоделювання кісткової тканини у віддалені строки спостереження (табл. 2), що призводило до збільшення щільності кісткової тканини альвеолярних відростків. Натомість у пацієнтів контрольної групи у процесі динамічних досліджень установлено негативну динаміку маркерів кісткового метаболізму: зростання показників кісткової резорбції та зниження рівня кісткового утворення (табл. 1, 2). Найбільш виражені зміни зареєстровано в пацієнтів, у яких виникли ускладнення.
Отже, комплексне лікування хворих із включеними дефектами зубних рядів металокерамічними мостоподібними протезами з корекцією кісткового метаболізму альфакальцидолом у дозі 1 мкг на добу шестимісячним курсом і щорічними профілактичними двомісячними курсами сприяє підвищенню ефективності ортопедичного лікування, збільшує строки функціонування мостоподібних протезів, зменшує кількість ускладнень у віддалений період.
ВИСНОВКИ
- Ключовим фактором у виникненні ускладнень з боку пародонту опорних зубів після ортопедичного лікування мостоподібними протезами є низька щільність кісткової тканини.
- Призначення альфакальцидолу в поєднанні з протезуванням дефектів зубних рядів металокерамічними мостоподібними конструкціями пацієнтам з остеопенічними явищами в кістковій тканині альвеолярних відростків дозволяє зменшити ризик виникнення ускладнень і зберегти функціональну цінність зубних протезів протягом тривалого часу.
ЛІТЕРАТУРА
- Заблоцький Я.В., Дидик Н.М. Поширеність та структура дефектів зубних рядів у населення м. Львова та Львівської області // Вісник стоматології. – 2005. – № 4. – С. 77–86.
- Рожко М.М., Неспрядко В.П. Ортопедична стоматологія: Підручник. – К.: Книга плюс, 2003. – 566 с.
- Ортопедическая стоматология: Руководство для врачей, студ. вузов и мед. училищ / Н.Г. Аболмасов, Н.Н. Аболмасов, В.А. Бычков, А. Аль-Хаким. – М.: МЕДпресс-информ, 2005. – 496 с.
- Параскевич В.Л. Дентальная имплантология: Основы теории и практики: Науч.-практ. пособие. – Мн.: ООО «Юнипресс», 2002. – 368 с.
- Поворознюк В.В., Мазур И.П. Костная система и заболевания пародонта. – К., 2003. – 446 с.
- Терехова Г.М. Профілактика та лікування остеопорозу: роль альфакальцидолу // Пробл. остеології. – 1998. – Т. 1, № 1. – С. 69–70.
- Шварц Г.Я. Витамин D, D-гормон и альфакальцидол: молекулярно-биологические и фармакологические аспекты действия // Остеопороз и остеопатии. – 1998. – № 3. – С. 2–6.
- Мащенко И.С. Болезни пародонта. – Днепропетровск: «КОЛО», 2003. – 271 с.
- Нейко Є.М., Головач І.Ю., Митник З.М. Клінічні, інструментальні та лабораторні методи діагностики остеопорозу: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: ІФДМА, 2001. – 54 с.
- Криль А.А., Фурцева Л.Н. Методы определения оксипролина в биологических жидкостях и их применение в клинической практике // Вопросы мед. химии. – 1968. – № 6. – С. 635–640.
- Зюзін В.О. Статистичні методи в охороні здоров'я та медицини. – Полтава: УМСА, 1995. – 112 с.
ПРИМЕНЕНИЕ АЛЬФАКАЛЬЦИДОЛА У ПАЦИЕНТОВ С ВКЛЮЧЕННЫМИ ДЕФЕКТАМИ ЗУБНЫХ РЯДОВ
О.Я. Стирановская, Р.М. Ступницкий
Резюме. Для обеспечения надежного и длительного функционирования ортопедических конструкций у больных с нарушениями плотности костной ткани необходим комплексный подход, который предусматривает коррекцию измененных процессов костного ремоделирования. Результаты ортопедического лечения больных оценивали с помощью клинических, рентгенологических и лабораторных методов диагностики. На всех этапах диспансерного наблюдения регистрировали динамику показателей кальций-фосфорного обмена, маркеров костного метаболизма у больных разных групп.
Ключевые слова: остеопения, дефект зубного ряда, плотность костной ткани, кальций-фосфорный обмен, альфакальцидол.
ALPHACALCIDOLE ADMINISTRATION IN PATIENTS WITH VISIBLE DEFECTS OF DENTITION
O. Styranivska, R. Stupnytskii
Summary. A complex approach is needed to provide a reliable and prolonged functioning of orthopedic constructions in the patients with the defect of the osseous tissue density. This approach provides for the correction of the altered processes of the bony remodeling. The prosthetic treatment results of the patients were assessed by both clinical, radiological and laboratory methods of diagnostics. The dynamics of calcium-phosphorus metabolism rate, the bony metabolism markers in the patients from different monitoring groups were registered at every stage of dispensary monitoring.
Key words: osteopenia, the defect of dentures, bone tissue density, calcium-phosphorus metabolism, alphacalcidol. |
|
| :
2010/8/31 18:06:00
3422 |
|
|
