Современная стоматология Зубное протезирование Здоровье женщины Перинатология и педиатрия Современная педиатрия МедЭксперт
Перейти на новый сайт МедЭксперт
МастерДент: апекс-локаторы Bingo-1020 и NovApex – точность и удобство в работе  ::  Публикуйте у нас пресс-релизы и рекламные статьи, прайсы, персональные страницы :: Медицина. МедЭксперт
НОВОСТИ
  » Читать
»
Добавить
СТАТЬИ
  » Читать
»
Добавить
КАТАЛОГ
  » Смотреть
»
Добавить
ОБЪЯВЛЕНИЯ  
  » Смотреть
(+ добавить)
ФОРУМ
  » Смотреть
(+ участвовать)
Авторам | О нас | Вход | Регистрация | Контакты | Реклама | Каталог товаров (+прайсы) | Поиск
      

      

      

      
-:
.

      
..
..
..
..

      
.
-

      

      

      
Быстрый и удобный поиск нужного врача
Кинезио тейп это...
Современное протезирование зубов
Что такое пульпит и как его вылечить
Тугоухость: как определить недуг
Виды подтяжек женской груди: что нужно знать в первую очередь
Клиники мануальной терапии в Киеве
Препараты для здоровья и спорта NOW Foods
Компьютерная томография: принципы, возможности, где пройти?
Одноразовые пеленки. Реальная помощь для молодой мамы
Японские тонометры анд
Клинико-диагностический центр «Медпомощь 24»: здоровье пациента в надежных руках
Подмышечные и подлокотные костыли: особенности применения
Покупка справок обеспечит свободу действий при любых обстоятельствах
Выбираем матрас: советы врача-ортопеда

      
AdverMAN

      

 
.

. . . . .

Проблема вродженої та набутої адентії в дітей та підлітків. Огляд літератури

В.В. Гордова

Медичний інститут УАНМ


Резюме.
У цій статті наводиться огляд літератури, присвячений уродженій та набутій адентії в дітей та підлітків. Розглянута закономірність виникнення адентій та неминучих ускладнень з боку зубощелепної системи, які можуть виникнути в разі непроведення профілактичних заходів на ранніх етапах захворювання.

Summary. This article provides literatures’ observation about inborn and obtained adentition in children and youngs. Regularity arising of inevitable complication can happened in a case of non-prophylactic arrangement in early stage are considered.

Часткова відсутність зубів унаслідок уродженої чи набутої адентії є досить розповсюдженою патологією зубощелепної системи в дітей та підлітків. Майже 25–30 % підлітків не мають премолярів і перших молярів у тій чи іншій комбінації. Останніми роками відзначена тенденція до зростання часткової втрати зубів, особливо серед молоді [1–3, 7].

У літературі під терміном «адентія» розуміють уроджену відсутність зачатків тимчасових і постійних зубів або ж перших і других разом [17].

Набута адентія постійних зубів виникає не тільки внаслідок несвоєчасного лікування ускладненого каріозного процесу та захворювань пародонту, а й унаслідок низького соціального рівня деяких груп населення, підвищеного почуття страху перед стоматологічним втручанням у дітей та підлітків [18, 20].

З питань етіології та патогенезу вродженої адентії у фахівців існують суперечливі погляди. Деякі вчені розглядають уроджену відсутність верхніх латеральних різців і зубів мудрості як явище філогенетичної редукції зубощелепного апарату, а шипоподібну форму цих зубів уважають передвісником їх зникнення, тобто адентії [4, 11].

