Современная стоматология Зубное протезирование Здоровье женщины Перинатология и педиатрия Современная педиатрия МедЭксперт
Перейти на новый сайт МедЭксперт
МастерДент: апекс-локаторы Bingo-1020 и NovApex – точность и удобство в работе  ::  Публикуйте у нас пресс-релизы и рекламные статьи, прайсы, персональные страницы :: Медицина. МедЭксперт
НОВОСТИ
  » Читать
»
Добавить
СТАТЬИ
  » Читать
»
Добавить
КАТАЛОГ
  » Смотреть
»
Добавить
ОБЪЯВЛЕНИЯ  
  » Смотреть
(+ добавить)
ФОРУМ
  » Смотреть
(+ участвовать)
Авторам | О нас | Вход | Регистрация | Контакты | Реклама | Каталог товаров (+прайсы) | Поиск
      

      

      

      
-:
.

      
..
..
..
..

      
.
-

      

      

      
Быстрый и удобный поиск нужного врача
Кинезио тейп это...
Современное протезирование зубов
Что такое пульпит и как его вылечить
Тугоухость: как определить недуг
Виды подтяжек женской груди: что нужно знать в первую очередь
Клиники мануальной терапии в Киеве
Препараты для здоровья и спорта NOW Foods
Компьютерная томография: принципы, возможности, где пройти?
Одноразовые пеленки. Реальная помощь для молодой мамы
Японские тонометры анд
Клинико-диагностический центр «Медпомощь 24»: здоровье пациента в надежных руках
Подмышечные и подлокотные костыли: особенности применения
Покупка справок обеспечит свободу действий при любых обстоятельствах
Выбираем матрас: советы врача-ортопеда

      
AdverMAN

      

 
.

. . . . .

Основні аспекти етіології, патогенезу, клініки та лікуваня цервікальної гіперестезії

Витяг з методичних рекомендацій

Установа розробник: Інститут стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України

Укладачі:
Г.Ф. Білоклицька
– д-р мед. наук, проф., зав. кафедрою, тел.: 8 (044) 246-70-66
О.В. Копчак – канд. мед. наук, асистент, тел.: 8 (044) 235-63-94

Рецензенти:
Політун А.М. – д-р мед. наук, професор кафедри терапевтичної стоматології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця
Завєрна А.М. – канд. мед. наук, доцент кафедри стоматології Інституту стоматології НМАПО ім. П.Л. Шупика

Головний стоматолог МОЗ України д-р мед. наук, проф. О.В. Павленко

Резюме. У методичних рекомендаціях представлено сучасні погляди на етіологію, патогенез цервікальної гіперестезії, відображено особливості її клінічного перебігу при захворюваннях тканин пародонту. Запропонований комплексний підхід до діагностики гіперестезії, представлений діагностично-лікувальний алгоритм, патогенетично обґрунтовані схеми лікування та профілактики.

ВСТУП
Гіперестезія дентину (ГД) – це патологічний стан, що характеризується короткочасним гострим болем, який виникає внаслідок дії термічних, хімічних і механічних подразників на відкриту поверхню дентину й не може бути віднесений до будь-якої іншої форми зубних дефектів чи захворювань.

Особливою формою ГД є цервікальна, виникнення та подальший перебіг якої безпосередньо пов'язані із захворюваннями тканин пародонту (Г.Ф. Білоклицька, 2003–2007). Розповсюдженість цервікальної гіперестезії (ЦГ) серед пацієнтів із захворюваннями пародонту сягає від 25,9 до 68,4–98 %, при цьому вік хворих за останні роки значно знизився (25–49 років), що підкреслює не тільки медичну, а й соціальну значущість цієї проблеми. Больові відчуття, що виникають у хворих переважно в ділянці шийок зубів та оголених коренів, у ряді випадків домінують у клінічній картині стоматологічних захворювань, ускладнюють прийом їжі й досить часто є основною причиною страждання хворих. Одночасно встановлено, що тільки половина хворих із ГД звертається по допомогу до лікарів-стоматологів і тільки половина з них отримує відповідні рекомендації з лікування. Практичні лікарі-стоматологи одностайно вказують на складність лікування та профілактики ЦГ. Останнє зумовлено недостатнім усвідомленням патогенетичних механізмів, які лежать в основі виникнення цієї форми гіперестезії. Це у свою чергу призводить до значної кількості рецидивів захворювання після проведення терапії. Тому покращення лікувальної допомоги хворим із ЦГ можна досягти тільки на основі використання нових патогенетично обґрунтованих підходів до комплексного лікування, в основі яких лежить вивчення механізмів розвитку ЦГ з розкриттям можливих несприятливих умов її перебігу.

У методичних рекомендаціях представлено сучасні погляди на етіологію та патогенез ЦГ. Наводяться особливості її клінічного перебігу. Представлені патогенетично обґрунтовані диференційовані підходи до комплексного лікування ЦГ, які передбачають використання місцевих і загальних заходів з доведеною терапевтичною ефективністю.