Під терміном «редукція щелеп» розуміють «спрощення» жувального апарату, що супроводжується зменшенням кількості зубів, відповідною зміною їх форми та скороченням кількості горбиків [4]. Можна погодитися з поглядами Алтухова Н.В., беручи до уваги, що в первісної людини була більша кількість зубів (до 44–46-ти зубів). Досліджуючи стародавні черепи людини, Iseri H., Uzel I. дійшли висновку, що зубощелепні аномалії, які виявляються зараз, у тому числі й уроджена відсутність зубів, тобто адентія, існували і в стародавні часи [33]. Такої ж думки дотримуються Anderson P.J., Moss A.L., Anderson T., Andrews J., повідомляючи про вроджену відсутність других постійних молярів у первісної людини, за даними розкопок людских скелетiв [28, 29].

Уроджена адентія може виникати внаслідок деяких спадкових захворювань, а саме при різноманітних ектодермальних дисплазіях. Ектодермальні дисплазії клінічнo й генетичнo Murdoch-Kinch C.A., Miles D.A., Poon C.K. відносять до гетерогенетичної групи, в якій існує понад 120 синдромів з порушенням похідних ектодерми [36]. Автори повідомляють про випадок синдрому «зуба та нігтя», що передається спадково за аутосомно-домінантним типом і характеризується гіподонтією, дисплазією нігтів і нормальним волоссям [26, 31]. Ектодермальна дисплазія, як зазначають Tape M.W., Туe Е., це група рідкісних спадкових порушень, які вражають різні тканини ектодермального походження. Чоловіки частіше страждають від цього захворювання, проте передача здійснюється через жінку-носія, яка звичайно нормальна та неуражена [45].

Поєднання олігодонтії з низьким зрістом, маленькою окружністю голови в пацієнтки 19-ти років, у якої були відсутні треті та другі моляри, але змін потових залоз не спостерігалося, відзначали Sander A., Moser H., Lichti-Gallati S., Grimm I., Zingg M., Raveh J. Вивчаючи синдром Van der Wounde (VWS) – аутосомно-домінантне порушення, яке супроводжується гіподонтією та незрощенням твердого піднебіння, а також верхньої губи, Sander A., Schmelzle R., Murray J. дійшли висновку, що виникнення цих аномалій пов’язано з одним і тим самим геном [39–40]. За спостереженнями Jiroutova O., Mullerova Z., частота гіподонтії в осіб із незрощенням губи та піднебіння набагато вища, ніж з незрощенням губи [34]. Про тісний зв’язок гіподонтії з незрощуванням піднебіння свідчать й інші фахівці [27, 44].

Нерозвинення зубів спостерігається при геміфаціальній мікростомії – асиметричній деформації голови та обличчя, спричиненій аномальним розвитком структур – похідних першої та другої зябрових дуг. Чим тяжче щелепно-лицьове порушення, тим більша вірогідність виникнення агенезу зубів. Синдром «ADULT» – аутосомно-домінантне порушення з пігментаційними аномаліями, подібне до синдрому «EEC» – ектодермальної дисплазії, описують Silvestri A., Natali G., Fadda M.T., Propping P., Zerres K. [37, 43].

Висновку, що немає чіткої кореляції між уродженою відсутністю зубів, як з ізольованою формою, так і з ектодермальними симптомами або комбінацією ектодермальних симптомів, дійшли Schalk van cler Weide Y., Beemer F.A., Faber J.A., Bosman F. [41]. Різниця є лише в тому, що при олігодонтії, як частині синдрому, на відміну від ізольованої форми адентії, спостерігається більша кількість відсутніх зубів [42]. Такої ж думки дотримуються Anil K., а також Rushmah Meon, указуючи на дзеркальний тип спадкування адентії [30, 38].

Серед причин уродженої відсутності зубів поряд зі спадковістю виділяють:

• захворювання матері під час вагітності, авітамінозне харчування, несприятливі умови розвитку плода;

• розлад функції залоз внутрішньої секреції;

• токсичну дію деяких ліків;

• фактори забруднення зовнішнього середовища, опромінення;

• порушення обміну речовин, особливо кальцієвого [7–9, 32].

Kjaer L., Kocsis G., Nodal M., Christensen L.R. пропонують ділити нерозвинення зубів на три етіологічні групи:

1 – нерозвинення стосовно нервової тканини;

2 – нерозвинення стосовно епітелію ротової порожнини;

3 – нерозвинення стосовно підтримуючих (супроводжуючих) тканин.

У осіб з нерозвиненням чотирьох нижніх молярів або премолярів та ектодермальною дисплазією вони спостерігали відсутність нижньощелепних каналів. Навіть у близнят, які мають однакову генетичну модель, є певні відмінності.

Існують протиріччя і щодо частоти адентії, яка, за даними епідемічних досліджень, складає від 0,3 % до 10 % [7–9], а за звертанням у клініку – від 5 % до 28,5 % [1, 3, 19, 23, 24].

Аналізуючи дані літератури щодо частоти адентіі серед певних рас, Хорошилкіна Ф.Я., Проскурін Е.Ф. дійшли висновку, що відсутність зачатків окремих зубів трапляється в усіх народів нашої планети [16, 21].

За даними ортопантомографічного дослідження пацієнтів у віці від 8-и до 18-ти років, виявлена однобічна або двобічна адентія зубів, що мала такий розподіл: центральних різців у 7,74 % випадків, бічних різців – 15 %, ікол – 6,5 %, перших премолярів – 15 %, других премолярів – 17,36 %, перших молярів – 4,8 %, других молярів – 7,75 %, третіх молярів – 25,36 %. Уроджена відсутність зубів на верхній щелепі спостерігається в 1,3 разу частіше, ніж на нижній [22].

Загальновідомо, що одним з найбільш масових оперативних втручань у щелепно-лицьовій ділянці є видалення зубів. Це є причиною розвитку набутої адентії постійних зубів у дітей та підлітків [6]. Такий вид адентії виникає не тільки внаслідок несвоєчасного лікування ускладненого каріозного процесу, а й унаслідок психоемоційного стану дитини та погіршення економічних і соціальних умов життя людей [14, 20]. До раннього видалення зубів призводить ряд місцевих і загальних причин.

Загальними причинами передчасного видалення зубів у дітей та підлітків у першу чергу є ті, що призводять до хроніосепсісу, тобто коли зуб є вхідними воротами для інфекцій. При захворюваннях, розвиток яких пов’язаний зі стоматогенним вогнищем запалення, відмічається сенсибілізація організму до стрептококу, який майже завжди знаходиться в ушкоджених зонах зубів [13]. І.Г. Овруцький виділив чотири групи захворювань, що пов’язані зі стоматогенним вогнищем:

• інфекційно-алергічні захворювання стрептококового генезу;

• аутоалергічні захворювання;

• захворювання, обґрунтовані сенсибілізацією до лікарських препаратів;

• захворювання, пов’язані з пригніченням неспецифічної резистентності організму в результаті довгої дії.

Таким чином, зуби, які є етіологічним фактором захворювань органів і систем, підлягають видаленню.

До місцевих факторів раннього видалення зубів відносяться такі причини:

• ускладнений карієс, який є причиною гострих і хронічних форм пульпіту, періодонтиту, остеомієліту, стрептококового хроніосепсису;

• травматичні ушкодження зубів і щелеп;

• доброякісні та злоякісні пухлини, в яких знаходиться зуб;

• хронічне запалення міжзубного сосочку з резорбцією кісткової тканини міжзубної перетинки та хронічні форми пародонтиту;

• помилки та ускладнення при лікуванні зубів [19].

Останніми роками гострі та хронічні травматичні ушкодження зубів зустрічаються дедалі частіше. У дитячому віці гострі травми превалюють над хронічними. Вони складають близько 32 % випадків, і це є причиною руйнування та втрати зубів. При травмі порушується цілістність зуба, тканин, що його оточують, або положення зуба в зубному ряду. Зростання поширеності травм зубів у дітей пояснюється особливостями психоемоційного розвитку дитини, активною участю у спорті, падіннями, ударами, автодорожним травматизмом. У таких випадках, коли зуб не може бути вилікуваний ані терапевтично, ані ортодонтично, його видаляють.