Широке впровадження зазначеної комплексної терапії буде сприяти не тільки підвищенню ефективності лікування хворих із ЦГ, а і профілактиці можливих рецидивів захворювання.

Методичні рекомендації призначені для лікарів-стоматологів.


ТЕРМІНОЛОГІЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ

Складні, до кінця не з'ясовані етіологія та патогенез ГД зумовлюють численні термінологічні та сутнісні розбіжності у визначенні як самої гіперестезії, так і її різноманітних форм. Клінічно гіперестезія характеризується виникненням надмірного болю у відповідь на дію звичайних подразників унаслідок оголення дентину. Однак візуально дентин у зубах, що мають гіперчутливість, не відрізняється від нечутливого дентину, а гістопатологічний стан пульпи в зубах із ГД все ще точно не встановлений, незважаючи на достатню кількість робіт цього напряму.

Приймаючи до уваги ці факти, M. Addy (2000, 2002) доходить висновку, що термін «гіперестезія дентину» виявляється як мінімум неточним чи зовсім не підходить для змалювання цього стану. Інші автори у свою чергу вважають, що «чутливість дентину» є більш коректним терміном, з поправкою на те, що, хоча дентин сам по собі не може бути чутливим, але подразники, які діють на його поверхню, викликають відповідь з боку пульпарних нервів. Саме ці міркування зумовлюють використання в літературі термінів «гіперестезія», «гіперчутливість» чи «чутливість».

Інші терміни, які описують ГД, були сформовані шляхом заміщення терміна «дентинна» словами «цервікальна», «коренева», «твердих тканин зубів», «цемент» тощо. Така практика призвела до утворення значної кількості термінів, які означають практично один і той же стан.

Що стосується термінологічного врахування локалізації гіперестезії, то в основному вона неточна, оскільки гіперестезія дентину може виникати в будь-якій зоні зуба. Але слід зазначити, що при захворюваннях тканин пародонту найбільш часто уражається саме пришийкова ділянка чи поверхня кореня зуба на вестибулярній поверхні. Цікавим є той факт, що визначення «чутливість кореня» було прийнято на з'їзді Європейської федерації періодонтології (2002) для змалювання чутливості зубів при пародонтиті до й після консервативного та хірургічного лікування.

Багаторічні клінічні спостереження за хворими з гіперестезією твердих тканин зубів дали нам змогу диференціювати в залежності від зони локалізації коронкову, пришийкову (цервікальну), кореневу та комбіновану (коронково-пришийкову, пришийково-кореневу) форми гіперестезії (Г.Ф. Білоклицька,1996, 2003–2007). З нашої точки зору, наявність специфічних морфологічних ознак і клінічних особливостей перебігу гіперестезії, що виникає у хворих на генералізований пародонтит, є підґрунтям для визначення самостійної клінічної форми гіперестезії дентину – цервікальної гіперестезії.

Найбільш зручною класифікацією ГД для практичних лікарів вважається класифікація гіперестезії дентину Ю.А. Федорова (1981), яка дається нижче з деякими уточненнями:

А. За розповсюдженістю
  1. Локалізована форма.
  2. Генералізована форма.
Б. За походженням

     1.  Гіперестезія дентину, пов'язана з візуальною втратою твердих тканин зубів:
  • у ділянці каріозних порожнин;
  • після препарування зуба під коронку, вкладку та ін.;
  • при патологічному стиранні твердих тканин зуба;
  • при неякісній полімеризації фотополімерних пломб, усадці матеріалу, розгерметизації реставрацій;
  • при надмірному кислотному протравлюванні та залишку незмитої кислоти;
  • при токсичному впливі пломбувального матеріалу;
  • при клиноподібних дефектах;
  • при ерозії емалі зуба.
      2. Гіперестезія дентину, не пов'язана з візуальною втратою твердих тканин зубів:
  • при оголенні шийки кореня зубів (локалізований пародонтит);
  • при дії демінералізуючих факторів на інтактну емаль;
  • при оголенні шийки кореня зубів (генералізований пародонтит);
  • при загальних порушеннях в організмі.
За ступенем тяжкості:

І ступінь – тканини зуба реагують на температурні подразники (холод, тепло); поріг електрозбудливості дентину в межах 5–8 мкА.

ІІ ступінь – тканини зуба реагують на температурні та хімічні подразники (солоне, солодке, кисле, гірке); поріг електрозбудливості дентину в межах 3–5 мкА.

ІІІ ступінь – тканини зуба реагують на температурні, хімічні та механічні подразники; поріг електрозбудливості дентину в межах 0,5–2,5 мкА.


ДІАГНОСТИКА
Для діагностики гіперестезії дентину, у відповідності з рекомендаціями Ю.А. Федорова (1997), у всіх хворих треба визначити реакцію твердих тканин зубів на дію термічних (холодне, гаряче), хімічних (солодке, кисле) та тактильних подразників. Далі з метою об'єктивізації ступеня чутливості твердих тканин зубів слід використовувати індекс інтенсивності гіперестезії зубів (ІІГЗ), який розраховується в балах за формулою:



Значення індексу для кожного окремого зуба визначається за такою оціночною шкалою в балах:
1 бал – тканини зуба реагують тільки на температурні подразники;
2 бали – тканини зуба реагують на температурні та хімічні подразники;
3 бали – тканини зуба реагують на всі види подразників, включаючи тактильні.