Незважаючи на велике значення постійних зубів у дітей та підлітків для подальшого формування жувального апарату, лікар-хірург завжди виходить з того, що кожний зуб, який не піддається консервативному лікуванню, повинен бути видалений [20, 25].

Таким чином, часткова адентія зубів у дітей та підлітків є соціальною, економічною та медичною проблемою.

При вроджених формах адентії, особливо якщо вона пов’язана із синдромами та спадковими захворюваннями, необхідна генетична профілактика, а також складна медико-соціальна реабілітація. Спадкова адентія зустрічається доволі рідко і супроводжується аномальним розвитком структур – похідних першої та другої зябрових дуг.

Ізольована форма вродженої адентії за відсутності окремих зубів, особливо премолярів, має, на наш погляд, еволюційно-пристосувальний характер. Вона призводить до ускладнень з боку зубощелепної системи та змін у скронево-нижньощелепному суглобі. Така форма адентії викликає неправильне мезіодистальне змикання перших постійних молярів; нахил зубів, які оточують дефект у бік відсутнього зуба, та порушення іх оклюзійного контакту; збільшення різцевого перекриття; зменшення жувальної ефективності; прикусування язика та щік; естетичні недоліки, якщо відсутні зуби знаходяться у фронтальній ділянці [16].

Більш розповсюдженою є набута адентія в дітей та підлітків, яка не тільки має негативні наслідки для зубощелепної системи, а й може сприяти соматичній патології.

При набутій адентії постійних премолярів чи молярів у дітей та підлітків спостерігаються різноманітні ускладнення, а саме:

• виникають запалення та дистрофічні процеси у тканинах пародонту не тільки в зубах, які оточують дефект, а й у кожному зубі системи;

• виявляється патологічна стертість твердих тканин зубів, особливо різців на нижній щелепі;

• має місце деформація зубних рядів унаслідок конвергенції зубів до 45 градусів, формування позитивного феномену Годона та альвеолярного висунення на стороні, протилежній дефекту;

• у віддалені терміни спостерігаются зміни у скронево-щелепному суглобі – наявність артрозу за рахунок переміщення нижньої щелепи дистально, зниження висоти прикусу [26, 29, 31, 36, 40, 45].

Усе це призводить до зменшення міжальвеолярної висоти, функціонального перевантаження жувальних м’язів, унаслідок чого порушується функція жування, вимовлення деяких звуків, спостерігаються естетичні зміни та психоемоційні розлади [29, 34, 39, 44].

Вищевикладене свідчить про те, що заміщення включених дефектів зубних рядів у дітей та підлітків необхідно проводити на ранніх етапах з метою профілактики функціональних і морфологічних порушень з боку зубощелепної системи.

Профілактика вторинних деформацій у дітей та підлітків є важливою проблемою для лікаря-стоматолога, яка потребує надмірної уваги та індивідуального підходу в кожному конкретному випадку. Виникла потреба подальшого вивчення цього питання з розробкою обґрунтованих методів профілактики ускладнень після раннього видалення постійних молярів чи премолярів та при їх уродженій адентії.


ЛІТЕРАТУРА

1. Агаджанян С.Х. Анализ данных изучения ортопантомограмм и моделей челюстей при частичной адентии // Стоматология. – 1984. – Т. 63, № 6. – С. 74–75.

2. Александрова Ю.М. Зубное протезирование у детей // Ортопедическая стоматология детского возраста / Под ред. А.И. Бетельмана. – Киев: Здоров’я, 1965. – С. 217–247.

3. Александрова Ю.М. Возмещение дефектов зубов и зубных рядов у детей: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. – Киев, 1960. – C. 13.

4. Алтухов Н.В. Анатомия зубов человека. – М., 1906. – C. 73–94.

5. Арутюнян В.М., Агаджанян С.Х. Особенности формирования зубочелюстной системы при частичной и множественной адентии // Эксперим. и клиническая медицина. – 1987. – № 4. – С. 196–202.

6. Артемов В.Г. Связь кариеса зубов с инфекционной патологией и комплексом социально-биологических факторов, а также возможности его прогнозирования у детей дошкольного возраста (эпидемиологическое исследование) // Стоматология. – 1987. – Т. 66. – № 6. – С. 68–70.

7. Баранов Н.П. Неполная адентия // Советская стоматология. – 1936. – № 5. – С. 102–108.

8. Бетельман Л.И. Ортопедическая стоматология. – М.: Медицина, 1965. – C. 404.

9. Бетельман А.Н., Мухина Л.Д., Позднякова A.M., Александрова Ю.М. Ортопедическая стоматология детского возраста. – Киев, 1965. – C. 176.

10. Коминек Я., Томан Я., Розковцева Я. Детская стоматология. – Прага, 1968. – С. 87–88.

11. Криштаб С.И., Василевская 3.Ф., Мухина А.Д., Неспрядько В.П. Лечение зубочелюстных деформаций. – Киев: Здоров’я, 1982. – С. 63–65.

12. Лабунець В.А. Розробка наукових основ планування стоматологічної ортопедичної допомоги на сучасному етапі її розвитку: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.00.22. – К., 2000. – C. 36.

13. Львов П.П. Тр. 3-го Всесоюзного одонтологического съезда. – Л., 1928.

14. Менделеевич В.Д. Психология детского поведения. – 2001. – С. 231–234.

15. Петров И.Ю. Опыт практического применения имплантантов НПА «Плазма Поволжья» в Центре имплантологии Воронежской области клинической стоматологической поликлиники // Новое в стоматологии. – 1997. – № 6. – С. 32–35.

16. Самойлов Н.В., Сарыев И.А. Предупреждение нарушений формирования зубных рядов челюстей и лица при частичном врожденном отсутствии зубов.

17. Справочник по ортодонтии. Под ред. М.Г. Бушана. – Кишинев: Картя Молдовеняскэ, 1990. – 488 с.

18. Соловьев М.М., Игнатов Ю.Д., Протопопов Л.И. и др. // Стоматологія, 1985. – № 1. – С. 55–58.

19. Точилина Т.А. Значение степени формирования постоянных зубов для прогнозирования результатов лечения сагиттальных аномалий прикуса // Тез. VIII всесоюзн. съезда стоматологов. – Москва, 1987. – С. 262–263.

20. Трезубов В.Н. Приспособительные реакции у больных на ортопедическом стоматологическом приеме: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. – М., 1989. – 33 с.

21. Хорошилкина Ф.Я., Проскурин Е.Ф. Особенности зубочелюстной системы при частичной и множественной адентии по данным ортопантомографии / Основные стоматологические заболевания. – Ташкент, 1976. – С. 99–102.

22. Хорошилкина Ф.Я. Редкая форма адентии // Стоматология. – 1961. – № 1. – С. 94–95.

23. Шамсиев Х.Н. Зубное протезирование у детей и подростков. – Ташкент: Медицина, 1985. – C. 75.

24. Шамсиев Х.Н. Профилактическое зубное протезирование у детей и подростков // Стоматология. – 1985, т. 64. – № 1. – С. 38.

25. Хоменко Л.О., Остапко О.І., Кононович О.Ф., Шматко В.І., Чайковський Ю.Б., Савичук Н.О., Біденко Н.В. Терапевтична стоматологія дитячого віку. – Київ: Книга плюс, 1999. – С. 369–382.

26. Alessini D.J. Complete dentures for a child with hypohidrotic epidermal dysplasia: a clinical report [letter] // J. of Ргоsthetic. Dentistry. – 1996, Jun. – Vol. 75, N 6. – P. 6–86.