При значенні ІІГЗ від 1,0 до 1,5 бала діагностують гіперестезію І ступеня, при значенні ІІГЗ від 1,6 до 2,2 бала – гіперестезію ІІ ступеня, при значенні ІІГЗ від 2,3 до 3 балів – гіперестезію ІІІ ступеня.

З метою отримання більш детальної інформації про суб'єктивні відчуття хворих та об'єктивізації отриманих даних нами були запропоновані словесний рейтинг і шкала, яка дозволяє вказати суб'єктивні відчуття хворого в умовних одиницях (Г.Ф. Білоклицька, 1996). Відсутність реакції на подразник – 0, слабка реакція – 1, помірна реакція – 2, сильна реакція – 3 умовних одиниці.

Для врахування кількості уражених гіперестезією зубів слід користуватись індексом розповсюдженості гіперестезії зубів (ІРГЗ) (Ю.А. Федоров, В.А. Дрожжина, 1997), який розраховується за формулою:



Діагноз генералізована ГД установлюють, якщо ІРГЗ знаходиться в межах 26–100 %, при значеннях індексу від 3,1 до 25 % діагностують локалізовану форму гіперестезії.

В якості об'єктивного методу діагностики ЦГ використовують електроодонтодіагностику (ЕОД). Ми пропонуємо визначати електропровідність твердих тканин зубів у класичній точці та в ділянці дефекту – зоні гіперестезії.

Для вивчення змін, яких зазнає система регуляції кислотно-лужного гомеостазу та окислювально-відновних властивостей ротової рідини у хворих із ЦГ, що розвинулась на тлі генералізованого пародонтиту, визначають вміст окислених і відновлених сполук (тіолів, дисульфідів, нікотинамідних коферментів). Додатково треба проводити визначення вмісту мікроелементів (P, Ca, Mg) у ротовій рідині хворих.

Діагностику захворювань тканин пародонту в пацієнтів із ЦГ проводять традиційно на підставі сукупності клінічних і рентгенологічних даних у відповідності із класифікацією Н.Ф. Данилевського (1994).

При клінічному обстеженні пацієнтів із ЦГ треба звертати увагу на стан тканин пародонту та використовувати об'єктивні дані (глибина пародонтальної кишені – ПК, утрата ясенного епітеліального прикріплення – ВЕП, рухливість зубів, кровоточивість ясен, гноєвиділення з ПК), а також пародонтальні індекси (РМА, КПІ, ДПІ, ІПР), що відображають виразність патологічного процесу у тканинах пародонту (Г.Ф. Білоклицька, 1996)). Гігієнічний стан порожнини рота оцінюють за відомими індексами Гріна-Вермільона, Турескі, О'Лірі.

Для об'єктивізації показників психоемоційного стану пацієнтів із ЦГ використовують шкалу самооцінки рівня особистої тривожності Ч. Спілбергера (Н.В. Кришева, Н.В. Рябчикова, 1995), яка включає 20 запитань. Сумарний показник за шкалою Спілбергера вказує: до 30 балів – низький рівень тривожності, від 30 до 45 балів – середній рівень тривожності, вище 45-ти балів – високий рівень тривожності.

Cтруктурно-функціональний стан кісткової тканини у хворих із гіперестезією вивчають за методом ультразвукової денситометрії (В.В. Поворознюк, 1998). Додатково застосовують метод ехоостеометрії, за допомогою якого вивчають швидкість поширення ультразвукових хвиль (ШПУХ) в окремих ділянках скелета (Т.Д. Заболотний, 1990).


КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЦЕРВІКАЛЬНОЇ ГІПЕРЕСТЕЗІЇ

За нашими даними, цервікальна гіперестезія частіше зустрічається в жінок (64,6 %), а чоловіки, відповідно, хворіють рідше (35,4 %). При цьому переважна більшість (95,2 %) пацієнтів з ознаками ЦГ відноситься до працездатної вікової групи від 18 до 55–60-ти років. Частота гіперестезії дентину при захворюваннях пародонту зростає з віком, сягаючи максимуму (84,2 %) у віковій групі 40–49 років, проте після 50-ти років прослідковується тенденція до її зниження (64,7–68,76 %).

Пацієнти з ЦГ скаржаться на біль у зубах, який виникає від уживання холодної, гарячої, кислої, рідше солодкої їжі та припиняється після усунення дії подразника. Біль також може з'являтись при вдиханні холодного повітря, чистці зубів, іноді при пережовуванні жорсткої їжі. Більшість хворих (66,5 %) відзначають, що больові відчуття в зубах не мають постійного характеру, а виникають чи підсилюються періодично. Треба зазначити, що скарги на гіперестезію часто виступають на перший план у пацієнтів із хронічним катаральним гінгівітом і ГП І ступеня та відіграють значну роль у клінічній картині ГП І–ІІ та ІІ–ІІІ ступеня тяжкості, викликаючи помітний дискомфорт, що для багатьох пацієнтів іноді має більше значення, ніж прояв власне захворювань пародонту.