27. Alkumru H.N., Colok G. Hemifacial microsomia and hypodontia: a case report // J. of Oral Rehabilitation. – 1992, Nov. – Vol. 19, N 6. – P. 671–675.

28. Anderson P.J., Moss A.L. Dental findings in parents of children with cleft lip and palate // Cleft Palate-Craniofacial J. – 1996. – Vol. 33, N 5. – P. 436–439.

29. Anderson T., Andrews J. Congenital absence of permanent second molars [see comments] // Br. Dental J. – 1996. – Vol. 180, N 11. – P. 436–437.

30. Anil K. Anodontia associated with hypohidrotic ectodermal dysplasia // J. of Pierre Fauchard Academy. – 1996, Jun. – Vol. 6, N 2. – P. 55–59.

31. Atasu M., Akyuz S. Congenital hypodontia: a pedigree and dermatoglyphic study // J. of Clinical Pediatric Dentistry. – 1995. – Vol. 19, N 3. – P. 215–224.

32. Fischer-Brandies Н. Ргоbleme bеі dег kіеfегоrthpadisch-ргоthеtischen Веhаndlung bеі Раtiеnten mit Zahnunterzahl // Dtsch. zahnarztl. Ztschr. – 1985. – Vоl. 40, N 2. – S. 137–140 [та ін.].

33. Iseri H., Uzel I. Impaction of maxillary canines and congenitally missing third molars. Description of an ancient skull (7250–6700 BC) // European Journal of Orthodontics. – 1993, Feb. – Vol. 5, N. 1. – P. 1–5.

34. Jiroutova O., Mullerova Z. The occurrence of hypodontia in patients with cleft lip and/or palate // Acta Chirurgiae Pinsticae. – 1994. – Vol. 36, N 2. – P. 53–56.

35. Laatikainen T., Ranta R. Hypodontia in twins discordant or concordant for cleft lip and/or palate // Scandinavian J. of Dental Research. – 1994. – Vol. 102, N 2. – P. 88–91.

36. Murdoch-Kinch C.A., Miles D.A., Poon C.K. Hypodontia and nail dysplasia syndrome. Report of a case // Oral Surgery, Oral Medicine, Oral Pathology. – 1993, Mar. – Vol. 75, N 3. – P. 403–406.

37. Propping P., Zerres K. ADULT-syndrome an autosomal-dominant disorder with pigment anomalies, ectrodactyly, nail displasia, and hypodontia // Am. J. of Medical Genetics. – 1993. – Vol. 45, N 5. – P. 642–648.

38. Rushmah Meon. Hypodontia of the primary and permanent dentition // Journal of Clinical Pediatric Dentistry. – 1992, Winter. – Vol. 16, N 2. – P. 121–123.

39. Sander A., Schmelzle R., Murray J. Evidence for a microdeletion in Ig. 32–41 involving the gene responsible for Van der Woude syndrome // Human Molecular Genetics. – 1994. – Vol. 3, N 4. – P. 575–577.

40. Sander A., Moser H., Lichti-Gallati S., Grimm I., Zingg M., Raveh J. Linkage of Van der Woude syndrome (VWS) to RUN and exclusion of the candidate gene TGFB2 from the disease locus in a large pedigree // Human Genetics. – 1993. – Vol. 91, N 1. – P. 55–62.

41. Schalk van cler Weide Y., Beemer F.A., Faber J.A., Bosman F. Symptomatology of patients with oligodonlia // J. of Oral Rehabilitation. – 1994. – Vol. 21, N 3. – P. 247–261.

42. Schalk van der Weide Y., Steen W.H., Bosman F. Taurodontism and length of teeth in patients with oligodontia // J. of Oral Rehabilitation. – 1993. – Vol. 20, N 4. – P. 401–412.