Треба зазначити, що загострення перебігу ЦГ пацієнти частіше (58,4 %) пов'язують із погіршенням загального стану здоров'я, перевтомою, нервовим чи фізичним напруженням, вагітністю, рідше (11 %) – із сезонними змінами (частіше у весняно-осінній період), а у 30,6 % випадків хворі не усвідомлюють причини загострення патологічного стану.

Нами також визначено, що у 35,4 % хворих тривалість періодів ремісії сягає від 1-го до 3-х місяців, у 26,8 % – до 6-ти місяців і тільки в 9,1 % ремісія сягає більше 6-ти місяців. При цьому 28,7 % пацієнтів указують, що тривалість періодів ремісії непостійна, або не можуть точно її визначити.

Тільки 8,1 % пацієнтів із ЦГ пригадують, що хтось із їхніх близьких родичів (батько, мати, сестра, брат) страждав на підвищену чутливість зубів.

При об'єктивному дослідженні найчастіше відзначають ураження ЦГ нижніх фронтальних зубів (33, 32, 31, 41, 42, 43-й зуби), верхніх перших молярів і премолярів (16, 15, 14, 24, 25, 26-й зуби), рідше – нижніх премолярів і молярів (37, 36, 35, 34, 44, 45, 46, 47-й зуби), а також верхніх різців (12, 11, 21, 22-й зуби).

Ураження локалізуються майже виключно у пришийковій ділянці та верхній третині кореня зуба. Саме вестибулярна поверхня зубів інтенсивно реагує на подразнення, тоді як з боку оральної та апроксимальних поверхонь зубів больових відчуттів практично немає.

Частіше виявляються генералізовані форми ЦГ (64,1 %) ІІ та ІІІ ступеня, локалізовані форми І ступеня при ЦГ виявляються значно рідше (35,9 %). Причому важкі форми цього патологічного стану, які здатні суттєво впливати на психоемоційний стан пацієнтів і призводити до певного зниження працездатності, спостерігаються у 8 % випадків. У 38,7 % хворих відбувається зміна жувального стереотипу та з'являється біль під час проведення гігієни порожнини рота та при звичайному прийомі їжі. Серед системних факторів ризику найбільш виразний вплив на перебіг ЦГ справляють чинники, пов'язані із загальносоматичним станом здоров'я пацієнтів, серед яких превалюють захворювання шлунково-кишкового тракту (62 %) та нервової системи. При вивченні структурно-функціонального стану кісткової тканини було встановлено, що у хворих із ЦГ ознаки остеопенії чи остеопорозу виявлялись у 56 % спостережень.

Серед місцевих чинників провідним є стан тканин пародонту (табл.). Установлено, що клінічний перебіг ЦГ тісно пов'язаний зі ступенем тяжкості захворювання тканин пародонту та характером його перебігу.



Так, частота ЦГ при хронічному катаральному гінгівіті (ХКГ) становить 48 %, а при ГП вірогідно (р < 0,01) зростає до 64,7–76,3 %. Інтенсивність, розповсюдженість ЦГ та переважне ураження тих чи інших груп зубів також визначаються особливостями перебігу захворювань пародонту, зокрема ВЕП.

Установлено, що ВЕП, глибина ПК і ступінь рецесії ясен вірогідно (р < 0,01) впливають на розповсюдженість та інтенсивність ЦГ, а також на силу больових відчуттів. Серед індексів гігієни найбільший вплив (р < 0,05–0,01) має індекс О'Лірі, тобто кількість мінералізованих зубних відкладень.

При проведенні ЕОД твердих тканин зубів виявлено, що в пацієнтів із ЦГ поріг електрозбудливості зуба у класичній точці знаходиться в межах норми і становить 4,8+0,1 мкА проти 5,3+0,1 мкА (р > 0,05) в інтактних зубах здорових пацієнтів. Одночасно у пришийковій ділянці він вірогідно нижчий порівняно з результатами вимірів у класичних точках і становить у середньому 2,2+0,1 мкА (р < 0,05). У зубах без ознак ЦГ пороги електрозбудливості у класичній точці та пришийковій ділянці вірогідно не відрізняються.


ПЕРВИННИЙ ЕТАП ЛІКУВАННЯ ЦЕРВІКАЛЬНОЇ ГІПЕРЕСТЕЗІЇ

Проведені нами клініко-лабраторні дослідження дозволили зробити висновок про необхідність проведення поєднаного патогенетично спрямованого лікування цервікальної гіперестезії (ЦГ) та хронічного катарального гінгівіту (ХКГ) й генералізованого пародонтиту (ГП), незалежно від того, прояви якого з цих захворювань домінують у клінічній картині в конкретного пацієнта. Ця концепція лягла в основу розробки диференційованого підходу до лікування цієї категорії хворих.

На підставі отриманих даних про особливості клінічного перебігу та поглиблення уявлення про патогенез гіперестезії при захворюваннях тканин пародонту нами розроблений алгоритм діагностичних і лікувальних дій (рис.). В основу алгоритму покладено принцип комплексного підходу до діагностики ЦГ з виявленням локальних і системних факторів ризику, а звідси – й до диференційованих схем лікування, які базуються на поєднанні терапії ЦГ та захворювань тканин пародонту з урахуванням стану загальносоматичного здоров'я пацієнтів та індивідуального підходу до призначення лікувальних і профілактичних засобів. В основу алгоритму було покладено п'ять детермінант: 1) характер та інтенсивність ЦГ; 2) пародонтальнийт статус; 3) рівень гігієни порожнини рота; 4) рівень показників метаболічної системирегуляції кислотно-лужної рівноваги в ротовій рідині (РР); 5) структурно-функціональний стан кісткової тканини та особливості Ca-Mg-P-метаболізму. Перед початком лікування ми вважаємо за необхідне, по-перше, провести роз'яснювальні бесіди із хворим на ЦГ з метою виключення шкідливих для твердих тканин зубів звичок і дієтичних уподобань. По-друге – забезпечити підтримання гігієни порожнини рота на належному рівні з урахуванням особливостей стану кожного пацієнта. Таким чином, у більшості пацієнтів слід дотримуватись такого підходу: у разі якщо стан гігієни порожнини рота задовільний, рекомендується проведення професійної гігієни порожнини рота й контрольних оглядів у стоматолога раз на півроку при індивідуальному підборі засобів гігієни порожнини рота для забезпечення її адекватної підтримки з одночасною мінімізацією механічного травмування тканин пародонту та твердих тканин зубів.



При незадовільному рівні гігієни порожнини рота при першому зверненні треба: виявити основні причини незадовільного стану гігієни; індивідуально підібрати оптимальні засоби гігієни порожнини рота; провести роз'яснювальну бесіду й навчання навичкам гігієни; виконати професійну гігієну порожнини рота, а в подальшому – забезпечити спостереження за хворим у динаміці. При цьому треба визначити потребу у проведенні повторних процедур професійної гігієни порожнини рота, що для окремих хворих становить один раз на 2–3 місяці. У разі якщо причиною незадовільного стану гігієни є недотримання пацієнтами рекомендацій лікаря та у процесі лікування не вдасться досягти необхідного рівня взаємодії з пацієнтом, прогноз лікування в цілому виявляється сумнівним.

На сьогодні вважається необхідним проведення поетапного лікування гіперестезії з використанням засобів загальної та місцевої ремінералізуючої терапії. Невід'ємною складовою такого лікування є використання адекватних засобів гігієни, які повинні бути активною частиною не тільки лікування, а й не менш важливого етапу реабілітації чи підтримуючої терапії хворих.

Виходячи з представленого алгоритму дій, етапне лікування ЦГ повинно складатися з двох етапів – первинного (лікування) та вторинного (реабілітація чи підтримуюча терапія). Обидва етапи базуються на ремінералізуючій та антиацидотичній терапії загальної та місцевої дії з індивідуальним призначенням відповідних препаратів, виходячи з конкретної клінічної ситуації в сукупності з біохімічною симптоматикою.

Приведений алгоритм є основою для використання патогенетично обумовлених схем лікування ЦГ й визначення показань до їх диференційованого застосування.

Показання до застосування I схеми лікування:

1.    Генералізована цервікальна ГД I, II, III ступеня.
2.    Комбінована форма ГД I, II, III ступеня.

Стан тканин пародонту – ХКГ чи хронічний перебіг ГП.

1.     Загальне лікування: антиацидотичний препарат для перорального прийому – мінеральний комплекс «Віта», разова доза для дорослої людини 3,0 г на 250 мл води (два рази на добу). Курс лікування – 14 днів.

2.     Місцеве лікування:
2.1.    Локальне застосування антиацидотичного препарату «Віта» (5 % водного розчину) для аплікацій, інстиляцій у пародонтальні кишені, ротових ванночок.
2.2.    Фізіотерапія.
    2.2.1. При наявності ЦГ I ступеня на тлі ГП із хронічним перебігом – електрофорез Са2+ (глюконату) в режимі 10 сеансів по 10 хв.
    2.2.2. При наявності ЦГ II ступеня на тлі ГП із хронічним перебігом – електрофорез Са2+ (хлориду) в режимі 10 сеансів по 10 хв.
    2.2.3. При наявності ЦГ чи комбінованої форми I, II, III ступеня на тлі ГП із хронічним перебігом – електрофорез Мg2+ (5 % р-н сульфату магнію) в режимі 10 сеансів по 10 хв.
2.3.    Антисенситивні зубні пасти «СЕНСОДИН»: «СЕНСОДИН F», «СЕНСОДИН Класік». Для щоденного 2-разового чищення зубів і втирання в чутливі зони. Курс лікування – 30 днів.
2.4.    Ополіскувач «СЕНСОДИН» для ротових ванночок – два рази на день. Курс лікування – 30 днів.