43. Silvestri A., Natali G., Fadda M.T. Dental agenesis in hemifacial microsomia // Pediatric Dentistry. – 1996. – Vol. 18, N 1. – P. 48–51.

44. Tanboga I., Pince S., Duzdar L. Dental management of a child with EEC syndrome // International Journal of Paediatric Dentistry. – 1992, Aug. – Vol. 2, N 2. – P. 99–103.

45. Tape M.W., Туe Е. Ectodermal dysplasia: literature review and a case report // Compendium of Continuing Education in Dentistry. – 1995. – Vol. 16, N 5. – P. 524–528.


Ключові слова: дитяча стоматологія, уроджена адентія, набута адентія, профілактика адентії.


THE PROBLEM OF INBORN AND OBTAINED ADENTITIONS IN CHLDREN AND YOUNGS

V. Gordova

Key words: inborn adentition, obtained adentition, adentition’s prophylaxy.



Современная стоматология

. . , ,
    
: 2008/1/30 11:24:18 7650

:
»  Современная стоматология

Современная стоматология:
» Оценка состояния языка
» Вектор-терапия
» Современная технология местного обезболивания в стоматологии
» Рубцы: особенности клинического течения и лечения
» Использование препарата «Гивалекс» в профилактике и лечении послеоперационных осложнений у больных с опухолями и опухолеподобными образованиями челюстей
» Применение адгезивных стоматологических пленок «Диплен-Дента» в комплексном лечении больных генерализованным пародонтитом
» Особенности фиксации ортопедических конструкций. Современные аспекты. Обзор литературы
» Отечественный стекловолоконный материал «Полиглас». Руководство к применению
» Сиалографическая диагностика заболеваний слюнных желез
» Лечение дистального прикуса с применением миофункциональных аппаратов индивидуального изготовления

Современная стоматология:
» Причины деформации зубных рядов у детей и подростков и их последствия. Обзор литературы
» Особенности фиксации ортопедических конструкций. Современные аспекты. Обзор литературы
» Підвищення ефективності ортопедичного лікування хворих з дефектами коронок зубів і зубних рядів незнімними конструкціями зубних протезів шляхом профілактики рецесії ясенного краю
» Фактори, що впливають на стабільність параметрів імпластрукції, яка базується на субперіостальному імплантаті
» Способ вестибулопластики
» Применение препарата «Гивалекс» в комплексном лечении одонтогенных воспалительных заболеваний мягких тканей и челюстей у больных, отягощенных наркоманией
» Фуркаційні дефекти, їх ліквідація з використанням кістково-пластичного матеріалу «Остеопласт»
» Возможности использования лазерных технологий с целью лечения и профилактики на пародонтологическом и хирургическом приеме
» Использование препарата «Холисал» при лечении гингивитов
» Актуальность этиологии и патогенеза хронического рецидивирующего афтозного стоматита. Обзор литературы

 
 
  



      






:


Новости | Статьи | Объявления | Каталог | Форум | Контакты | Реклама | Поиск
RSS статьи | RSS новости | Товары и цены | Наши баннеры
МедЭксперт. Медицинское интернет-сообщество
Медицина, центр медицины, клиника медицина, семейная медицина, современная медицина,
новости медицины, здоровье, аптека, женское здоровье, лекарства, гинекология, болезни, заболевания, рак, беременность, календарь беременности, кровь, врач, здравоохранение, хирургия, гормоны, группа крови, анатомия, педиатрия, стоматология, зубное протезирование, перинатология.

Новости Украины. Украина сегодня Автобусная справочная служба AdverMAN network Медицина Москвы - медицинский каталог ссылок Издательство AdverMAN
Яндекс цитирования Украинские автобусные маршруты Интернет реклама AdverMAN  Дурилка, а не каталог META - Украина. Украинская поисковая система Администрирование и продвижение сайтов



PDA: :: :: :: ::

: . . . . . . . - -. , . . . . . . , . , , . . .

AdverMAN