Показання до застосування II схеми лікування:

1.    Генералізована цервікальна форма ГД I, II, III ступеня.
2.    Комбінована форма ГД I, II, III ступеня.

Стан тканин пародонту – загострений перебіг ГП.

1.     Загальне лікування:
1.1.     Антиацидотичний препарат для перорального застосування – мінеральний комплекс «Віта», разова доза для дорослої людини 3,0 г на 250 мл води (два рази на добу). Курс лікування – 14 днів.
1.2.    Полівітамінний комплекс – «Аеровіт» або «Квадевіт», «Ундевіт». Курс лікування – 30 днів по одному драже два рази на добу.

2.     Місцеве лікування:
2.1.    Локальне застосування антиацидотичного препарату «Віта полівітамінна» (мінеральний комплекс, збагачений вітамінами А, С, Е, Р та D) для аплікацій, інстиляцій у пародонтальні кишені, ротових ванночок.
2.2.    Електрофорез Мg2+ (5 % р-н сульфату магнію) в режимі 10 сеансів по 10 хв.
2.3.    Антисенситивна зубна паста «СЕНСОДИН комплексний захист». Для щоденного 2-разового чищення зубів і втирання в чутливі зони. Курс лікування – 30 днів.
2.4.    Ополіскувач «СЕНСОДИН» для ротових ванночок – два рази на день. Курс лікування – 30 днів.

Показання до застосування III схеми лікування (деклараційний патент України на корисну модель № 4028):

1.    Генералізована цервікальна форма ГД I, II, III ступеня.
2.    Комбінована форма ГД I, II, III ступеня.

Стан тканин пародонту – ГП різного ступеня тяжкості (активно прогресуючий ступінь чи стадія розвитку з вираженою деструкцією альвеолярної кістки).

Загальносоматичний стан:
1.    Зниження щільності кісткової тканини у вигляді остеопенії та остеопорозу.
2.    Група ризику розвитку порушення структурно-функціонального стану кісткової тканини:
а)    вагітні;
б)    жінки клімактеричного періоду;
в)    люди похилого віку;
г)    хворі, які страждають на ендокринні захворювання;
д)    ліквідатори аварії на ЧАЕС.

1.     Загальне лікування:
1.1.    Препарат кальцію «Кальцемін» – по одній таблетці два рази на добу. Курс остеотропної терапії – 30 днів.

2.    Місцеве лікування:
2.1.    У перші два тижні – паста «СЕНСОДИН F», у наступні два тижні – будь-яка паста, яка містить кальцій. Для щоденного 2-разового чищення зубів і втирання в чутливі зони. Курс лікування – 30 днів.
2.2.    При розвитку ГД I, II, III ступеня на фоні прогресування: перші два тижні – паста «СЕНСОДИН комплексний захист», наступні два тижні – будь-яка паста, яка містить кальцій. Для щоденного 2-разового чищення зубів і втирання в чутливі зони. Курс лікування – 30 днів.
2.3.    Ополіскувач «СЕНСОДИН» для ротових ванночок – два рази на день. Курс лікування – 30 днів.

3.     Консультація лікаря-ортопеда-травматолога й остеолога.

Показання до IV схеми лікування:

1.    Локалізована цервікальна форма ГД I, II, III ступеня.
2.    Комбінована форма ГД I, II, III ступеня.

Стан тканин пародонту – ХКГ і ГП I, I–II ступеня.
Відсутність загальносоматичної патології.

1.    Місцеве лікування:
1.1.    Фізіотерапія.
    1.1.1. При наявності ЦГ I ступеня на тлі ГП із хронічним перебігом – електрофорез Са2+ (глюконату) в режимі 10 сеансів по 10 хв.
    1.1.2. При наявності ЦГ II ступеня на тлі ГП із хронічним перебігом – електрофорез Са2+ (хлориду) в режимі 10 сеансів по 10 хв.
    1.1.3. При наявності ЦГ або комбінованої форми I, II, III ступеня на тлі ГП із хронічним перебігом – електрофорез Мg2+ (5 % р-н сульфату магнію) в режимі 10 сеансів по 10 хв.
1.2.    Антисенситивні зубні пасти «СЕНСОДИН»: «СЕНСОДИН F», «СЕНСОДИН Класік». Для щоденного 2-разового чищення зубів і втирання в чутливі зони. Курс лікування – 30 днів.
1.3.    Ополіскувач «СЕНСОДИН» для ротових ванночок – два рази на день. Курс лікування – 30 днів.

Необхідно відмітити, що іноді в такій клінічній ситуації для подолання проявів локальної гіперестезії достатньо місцевого застосування антисенситивної зубної пасти «СЕНСОДИН F» у поєднанні з регулярними ротовими ванночками ополіскувачем «СЕНСОДИН».

Загалом, варто відзначити, що лікування ГД повинно бути складовою частиною комплексного лікування захворювань тканин пародонту, яке проводиться з обов'язковим урахуванням етіологічних факторів і патогенетичних варіантів його перебігу.

Показання до V схеми лікування (деклараційний патент України на корисну модель № 4026):

1.    Локалізована цервікальна форма ГД I, II, III ступеня.
2.    Генералізована цервікальна форма ГД I, II, III ступеня.
3.     Комбінована форма ГД I, II, III ступеня.

Стан тканин пародонту:
1.     Рецесія ясен (локалізована або генералізована).
2.    ГП II–III ступеня.

1.    Місцеве лікування:
1.1.    Хірургічні методи лікування ГП (гінгівектомія, клаптеві операції).
1.2.    Хірургічні методи подолання рецесії.
1.3.    Втирання синтетичного гідроксиапатиту, замішаного на дентальній адгезивній пасті «Солкосеріл», у чутливі ділянки зубів під час проведення пародонтальних операцій.
1.4.    Антисенситивні зубні пасти «СЕНСОДИН»: «СЕНСОДИН F», «СЕНСОДИН комплексний захист». Для щоденного 2-разового чищення зубів та аплікацій у чутливі зони. Курс лікування – 30 днів.
1.5.    Ополіскувач «СЕНСОДИН» для ротових ванночок – два рази на день. Курс лікування – 30 днів.

Слід зазначити, що в тих випадках, коли в пацієнтів із ЦГ установлений анамнестичний зв'язок між посиленням больового відчуття в зубах, загостренням процесу у тканинах пародонту та психоемоційним станом (за нашими даними, 11 % випадків), до схеми обстеження слід включати анкету для тестування самооцінки рівня особистої тривожності (РОТ) за Ч. Спілбергером. Знаходження РОТ у межах від 30 до 45-ти балів є об'єктивним показанням для доповнення рекомендацій з лікування седативними засобами. Перевага віддається засобам рослинного походження (персен, новопассіт, фітосед, седавіт) та адаптогенам (геримакс, настоянка женьшеню чи елеутерококу). Такий підхід до лікування даної категорії хворих дозволяє не тільки прискорити досягнення терапевтичного результату, а і значно пролонгувати строки ремісії. У тих випадках коли РОТ перевищує 45 балів, пацієнту слід рекомендувати консультацію невропатолога. Питання про доцільність застосування композиційних пломбувальних матеріалів для обтурації відкритих дентинних канальців, аплікацій фторвмісних лаків і десенситайзерів у хворих із ЦГ при захворюваннях пародонту в усіх випадках треба вирішувати індивідуально. Слід зазначити, що особливості патогенезу гіперестезії при захворюваннях тканин пародонту іноді знижують ефективність засобів бондингу для обтурації дентинних канальців.


ВТОРИННИЙ ЕТАП ЛІКУВАННЯ ЦЕРВІКАЛЬНОЇ ГІПЕРЕСТЕЗІЇ
Реабілітація або підтримуюча терапія при ЦГ у хворих на ГП

Етап базується на ремінералізуючій та антиацидотичній терапії загальної й місцевої дії із призначенням відповідних препаратів (дивись І етап) за індивідуальними показаннями, виходячи з конкретної клінічної ситуації в сукупності з біохімічною симптоматикою.

Стосовно засобів локальної дії на етапі підтримуючої терапії, хворим для щоденної 2-кратної чистки зубів рекомендується лікувально-профілактична зубна паста «ПАРОДОНТАКС F». Тривалість ІІ етапу – 30 днів. Причому в перші сім днів використання зубної пасти «ПАРОДОНТАКС F» рекомендується наносити її вранці та ввечері після чистки зубів у вигляді аплікацій (15–20 хвилин) на маргінальні ясна та пришийкову зону зубів.

З метою профілактики виникнення рецидивів гіперестезії на етапі реабілітації (через 3, 6, 9 і 12 місяців) рекомендується послідовно використовувати зубні пасти «СЕНСОДИН F» і «ПАРОДОНТАКС F» протягом 30-ти днів кожну.


ЛІТЕРАТУРА
  1. Белоклицкая Г.Ф. Возможность устранения цервикальной гиперестезии при использовании зубной пасты «Sensodyne-F» // Современная стоматология. – 2002. – № 4. – С. 31–34.
  2. Білоклицька Г.Ф., Копчак О.В. Клінічні особливості гіперестезії дентину в пацієнтів із захворюваннями пародонту // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2003. – Вип. 14. – Кн. 2. – С. 453–455.
  3. Белоклицкая Г.Ф., Копчак О.В. О механизмах развития цервикальной гиперестезии и возможных путях ее устранения // Современная стоматология. – 2006. – № 1. – С. 65–69.
  4. Белоклицкая Г.Ф., Копчак О.В. Клинико-лабораторное обоснование алгоритма диагностических и лечебных действий при цервикальной гиперестезии, сопутствующей заболеваниям тканей пародонта // Современная стоматология. – 2006. – № 3. – С. 49–53.
  5. Косенко К.Н., Терешина Т.П. Профилактическая гигиена полости рта. – Одесса, 2003. – 296 с.
  6. Поворознюк В.В. Ультразвуковая денситометрия в оценке структурно-функционального состояния костной ткани // Проблеми остеології. – 1999. – Т. 2, № 3. – С. 35–45.
  7. Поворознюк В.В., Мазур И.П. Костная система и заболевания пародонта. – К., 2003. – 446 с.
  8. Радван-Очко М. Гіперчутливість шийок зубів: етіологія та лікування // Новини стоматології. – 2003. – № 4 (37). – С. 41–43.
  9. Федоров Ю.А., Дрожжина В.А. Клиника, диагностика и лечение некариозных поражений зубов. Новые данные о распространенности, клинике и особенностях лечения некариозных поражений зубов // Новое в стоматологии. – 1997. – № 10 (специальный выпуск). – 145 с.
  10. Шварцнау В.И., Макаренко О.А., Деньга О.В. Нормализация минерального обмена в полости рта при лечении гиперестезии зубов // Вісник стоматології. – 2005. – С. 71–75.
  11. Addy M. Dentine hypersensitivity: new perspectives on an old problem // International Dental J. – 2002. – Vol. 52, N 5. – P. 367–375.
  12. Banoczy J. Dentinу hypersensitivity and its significance in dental practice // Fogorv. Sz. – 2002. – Vol. 95, N 6. – Р. 223–228.
  13. Haywood V.B. Dentine hypersensitivity: bleaching and restorative considerations for successful management // Dentine hypersensitivity: new perspectives on an old problem // International Dental J. – 2002. – Vol. 52, N 5. – P. 367–375.
  14. Kielbassa A.M. Dentine hypersensitivity: Simple steps for everyday diagnosis and management // International Dental J. – 2002. – Vol. 52, N 5. – P. 394–396.

. . , ,
    
: 2011/2/1 10:04:14 3573

:
»  Современная стоматология

Современная стоматология:
» Оценка состояния языка
» Вектор-терапия
» Современная технология местного обезболивания в стоматологии
» Рубцы: особенности клинического течения и лечения
» Использование препарата «Гивалекс» в профилактике и лечении послеоперационных осложнений у больных с опухолями и опухолеподобными образованиями челюстей
» Особенности фиксации ортопедических конструкций. Современные аспекты. Обзор литературы
» Применение адгезивных стоматологических пленок «Диплен-Дента» в комплексном лечении больных генерализованным пародонтитом
» Отечественный стекловолоконный материал «Полиглас». Руководство к применению
» Влияние лекарственных препаратов на состояние здоровья полости рта
» Искусство препарировать

Современная стоматология:
» Причины деформации зубных рядов у детей и подростков и их последствия. Обзор литературы
» Особенности фиксации ортопедических конструкций. Современные аспекты. Обзор литературы
» Підвищення ефективності ортопедичного лікування хворих з дефектами коронок зубів і зубних рядів незнімними конструкціями зубних протезів шляхом профілактики рецесії ясенного краю
» Фактори, що впливають на стабільність параметрів імпластрукції, яка базується на субперіостальному імплантаті
» Способ вестибулопластики
» Применение препарата «Гивалекс» в комплексном лечении одонтогенных воспалительных заболеваний мягких тканей и челюстей у больных, отягощенных наркоманией
» Фуркаційні дефекти, їх ліквідація з використанням кістково-пластичного матеріалу «Остеопласт»
» Возможности использования лазерных технологий с целью лечения и профилактики на пародонтологическом и хирургическом приеме
» Использование препарата «Холисал» при лечении гингивитов
» Актуальность этиологии и патогенеза хронического рецидивирующего афтозного стоматита. Обзор литературы

 
 
  



      






:


Новости | Статьи | Объявления | Каталог | Форум | Контакты | Реклама | Поиск
RSS статьи | RSS новости | Товары и цены | Наши баннеры
МедЭксперт. Медицинское интернет-сообщество
Медицина, центр медицины, клиника медицина, семейная медицина, современная медицина,
новости медицины, здоровье, аптека, женское здоровье, лекарства, гинекология, болезни, заболевания, рак, беременность, календарь беременности, кровь, врач, здравоохранение, хирургия, гормоны, группа крови, анатомия, педиатрия, стоматология, зубное протезирование, перинатология.

Новости Украины. Украина сегодня Автобусная справочная служба AdverMAN network Медицина Москвы - медицинский каталог ссылок Издательство AdverMAN
Яндекс цитирования Украинские автобусные маршруты Интернет реклама AdverMAN  Дурилка, а не каталог META - Украина. Украинская поисковая система Администрирование и продвижение сайтов



PDA: :: :: :: ::

: . . . . . . . - -. , . . . . . . , . , , . . .

AdverMAN